У що грали українські розробники Forza Horizon 5, Skull and Bones, DOTA 2 та Total War: Warhammer III

Жовтень минув, тож настав час для другого випуску нашої рубрики «У що грають українські розробники». Ми поспілкувалися з шістнадцятьма фахівцями з різних студій — Valve, Ubisoft, Blizzard Entertainment, Playground Games, GSC Game World тощо. Вони розповіли про проєкти, які встигли оцінити за місяць та поділилися особистими думками про їхні переваги та недоліки.

У жовтні з’явилося багато гучних релізів, тож тотальної домінації однієї гри, як у випадку з Baldur’s Gate 3 у вересні, не було. Проте RPG Larian знову фігурує в списку, бо далеко не всі розробники встигли її пройти. Поруч з нею знаходяться інші вересневі проєкти та свіжі новинки. Є також багатокористувацькі розваги, інді-хіти та відомі ігри минулих років. А ще в перелік потрапили Skull and Bones, Phonopolis і The Finals, які поки навіть не вийшли. Спектр релізів цього разу дуже широкий, тому приготуйтеся до цікавого екскурсу.

Юрій Конопльов, Freelance Character Artist у Valve. Працює над DOTA 2

Якраз у жовтні я вирішив дістати декілька ігор з мого відкладеного каталогу, щоб пограти у щось, окрім DOTA 2. Я майже одним махом пройшов Cyberpunk 2077 та Disco Elysium. Витратив десь по 30 годин на кожну.

Обидві гри сподобались тим, яку брудну, але реальну атмосферу вони малюють своїм художнім стилем, пропрацьованим всесвітом та наративом.

Є щось спільне у діалогів із Сільвергендом та внутрішніми суперечками детектива-алкоголіка із Джемрока. Такі «побічні сусіди» в голові дають більше усвідомленості та глибини відіграванню. Або навіть можуть замінити похід до психоаналітика, але це не точно. 🙂

Денис Медяник, AI Designer у People Can Fly (Bulletstorm, Outriders)

Впродовж жовтня грав у Cyberpunk 2077, Fatal Frame та Iron Oath. Зазвичай граю десь годину-півтори на добу.

Цікаво, як доповнення часто перевершують оригінальну гру. Phantom Liberty помітно покращив мої враження від Cyberpunk 2077, особливо завдяки сильнішому сюжету та більшій сфокусованості. На жаль, дуже помітна різниця в якості контенту між базовою грою та розширенням. Це, звісно, свідчить про те, що команда знайшла кращий підхід до дизайну побічних і основних завдань, але з’являється відчуття, що граєш у дві окремі гри, які робили дві різні команди. Можливо, так і було.

Ніколи не любив горори. Але погравши нещодавно в Resident Evil, вирішив поглянути на класичні survival horrors з PS2 і почав з Fatal Frame. Загалом сподобалася атмосфера, ігролад з камерою від першої особи та екзотичний японський фольклор. Управління, за мірками сьогодення, доволі архаїчне, але можна звикнути. Цікаво подивитися, як серія розвиватиметься. Також планую пограти в Forbidden Siren.

Iron Oath привернула увагу художнім стилем, і я сподівався, що буде щось на кшталт Battle Brothers. Але тут все ж таки меншою мірою симулятор компанії найманців, а більше про певну конкретну історію, яку автори хотіли розповісти. Загалом сподобалася бойова система та розвиток персонажів. Проте не вистачає цікавого вибору спорядження.

Сергій Кристєв, Lead Animator у Creative Assembly. Працював над Total War: Warhammer III

В жовтні небагато було вільного часу, трохи грав в оновлену CS:GO, тобто Counter Strike 2, та за рекомендацією друзів купив Hogwarts Legacy. З десяток матчів зіграв в оновлену CS та приблизно 4-5 годин провів у Hogwarts.

Оновлена CS сподобалася. Стрільба, звуки, карти, динамічний дим, нові анімації — дуже гарно зроблено. Трошки треба було звикнути до стрільби, але в цілому сподобалось.

Щодо Hogwarts Legacy, двоякі відчуття. З однієї сторони гра в сетингу франшизи, де дуже багато впізнаваних та цікавих речей, багато контенту та зробленої роботи, але з іншої сторони, це все-таки не той світ, про який я читав в книжках та дивився в кіно. Занадто стилізований, мабуть.

Як аніматор постійно дивлюся, в першу чергу, на анімацію. З мінусів, мабуть, можу виділити: не детальну лицеву анімацію, повторення ігрових кінематографічних заставок, слабку ігроладну взаємодію з довкіллям. Велика кількість заставок, діалогів та входів-виходів в ролики іноді дратує і задається, що їх забагато.

Сподобалася динамічна бойова система з комбінацією заклинань. Кастомізація, анімація боївки та динамічні сцени заставок виглядають дуже добре. Наразі не можу сказати, що Hogwarts legacy моя гра, але точно бачу що це крутий проєкт, та треба більше приділити часу.

Максим Тішаков, Senior Level Designer у Digital Extremes. Працює над Warframe

Наразі я сфокусований на IGF. Це фестиваль незалежних ігор який проводиться разом з GDC. Але по часу та іграм можу приблизно сказати. У жовтні я зависав у Baldur’s Gate 3, трохи бігав у бета-версію The Finals та грав у різні інді-ігри с IGF.

З тих, що запам’яталися, — це Phonopolis від Amanita Design та Cocoon від Geometric Interactive — студії, яку заснували люди, які розробили Limbo. Провів, напевно, плюс-мінус 30 годин за цими проєктами. Я не запам’ятовував би ігри, які не сподобалися. Все, що я згадав — дуже якісно зроблені проєкти, але завжди є щось, що можна підкрутити.

Baldur’s Gate 3 — цікава тим, що додає трохи emergent-ігроладу до механік і всесвіту D&D. Та й в цілому я великий прихильник cRPG з ізометричною камерою, комплексним наративом з помітними наслідками твоїх дій та простором для повторного проходження. Але дизайн місій я б там підкрутив трохи. Мені не дуже подобається як грубо в деяких місіях тобі відрубають можливості для альтернативних дій.

The Finals — дуже динамічна з цікавими ігроладними фішками, як то майже повна руйнівність локацій, чудовим сетингом, та суттєвою різницею у швидкості та мобільності різних персонажів, за яких можна грати. Як на мене, гра дещо провисає у динаміці в моменті відродження та бігу до точки. Мені здалося, що точки відродження знаходяться досить далеко, але існує думка, що це грає на користь балансу. Як на мене, дуже цікава суміш Batlefield та Apex Legends, може, з чимось ще.

Phonopolis — можна сказати типова гра Amanita. Якщо ми маємо на увазі, що майже кожна їх гра за останній період — це більше фантастично зроблений інтерактивний анімаційний мультфільм, ніж гра у типовому розумінні. З чудовим звуковим дизайном та художнім стилем, з доволі простими пазлами, де більшість часу ти просто тикаєш в усі інтерактивні об’єкти, та щось врешті-решт відбувається, але мультфільм.

Cocoon — гра від творців Limbo. Це помітно. Візуально вона, на перший погляд, проста, але дужа стильна. З часом вона починає витворяти якісь дива з анімаціями, ефектами та матеріалами. Сетинг цікавий, ігролад здається простим, але наповнений логічними, цікавими, трохи незвичайними пазлами зі стрибками різними світами.

Валентин Міницький, Lead VFX Artist у Playground Games. Працював над Forza Horizon 5

Грав у Starfield, Cyberpunk 2077: Phantom Liberty, Super Mario Bros. Wonder, Street Fighter 6 та Mortal Kombat 1. У жовтні награв у Starfield — 30 годин, у Cyberpunk — 15 годин, у Mario — 5 годин, у Street Fighter 6 — 20 годин, у Mortal Kombat 1 — 6 годин.

Всі, що грав, сподобалися, але вважаю, що за відкритим світом Cyberpunk 2077 краща за Starfield.

Cyberpunk — гарний сюжет, графіка, бойова система, атмосфера.
Starfield — цікавий сюжет, бойова система не дуже, графіка трохи слабка.
Super Mario Bros. Wonder — класичний ігролад з сюрпризами, круте художнє оформлення.
Street Fighter 6 — я просто фанат, тому подобається майже все, окрім World Tour Mode.
Mortal Kombat 1 — крута графіка та сюжет, але у цій ітерації бойова система мені не дуже сподобалася.

Артем Горун, Senior Sound Designer у Bohemia Interactive. Працює над DayZ

Зазвичай я граю в шутери, Call of Duty та Battlefield. Але два місяці тому вирішив знову повернутись у WoW після довгої перерви десь у шість років. Тож задротив лише у World of Warcraft. 😁 В будні — близько п’яти годин на добу, у вихідні — по 10 так точно. 🤣

Після такої перерви приємно пограти в те, що раніше шпилив майже 9 років.😁 Велику увагу приділяв аудіо складовій. Помітно чути в нових патчах цей модерновий звук, що мені теж подобається. Багато аналізував гру з точки зору пріоритетності звука, і як воно працює.

Вікторія Козирєва, Senior UI Concept Artist в Blizzard, працює над Warcraft Rumble

По роботі багато граю в Warcraft Rumble, а для душі — в Baldurs Gate 3. Награла десь, мабуть, годин 15, і це для мене навіть багато, тобто зараз стала грати частіше. Скажемо, не граю в те, що не подобається.

Не буду свою гру рекламувати, бо це не чесно, а Baldurs Gate 3 мені дуже нагадала ігри, в які я грала в дитинстві — Neverwinter Nights, Dragon Age. Тому, мабуть, по-перше, фактор ностальгії, по-друге, дуже якісно все зроблено: цікавий сюжет, продумані персонажі, дуже приємна атмосфера, багато контенту.

Сподобалось, що є вибір, який впливає на сюжет, і цікаво зроблена система діалогів. Ось тільки ложка дьогтю — могли б битви зробити трохи цікавішими, щоб більше заклинань можна було використовувати, і динаміка була вищою. Але загалом помітно, що робили на совість. Гра крута.

Арсеній Алішев, Level Designer у GSC Game World. Працює над S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl

Я грав у цей невеликий список ігор: Titanfall 2, The Finals, Hogwarts Legacy, Thronefall, Jusant і Ghostrunner 2. Цього місяця вийшло багато гарних проєктів, тому майже все, у що я грав, мені сподобалося. Я провів досить багато часу в іграх, як на мій погляд:

Hogwarts Legacy — 21 годину, середня гра;
The Finals — 15,5 годин, сподобалася.
Ghostrunner 2 — 9 годин, сподобалася.
Titanfall 2 — 6 годин, сподобалася.
Jusant — 6 годин, могла б бути кращою.
Thronefall — 2 години, сподобалася.

У Titanfall 2 я зайшов, тому що Respawn випустила оновлення, яке полагодило мережеву гру, тому вирішив спробувати. Що можу сказати? Це один із найкращих динамічних шутерів, який є на ринку, враховуючи те, що йому вісім років. На мою думку, це показує, що його ігролад працює у вакуумі, та навіть ще через 8 років він буде гратися дуже бадьоро.

The Finals. Раптовий сюрприз, який має великий потенціал вийти в лідери онлайн-шутерів, та протриматися там кілька місяців на перших позиціях, коли буде реліз. В «беті» було три карти та два режими. Через тотальну руйнацію усього, що є на мапах, створює дуже великий тактичний потенціал, але завдяки різним класам може бути дуже динамічною за швидкістю. Карти також мають модифікатори, які дуже міняють мапу, що може кардинально змінити підхід до гри на момент раунду.

Hogwarts Legacy. Непогана гра, але не впевнений, що пройду її до кінця. Я, мабуть, дуже розпещений The Legend of Zelda: Breath of the Wild та Tears of the Kingdom, але коли у грі є відкритий світ, я сподіваюся, що увесь контент, який є у грі, у мене буде відкритий від початку. Гра дуже хоче, щоб у неї грали, йдучи основним сюжетом, для того щоб відкривати контент на карті. Принаймні мені так здається.

Але мене перестало цікавити дослідження світу після історії. Наприклад, я знайшов печеру, яку стеріг один троль. Потім я до неї зайшов і зустрів інших противників, а в кінці був пазл. Та коли я усе це пройшов, я знайшов фінальну скриню, в якій були блакитні за рідкістю окуляри, які були в рази гірші, ніж мої. Після цього я зрозумів, що у грі з генерацією предметів не заморочувались, тому я втратив мотивацію досліджувати світ.

Jusant. Дуже цікавий проєкт, на який я чекав з літа після анонсу на Xbox Showcase. Гра мене зацікавила візуальною частиною та ігроладною. Коли я в неї пограв, був задоволений перший пунктом, але другий мене трохи розчарував. Візуально гра мені нагадує сучасний стиль мультиплікаційної анімації, як у Stewen Universe. Усе м’яке, починаючи від кольорів закінчуючи усіма елементами оточення.

В ігроладі мене все влаштовувало, окрім того, що він стає беззубим під кінець. Гра взагалі не кидає виклик тому, що тебе навчила. Якщо у мене й були складнощі, то це через те, що я пропустив таймінги якогось рухомого об’єкта, і потрібно було чекати. Хоча гра позиціює себе як медитативна, то ж це можна їй пробачити.

Ghostrunner 2 — гідне продовження першої частини. Дороблено усе, що погано працювало у перший частині. Для мене це був кіберпростір та погана видимість ворогів. Додали також нові круті здібності для переміщення, але прибрали круті моменти, які мені подобалися у першій частині, наприклад, дерево прокачування, яке треба було викладати як пазл, що, на мою думку, дуже оригінально.

Євген Фільченко, Associate UX Director в Ubisoft Singapore. Працює над Skull and Bones

Грав у Skull and Bones, Alan Wake 2, The Witcher 3: Wild Hunt, Cyberpunk 2077: Phantom Liberty та Mortal Kombat 1. Всього десь близько тридцяти годин.

Все з переліку сподобалось так чи інакше. Cyberpunk 2077: Phantom Liberty — дуже красива і, як завжди, соковитий сюжет. Alan Wake 2 — неймовірно красива й атмосферна, із дуже цікавим і глибоким ігровим світом та сюжетом.

Станіслав Лунін, AAA Senior Character Concept Artist. Працював над Returnal

Грав у Cuphead, Broforce та DiRT Rally 2.0 з друзями заради веселощів. Чудові ігри, найліпші я б сказав. А серед однокористувацьких грав у Shadow of the Tomb Raider та Red Dead Redemption 2, і вони теж неймовірно круті. Часу провів в них небагато — годин 15 загалом.

Олександр Кінзерський, Senior Technical Artist у FragLab. Працює над Shatterline

Мабуть, я б виділив три гри, в які грав протягом жовтня — EA Sports FC 24, Assassin`s Creed Mirage та Baldur`s Gate 3. В середньому проводив одну-дві години на день, але все залежало від вільного часу.

EA Sports FC 24 — чергова зміна обгортки від EA, просто футбольний симулятор, який не відрізняється від торішнього. Я думаю, щоб відчути різницю в цій серії, потрібно купляти її раз на два-три роки.

Assassin`s Creed Mirage — я фанат серії й грав у всі частини. Знову ж таки, чергова зміна обгортки. Красивий сетинг, цікава історія, хоча мені через сюжетну лінію і те, що грав у всі частини, було це цікаво. Спробували повернутися до оригінальної серії, і наче вийшло. Подивимося, куди будуть рухатися далі.

Baldur`s Gate 3 — класна гра з чудовим сюжетом. Дуже вражають масштаби всього, що створили розробники. Для мене створення усіх цих сюжетних переплетінь — це завжди виглядає як складна і ювелірна робота.

Микита Герасименко, Level Designer у GSC Game World. Працює над S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl

Грав у Armored Core VI Fires of Rubicon, Fortune’s Run, різні демоверсії, зрідка в GTFO збираємося з колегами. В середньому граю від двох до чотирьох годин на день. Не в кожний будній день граю, але в деякі вихідні на пів дня засідаю.

Сподобалось все. В те, що мені може не сподобатись, я в принципі не граю. Мені ще треба коли-небудь дістатися до купи всього, що повиходило за останні три місяці: Baldurs Gate 3, Phantom Liberty, Marvel’s Spider-Man 2, Alan Wake 2. Можливо, тоді будуть розчарування. 🙂

Fortune’s Run мене дуже вразила як фаната immersive sim, притому що ще влітку мене вразило її демо. Дуже класно замішали коктейль майже з усього, що мені взагалі подобається в іграх, і все це з оригінальною подачею.

Armored Core VI теж заходить, але з великими перервами граю. Тут є той славнозвісний ігролад FromSoftware, проте поділ на короткі місії підіймає рівень комфорту. Наче немає ризику, як в Souls, що якщо я повернуся до гри після великої перерви, то забуду, що я взагалі маю робити.

GTFO — єдина мультиплеєрна гра, до якої я дуже не байдужий. Це те, якими мають бути кооперативні ігри, на мою думку — все дуже зав’язано на командній грі. Шкода, що рідко вдається зібрати всю команду.

Олексій Ющенко, Senior Level Designer у Dreamate Games. Працює над New Ark Line

Зараз дуже важко знайти шпаринку для розваг. Та й при розставленні пріоритетів сім’я та війна беруть найвищі бали. Точно можу пригадати у що я грав у вересні — це Baldur’s Gate 3, проте через її неймовірно насичений контентом світ мені довелось її відкласти до кращих часів.

А так разом зі своїми малими я граю в New Super Mario Bros. U або інші ігри Nintendo. Це чудові ігри для спільного екранного часу з дітьми.

Якщо говорити про власний час на розвагу, то максимум дві-три години на тиждень — це те, що вдається урвати собі. А якщо додати до цього ще й кращого друга, то це те, що може неабияк підзарядити. У нас з другом є партія в Civilization VI, яку ми почали ще влітку і досі волочимо по пару годин, як випадає нагода.

Мару Родяхіна, Game Designer/Level Designer у Fractured Byte

Найбільше грала у дві гри — Wytchwood і Shadows Over Loathing. Провела в них приблизно понад 30 годин, і обидві гарні.

Wytchwood — пройшла повністю, чудово зайшла під осінній настрій. Це пригоди відьми, яка постійно шукає і створює незвичні предмети з велетенського списку варіантів. Ключові механіки доволі повторювані, але завдяки сюжету, кмітливим жартам і приємній картинці зовсім не набридають. Треба полювати на ельфів, створювати чудернацькі зілля і боротись за мир і справедливість навколо, не втрачаючи власного почуття гумору.

Shadows Over Loathing — однозначно мала б титул кращої RPG всіх часів, якби була намальована типово для цього жанру. Втім, від навмисно примітивної графіки гра тільки виграє і запам’ятовується ще більше. Має всі класичні та глибокі системи RPG: розвиток персонажу, інвентарю, бойової системи тощо. І майстерно всі ці системи обіграє і висміює. Наприклад, вдягнене взуття впливає виключно на те, як персонаж рухається у світі, і це завжди гіперболізовано комічно і безглуздо.

Денис Безимянний, Game Tester в Ubisoft Ukraine Studios

Я не дуже женуся за найновітнішими іграми та звик грати на консолях в цілому. Загалом граю у досить різні ігри, а також час від часу всілякі інді, roguelike або піксельні проєкти, які чекають у списку побажань на гарну знижку в PS Store. 😄

Поки маю PS4 Pro, але планую згодом брати PS5, бо хоч ще є багато піксельних «рогаликів» на PS4, але як пошановувач файтингів звісно хочу пограти у свіжі релізи: UFC 5, MK1, Tekken 8.

Якщо приблизно, то список ігор і час десь такий:

UFC 4 — 30 годин;
Pillars of Eternity: Deadfire — 6 годин;
The Ascent — 9 годин;
Sea of Stars Demo — 45 хвилин;
Moonlighter — 3 години;
Swords of Ditto — 3 години;
Metal Gear Solid V: The Phantom Pain — 6 годин;
Ludo XXL — 5 годин;
NeuroVoider — 4 години;
Broforce Forever — 3 години;
Dying Light — 6 годин;
NieR: Automata — 3 години;
Castlevania Anniversary Collection — 2 години.

Pillars of Eternity: Deadfire — 7/10. Подобається: атмосфера, гарно написана історія, широкі можливості навичок та їх використання, саундтрек. Не подобається: багато екранів завантаження та текстові бої на кораблях.

The Ascent — 6/10. Подобається: сетинг кіберпанку, зрозуміла система бою з особистими властивостями, шикарний саундтрек, візуально чудове оточення, проста та зрозуміла система покращень. Не подобається: на PS4 Pro гра кожну сесію у випадковому місці вилітає та впродовж усього проходження спостерігаються невеличкі гальмування картинки. Сюжетні діалоги слабкі та примітивні, що не дуже заважає, але складає враження порожнечі у всесвіті гри. Але якби не проблеми зі стабільністю, то було б 8/10.

UFC 4 — 9/10. Граю у цю серію ще з PS1, тому що загалом слідкую за MMA. Подобається в цій грі майже все, окрім трішки сумної та проблемної механіки партера та поганого балансу у деяких бійців.

Sea of Stars Demo — 7/10. Подобається, бо схожа на класику Chrono Trigger та Chrono Cross, дуже приємно грається, навіюючи ностальгію. Поки грав тільки у демо, тому мінусів не встиг побачити.

Moonlighter — 8/10. Подобається: піксельна графіка, можливість займатись торгівлею, цікаві підземелля, складність, простір для повторної гри. Не подобається: торгівля може займати набагато більше часу, ніж очікується.

Swords of Ditto — 9/10. Подобається: приємний яскравий стиль графіки, чудова музика, легка та зрозуміла система бою з достатнім рівнем складності та застосуванням різних видів зброї, простір для повторних проходжень. Не подобається: треба слідкувати за часом, що не дає можливості просто побігати та насолодитись атмосферою оточення.

NeuroVoider — 6/10. Подобається: піксельна графіка, динамічність, покращення робота, мотивація для повторного проходження. Не подобається: не дуже розумні противники та майже незмінна система протидії ворогу впродовж всіх підземель.

Broforce Forever — 10/10. Це шедевр. Подобається взагалі все: стиль, ігролад, складність, простір для повторних проходжень, гумор.

Metal Gear Solid V: The Phantom Pain — 8/10. Це просто класика, в яку час від часу люблю пограти та насолодитись можливостями ігроладу та послухати стару рок-музику на зібраних у ворожих таборах касетах.

Ludo XXL — 5/10. Вирішив спробувати, що це таке, бо у настільну версію полюбляю грати з друзями. Сподобалося: ШІ досить розумний, гнучка система правил гри. Не сподобалось: немає можливості зберегти поточну сесію та продовжити наступного разу, не дуже зручна механіка використання кидка кубика.

Dying Light — 8/10. Стара гарна гра про зомбі, в якій можна весело провести час та яку потрохи заново проходжу, бо друга частина якесь сумне фуфло.

NieR: Automata — 8/10. Подобається: атмосфера, музика, гнучкість складності завдяки налаштуванню модифікацій, ігролад, історія всесвіту гри. Не подобається: мапа та витрачений час на пошуки деяких квестів.

Castlevania Anniversary Collection — 10/10. Просто класичні частини серії всі в одному, у які я залюбки граю та заново проходжу час від часу.

Володимир Дубовий, Software Developer у 4A Games. Працює над Metro

У Backpack Battles Demo награв 16 годин. Сподобалася, прикольна інді-гра. А в DOTA 2 провів 30 годин. Сподобалося грати в команді с колегами.

Короткі підсумки

У жовтні опитані нами фахівці загалом пограли у 50 проєктів. Серед них були новинки, які вийшли минулого місяця — Alan Wake 2, Assassin’s Creed Mirage, Ghostrunner 2, Jusant та Warcraft Rumble. Вистачало також вересневих і серпневих релізів. Переважна більшість згаданих ігор були сюжетними, хоча присутні й багатокористувацькі розваги. А ще порівняно з минулим випуском рубрики зросла кількість інді-проєктів.

Якщо вирахувати середню кількість часу, який розробники присвятили іграм в жовтні, то вийде близько 50 годин. Проте це умовний показник, бо статистика дуже варіюється в залежності від фахівця. Частина з опитаних спеціалістів змогли виділити 10-15 годин на розваги в різних проєктах, а дехто — понад 80 годин. Найбільший показник — це близько 200 годин.

А у що ви грали у жовтні? Встигли спробувати якісь новинки? Обов’язково розповідайте в коментарях!

Теми: Alan Wake 2, Assassin's Creed Mirage, Baldur's Gate 3, Cyberpunk 2077, Hogwarts Legacy, Skull and Bones, у що грають розробники