Як я створив гру з нуля за 14 днів в бліндажі

Все, що описано у цьому блозі, зроблено в зоні бойових дій.

За 5 років в армії розумієш, що кожну вільну хвилину варто виділити на щось корисне для себе. Це може бути спорт, поезія, навчання — те, що допоможе тобі триматися за життя «до». Для мене це були настільні рольові ігри (Dungeons & Dragons та подібні), що з часом переросли у захоплення геймдевом. Останні кілька років, саме це було моєю віддушиною, чому я був радий приділяти кожну мить. Кілька пройдених курсів на SKVOT та портфоліо фрілансера зробили бажання зануритись у геймдев глибше. Це і призвело до теми рушіїв — якщо я хочу десь працювати, то зобовʼязаний вміти ними користуватися.

Одного дня, лежачи на деревʼяній полиці в бліндажі і слухаючи співи FPV-шок, мені прийшла в голову ідея:

«А якщо задати ChatGPT промпт бути моїм вчителем? Я міг би створити маленьку гру, на хвилин 15, такий собі vertical slice, який можна буде вставити в портфоліо!»

І саме для цієї задачі найкраще підходив Unity. Так все і почалося.

День 1

В першу чергу я почав з основ. Розібрав інтерфейс, як створювати сцени, де яка кнопка і що вона робить. ChatGPT у ролі вчителя працював чудово — він в деталях пояснював мені, що і як працює, а я робив йому скріншоти для перевірки своїх дій. В такому тандемі Unity переставав бути для мене темним лісом.

На певному етапі мені знадобилися скрипти для деяких функцій (наприклад, для взаємодії з предметом). Я далеко не програміст, тому тут мені вже допомагав «вайб-кодинг» з Cursor. Відповідно, дисклеймер: за час роботи над грою ШІ використовувався лише для написання скриптів, створення 8 зображень, та як мій вчитель Unity. Решта (окрім безкоштовних асетів з Unity Asset Store) була зроблена особисто мною.

День 3

Коли я вже опанував основи, треба було створити локацію для гри. Як наративнику, мені було цікаво створити невеличке місце, яке могло б розповісти історію. Тоді ж і сформувалася ідея сюжету The Final Shift.

Створив шахтарський табір на пустельній планеті — кілька будівель, кожна зі своїм інтерʼєром. Додав світло, яке б спрямовувало гравця або створювало атмосферу. Оскільки вже зʼявилася ідея квесту в цій зоні, додав відповідні скрипти та розкидав квестові предмети по локації.

Паралельно вивчав, як працюють текстури і матеріали та як їх видозмінювати. Наприклад, першим створеним мною матеріалом було червоне «світло» на верхівках антен, оскільки звичайне джерело світла (як у ліхтарях) не створювало бажаного ефекту. Фактично ж, це маленькі кульки з текстурою, що випромінює світло.

День 5

Цього ранку я прокинувся доволі рано — ворожа артилерія спрацювала непоганим будильником. Після ранкового «маккохфє» я повернувся до життя і далі сів за ноутбук.

Розташування будівель, квестових предметів та базові інтерʼєри були готові. Хоч все і було зроблено з кубів, циліндрів, та сфер — певна атмосфера вже почала вимальовуватись.

З цього моменту я почав детальніше працювати саме над атмосферою. Я почав вишукувати підходящі безкоштовні асети в Unity Asset Store і експериментувати з ними. Мій перфекціонізм працював на повну. Я перебрав десятки асетів, бо більшість не вписувалася у моє бачення атмосфери. Не буду навіть згадувати, скільки текстур для стін я забракував, бо вони передавали дух «занепаду протягом місяця», а мені треба «занепад протягом тижня». Звичайно, що безкоштовним асетам є межа, але я знайшов найкраще з доступного для себе.

Додав також:
1) малі інтерактивні предмети, які давали більше контексту історії
2) паркани з високими межами (collision boxes), які не давали вистрибнути за межі локації
3) скайбокс, ландшафт
4) додаткові скрипти, що зберігали логіку квесту та геймплею

День 9

Чотири дні я провів, розставляючи асети — деталі інтерʼєрів та екстерʼєрів. З кожною деталлю розвивався також і сюжет, оскільки я намагався пояснити причини, на кшталт: «чому цей предмет стоїть тут, а не там?»

Unity Asset Store все ж не міг задовольнити мої забаганки на 100%, тому я хотів створити щось своє. Тим паче, мені треба було щось дуже індивідуальне, щоб розповісти саме свій сюжет. На жаль, створювати асети я все ще вчуся, тому поклався на генерацію зображень (всього 8 штук). Так зʼявилися особисті фото, схеми та плакати в різних локаціях.

День 10

Нарешті, основна частина гри була готова. Тут я почав просто по колу запускати гру, проходити від А до Я, записуючи в нотатки, чого ще не вистачає. В результаті було додано більше дрібних деталей та тіло гравця. Це вже було більше схоже на фінальний продукт, з точки зору як системи, так і наративу.

День 11

Відійшовши від основної ігрової локації, час було взятися за супутні системи — інтерфейс та звук. Треба було створити трекер квесту, головне меню, екран прологу та епілогу. Не кажучи вже про саундтрек, ембіенс, звуки ходьби та натискання кнопок.

День 12

Тепер в гру можна було зіграти повноцінно від початку з меню, до фінального чорного екрану. Все ж лишалися дрібні деталі, які не давали мені спокійно завершити розробку. Наприклад, мене дратував шрифт UI — кілька годин пішло на пошуки підходящого.

Гра була готовою з технічної точки зору, але ігрові тексти потребували допрацювання. Я створив повноцінну ігрову біблію (так, для гри на 15 хвилин), з описом сюжету, лору, персонажів. Думаю, жага до «світобудови» передалася мені з Dungeons & Dragons, але цей процес пішов на користь створенню атмосфери.

Проблема, з якою я зіткнувся на цьому етапі — фінальний розмір файлу. Хоч гра і невелика, але важила занадто багато, через що я не міг завантажити її на Unity Play. Оптимізація вдалася завдяки видаленню непотрібних асетів та зменшенню якості текстур. Найважчою текстурою була самотня скляна мисочка на кухні, яка була зроблена в якості 4К.

День 14

Моя перша альфа.

Після двох тижнів роботи, гра була готова і завантажена на Unity Play. Я поділився нею з друзями, і впродовж дня збирав їхні відгуки. Це призвело також до впровадження чисельних змін та додаткових елементів, які допомогли зробити гру кращою. Версія гри доволі швидко змінилася з v1.0 до v1.7.

День 16

Пізніше я виклав гру в соцмережах, що дало більше відгуків. На їх основі вніс додаткові корективи: додавав щось нове, змінював вже існуюче. В результаті цих дружніх плейтестів випустив ще кілька оновлень.

• v1.8: дрібні хотфікси
• v1.9: додано міні-пазл, альтернативне завершення, додаткові інтерактивні предмети, зміни до ігрових текстів
• v1.10: додатковий квестовий триґер, зміни в UI

Епілог.

Щасливий я після завантаження свого першого білда на Unity Play

Буквально за день я відчув результат цієї роботи — такої активності в LinkedIn у мене не було від початку повномасштабного вторгнення. Приємних коментарів та дієвих порад у групових чатах та Threads було також багато, що лише мотивувало далі шліфувати гру.

З часом я вже міг подивитись на цю коротеньку гру і сказати собі: «досить». Ускладнювати цей маленький білд далі вже не мало сенсу, і це лише б нашкодило. Ти не менш, я зрозумів дещо дуже важливе — хоч я і не знаю рушій від А до Я, але я маю можливість його опанувати. Просто треба сісти, і почати це робити.

Пограти в браузері (з ПК) можна за цим посиланням.

Що далі?

Там вище я писав, що створив ігрову біблію. Це був той момент, коли я подивився на написаний мною світ і сказав: «вау, ось це ВОНО!» Я доволі сильно загорівся бажанням дати цьому світу життя за межами 15-хвилинного квесту.

Тому зараз я вичистив свій ноутбук, завантажив Unreal Engine 5, і працюю над продовженням. Уявляю невеличку RPG зі спрощеними механіками, в стилі «Star Wars: Knights of the Old Republic», на 1,5–2 години гри. Можливо, місяць тому для мене б це звучало як щось неможливе, та тепер я впевнений, що маю ресурс для такого результату.

Тому моє побажання читачам, чи то військовим, чи цивільним: попри будь-які умови, ваші амбіції завжди знайдуть ресурс для розвитку. Бажаю кожному та кожній знайти в собі ці приховані сили та реалізувати те, що ви давно відкладали «на потім».

Досягайте висот та дотримуйтеся мір безпеки.

Слава Україні!

Читайте також інтервʼю з Річардом Герцом за цим посиланням.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини