Англійська в геймдеві vs IT-англійська: відмінності та терміни

Можна знати англійську на рівні C1, без проблем читати технічну документацію і вести мітинги з клієнтами, але все одно відчувати себе ніяково на першому геймдев-колі. Наче всі говорять англійською, але щось відрізняється.

В розробці ігор англійська перестає бути технічним інструментом, що потребує точних формулювань. Вона стає мовою відчуттів, які розробники несуть гравцям.

У цій статті я розповім, чому англійська в геймдеві відрізняється від класичної IT-англійської, а ще поясню деякі фрази, що активно використовуються англомовними геймдевелоперами.

Що вирізняє англійську в геймдеві

В класичному IT англійська — це мова документації і комунікації. І вона максимально точна — як C# чи Java. Вона не терпить двозначності, тому формулювання завжди чіткі і точні.

В геймдеві інакше. В основі розробки стоїть не функціонал та ефективність, а досвід гравця, який неможливо описати точними формулами. Фрази на кшталт «This quest isn’t fun yet» чи «It feels clunky» — нормальна частина процесу розробки. У розробника ПЗ десь на цьому етапі вже починає сіпатись око.

Геймдев англійська багатозначна і емоційна. Тут цілком нормально говорити про feel, fun, frustration, flow та орієнтуватися на емоційний досвід гравця, а не на критерій «працює — не працює».

Англійська в геймдеві не призначена для готових відповідей. Коли розробник каже «The combat feels off», це не завдання з чітким ТЗ, а запрошення до обговорення: що саме ламає відчуття, де гравець втрачає контроль, на якому моменті зникає напруга.

Мовний контекст в геймдеві важливіший за формулювання. Залежно від жанру, специфіки та цільової аудиторії гри, одна й та ж фраза звучатиме по-різному. Фраза «Too hard» для соулслайк-гри — про роботу над балансом, але для казуальної — сигнал до серйозних змін геймплею.

Англійські слова і фрази з геймдеву, які варто знати

Навіть з хорошою англійською в геймдеві легко розгубитися: слова знайомі, а сенс — ні. Нижче я зібрав популярні англійські слова та вирази з геймдеву, які відрізняються від класичної IT-англійської.

Vertical slice

«Vertical slice» — це демоверсія гри для показу паблішеру чи інвестору. Зазвичай це невелика, але показова частина проєкту, яка демонструє його потенціал та основні особливості.

«Вертикальний зріз» відрізняється від демо для гравців. Він рідко чесно представляє механіки гри. Його задача — справити враження. В такому демо можуть бути заскриптовані сцени, тимчасові асети, фейковий UI та незавершені механіки.

Часто його роблять швидко, з костилями й ручними налаштуваннями, а після отримання фінансування взагалі викидають і починають розробку з нуля.

Blockout або Whitebox

Blockout або whitebox — максимально рання версія рівня, сцени або об’єкта в грі. Тут максимально проста геометрія, а замість текстур — куби, циліндри і заглушки.

На цьому етапі перевіряють, чи зручно бігати рівнем, чи правильно працює камера, чи читається простір і чи не ламається темп гри. Якщо blockout не працює, жоден красивий арт його не врятує — саме тому цьому етапу приділяють так багато уваги.

Також «blockout» — універсальний геймдев-термін для будь-якої ранньої версії чогось: рівня, анімації, камери чи навіть фічі. Це синонім до «MVP», але ще більш ранній і призначений виключно для внутрішнього використання.

Dirty build — Stable build — Gold master

Ці три терміни в геймлеві описують реальний стан гри в цілому або окремих її рівнів, механік чи фіч. Вони досить легко показують, на якому етапі знаходиться розробка, без цифр та статистичного прогресу.

• Dirty build — це тимчасова збірка механіки, фічі або гри в цілому. У ній можуть бути хаки, незакомічені файли, зашиті перемикачі й логіка «на коліні». Єдина її ціль — експерименти і тести. «Брудний білд» роблять, щоб перевірити гіпотезу, механіку або особливість гри. В ідеалі — чим менше часу на нього витратили, тим краще.
• Stable build — стабільна версія, що працює без крашів і серйозних блокерів. Так, в ній можуть бути баги чи відсутність балансу, але вони достатньо надійна для тестування, інтеграції нового контенту та презентацій. Часто в інді-розробників stable build гри вже виходить в реліз як «ранній доступ» та вдосконалюється по ходу.
• Gold master — фінальна збірка, що йде на реліз або сертифікацію для консолей. Це означає, що гра повністю завершена, стацює стабільно без крашів, немає критичних багів, а всі фічі працюють та хоча б відносно збалансовані. Важливий момент: після gold master розробка зазвичай не зупиняється. Те, що не встигли або покращили пізніше, потрапляє в day-one або day-zero patch.

Терміни «dirty build», «stable build» та «gold master» — найпростіший спосіб сказати про статус розробки гри в цілому або окремих її фіч. Без цифр, статистики та дашбордів.

Levels of detail (LOD)

LOD або Levels of Detail — це система рівнів деталізації об’єктів у грі залежно від того, наскільки близько до них знаходиться гравець. Чим ближче до камери об’єкт — тим більше деталей помітно, а при віддаленні його структура спрощується.

Головна мета LODs — продуктивність. Саме вона дає змогу знизити навантаження та пам’ять та обчислювальні ресурси і створювати відкриті локації, які нормально працюють на пересічному домашньому комп’ютері.

Для одного об’єкта зазвичай існує кілька LOD. Рушій автоматично перемикає їх між собою, коли камера віддаляється або наближається. Наприклад, в Cyberpunk 2077 є цілих 5 градацій LOD, які сумарно дають відчутних +45% до загальної продуктивності гри.

3C (Character, Camera, Controls)

3C — один із основних принципів геймдеву, особливо для екшн-ігор, платформерів і AAA-проектів. Цей термін означає три основні компоненти, які завжди працюють як єдине ціле:

• Character (персонаж) — анімації, образ, міміка, швидкість руху, реакція на оточення тощо.
• Camera (камера) — ракурс, позиціонування, слідування за персонажем.
• Controls (керування) — як гравець рухає персонажа: ходить, стрибає, стріляє чи взаємодіє з середовищем.

3С — це не про технічні вимоги, а про те, як гра відчувається. Якщо один з елементів не синхронізований або працює неправильно, це може зруйнувати досвід гравця, навіть якщо все інше в ідеальному стані.

Strike team

Strike team у геймдеві — це невелика автономна команда, зібрана під конкретну задачу, проблему або короткий етап розробки.

Зазвичай strike team створюють, коли:

• потрібно терміново перевірити ідею, прототип чи внести правки;
• є критична проблема, яка блокує продакшн;
• необхідно максимально швидко допрацювати фічу до робочого стану.

Найчастіше в таку команду входить 3-7 людей: розробник, дизайнер, художник, аніматор тощо. Робота йде над однією задачею, а комунікація відбувається в реальному часі, інколи навіть понаднормово. Всі працюють дуже тісно, моментально приймають рішення і тестують результат.

Геймдев-англійська змінюється залежно від того, з ким говориш

В розробці ігор не існує єдиної правильної англійської. Вона пластична і постійно змінюється.

Всередині команди англійська максимально проста і розмовна. Вона більше нагадує звичайний побутовий діалог, але зі спеціалізованою лексикою та сленгом. Прості конструкції, часто зі спрощеною граматикою, напівфразами та емоційністю — щоб донести думку без зайвих труднощів.

This level feels empty after the midpoint.

Combat works, but it’s kind of flat.

Camera fights the player here.

З паблішерами і інвесторами мова більш структурована. Вона нагадує звичайну IT-англійську, але з акцентом не на код і внутрішні фічі, а на ігровий досвід гравця. Тут будуть і цифри, і дашборди, і розмови про ROI.

We’re improving early-game retention by smoothing difficulty spikes.

This feature directly supports long-term engagement.

Our current focus is polish and player readability.

А у взаємодії з аудиторією мова перетворюється на інструмент дружньої комунікації. Тут важлива ясність, тон і очікування аудиторії. Мова досить проста, але без зайвих спрощень та специфічного сленгу, щоб її могли зрозуміти усі гравці, а не лише хардкорні геймери.

We’ve made enemies easier to read during combat.

Boss fights should now feel more fair.

Movement should feel smoother and more responsive.

Англійська пастка для розробників ПЗ, що йдуть в геймдев

Люди з класичного IT часто приходять у геймдев із сильною англійською — і саме вона іноді стає проблемою. Ось деякі труднощі, з якими може стикнутися розробник:

Надто правильна англійська. Так, це може бути проблемою. В геймдеві всім начхати на величезний словниковий запас та вміння користуватися Future Perfect Continuous.

Фраза «The user experience demonstrates suboptimal engagement metrics» звучить правильно, але в геймдеві швидше скажуть просте «Players get bored too early».

Страх звучати емоційно. В класичному IT емоції — це не технічно. Але в геймдеві це тригери, які рухають розробку проєктів. Бо ігри мають викликати емоції у гравців. Так, чистий код все ще треба, але хороша гра — це дещо більше, ніж проєкт без багів.

Бажання максимально точно сформулювати думку. Англійська в геймдеві не вимагає точності. Замість того, щоб шукати обґрунтовану причину, чому тобі не подобається конкретна сцена, можна сказати «this just doesn’t feel right» — і це нормально. Краще сказати приблизно, але вчасно, ніж ідеально, але запізно.

Замість висновку

Англійська в геймдеві — не про словниковий запас і граматику. Це про здатність говорити мовою досвіду та емоцій, змінювати тон залежно від аудиторії й не боятися звучати субʼєктивно. І саме цим вона відрізняється від класичної англійської в IT.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини