Занурення в українську казкову атмосферу. Огляд гри «Туконі: Хранителі Лісу»

Яка гра спаде вам на думку, якщо ми запитаємо про найцікавіший cozy-проєкт зі справжньою українською стилістикою? Якщо ви не змогли відповісти на це запитання та і взагалі не згадали бодай кілька таких ігор — у нас є відповідь.

«Туконі: Хранителі Лісу» (Tukoni: Forest Keepers) від розробника Dream Operator має отримати повноцінний реліз у 2025 році. Водночас нам вдалося пограти у демо, фактично перший рівень майбутньої гри. У нашому огляді розповідаємо, що здивує вас у проєкті, які переваги та недоліки має ігровий світ Туконі та чим ця гра сподобається шанувальникам cozy games.

Хто живе в казковому лісі

«Туконі: Хранителі Лісу» — насправді не перший проєкт про лісових звіряток Туконі. Загалом, уся серія базується на ідеях української художниці Оксани Були, яка є матір’ю візуального стилю всесвіту та його світобудови. Також книжки мисткині визнані нагородами й були переведені на кілька інших мов.

Варто згадати, що у 2020 році світ також побачив невеликий проєкт Tukoni: Prologue, який, як не важко здогадатися, є прологом до подій «Хранителів лісу» та має на меті познайомити гравців з мешканцями чарівного світу. З того часу перша гра у серії отримала відчутний успіх: Prologue має майже 4000 рецензій у Steam, переважна частина яких — дуже схвальні.

Як зазначав засновник Dream Operator Олексій Фурман, ідея створити повноцінну гру у всесвіті Туконі була мрією команди з моменту випуску «Туконі: Пролог». Pre-production «Хранителів лісу» мав розпочатися у 2022 році, але розробники змушені були відкласти його на понад рік через повномасштабне вторгнення.

Врешті-решт, після кількох років розробки, у 2025 гра має отримати повноцінний реліз, а 7 серпня в доступі з’явиться і демоверсія проєкту.

Мандрівка чекає

«Туконі: Хранителі Лісу» — це мила і затишна пригодницька головоломка, якщо ще детальніше: cozy point-and-click. Гра розповідає про духів лісу Туконі, а головним героєм є Мандрівник: дивовижна істота, що присвячує своє життя допомозі лісовим тваринам у їхніх повсякденних справах, забезпечуючи гармонію і мир.

Потягом сюжету гравець зустрічає як різних Туконі, так і звичних мешканців лісу, і майже всі активності пов’язані з їхніми історіями: чи то лісовий дух, чи лісне звірятко — усі потребують допомоги Мандрівника перед зимовою сплячкою.

Варто зазначити одразу: «Хранителі Лісу» — point-and-click в найкласичнішому розумінні цього жанру. Це відчувається у пазлах, у дизайні рівнів, у складності та внутрішній логіці головоломок. Попри те, що в демоверсії представлений лише один рівень, легко зрозуміти, що загальна тенденція збережеться протягом усієї гри: Мандрівник прибуватиме на горизонтальний рівень, де виконуватиме кілька, на перший погляд, не пов’язаних між собою завдань, щоб отримати можливість просунутися на інший рівень.

В жанрі point-and-click ледь не найважливішим елементом є самі загадки/пазли/квести та, особливо, їхня логіка. «Хранителі лісу» не йде важким шляхом, як багато інших point-and-click проєктів, тому не намагається навмисно заплутати гравця чи змусити його знайти нелогічне рішення. Натомість головоломки у Туконі витримують гарний баланс: вони в міру важкі, щоб ви не одразу зрозуміли потрібний порядок дій (і, відповідно, не знудьгувалися), але також і не вимагають зовсім нестандартного підходу, як інші ігри жанру. Принаймні у першому рівні.

Трошки відходять від класичних представників жанру «Туконі» тим, що додають мініігри у свої квести. Хоч така активність і має на меті урізноманітни ігролад, мініігри у «Хранителях лісу» також потребують просторового мислення та логіки, а не реакції, тож зі своєю задачею вони впораються, хоч і не приносять у проєкт кардинально інший геймплей.

Попри те, що «Туконі» позиціюють себе як сімейна гра для усіх вікових категорій, багато рішень потребують візуального «розуміння» та хоч якогось досвіду у жанрі, щоб принаймні просто усвідомити, які дії необхідно виконати для проходження.

Загалом, я шанувальник жанру і грав у багато як класичних, так і сучасних point-and-click. Тому можу запевнити, що розробники «Хранителів лісу» точно розуміють, які саме елементи подібних ігор «працюють», і вдало розташовують їх у своєму проєкті.

Звук та візуал Високого Явора

Оскільки «Туконі: Хранителі лісу» не мають стандартних діалогів, велика частина наративу та пояснень виконана через візуальну подачу — і в цьому найбільший шарм проєкту. Звісно, візуальний стиль переноситься у гру з книжок, але робиться це зі 100% точністю.

Попри це, варто приділити увагу і роботі над анімацією. Нехай це буде емоційним описом, але саме гарна робота над анімацією оживлює українську казку на моніторі, яка вас здивує: герої мають власний чарівний рух простором, предмети мають вагу, а фон та передній план кожної сцени є невіддільними частинами, про що, до слова, часто забувають інші представники жанру. Світ «Туконі» народився з милих картин, і йому дуже пасує бути «в русі» у грі. Те саме стосується і катсцен, деякі з яких реалізовані на рушії гри, а деякі — представлені у виглядів коміксів.

Єдиною проблемою гравців у цьому сегменті може стати лише темпоритм гри: Мандрівник пересувається екраном повільно, хоч і може трошки прискорюватися за допомогою спринту; проміжні катсцени, особливо де персонажі мають взаємодіяти, теж розгортаються повільно та плавно. Звісно, це зроблено на догоду затишку та загального спокою проєкту, але для когось такий ритм персонажів та сцен може стати елементом роздратування.

Окремо варто відзначити саунд-дизайн, який працює на загальний затишок гри, проте з чим, на мою думку, не впорався сам саундтрек. Усі супровідні звуки, озвучення реакцій персонажів, «шурхіт» світу — усе це дуже добре пов’язало анімацію, ігролад та візуал. І там, де саундтрек мав стати емоційною родзинкою, він не впорався: перший рівень проходить приблизно за 30-60 хвилин, і після ознайомлення ви запам’ятаєте усе — окрім самої музики.

Історії казок

У своїх оглядах ми кожного разу наголошуємо на важливості наративу в іграх, особливо серед інді-проєктів. Щоправда, цього разу багато про «Хранителів лісу» розповісти не вийде, і причин для цього декілька.

Перша з них — тривалість демо, з яким ми ознайомилися. Увесь перший рівень — вступ до повноцінної пригоди та скоріше тестовий майданчик, що надає розуміння подальших процесів без самого продовження. Відповідно, винести вердикт про увесь наратив гри за її першим рівнем, як судити фільм за його синопсисом — вийде дуже неточно.

Другою причиною є те, що «Хранителі лісу» це казка у найкласичнішому розумінні цього терміну. Хоча і представники жанру point-and-click часто виводять наративний компонент на передній план, розробники з Dream Operator роблять ставку саме на атмосферу гри та її загальну затишність. Це некваплива пригода, яке не намагається перевернути уяву гравця про милий світ три рази до фіналу історії — це доволі простий за структурою, в гарному сенсі цього слова дитячий сюжет, що має вас розчулити, а не шокувати. Відповідно, я не радив би шукати у всесвіті Туконі глибинних сенсів — якщо, звісно, ви не шанувальник зовсім нестандартних теорій.

Проблеми лісу

Разом з тим, є декілька речей, які змусили замислитися, чому саме такий підхід обрали розробники. Одна з таких речей — керування. Проблема не стільки у керованості персонажем, скільки у загальному підході: гра дає на вибір керувати клавіатурою, мишею або геймпадом. Якщо до керування на геймпаді питань немає, то мені було трошки дивним бачити, що клавіатура та миша — це окремі системи керування.

Так, наприклад, я пройшов демо на клавіатурі, але очевидно, що мініігри «заточені» під керування мишею. Натомість перемикання на мишу забирає можливість керувати Мандрівником кнопками. Чому це потрібно було відокремлювати — для мене поки що залишається загадкою.

Також питання викликає і тривалість гри. Якщо наступні епізоди будуть тривати так само як і перший, то це буде доволі маленький проєкт, який можна закрити за 5-6 годин. Я впевнений, що світ Туконі має набагато більше ідей, ніж на п’ять годин, тому мені хочеться помилятися щодо тривалості.

Що чекає нас у лісі

Загалом, я можу запевнити, що «Туконі: Хранителі Лісу» — дійсно цікавий проєкт, який має зайняти місце серед сегмента класичних квестів: це дійсно затишна пригодницька головоломка, яка хоч і не напряму наслідує рідний для нас фольклор, але у своїй стилістиці відчувається його прямим нащадком. Це казка, що переносить гравця у чарівний та милий світ, з яким хочеться ознайомлюватися.

«Хранителі Лісу» — дійсно сімейна гра, тож хотілося б побачити реліз на консолях та смартфонах, через які проєкт ще легше дійде до своєї основної ЦА. Ну, і в будь-якому разі: Туконі вже можна вважати частиною українського мистецтва, яке варто популяризувати.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини