«Як тільки чуєш сирену — біжи». Українська геймдев-художниця про свій досвід перших днів війни в Ізраїлі

CG-хужожницю Анастасію Кукош в Ізраїль привели мистецтво, цікавість та кайтсерфінг. Дівчина здобула ступінь магістра у чернівецькому університеті, а у Тель-Авіві вивчала 3D-арт та влаштовувала виставки своїх робіт на серфбордах. Аж поки не прийшла війна. Для Анастасії — двічі. Спочатку повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на рідних та близьких художниці. Потім атаки терористів ХАМАС змусили вже її ховатися у бомбосховищах. Про перші сирени, настрої в ізраїльському суспільстві та роботу під час вибухи читайте в нашому інтерв’ю.

Анастасія у бомбосховищі під час однієї з ракетних атак з боку Сектора Газа

«Перед пандемією моя цікавість подорожувати привела мене до Ізраїлю». Про початок карʼєри в геймдеві і переїзд до Ізраїля

Як і багато 3D-художників, мій шлях до цієї професії був досить унікальним, ця історія не є винятком. Я опинилась на розломі між двома пристрастями: мистецтвом і кайтсерфінгом. Завдячуючи батькам, я завжди вела активний спосіб життя і мала можливість бачити різноманітних людей, професії, пробувати завжди щось нове і переборювати страх.

Я закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «Прикладне мистецтво» у 2020 році.

Перед пандемією моя цікавість подорожувати привела мене до Ізраїлю, і я була приємно здивована винятковим різноманіттям цієї країни та людей. Під час карантину я знаходилась у Тель-Авіві, де було багато серферів. Досить швидко у мене виникла ідея виразити своє мистецтво на серфбордах і створити виставку. Саме під час цього періоду я зустріла свого партнера по життю.

Далі війна в Україні, яка сильно вплинула на мене: родина, друзі, улюблені місця — все залишилось там.

Також у цей період починається моє захоплення 3D, game art, Oculus, VR та AR. Як і всі, я почала самостійно вивчати все це через YouTube. Щиро кажучи, це було дуже важко. Зрозумівши необхідність професійних наставників для прискорення розвитку та ефективності навчання, я почала пошуки професійних 3D шкіл. Була можливість здобути освіту у Тель-Авіві, однак я продовжила досліджувати можливості навчання у міжнародних глобальних інституціях. Майже одразу зацікавилась школою — Think Tank Training Center: дуже вразило те, що мала змогу поговорити через Zoom з Scott Tompson — неймовірним генеральним директором школи, який детально відповів на мої питання й залишив приємне враження про школу.

І ось, почався Foundation Term, який виявився надзвичайно інтенсивним і складним. Мені не вистачало часу на все, але прагнення побачити результат так захопило, що я і не відчула як пройшли 4 місяці. Особливо хочу відзначити що студенти одразу почали згуртовано допомагати одне одному і це один із тих неоціненних відчуттів, які допомагають розвиватися.

І тут я отримала імейл що виграла 1 місце! У Tank Training Center є традиція — винагороджувати студентів за перший семестр повною стипендією на наступний! Потрібно точно відтворити обраний концепт у 3D. Мені до вподоби строге, інтенсивне навчання, прогрес відчувається кожен тиждень. І результати дійсно вражають! Це те що було мені потрібно.

З початком Intermediate Term навчання проходило більш плавно, результати виходили цікавими й це підштовхнуло мене до активного ведення соціальних мереж. Я знаю як багато запитань, коли ти тільки починаєш свій шлях у 3D, тому з радістю ділюсь власним досвідом та допомагаю іншим чим можу!

«Мого одногрупника викликали до збору військових резервістів. Інший — мав бути на цьому фестивалі». Про перші дні атаки терористів ХАМАС на Ізраїль

Перед початком війни не було навіть жодних підозр! Ізраїльтяни дуже позитивний народ. Ніколи не бачила агресивності чи негативу. Завжди відчувається ризик, особливо на святкові дні для єврейського народу, коли більшість воєнних перебувають із сімʼями.

Були випадки, коли бойовики з Гази могли запускати ракети. Раніше таке вже відбувалося і це не перший раз, коли ми ховались в бомбосховище.

7 жовтня о 6:30 я прокинулась і не могла зрозуміти що сталось, з якого дива у нас сирена.

Ми взяли усіх собак (у мене 3 цуценят і їх мама) одягнули що було під рукою і побігли. Бомбосховище не далеко, але ми не встигли: над головою було чути як вибухають ракети. Ми подумали: «Ну окей, пару раз може ще гупнути, і мало б затихнути».

8:00 — ми сидимо в інтернеті намагаємось зрозуміти що і як. І знову сирена. Все по колу — швидко встали, собак в руки й біжимо. Вже майже біля сховища було чути над головами гучний вибух, знову не встигли.

10:00 — знову бомбардування — ми вже підготували всіх собак, себе і зразу побігли — цього разу встигли. В бомбосховищі не було багато людей, але всі з нашого округу з домів вибігли.

Ще декілька разів по колу, але ми все ще не розуміли конкретно, що ж відбувається.

Загалом тут такий протокол безпеки: як тільки чуєш сирену — біжи. Байдуже, що ти візьмеш — там буде безпечніше. У нашому радіусі є півтори хвилини, щоб встигнути дістатись бомбосховища до моменту падіння ракети.

Наше сховище має воду і є достатньо велике, є лавки. Існують і кращі сховища ніж те, що біля нас. Також є застосунок на телефоні, де ми можемо побачити чи запускають ракети по нашому радіусу й скільки часу ми маємо.

Пізніше ми вже побачили жахливі кадри того, що відбулось на фестивалі. Ми були в стані шоку. Я дзвоню своїм друзям — багато хто бачив своїх друзів на відео, що поширили мережею терористи.

Мого одногрупника з ThinkTank викликали до збору військових резервістів. Інший одногрупник мав бути на цьому фестивалі. Моя подруга — олімпійська чемпіонка Ізраїлю повідомила, що є загиблі серед олімпійських спортсменів. В Ізраїлі багато людей знають одне одного. Це невимовно сумно.

«Я даю собі завдання за 3 години виконати роботу, яка б могла забрати більше часу». Про вплив війни на роботу і настрої в суспільстві

Дуже важко сконцентруватися коли працюють сирени: вдалині чути вибухи, всі дзвонять, новини, думаєш чи є сенс кудись переїжджати, можливо десь є краще місце не тільки для схованки, а й для подальшої безперервної роботи.

В цих умовах я намагаюсь налаштувати себе на швидкий результат. Наприклад: я даю собі завдання за 3 години виконати роботу, яка б могла забрати більше часу у звичному режимі.

Загалом я планувала у лютому закінчити навчання у Канаді, але за цих обставин займаюсь реалізацією якнайшвидшого виїзду. На щастя я подала на студентську візу одразу як тільки отримала документи про зарахування до школи. І вже на другий день війни змогла забрати паспорт з візою.

У таких випадках, коли збігаються різноманітні обставини, я відчуваю, що життя корегує мене і дає шанс продовжувати справу. Мені дуже важко залишити місце до якого вже так звикла й повністю організувала своє життя, але маю надію, що після навчання я зможу повернутись.

Щодо настроїв у ізраїльському суспільстві, на це питання важко дати відповідь. Думаю на початку вторгнення більшість людей вірили, що все закінчиться швидко, але згодом зрозуміли, що може затягнутись. На скільки? Не знаю. Ізраїльтяни дуже сильні духом люди, всі працюють дуже злагоджено, допомагають одне одному усім чим можуть, донатять. Усі намагаються убезпечити рідних та близьких, щоб на місцях нівелювати загрозу.

«Ми здатні впливати на суспільства та розповсюджувати власну культуру та сенси». Про місце художника у боротьбі з ворогом

Звичайно що художники відіграють важливу роль в ознайомленні іноземців з контекстом війни. Вони можуть надихати своїми ілюстраціями людей і лідерів, які будуть нести ідею художника далі. Вони передають свої почуття та емоційний стан через творчість. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну я бачила, настільки наш народ сильний духом, особливо жінки. Я навіть хотіла відтворити це у концепті (проєкт «Мавка»). Показати, що існують такі автентичні люди з безмежною унікальною культурою, і вони зараз захищають свій народ та країну, вони — герої.

Ми, художники, маємо надзвичайну силу! Ілюструючи особисті або ж глобальні виклики, ми здатні впливати на суспільства та розповсюджувати власну культуру та сенси.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини