Dredge — набагато більше, ніж простий симулятор риболовлі

Привіт, спільното. Я Вероніка, контент-спеціалістка, редакторка блогів та техстатей на DOU, а також дружина геймера. Іноді чоловік радить мені хороші ігри, які я проходжу тихими вечорами після редагування матеріалів. Деякі з них мене дуже чіпляють, і саме про одну з таких хочу розказати сьогодні :)

Мова йтиме про Dredge — гру від скромної інді-студії, яка є чимось значно більшим, ніж може здатись на перший погляд.

Про сюжет та атмосферу гри

Ми граємо за рибалку, який пливе до острова Greater Marrow в пошуках роботи. Його там вже зачекались, адже попередній рибалка одного вечора не повернувся з моря, а рибою годується все містечко. Та майже діставшись цілі, потрапляємо у кораблетрощу. А на наступний ранок, коли оклигуємо від цієї пригоди, розуміємо, що дивним чином втратили пам’ять. Ось тут і починається активна частина гри — з діалогу з місцевим мером, який приглянув за бідолагою.

Він одразу попереджає, що у ніч в море краще не ходити. Причина тому — загрозливий червоний туман, який з’являється над водами в темну пору та приносить з собою щось дуже страшне, про що прямо ніхто з жителів острова говорити не хоче.

Нам потрібно налагодити заробіток, прокачати новий слабенький корабель, який мер виділив нам на заміну нашого, розбитого, а також виплатити за нього борг місту. Та головне — вияснити, що це за червоний туман та як він пов’язаний з дивною рибою, яку ми знаходитимемо протягом усієї гри.

Звісно, це буде не єдиною цікавою знахідкою. Окрім риби ми регулярно підійматимемо з глибин залишки затонулих кораблів, їхні пожитки, а також різноманітні записки та сторінки щоденника невідомої жінки, яка також колись плавала в цих водах. Здається, все це не має ніякого зв’язку, але ми якраз і маємо його відшукати, щоб зрозуміти, що відбувається...

До речі, з жителями островів ми можемо не лише розмовляти. Можна також продавати їм рибу, ремонтувати корабель, отримувати від них квести та реакції на нашу діяльність. Іноді позитивні, іноді не дуже. З кимось доведеться взаємодіяти лише один-два рази. Інші ж, як-от мандрівна крамарка, будуть спілкуватись з нами постійно.

І все це — на тлі неймовірно красивої природи, яка приховує в собі набагато більше.

Механік, з якими герой взаємодіє наодинці, також цілком достатньо, щоб повністю покрити задуманий творцями сюжет. Ми маємо різні регіони на карті, у кожного з яких — не лише унікальна історія, а також унікальні типи риб, приховані та явні перешкоди, та різні інструменти, щоб з ними впоратись. Відповідно й немало способів ці інструменти дістати, знайти або змайструвати.

Деталі

У Dredge є багато деталей, які роблять гру приємнішою та демонструють, що над нею справді постарались. Наприклад, є окрема анімація для моменту, коли корабель пошкоджено. Розробники легко могли цього не робити, бо не багато гравців буде намагатись рибалити з пошкодженим кораблем. Адже ціль номер один в такий момент — доплисти до станції ремонту, поки червоний туман не атакував пошкоджене судно.

Інший приклад: розробники придумали цікавий вихід на випадок, якщо гравець перетинає «край» карти, а не просто створили там «невидиму стіну», як роблять іноді навіть у великих іграх.

А ще є окрема мінігра для ловлі кожного підвиду риб, а їх там чимало. Зазвичай я ненавиджу такі «рутинні» головоломки та завжди їх пропускаю, але тут мені щоразу було цікаво та не хотілось скіпнути цей процес якомога скоріше.

Іноді навіть виникає відчуття, що уваги до деталей аж занадто багато. Наприклад, після потрапляння в лапи однієї з небезпек, що криється в червоному тумані, мій корабель пішов на дно. А після продовження гри та відновлення мені більше не були доступні фрагменти карти, що вела до «скарбів» та одна з сюжетних записок, які я знайшла під час того виходу в море. Ніби й логічно, що після потрапляння на дно ти втрачаєш весь багаж, але все ж хотілося б мати можливість повернутись до цих важливих фрагментів.

Така увага простежується й у створенні діалогів з персонажами: усі епізодичні діалоги відіграють свою особливу роль у сюжеті та є маленьким шматочком до його фіналу. Навіть якщо спочатку здається, що це не так.

До речі, у грі ми лише читаємо репліки персонажів і не чуємо, як вони говорять. Весь аудіоакцент зроблений на звуках, яке видає спорядження, природа навколо та наш власний корабель. Продаж чи купівля айтемів, риболовля, зараження багажу корабля також супроводжуються цікавими звуками, до яких швидко звикаєш і підсвідомо очікуєш їх під час кожної наступної дії.

Тож з такою деталізацією відсутність, наприклад, голосів, ніяк не заважає враженням від гри. Персонажі відчуваються живими, а також з перших секунд можна легко зануритись в атмосферу портового життя.

Доповнення: чи варті вони того

Наразі у гри є два доповнення — The Pale Reach та The Iron Rig. Одне з них настільки добре вбудовано в гру, що я до останнього була впевнена, що це повноцінна її частина. Інше ж — загадкове, таємниче, але все ж залишило в мене більше питань, ніж відповідей. Розгляньмо їх обидва.

The Pale Reach DLC

Якось протягом гри ми помічаємо на карті велике червоне коло зі знаком запитання, пропливаючи повз яке, можемо побачити величезний плавучий льодовик. Як і усі регіони в Dredge, він має певні складнощі. Щоб пробитись всередину до відкритих вод, потрібно докласти додаткових зусиль.

Прорвавшись через першу лінію льодовитої оборони, перекидаємось парою слів з персонажем, якого вже знаємо, і починаємо своє маленьке розслідування того, що ж за лячна трагедія трапилась в загадковому льодовику.

А саме — знаходимо заточену в куски льоду команду корабля, що якось намагалась роздобути тут скарби. Якщо точніше, знаходимо те, що від неї залишилось — фрагменти душ. Кожна з яких потрохи розповідає нам про те, що сталось, додаючи нові жахливі подробиці з кожним фрагментом історії.

Ми дізнаємось, що, зробивши декілька перших вилазок, декілька людей відчули, що щось не так. Вони благали капітана зупинити експедицію, але той змушував продовжувати, одержимий звуком, який говорив до нього ніби з самого льоду. Чим і прирік себе та своїх людей на страшну та загадкову смерть.

Щоб допомогти їм та завершити квест, доведеться знаходити особливі предмети та змагатись у швидкості з ненажерливим створінням магічного вигляду, що наполегливо хоче нами пообідати.

Я довго намагалась розгадати, чи пов’язана історія льодовика з основним сюжетом про древнє зло та природні мутації, але так і не змогла. Не знайшла точної відповіді на це питання й в багатьох оглядах доповнення, які передивилась на Ютубі.

The Pale Reach — цікавий, тривожний квест. Тут є простір для роздумів та фантазій, і цим він і цікавий. Та враховуючи, що основна гра сама по собі дуже неспішна, від доповнення мені навпаки хотілось більше прямоти та відповідей. І я отримала їх в Iron Rig DLC.

The Iron Rig DLC

До місцевих вод прилітає група вчених, щоб бурити дно з невідомих причин. Робочі жаліються на те, що частина екіпажів пропала, а з ними й цінні вантажі, на основі яких мало будуватись наповнення платформи. Тож ми починаємо допомагати їм в пошуках цих та інших ресурсів в обмін на покращення корабля та спорядження.

Після першого буріння виявляється, що його наслідки тісно пов’язані з дивними зараженими рибами, яких ми постійно зустрічаємо. І кому ж, як не нам, могли доручити завдання взаємодіяти з цими наслідками? Це цілий шар квестів, який подовжує гру та дає можливість ще тісніше познайомитися з мутаціями тутешньої природи.

Окремої уваги заслуговують персонажі платформи, з якими ми часто зустрічаємось. Хоч вони мають небагато діалогів, та через них іронічно та доволі вдало розкривається вічна історія про ставлення босів великих корпорацій до людей, що на них працюють.

Ну а «родзинка» колективу — загадковий вчений, пов’язаний з іншим персонажем основної гри. Він ініціатор всіх цих досліджень і додає цікавого ракурсу основній історії. Рекомендую дуже уважно вчитуватись в його репліки :)

Також це доповнення дає змогу ближче познайомитися з декількома великими жителями вод, присутність яких ми іноді можемо крадькома відчути в основній грі. Щоб не спойлерити, не вдаватимусь в деталі. Скажу лише, що це точно більш вражаюче, ніж вигляд «монстра» у льодовику.

Я б не сказала, що «льодовите» доповнення погане — ні, це цілком непогана частинка гри з декількома додатковими квестами та історією. Але якщо є ресурси або бажання спробувати лише щось одне, я щиро рекомендую обрати The Iron Rig. А після подивитись його детальний відеорозбір, що зробить цей досвід ще кращим.

Завершення всього

Спочатку фінал здався мені трохи змазаним, але після проходження обидвох кінцівок все склалось в єдину картину. У Dredge багато речей не проговорюються напряму, але якщо трохи рефлексувати над подіями та деталями — можна насолодитись повнотою історії та всіма її численними натяками.

Та є нюанс: щоб зібрати всі сюжетні «пазли» до купи та зрозуміти фінал, а тим паче — відкрити його «секретну» версію, потрібно бути дуже, дуже уважним. Достатньо пропустити усього два неочевидних моменти — і про другий варіант кінцівки можна забути. Навіть про те, щоб просто здогадатись про її існування!

Далі я максимально безспойлерно опишу, як відкрити обидва фінали, але зроблю це так, щоб дати маленьку підказку для їх пошуків.

Отже, щоб отримати першу основну кінцівку — необхідно зробити те, про що просить нас персонаж, з яким зіштовхуємося наприкінці ще один, останній раз. Щоб отримати другу (секретну) кінцівку — потрібно заперечити йому в цьому моменті та піти до того, на кого вказав інший персонаж, якого вже ніхто не очікував побачити, а до фіналу встигли випадково зустріти його на одному з островів.

Рекомендую обовʼязково відкрити другу кінцівку. Тільки так можна зрозуміти, ким насправді є Колекціонер, а це ключовий факт для повної розгадки сюжету загалом та до його фіналу.

Замість висновків

Dredge — якісна гра, рівень пропрацювання якої вражає. Адже її зробила маленька інді-студія з чотирьох людей, і, до речі, це їхня перша робота. Гру можна проходити різними шляхами й у кожному з них залишитися задоволеним.

Не хочеться зосереджуватись на сюжеті? Можна зануритись у риболовлю та дослідження мутованих видів. Навпаки не хочеться рибалити? Можна шукати тільки обов’язкову рибу для сюжетних квестів та досліджувати глибоку філософію сюжету про древнє зло, безсмертя та ціну за нього.

А якщо не хочеться ні риби, ні філософії — можна сфокусуватись на щемкій історії горювання, яку ми збираємо по частинах протягом усієї гри. Та зробити власні висновки про те, до чого може призвести відмова відпускати минуле. І чи варте воно того.

Цікаві посилання, на які варто звернути увагу після проходження гри

• Шикарне відеопояснення сюжету та філософії Dredge, і такий же якісний розбір мого доповнення-фаворита The Iron Rig, яке згадувала вище.
• Анімовані трейлери до основної гри та Iron Rig, які показують більше тих подій, про які ми знаємо з гри, і які зовсім трішечки бачимо в Launch-трейлерах.
• Повний саундтрек до основної гри та The Iron Rig (так, в нього є окремий саундтрек!).
• Пояснення усіх кінцівок основної гри та доповнень. До речі, вже після того, як дописала статтю, нарешті знайшла за цим посиланням розгадку сюжету The Pale Ice.
• Ну і наостанок — момент «розплати» за перетин краю карти :)

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини