«Overwatch 2 — це втрачений потенціал». У що грали розробники Dying Light 2, Assassin’s Creed Mirage та Far Cry 5 у січні та лютому
Ми продовжуємо розповідати про ігрові смаки українських розробників в рамках нашої щомісячної рубрики. Сьогодні дізнаємося, в яких проєктах вони проводили час в січні та лютому. Нам вдалося поспілкуватися з фахівцями Ubisoft, Bloober Team, Devoted Studios, Doghowl Games, Frogwares та інших команд.
Вони розповіли про релізи 2023 року, які тільки зараз змогли оцінити, відомі ігри минулих років, новинки та улюблені віртуальні світи. У списку опинилося чимало неочікуваних та цікавих проєктів, тому сюрпризи гарантовані.
Максим Перчун, Senior Level Artist у Bloober Team. Раніше працював над Dying Light 2 та Lords of the Fallen
Мені нарешті вдалося закінчити The Legend of Zelda: Skyward Sword HD, The Legend of Zelda: A Link Between Worlds і ще раз пройти The Last of Us Part I.
B січні було багато часу завдяки святам, тому я думаю, що награв приблизно 20 годин. Можливо, трішки більше. Зазвичай я проводжу в іграх
Мені подобаються всі перелічені ігри. Я часто повертаюся до серії ігор The Last of Us, Мені подобається і сюжет, і візуальний аспект. Ігролад не вимагає спеціальних навичок, немає важких босів чи арен, де ви проводите кілька годин, тому що грати страшенно важко. Я не хардкорний гравець і граю, щоб відпочити. Загалом, мені подобаються ігри, які сильно орієнтовані на сюжет: God of War, Uncharted, Horizon тощо.
А щодо The Legend of Zelda: Skyward Sword HD i The Legend of Zelda: A Link Between Worlds, то ці ігри здивували мене унікальними механіками та рішеннями, які рідко зустрічаються в інтерактивних проєктах. Єдиним мінусом, для такого гравця як я, стали страшенно важкі боси, особливо у Skyward Sword 😀.
Даша Дрейман, Quest Designer у Frogwares. Працювала над Sherlock Holmes: Chapter One
Грала в січні в три гри: Marvel’s Spider-Man 2, A Plague Tale: Requiem, Slay the Princess. Провела в них приблизно 45 годин. Усі проєкти сподобалися, тому січень був дуже вдалий.
Marvel’s Spider-Man 2 була новорічним подарунком. Я й не думала, що мене так затягне, але у підсумку я провела багато часу за цією грою і навіть здобула платину. Для мене це дуже якісний сиквел та ААА-гра. Насправді вона включає майже все, що було у попередніх іграх серії, але з більшою кількістю та розмахом. Це ідеальна гра, коли хочеться просто розслабитися та добре провести час. Немає нічого більш захопливого, ніж літати по Нью-Йорку та розбиратися з коміксовими злодіями.
Потім я вирішила спробувати A Plague Tale: Requiem, коли вона з’явилася у PS Plus. Я не очікувала, що мені дуже сподобається ця гра, адже я не була фанаткою першої частини серії. Та й взагалі я не дуже полюбляю стелс-ігри. Але я була дуже задоволена після проходження. Це стосується сюжету, персонажів, розвитку їхніх відносин та візуальних ефектів, особливо з пацюками. Гра дійсно гойдає на крутих емоційних гойдалках, і я не пожаліла, що провела в ній час проведений час.
Декілька вечорів я також провела за чудовою інді-грою Slay the Princess — візуальною новелою з елементами горору. Назва гри та голос у голові головного персонажа говорять, що тобі треба вбити принцесу, але все не так просто. У грі дуже багато фіналів та розгалужень. Часто зовсім не очевидно, куди приведе незначна дія гравця чи навпаки бездіяльність. Оповідь та якість тексту на вищому рівні, як і музика, озвучення та візуальний стиль. Все це формує дуже містичну атмосферу, яка ще краще занурює сюжет цієї гри. Мені дуже сподобалося.
Матвій Дунук, UI Artist/Integrator в Ubisoft. Працював над Assassin’s Creed Mirage
Prince of Persia: The Lost Krown. Награв приблизно 14 годин. Дуже задоволений грою, навіть не дивлячись на місце роботи. Давно не грав у дійсно якісні екшен-платформери, і цей був для мене приємним відкриттям. Гра дуже схожа за концепцією на мою улюблену Ori, але зверху додає купу нових та крутих механік.
Enshrouded. Наразі зіграно 35 годин, та я продовжую проводити в ній час. Мені дуже подобається концепція Valheim, а ця гра додала до неї кращу графіку, RPG-елементи та більшу глибину в боївку. Дуже задоволений проєктом, і напружують лише оптимізація та баги.
Palworld. Награно 15 годин, бо гра не затягнула мене достатньо сильно. Ніколи не був фанатом ігор про покемонів, тому й тутешня основна механіка мене не сильно зацікавила. А без неї — це черговий не надто оригінальний симулятор виживання.
Silent Hill: The Short Message. Награв приблизно 5 годин. Неймовірно вдалий, старорежимний горор. Давно не бачив нічого подібного на ринку з таким рівнем якості.
Tekken 8. Награв приблизно 25 годин і досі продовжую. Як завжди, суб’єктивно для мене — найкращий файтинг. Крута кастомізація, прекрасні анімації, відчуття бою та комбінації.
Halo: Infinite. Награв 34 години. Неперевершена класика, яка автоматично йде в мій персональний «Зал слави». Стрілянина, пересування, сюжет, графіка — все це виконано неймовірно.
Overwatch 2. Граю кожного дня протягом
Олександр Новицький, 3D Artist/Concept Designer в Eleventh Hour Games. Працював над Last Epoch
Поки чекаю на Dragon’s Dogma 2 та доповнення до Elden Ring, грав у Diablo IV та World of Warcraft. Кількість годин не рахував, але небагато.
Я граю тільки в те, що подобається, а інше майже одразу видаляю. Diablo IV я полюбляю за атмосферу. Цей елемент для мене приємніший за все інше. А World of Warcraft дозволяє круто провести час самому або з друзями.
Андрій Лукашевич, 3D Artist у Devoted Studios
Для мене січень в плані відеоігор видався не таким насиченим, як осінні місяці минулого року, коли я встиг пройти шедевральні Baldurs Gate 3 та Alan Wake 2, а також спробувати кілька нових на той момент релізів, наприклад, Ghostrunner 2. Тож на початку року, поки в індустрії затишшя, а основні релізи ще попереду, я вирішив наздогнати те, що пропустив раніше.
Серед сюжетних ігор я сфокусувався на Persona 5 Royal. Встиг також завершити кампанію Call of Duty: Black Ops: Cold War і продовжив проходити Elden Ring, яку перед цим закинув десь на 80% проходження. Серед нового для себе жанру симуляторів приділяв увагу Uncrashed: FPV Drone Simulator. Чимало розважався в багатокористувацьких проєктах. Ми з друзями періодично граємо в Overwatch 2, Party Animals та Lethal Company.
Я точно приділяю відеоіграм не менше п’яти годин на тиждень і десь двадцять на місяць. Саме стільки я інвестував в геймінг і за січень. Persona, CoD: Cold War, Party Animals — дуже сподобалися. А Elden Ring, Overwatch 2 та Lethal Company викликали змішані відчуття.
Persona 5 Royal захопила мене! Я знав чого очікувати, оскільки люблю японський геймдев, особливо MGS, Death Stranding, Bayonetta та Nier. Але Persona перевершила мої очікування. Гра балансує на межі симулятора життя школяра, психологічного трилеру та підліткової драми, а також містить дуже крутий саундтрек, який підкреслює її унікальність. Якщо ви хотіли спробувати щось нове, можливо, це саме та гра.
Від Call of Duty: Black Ops Cold War я нічого не очікував, бо серія CoD в мене вже давно не викликає жодних емоцій. Проте ця частина мені сподобалася. Вона викликала ностальгічні почуття, коли я в дитинстві загравав до дір кампанію Call of Duty 2, а згодом — першу Black Ops. Стрілянина, цікаві місії, локації — все виконано на достатньо гарному рівні, та й тривалість кампанії приємна. Сюжет можна пройти приблизно за 5 годин, тому він не встигає набриднути. А ще Cold War можна пограти за підпискою Playstation Plus, що є для мене великою перевагою в подібних проєктах.
Party Animals — чудова гра, щоб провести кілька веселих вечорів з друзями, а потім періодично повертатися, щоб отримати неймовірні емоції від чудово анімованих тваринок та азарту змагання з іншими гравцями.
В Uncrashed: FPV Drone Simulator можна навчитися незамінним в наших реаліях навичкам — керуванню FPV-дроном. Однозначно корисно та цікаво. Тільки потрібно купити спеціалізований пульт.
Elden Ring для мене стала найменш цінною грою від FromSoftware. Я великий фанат серії Dark Souls: перші дві частини та Bloodborn назавжди закарбувалися в моїй пам’яті, як неперевершені мандрівки з небезпекою за кожним кутком.
Elden Ring виросла в усіх аспектах: бойова система, дослідження, атмосфера та графіка. Та, як на мене, вона розгубила відчуття унікальної пригоди. Коли ти двадцятий раз проходиш підземелля, яке відрізняється від попереднього лише розташуванням кімнат і бачиш в кінці боса, якого ти перемагав вже ледве не десяток разів, відчуття магії світу втрачається.
Ти розумієш, що це створив геймдизайнер з метою заповнення відкритого світу, в якому окрім битв, нічого, фактично, й не знайдеш. Можна пропускати весь додатковий контент і йти максимально швидкою стежкою до кінця. Але тоді з’являється відчуття, що ти пропускаєш щось важливе: здобич, мініісторії та босів. Тож, на мою думку, роздутий відкритий світ та величезна тривалість зіграли злий жарт з Elden Ring. Якби це була камерна пригода годин на тридцять, гадаю, вона б сподобалася мені набагато більше.
Єдине, що приходить на думку у випадку з Overwatch 2 — втрачений потенціал. Круті неповторні персонажі, унікальний сетинг, приємний ігролад та взаємодія з командою — все це є у грі, але воно не отримує розвитку. В івентах вводять одноманітні, нікому не потрібні режими, які були ще в першій частині. Єдине, що додається — образи, графіті й інше в тому ж дусі.
Інколи реалізовують одного нового персонажа за принципом «плати, щоб перемогти». Якщо купиш бойовий пропуск, будеш грати за нового персонажа, не купиш — пограєш через декілька місяців. Інколи вводять свіжу карту. Overwatch могла б стати кращою MOBA-грою, але не стала, бо на неї забив видавець.
Lethal Company — це весела гра, яка генерує унікальні ситуації завдяки компанії друзів. Однак вона швидко набридла, тому що ігролад майже не еволюціонує. Але я все одно раджу її спробувати.
Роман Купріян, Lead Character Artist у Doghowl Games. Працює над Level Zero: Extraction
Prince of Persia: The Lost Crown. Для мене головною особливістю гри стали цікаві та важкі боси, які вимагають не тільки майстерності, але й стратегічного мислення. Потрібно заздалегідь продумувати власні дії та окремо налаштовувати головного героя під кожного з цих ворогів. Зустрічі з босами можуть бути викликом навіть для досвідчених гравців, змушуючи шукати допомоги для проходження в інтернеті.
Кожен рівень в Prince of Persia: The Lost Crown наповнений деталями та загадками, що створюють захопливий іммерсивний досвід. Не менш дивовижними відчуваються пазли. Окремо зазначу, що проходив гру на Steam Deck, тому зовнішній вигляд рівнів мені дуже сподобався. Та якщо порівнювати з ПК, то на великих моніторах проєкт менше вражає візуально.
Dave the Diver — це неймовірно крутий тамагочі. Якщо хочеться просто розслабитись, то це ідеальна гра. З мінусів можу відзначити занадто довгі діалоги, які починаються після 30 годин проходження. Саме через це я й перестав в неї грати.
Noita вражає своєю унікальною системою налаштування заклять та можливістю створювати мегазброю для подолання складних рівнів. Її інноваційний підхід до ігроладу дозволяє гравцям відчути себе справжніми богами руйнації.
Uncrashed FPV Drone Simulator. 3 чотирьох популярних симуляторів, в яких я налітав понад 100 годин (+50 годин реальних польотів на FPV), саме цей найкраще передає відчуття реального польоту. Однією з головних переваг Uncrashed став фізичний рушій, який відтворює реальні умови польоту з неймовірною точністю. Це дозволяє гравцям відчути всі нюанси керування дроном.
Слід зазначити, що для реалістичності гравітації її треба викручувати на максимум, а не залишати за замовчуванням. Крім того, гра пропонує чудову візуальну якість, що доповнює реалістичний досвід польоту. Графіка Uncrashed вражає деталізацією та реалізмом, створюючи захопливу атмосферу для гравців.
Deep Rock Galactic: Survivor та Greedland — це Vampire Survivor «на максималках». Deep Rock дуже гарно розкриває людську жадібність. Саме через неї я часто помирав. Це звичайні вбивці часу, але для мене це щось нове, тому я в них провалився з головою.
Грою року для мене стала Helldivers 2. Це не просто гра, а справжнє джерело задоволення та веселощів. Кооперативна складова гри створює неперевершену атмосферу та дозволяє ще більше насолоджуватися ігровим процесом. З підняттям рівня складності гра не втрачає своєї привабливості, а навпаки, підкидає нові виклики та можливості для розвитку. З мінусів відзначу тільки арт, але це не впливає на ігровий досвід, тому я на таке навіть не зважаю.
Максим Нагорний, 3D Environment Artist у Frogwares
У січні я грав у Red Dead Redemption 2, пройшов з дружиною It Takes Two, завершив Mafia: Definitive Edition та почав знайомитися з Palworld. На ігри витратив близько ста годин.
Red Dead Redemption 2. Мене вистачило на 70% сюжету, а далі набридло довге переміщення відкритим світом. Попри те, що розробники зробили непоганий інтерактив у вигляді різних пригод дорогою до міста або місії, мені все одно більше не хотілося витрачати багато часу на подорожі по мапі.
It Takes Two — це дуже класна гра за сюжетом, графікою та інтерактивом. Ми ще сильніше скріпили наші відносини, повеселилися, отримали вельми позитивні емоції та взагалі не дискутували. Чекаємо на ще щось подібне! Mafia: Definitive Edition теж дала свою порцію насолоди. Жодних нарікань немає.
Щодо Palworld, то мені подобалася Valheim, але напружували мутанти та періодична понурість гри. Й ось вийшла Palworld — в тому ж жанрі й без похмурості. Гра мені сподобалася й виглядає доволі перспективно. Сподіваюся, розробники дороблять з неї цукерку.
Василь Войналович, Lead Environment Artist у Frag Lab. Працює над Shatterline
Останні півтора місяця переважно грав у Resident Evil 4 та Alan Wake 2. В середньому граю десять годин на тиждень, тобто близько двох на день, але не щодня.
Як на мене, обидві гри дуже цікаві та захопливі. Alan Wake 2 — це поєднання суперзаплутаної детективної історії з елементами горору, достатньо цікавих загадок і якісного екшену. Все це загорнуто в дуже детально промальовану графіку з крутими ефектами.
Ігри від Capcom, особливо серія Resident Evil — це завжди ідеальне поєднання історії та ігроладу, приправлене чудовими анімаціями та атмосферою. Resident Evil 4 виступає продовженням загадкових експериментів корпорації Ambrella з небезпечним T-вірусом.
На сьогодні згадані ігри — це найбільш вдале поєднання сюжету й ігроладу. В них можна насолодитися якісно зрежисованими заставками, які не поступаються голлівудським блокбастерам, і отримати цікавий ігровий процес.
Михайло Мойсієнко, продюсер у Doghowl Games. Працює над Level Zero: Extraction
В січні якось так склалося, що повністю пройшов Cyberpunk 2077 з доповненням Phantom Liberty. Був скептично налаштований, але дарма — гра дуже крута. Намагаюся також постійно проходити різноманітні інді. З останнього — це були Cocoon, Deep Rock Galactic: Survivor, Halls of Torment та Thronefall.
У Steam сказано, що за останні два тижні я провів в іграх 10 годин. Це статистика на ПК та Steam Deck, а ще мінімум стільки ж часу розважався на PlayStation 5.
З усіх згаданих проєктів тільки Halls of Torment не дуже сподобалася. Особисто мені було просто незручно в неї грати. А від решти отримав своє задоволення, особливо це стосується Thronefall.
- Cyberpunk 2077 — дуже якісний продукт, який з виходом Phantom Liberty став просто фантастичним. Хоча, як на мене, на PlayStation у грі все ще забагато багів.
- Cocoon дуже крута, але місцями душна.
- Deep Rock Galactic: Survivor — класний захід на територію жанру Vampire Survivors.
- Halls of Torment — ще один проєкт на кшталт Vampire Survivors.
- Thronefall — це неймовірна крута. Через неї не міг відлипнути від Steam Deck декілька днів після покупки. Дуже рекомендую.
Владислав Несхозієвський, Lead Art Delivery Manager/Art QA Lead у Devoted Studios. Працював над Far Cry 5
У січні здебільшого грав лише у три гри: Call of Duty: Modern Warfare III, Marvel’s Midnight Suns та Far Cry 6. Перші десять днів січня була відпустка, тож часу пограти було більше. За місяць, думаю, годин 100 набереться, і десь 35 з них провів у Midnight Suns.
Marvel’s Midnight Suns стала дуже приємним сюрпризом, купував на розпродажі зі знижкою близько 50%, бо не був певен, чи сподобається гра. Бачив багато оглядів і відгуків, в яких стверджували, що гра на любителя. Виявилося, що я саме любитель усього, що в цю гру напхали. А напхали досить багато.
Дуже сподобалася частина гри, пов’язана з базою: розмови й побудова дружби з союзниками, дослідження околиць і невеличкі пазли. Багато читав, що сюжет і все, що відбувається поза боями — це слабка частина гри. Яле я з цим кардинально не згоден.
Кожен персонаж дуже круто прописаний, має унікальну манеру спілкування та й загалом діалоги гарні та часто доволі смішні. Хоча, думаю, багато кому бесіди здадуться занадто банальними. В цілому рекомендую проєкт фанатам Mass Effect, ігор Telltale та XCOM. Щоправда, бойова система тут трохи специфічна, але крута.
Call of Duty: Modern Warfare III. Перша Call of Duty після MW 2019 року, яка дуже сподобалася в «беті» та на релізі. Карти з оригінальної MW2 дуже приємні й навіть оновлення не зробили їх настільки ж дірявими, як зараз любить створювати Infinity Ward. Звуки, серії вбивств, вибір зброї, ТТК, баланс, частота контентних оновлень — задоволений всім.
У Far Cry 6 вирішив пограти після того, як купив артбук, в якому команда Ubisoft розповіла про своє художнє бачення гри. А ще — через ностальгію після роботи над Far Cry 5. Поки не дуже багато награв, але планую ще повернутися до неї. Сподобалася атмосфера і система покращення спорядження за допомогою всього, що лежить під рукою.
Олександр Філатов, 3D Environment Artist у Piranha Games
Грав у Genshin Impact близько години або двох на день. Подобається цікавий сюжет та красива графіка у проєкті. А ще він умовно безкоштовний, що також плюс.
У Genshin Impact також граю зі своєю дівчиною. Щоправда, коли тільки починаєш, то кооператив недоступний.
Немає коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів