Як воно: жити в офісі до релізу (і навіть довше), поки в місті відключення світла. Історія Build Engineer Олександра Вдовиченко, який під час блекаутів переїхав на роботу
Рік тому росія здійснила найбільш масштабну атаку на енергетичну систему України з початку великої війни. Особливий цинізм полягав у тому, що ракети вдарили по всьому ланцюгу постачання — постраждали як системи розподілу електроенергії, так і генерація. У той момент багатьом стала зрозуміла підступна стратегія рф, але мало хто припускав, наскільки потужним та методичним буде енергетичний терор. За наступні десять днів наша мережа пережила майже 300 ударів ракетами, артилерією та дронами, а до кінця року було пошкоджено 50% енергосистеми.
Це, безумовно, вплинуло на український геймдев, хоча й не зупинило його. Компанії підлаштовувалися, закупали обладнання, знаходили нові можливості. Не відставали від них і працівники. Ми починаємо серію розповідей про геймдевців, які попри проблеми минулої осені виконували свою роботу. Першим нашим героєм став Build Engineer у World of Warplanes Олександр Вдовиченко, який не зміг нормально працювати через блекаути та переїхав жити в офіс. Скільки тривав його експеримент, що було найскладнішим та чи готовий він до повторення цього досвіду — читайте в нашому інтерв’ю.
— Олександре, привіт! Перш за все хочеться дізнатися, чим ти займався до Wargaming і як потрапив у компанію?
У Wargaming я вже три роки. До цього працював системним адміністратором, потім перейшов у девопси. Загалом встиг попрацювати на чотири контори, і остання, так би мовити, була не дуже сумлінною компанією. Після неї я вирішив, що треба трошки зав’язувати та зробив перерву на пару місяців. Коли відпочив, зрозумів — треба знайти щось саме для душі. Те, чим мені завжди хотілося займатися, але не вистачало якихось скілів чи досвіду. Тому я просто зайшов на DOU і побачив, що Wargaming шукає білд-інженера.
По навичках я десь на 60% не підходив, але думаю — подам свою заявку, бо в мене був досить різний досвід, може знайдемо спільні точки, якийсь контакт. Може вийде влаштуватися в ігрову індустрію, а я завжди мріяв про це, і фактично саме з ігор почалося моє знайомство з IT. Мені було цікаво зануритися в ці процеси.
Три роки тому, наприкінці літа, я подав свою кандидатуру. Мені запропонували інтерв’ю з HR. Ми поспілкувалися, мені розказали, чим займається Wargaming, я у двох словах розказав, чим займався я. Буквально через декілька днів прийшло запрошення на технічне інтерв’ю. На цьому етапі я подумав: ось і настав час закінчити спілкування з цією компанією. Бо мало постати якесь технічне питання, я б в ньому не дуже орієнтувався і не пройшов би. Але я розповів про свій досвід, що працював девопсом, працював з багатьма мовами програмування; розповів, як би я розв’язував різні проблеми. Десь через
— Можеш трошки пояснити, чим саме займається людина на твоїй позиції?
Це людина, яка перетворює вихідний код, збирає його в готовий клієнт для користувачів. Основна задача білд-інженера — налаштовувати автоматизацію цього процесу і забезпечувати його контроль якості, щоб нічого не пропало.
— Саме в цій ролі ти зустрів війну? Можеш трошки розказати про це?
Коли почалась війна компанія одразу сказала — якщо ви в небезпеці чи вважаєте, що треба кудись переїхати, у вас на це є час. Навіть, якщо йде робота над проєктами. Тобто WG опікувалася безпекою співробітників, за це компанії щира подяка. Я на той момент був не в Києві, я живу в невеличкім селищі під Білою Церквою. У нас було досить спокійно, але я пам’ятаю, що перший місяць ніхто не знав, що робити, і фактично перший час ми займалися волонтеркою. Наприкінці весни налагодилися робочі процеси, ми з командою почали повертатися до роботи. Восени 2022 року ми вже активно працювали над проєктом, робили якісь поліпшення, випускали контент.
— Потім почалися відключення світла.
Так, разом с осінню прийшла дуже напружена ситуація в плані енергопостачання, почалися вимкнення світла. Чим ближче було до зими, тим частіше і надовше вимикали світло. В якийсь момент я вже ніяк не міг планувати свою роботу. Як можна взаємодіяти з командою, коли пів дня в тебе немає світла, а пів дня — в команди? У результаті якісь питання взагалі було неможливо вирішити. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що в мене без світла зникала і мобільна мережа. Тобто взагалі ніяких варіантів зв’язатися, написати комусь, поставити питання. Іноді виглядало, ніби ми повернулися у XVIII століття, коли ми посилаємо телеграму і чекаємо, коли вона нарешті дійде. А потім чекаємо ще й на відповідь.
Так було важко працювати. В якийсь момент, коли наближався реліз, я зрозумів, що з відключеннями світла не можу цілісно провести збірку. Ну, тобто, щось запустити сьогодні і тільки завтра перевіряти чи все нормально — це якось взагалі непродуктивно.
«Саме тоді я вдався до цікавого рішення і сказав — я переїжджаю в офіс. Дружина спитала, як я це уявляю, а я дістав подушку, спальник, рюкзак і сказав: ну, все, буду через тиждень»
Це було не так весело, як згадувати зараз. Пам’ятаю, що приїхав в офіс, на мене дивиться офіс-менеджер, а я зі спальником, подушкою і кажу — до релізу я живу в офісі. На початку я працював три доби з офісу, дві доби з дому. Але перед релізом було складніше — в понеділок приїхав, у п’ятницю поїхав. Коли ця історія набула систематичного характеру, менеджери подивилися на це і закупили розкладачки. До цього я спав на диванчиках в мітінг-румах. Вночі ліг, вранці прокинувся, поки нікого немає. Ти такий прикольний, завжди на роботі. Хоча це дійсно був єдиний варіант, який дозволяв провести збірку і тестування клієнта.
— Тобто, ти інколи навіть додому не їздив?
Проблема полягала ще й в тому, що мені було дуже далеко до дому їхати, тому я інколи не повертався. Бо це ж зима, блекаути, комендантська година була ще до 22:00, а з транспортом велика біда. Інколи було неможливо виїхати з офісу та доїхати до мого населеного пункту. Ще й ситуація, коли тобі ввечері повертатися, але вранці все одно в офіс. Тому було якось непродуктивно їздити туди-сюди
— Як довго це тривало?
Це почалося наприкінці листопада. Тоді я приїжджав на один-два дні, працював продуктивно дві доби, а решту днів намагався якось триматися в курсі, що там коїться. Та перед новорічним релізом я десь тижні два по п’ять днів ночував точно. Тобто, в понеділок приїхав, а в п’ятницю поїхав. Закінчилося це десь, здається, на початку лютого чи наприкінці січня. Почали з’являтися генератори, якісь інші варіанти себе забезпечити електроенергією. Тобто, понад два місяці ось ця ситуація тривала, але воно якось дуже швидко пройшло.
— Що було найскладніше? Можливо, в такій атмосфері було непросто сфокусуватися? Або ж навпаки, ти більше сумував за родиною?
Сильніше за все хотілося додому, побачити дітей. На початку я думав, що це буде прикольний варіант — видихну, сфокусуюся на роботі. Та вже через пару тижнів зрозумів, що хочеться додому, що розкладачки вже не такі круті. Хотілося в рідне ліжко. Понад усе сумував за сім’єю. З моменту, коли в мене з’явилися діти, я принципово ніколи ніде не залишався ночувати і завжди їх бачив перед сном, бачив, як вони прокидаються. А тут такий стрес... ти не бачиш своїх дітей, і накатує така важкість на душі.
— Чи готовий ти до знову до цього? Зараз усі кажуть, що ситуація повториться, навіть може бути ще складнішою. Речник Повітряних сил ЗСУ стверджує, що взимку ворог буде використовувати рекордну кількість БПЛА.
«В мене відповідь коротка — спальний мішок та подушки я з офісу не забирав»
Звісно, я цього разу більш підготовлений до відключень світла. Побудував собі невеличкий будиночок на 18 квадратних метрів, зробив його максимально енергоефективним. Тобто з резервацією тепло- та електропостачання. У мене є основний та резервний генератори, купив старлінк, провів два незалежних провайдери, зараз, можливо, куплю собі ще невеличкий екофлоу для інтернету. Готуюся, як можу, бо точно знаю, що краще в цьому році точно не буде.
— Це, звісно, сумний прогноз, але все одно тішить, наскільки українці вміють адаптуватися до кризових ситуацій.
Так, це дуже круто! Після минулої зими нас дуже важко злякати чимось. Ми готові до багатьох речей. Багато чого пройшли і робимо, щоб це не повторилося. У мене дуже багато знайомих готуються, закуповують різні резервні системи живлення. Наприклад, один друг купив використані «банки» з Porsche Taycan та побудував собі енергосистему на 48 кіловатів. Питаю — друже, а скільки ти плануєш сидіти без світла, тиждень? Він каже, що може не тиждень, але днів п’ять точно зможе прожити без проблем. Тому, мені здається, все буде тільки краще — ми ті, хто ми є, і зробимо все, щоб Україна була сильною та вільною.
Немає коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів