Екскурсія укриттям київського офісу Wargaming: спадок річкового флоту та постапокаліптична романтика

Події останніх днів ще раз нагадали українцям, що забувати про бомбосховища зарано. Ракетний обстріл 15 листопада став одним з наймасовіших з початку війни та завдав шкоди не тільки об’єктам критичної інфраструктури, а й житловим будинкам. Розуміючи, що держава-агресор на цьому навряд чи зупиниться, ми вирішили з’ясувати, якими є сховища українських геймдев-компаній.

Для першого разу звернулися до Wargaming — однієї з найбільших продуктових компаній з ігрової розробки в Україні. Про міць їхнього бомбосховища ходили легенди, але ми навіть не уявляли, що вони виявляться настільки правдивими.

Стратегічна спадщина річкового флоту

Київський офіс Wargaming розташований в одному з бізнес-центрів Подільського району. Ще десять років тому будівля була класичним представником радянського модернізму 70-х років, але у 2013-му її реконструювали, додали огорожу та вкрили фасад металевими пластинами.

Щоправда, на мапі бомбосховищ, яку на початку війни розмістила у себе на сайті Київрада, будівлі немає, хоча навколо будівлі є вказівники щодо укриття і місцеві про нього знають. Саме тому ми очікували побачити звичайне підвальне приміщення, яке під реалії війни підлаштували фахівці Wargaming та інші працівники бізнес-центру. Перші підозри, що ситуація набагато складніша, з’явилися, коли побачили постер Fallout з культовим слоганом «Surface — never! Vault — forever». А далі наштовхнулися на вхідну групу сховища — коротенький коридор, з обох кінців якого були встановлені потужні металеві двері мінімум з чоловічу долоню завтовшки.

Виявилося, що це не просто сховище — укриття розраховане на ядерний удар. За словами Executive Director київського осередку Wargaming Сергія Шумигори, це колись був стратегічний об’єкт.

У 1922 році в Україні було створено Управління річкового транспорту на Дніпрі. З часом ця структура трансформувалася, змінювала назву. У 1948 році на її базі з’явився «Річтранспроєкт» — київське відділення Державного інституту проєктування на річковому транспорті Мінрічфлоту СРСР. Це була одна з провідних науково-технічних організацій, що визначала та формувала будівельну політику на річковому транспорті.

У 1965 році Дніпровське пароплавство набуло статусу головного управління річкового флоту при Раді міністрів УРСР. Ще через двадцять років його реорганізували у виробниче об’єднання «Главречфлот», а вже після отримання Україною незалежності воно стало акціонерною судноплавною компанією «Укррічфлот». Ця АСК довгий час займала будівлю, в якій сьогодні працюють над «танками».

Не в тій компанії розробляли Metro 2033

Очевидно, що такий об’єкт входив до списку стратегічних і облаштований серйозним укриттям. Але наскільки серйозним? Це не просто міцні стіни та броньовані двері. По-перше, тут кілька просторих кімнат. Перед початком повномасштабної агресії в одній з них навіть був розташований спортзал. Але в лютому частину тренажерів оперативно прибрали, а замість них встановили двоярусні ліжка та м’які крісла.

По-друге, тут є свій осередок критичної інфраструктури: окрема система вентиляції, фільтри повітря, величезний бак з водою, санвузли та навіть кілька ручних генераторів для мінімальної електрики у разі потреби. Навіть робочі душові є (згадуємо, що тут раніше був спортзал).

По-третє, укриття облаштоване запасним виходом — хитра система коридорів веде до аварійного люка, від якого так і віє постапокаліптичною романтикою. Співробітники Wargaming навіть жартують, що не в тій студії розробляли Metro 2033, бо сюди можна приходити й надихатися.

Свій куточок для роботи

Є в укритті запас питної води, снеків/печива та протипожежні засоби. Це не забаганка тих, хто тут працює, а нагальна потреба. До сховища можуть спуститися не тільки співробітники студії та бізнес-центру, а й пересічні мешканці Києва, які під час ворожого обстрілу опинилися неподалік.

З одного боку, це цілком раціональне та людяне рішення, а з іншого — створює для працівників Wargaming певні труднощі. Кожна година роботи продуктової компанії коштує великих грошей, тому розробники продовжують працювати навіть в укритті. Робота їхня творча, а більшість задач ще й підпадає під NDA. Працювати в обмеженому просторі, де багато сторонніх людей щонайменше незручно.

Тому керівництво вирішило облаштувати по сусідству з ядерним укриттям власне приміщення, де ігророби могли б спокійно займатися своїми справами. Як пояснили нам у Wargaming, алгоритм у майбутньому має бути такий: при повітряній тривозі фахівці спускаються до власного укриття і працюють там; у разі більш радикальних загроз — ховаються вже у ядерному сховищі. Проте, як розповів Сергій Шумигора, ці зміни планувалися ще до війни.

Сергій Шумигора, Executive Director київського осередку Wargaming

«Ми планували зміни й в офісі. Мали розпочинати ремонт і повністю все змінити. Ми ще тоді розуміли, що ковід змінює саму атмосферу роботи, а тому потрібно повертати людей в офіс. Так, це буде гібридний формат: можеш три дні працювати тут, два дні з дому. Але в офісі варто бути. Бо люди, які в офісі ні разу не були, вже по-іншому все сприймають. Деякі, наприклад, знають команду тільки з моніторів. Наші плани такими й залишаються. До того ж, присутність команд в офісі позитивно впливає на творчий процес, який важливий в розробці ігорі».

Цікаво, що київський офіс Wargaming швидко оговтався від шоку, який спричинила повномасштабна агресія і лише за кілька місяців вийшов на довоєнну ефективність. Хоча співробітникам також знадобився час на психологічне перезавантаження та часткову евакуацію.

Траплялися навіть курйозні і одночасно неприємні ситуації. За словами Сергія Шумигори, навесні найбільш кризовим моментом була «втрата» двох автобусів. Компанія зафрахтувала декілька автобусів для евакуації тих співробітників, які не можуть виїхати самі, транспорт навіть постійно чергував на офісному паркінгу. На жаль, 24 лютого хтось перекупив два автобуси. Це, тим не менш, не вплинуло на загальну евакуацію співробітників Втім, керівник київського офісу додав, що у перші тижні війни багато хто стикнувся зі схожою проблемою.

Зараз через відключення світла та небезпеку обстрілів частина працівників віддають перевагу роботі в офісі. Такий вибір вони роблять не тільки через сховище, а й через власну енергетичну інфраструктуру компанії, про яку ми розкажемо в наступному матеріалі. А як працює ваша компанія? Чи є в неї облаштоване бомбосховище? Діліться враженнями та фотографіями у коментарях.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини