Як бажання пограти в D&D допомогло мені підтягнути розмовну англійську

Привіт! Мене звати Євген, я IT Lead в онлайн-школі англійської мови Englishdom. І сьогодні я розкажу, як настолка D&D допомогла мені вивчити англійську. Без страждань та зубріння.

Буду радий, якщо мій шлях допоможе комусь теж підтягнути розмовні навички з користю та задоволенням.

Кілька слів про D&D

Для початку розповім трохи про «Dungeons & Dragons» усім тим, хто вперше чує про неї. Якщо коротко, то це настільна гра, яка стала предком багатьох комп’ютерних ігор у жанрі RPG.

Ельфи, дворфи, гноми, епічні пригоди та можливість самому стати героєм і отримати повну свободу дій у фентезі-світі. Загалом, трохи фантазії — і ти вже варвар-напіворк, який трощить ворогів своєю дворучною сокирою. А в іншій грі ти ельф, який професійно зламує замки та влучно стріляє.

D&D дійсно пропонує персонажам практично повну свободу дій у межах модуля (так називається сюжетна гра). Ти можеш діяти як завгодно, потрібно лише пам’ятати, що будь-які вчинки матимуть свої наслідки.

Якщо ви раптом раніше ніколи не чули про D&D, на TED є дуже цікава і зрозуміла презентація, що ж це таке. Подивіться.

Як я потрапив в D&D

Вперше я почав грати в D&D кілька років тому. І сьогодні вже розумію, що перший майстер, з яким мені пощастило грати, був душним адептом правил. Рулбуки у нього були англійською, вести лист персонажа потрібно було теж англійською.

Добре хоч сам процес гри був українською. У перші кілька сеансів, коли я тільки розбирався з основами, було незвично чути щось на кшталт:

— Кастую хроматік орб, витрачаю один сорсері поінт, щоб роздвоїти спелл.

— Роби атак рол.

— 16. Влучив?

— Так, кидай дайс на шкоду.

Зараз я розумію, чому майстер так робив — українською перекладів рулбука не було взагалі. А переклади від ентузіастів досить часто викривлювали сенс правил та не передавали нюанси.

Тодішні знання англійської дозволяли мені більш-менш розбиратися в тому, що взагалі відбувається, та й більш досвідчені гравці допомагали. Було незвично, але не більше того.

Цікаво, що сьогодні все ще немає офіційних перекладів українською D&D 5e Player Handbook, тому в реальних іграх за столом все ще використовують англомовні книги. Є онлайн-компендіуми від ентузіастів, проте ними не дуже зручно користуватися за столом, та й атмосфера зовсім не та.

Як мене занесло пограти до англомовних

Випадково. Наша паті розпалася: майстер переїхав, а ніхто більше майстерити не вмів та не хотів. Пограти хотілося, бо такий вид дозвілля мені сподобався, але не було з ким. Я став шукати онлайн-модулі та потрапив на сайт roll20.net.

Якщо коротко, це найбільша платформа для проведення онлайн-сесій настільних ігор. Але є й мінус — практично всі ігри ведуться в ній англійською. Українських модулів були одиниці, але й ті «для своїх», тобто гравців зі сторони туди не брали.

У мене вже була перевага — англомовну термінологію я знав. Англійська загалом у мене була на рівні Intermediate, але от розмовні навички були на низькому рівні. Десь приблизно на «все розумію, але сказати не можу».

У підсумку зареєструвався і подав заявку в модуль «для новачків». Поспілкувався з майстром, розповів про свої обмежені знання мови, але його це не збентежило.

Перший онлайн-модуль особисто для мене вийшов провальним. Більшу частину часу я намагався зрозуміти, що ж там говорять майстер і гравці, бо у двох із них були помітні акценти. Намагався якось описувати дії свого персонажа, але виходило, чесно кажучи, не дуже. Мугикав, забував слова, плутався в граматиці.

На диво, після такого перформансу майстер запропонував мені пограти в більш довгому модулі, розрахованому на 5-6 сесій. Я погодився. І чого я взагалі не очікував — що вже до останньої, п’ятої сесії модуля я буду цілком пристойно розуміти і майстра, і інших гравців. Так, проблеми з висловленням своїх думок і описом дій усе ще залишалися, але я вже міг нормально керувати своїм персонажем за допомогою мовлення.

Якщо підсумувати, ігри на roll20 дали мені те, чого не змогли дати класичні заняття:

Нормальна мовна практика з інтересом. По суті я пропрацьовував ті ж сценарії, що пропонували підручники — похід у магазин, торг із замовником і обговорення завдання, спроба запитати дорогу у стражника, опис предметів і деталей одягу. Але все в тому сеттингу, де я отримував від цього задоволення.

Сприйняття на слух живої мови. Хоча зі сприйняттям «учнівської англійської» у мене було все нормально, до живої мови я виявився не готовим. До кінця модуля стало легше, але досвід був не з простих.

Прокачування лексики. З лексикою довелося серйозно попрацювати. Сам сюжет був зав’язаний на подіях у місті та в лісі, тому довелося поспіхом вивчати найрізноманітніші назви: дерев і трав, ремісників і магазинів, ранги аристократів. Загалом я за доволі невеликий модуль вивчив близько 100 слів. І що найцікавіше, вони далися доволі легко, тому що доводилося одразу використовувати їх в ігровому світі. Якщо щось було незрозуміло під час гри, я питав написання, дивився переклад, а потім додавав слово до свого словника.

Так, я заздалегідь знав основні назви дій і заклинань англійською, що мені дуже допомогло освоїтися. Але й нового було багато. Приблизно годину-півтори перед наступною сесією я приділяв тому, щоб пройтися по лексиці та особливостях персонажа, щось повторити або подивитися, що можна привнести нового.

Мотивація. Чесно кажучи, я взагалі не розглядав D&D як спосіб для вивчення англійської — я просто хотів пограти. Англійська в цьому випадку стала інструментом, який допоміг мені відновити ігровий досвід.

Зараз я розумію, що мій кейс — це чудовий приклад гейміфікації навчання. Коли ти вивчаєш щось не тому, що потрібно, а тому що тобі цікаво.

Фактично, навіть під час самого першого модуля, коли я за 5 сесій вивчив близько 100 слів, мені було легко. Я вчив їх із конкретною метою: щось розповісти вустами свого персонажа, допомогти тіммейтам розвивати сюжет, самому розгадати якусь загадку.

Я вважаю, що саме таким має бути навчання — ненав’язливим, цікавим і кайфовим.

Я не буду казати, що моя хороша англійська — це заслуга лише Dungeons and Dragons, ні. Тому що для вдосконалення мови я згодом проходив курси й займався з викладачем. Але саме ця рольова гра підштовхнула мене до вивчення мови й заклала інтерес для подальшої роботи з нею. Я й далі сприймаю англійську виключно як інструмент — вона мені потрібна для роботи й відпочинку. Я не намагаюся читати Шекспіра в оригіналі й перекладати його сонети, ні. Проте саме D&D і рольові ігри змогли те, чого не змогли школа й університет — пробудити до неї інтерес.

Так, цей спосіб підійде далеко не для всіх. Але хто знає, можливо, якісь фанати D&D зацікавляться і підуть на roll20, щоб зіграти там і заодно трохи прокачають свою англійську.

Якщо ж ні — є більш відомі й звичні способи вивчення мови. Головне, щоб сам процес був цікавим і приносив задоволення.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини