У що грали розробники Cyberpunk 2077, Dying Light 2, S.T.A.L.K.E.R. 2 у вересні: домінування Baldur’s Gate 3, розчарування від Starfield, хіти та інді

Ми запускаємо рубрику, присвячену ігровим вподобанням українських розробників. Кожна зі статей в рамках циклу буде охоплювати один місяць і розповідати, які проєкти встигли оцінити фахівці, що вони про них думають та скільки часу провели в віртуальних світах.

А починаємо з вересня. Ми опитали дев’ятьох спеціалістів з різних студій — Techland, CD Projekt RED, GSC Game World, Ubisoft, 4A Games та інших.

Явний фаворит минулого місяця у опитаних спеціалістів — це Baldur’s Gate 3. Але увагу українських розробників також привернули Starfield, декілька інших новинок та хітів 2023 року. Окремі геймдев-фахівці намагалися розгребти свій каталог відкладених проєктів та класики. А дехто розповів про улюблені онлайн-розваги та інді, які вдалося оцінити.

Святослав Демченко, Senior Quest Designer в Techland. Працював над Dying Light 2

У вересні я грав переважно у Baldur’s Gate 3 з друзями та доповнення до Cyberpunk 2077, а також догравав у Starfield. Загалом на ігри в мене виділяється в середньому 2-3 години в день, тому за тиждень — це десь 14-21, а за місяць — близько 60-70 в середньому. Але коли виходить якась цікава гра що значно затягує, то може бути й суттєво більше.

Baldur’s Gate 3 — тут важко сказати щось нове. Гра хоча і відчувається недоробленою, але все ж дарує дуже якісний досвід. Справжнє відчуття дослідження, гарно передані механіки Dungeons & Dragons п’ятої редакції, сильний наратив.

Starfield — це було б розчаруванням, але я загалом від неї не чекав багато чого. Не дивлячись на те, що в грі є гарні рішення та механіки, але завернуто воно все в дуже слабку оболонку зі слабкою історією та пустим світом.

Phantom Liberty + Cyberpunk 2.0 — CD Projekt RED, як завжди, вміють розповідати цікаві історії. Цього разу вони також покращили ігролад, що дає грі нове життя. В цілому не ідеальне, але дуже міцне та достойне DLC.

Єгор Остапенко, Game Designer в GSC Game World. Працює над S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl

Граю в середньому годину-півтори на день, тож в місяць виходить десь 30 з лишком годин.

Need for Speed Unbound — перед цим буквально закінчив NFS: Hot Pursuit Remastered і був дуже радий повернутися до більш сучасного ігроладу, запропонованого в Heat та Payback. Подобається більша кількість руйнування об’єктів на рівні та спрощена система пошуку «захованого» контенту. Не подобається строге розподілення на дні, ночі, тижні, 100% штрафи від поліції за затримання та економіка, яка більше розрахована на кінцеву гру, плюс можливість нормально заробляти тільки на останньому тижні.

Mass Effect: Andromeda — подобається вертикальний ігролад, сюжет, персонажі. Не подобається наявність багів скриптів, та «занадто» відкритий світ, відсутня реакція світу на гру. Почав грати давно, кинув, повернувся на один вечір — знову відклав.

Yakuza Kiwami граю повторно, намагаюся завершити на легендарній важкості. Вибив 80% досягнень — більше тільки в останній номерній частині. Як завжди, дуже подобаються оригінальні додаткові квести. Не подобаються занадто довгі шматки гри без можливості зберегти прогрес, особливо коли це місії в стилі «тир», а не звичайний beat ’em up.

Metro: Last Light Redux — завершив вперше. Взагалі дуже подобається різноманітність ігроладу. Водночас перша частина в цьому плані сподобалася більше, як і за сюжетом.

Wolfenstein: The New Order — моя перша гра серії з часів Return to Castle Wolfenstein. Чомусь очікував на такий же ігролад, тому спочатку не «вкурив». Згодом дуже сподобалося, особливо все, що стосується механіки стрільби з двох рук.

Mortal Kombat 11 граю виключно з дружиною. В цілому подобається мапінг для геймпаду та як гра реагує на інпути. Не подобається, що частина бійців доступна тільки за гроші без можливості відкрити їх якимось іншим чином

Disco Elysium вирішив ще раз пройти іншою збіркою персонажа. Помер на початку у себе в номері. Вдовольнився.

Валерій Тарумов, QA Analyst в CD Projekt RED. Працював над Cyberpunk 2077

Steam показує, що за останні два тижні я провів 27 годин, граючи. Отже, за місяць, можливо, це приблизно 50 годин. Важко сказати, що сподобалось, а що — ні, бо якщо я щось граю — це означає, що гра приносить мені задоволення. Але, звичайно, кожна гра має свої переваги та недоліки.

Squad я наразі граю найбільше, тому що мені сподобався жанр військових симуляторів і той ігролад, який побудовано навколо механіки твого підрозділу та взаємодії з іншими підрозділами для глобальної перемоги. Наразі я вважаю, що Squad найбільше передає те, на що схожі реальні бойові дії, якими, на жаль, останні роки вимушено необхідно цікавитись та вивчати. У такого роду ігор є потенціал для навчання.

Hunt: Showdown — це наша з друзями гра, щоб провести годину-дві в Discord та поговорити. Особисто я не її фанат, оскільки для мене в ній немає нічого дуже захопливого, але ми в неї граємо просто як персонажі з серіалу «Друзі» зустрічаються в кав’ярні. Так і ми в Hunt, така вже традиція.

Left4Dead — це та гра, яка у 2008 році привела мене у світ комп’ютерних клубів, через які в мене і виникло таке захоплення іграми, з якими я пов’язав своє життя. Я досі час від часу граю її зі своїми давніми друзями з якими ми починали в неї грати в 10 років. Шедевр для свого часу та невмируща класика.

Counter-Strike 2 просто викликала інтерес на релізі спробувати її з друзями. Оновлення оточення мені сподобались, але фізика пострілу, особисто для мене, змінилась в гіршу сторону. А оскільки це основна механіка, задоволення гра приносить менше ніж Counter-Strike: Global Offensive.

Hogwarts Legacy — це виключно однокористувацька гра на вечір, яку я купив для своєї дівчини. Вона її пройшла, і тепер я час від часу граю на великому екрані з контролером на дивані. Нічого феноменального гра не несе, але головний плюс її — це те, як вона передає деталі всесвіту «Гаррі Поттера» і дозволяє відчути себе його частиною та вивчати його. Проте квестова складова слабка та одноманітна, через що я не впевнений, що пройду гру до кінця.

Олександр Гончарук, Level Designer в Ubisoft Ukraine Studios. Розробляв Assassin’s Creed Mirage

У вересні відбулися релізи ігор, на які я насправді чекав. Це Baldur’s Gate 3 та Starfield. Заради останньої я навіть завчасно зробив апгрейд домашнього комп’ютера. Через те, що обидві ігри не пройти за 10 годин, я грав тільки у них.

Перед тим, як сказати, скільки часу я грав у кожну з ігор, мушу розповісти трохи про свою сім’ю. У мене двоє дітей, а комп’ютер маємо один. Тож граємо, наче у комп’ютерному клубі, по черзі — кожен по одній годині. Це ще дяка, що жінка не грає у комп’ютерні ігри — так черга пограти була б ще довшою. Найдовше пограти вдається тільки на вихідних, коли діти роблять уроки. Тоді я можу посидіти за комп’ютером кілька годин підряд.

Отже, часу на ці ігри я приділив не так вже й багато. У Baldur’s Gate 3 награв 40 годин, застряг десь у другому акті й пересів на Starfield, де награв 60 годин. Зараз вийшов Assassin’s Creed Mirage, тому вибачте, Starfield і Baldur’s — я до вас повернуся, але трохи згодом.

Baldur’s Gate 3 — гра, про яку краще переповідати. І мало у кого будуть дві однакові історії. Ти будеш розповідати, як твоя команда вийшла несподівано переможницею, або епічно отримала на горіхи за 4 ходи в тій чи іншій ситуації та почути у відповідь: «Тю, а у мене в тому місці було все інакше, бо я почав з іншого боку і користувався іншими навичками». До того ж ти не будеш розповідати, який стрес ти переживав під час прийняття рішення у тій чи іншій ситуації. І про багаторазові завантаження, щоб отримати бажаний результат, ти теж не будеш розповідати. В епічних сагах пишуть тільки про перемоги.

Щодо себе, я не очікував, що повертатися до гри, у якій треба читати багато літер, буде тим ще випробуванням. Раджу грати в цю гру з геймпадом — там шрифт у пояснювальних написах набагато більший, ніж коли граєш з клавіатурою і мишкою. І сідати за Baldur’s бажано на годинки чотири, бо перші хвилин двадцять ти тільки згадуєш, що планував робити, і перевіряєш інвентар — що ж ти набрав у попередній сутичці, що твій персонаж настільки перевантажений.

Starfield захопив спочатку своїми масштабами. Але після багаторазового повторення одних і тих же дій я повернусь до нього тільки щоб дізнатися, чим закінчиться основний сюжет. Трохи не сподобалася ігрова економіка — не очікував, що у майбутньому буде відсутнє кур’єрське доставлення, і за необхідними інгредієнтами ти мусиш літати по магазинах особисто. Тільки ще спочатку знайди необхідний магазин. А до численних завантажень можна звикнути.

Іван Панченко, Technical 3D Character Artist в 4A Games (Metro)

Більшість вересня, як напевно більшість з нас, провів у Baldur’s Gate 3. Загалом провів у грі 186 годин, включно з раннім доступом. Безумовно, одна з найкращих cRPG, хоч і дуже спирається на доробки серії Divinity: Original Sin. Робота з персонажами, реактивність, хоч і обмежена, на дуже високому рівні, що заслужено виводить Larian у ранг ААА.

Окрім цього, грав у доповнення Burning Shores для Horizon Forbidden West, яке, чесно кажучи, свою ексклюзивність для PS5 не виправдовує. Хоча робота з арту, як завжди, у Guerilla Games на висоті.

Трохи спробував Armored Core VI Fires of Rubicon, приблизно 4 години, але зараз не підходить під настрій подібний ігролад. Атмосфера відмінна, як, в принципі, й завжди у FromSoftware.

Закінчив проходження Xenoblade Chronicles і розпочав проходження її сиквелу. Дуже недооцінена серія, яка зайде не кожному, з унікальним ігроладом та будовою світу. Проходження першої частини разом з доповненням Future Redeemed зайняло приблизно 90 годин. У сиквелі на цей момент награно 32 години.

Олексій Руденко, Lead Game Designer в Pixel Toys. Працював над Warhammer 40,000: Battle Sister

Грав у Baldur’s Gate 3 та Armored Core VI Fires of Rubicon на PS5 і Dragonheir: Silent Gods на смартфоні. Годину на день грав.

Baldur’s Gate 3 — це просто «обов’язково до проходження», але треба розуміти що гра дуже вибаглива і потребує достатньо багато часу. Я все ще в першому акті. Гра є показовим онбордингом в Dungeon and Dragons з неймовірно високим рівнем варіативності в ядрі та цільовій частині гри, що дуже затягує.

Armored Core VI Fires of Rubicon — здавалася грою з глибокими механіками та зростальною складністю, але виявилася не на стільки вимогливою до вмінь гравця і розуміння побудови збірки меха. Майже всю гру вийшло пройти, майже не міняючи збірку свого меха.

Dragonheir: Silent Gods — найкрасивіша та найбагатша за кількістю та глибиною особливостей мобільна RPG в антуражі темного фентезі цього року. Вона задає дуже високий стандарт якості. Зараз дуже цікаво спостерігати, як гру будуть розвивати далі.

Михайло Бурлаков, Level Artist в Ubisoft Ukraine Studios та інді-розробник

Спробував Baldur’s Gate 3 та Ghost of Tsushima. Насправді часу на ігри зовсім небагато, бо більшу частину вільного від основної роботи часу займаюсь розробкою «Січі». На ігри в середньому виходить 5-6 годин на тиждень. Обидва проєкти неоднозначні.

Baldur’s Gate 3 — чудовий, титанічний наративний дизайн та візуальна частина. Але якщо навіть порівнювати з попереднім проєктом Larian — Divinity: Original Sin 2, — то дуже перевантажений ігролад в плані мікроменеджменту, який після місяця гри в мене просто відбив бажання проходити до кінця.

Ghost of Tsushima — вже не першої свіжості реліз, але руки дійшли тільки зараз. З хорошого: досить проста і разом з тим прикольна бойова система. Також досить крутий дизайн світу, мандрування яким, своєю чергою, псує оригінальна, але специфічна система навігації — вітер. Гра також дуже набридає через поверхневий сюжет, банальні квести та слабкий наративний дизайн загалом.

Володимир Герасімов, колишній Lead Game Designer в CI Games (Sniper: Ghost Warrior)

Грав у Destiny 2, Genshin Impact та Witchfire, загалом — годин 20. Genshin сподобалася, а інші — ні.

В Genshin додали новий регіон: Fontain. Багато нового та цікавого контенту, та персонажів. В Destiny 2 новий сезон привніс рейд, але для PvE-гравцiв додали лише 2 зброї, які варто здобувати.

Witchfire вийшов в ранній доступ. В них [розробників] цікавий основний ігролад, але не вистачає контенту та завищена складність. Поки що гра свою ціну не виправдовує, але в майбутньому може вийти дуже цікавий проєкт.

Андрій Бичковський, інді-розробник та автор Farlanders

З не мультиплеєрних ігор грав лише в Pilgrims, за пару годин десь пройшов. Гра сподобалася, гумором, всесвітом, стилем. А головне — це новий погляд на ігровий жанр point-and-click пригод, з якого прибрали елемент нудного пошуку та перебору предметів в ігровій сцені, який я особисто дуже не люблю.

З багатокористувацьких в Counter-Strike з друзями іноді граю. Це гарний привід поспілкуватися. В DOTA 2 не так давно почав грати, просто цікава гра.

Короткі підсумки

Загалом у вересні опитані нами розробники проводили час у 26 іграх. Переважна більшість з них — сюжетні проєкти, включаючи різноманітні новинки.

Кожен з дев’яти розробників присвячував іграм не менше ніж годину на день. Декому вдавалося виділити дві або три години. Проте це найвищі показники, за винятком окремих моментів на вихідних.

В середньому у вересні українські фахівці провели в різних проєктах 30-50 годин. Максимальний час в іграх склав приблизно 70-80 годин, а мінімальний — 20 годин. Як буде наступного разу, дізнаємося в жовтневому випуску рубрики з новими героями.

А у шо ви грали у вересні? Розповідайте, які проєкти сподобалися, а які — ні, в коментарях.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини