Чи потрібна державна підтримка українському інді-геймдеву? GameDev DOU Подкаст

Привіт, спільното! У квітні український Мінкульт разом з Офісом Президента запустили програму «Тисячовесна» — масштабну ініціативу з підтримки культури, на яку в державному бюджеті закладено чотири мільярди гривень. Її завдання — через сучасний культурний продукт формувати покоління, яке відчуває приналежність до своєї країни та мислить українськими сенсами. Однак у «Тисячовесні» немає згадок про геймдев. Але чи потрібні вони насправді?

У новому випуску ми обговорили разом з інді-розробниками Русланом Ternox Саліковим та Андрієм Бичковським саму програму, потенційну допомогу держави українській інді-сцені та варіанти підтримки розробників ігор.

Вмикайте, дивіться та коментуйте разом із нами!

Ведучі GameDev DOU подкасту:

❗️ Дисклеймер: все, що сказано у подкасті, є особистою думкою його ведучих, а не позицією всієї редакції DOU, GameDev DOU або роботодавців спікерів.

⏩ Навігація:

  • 00:14 Чому говоримо про Тисячовесну;
  • 02:30 Думки про програму у відриві від геймдеву;
  • 07:52 Як держава навіть не думає про геймдев та ігри у контексті контенту;
  • 10:40 Про великі геймдев-компанії України в юридичному та податковому полі;
  • 16:07 Наскільки Бичковському і Ternox-у важливо бути визнаними представниками культурного сектору і чи є ігри культурним продуктом на їхню думку;
  • 29:18 Держава точно колись зверне увагу на геймдев, та чи буде це потрібна репрезентація;
  • 33:17 Що геймдеву було б потрібно від держави і які є хвилювання з цього приводу;
  • 36:00 Хто і як міг би адекватно репрезентувати та «лобіювати» геймдев-інтереси на державному рівні;
  • 44:02 Як ще держава могла б фінансувати чи бустити геймдев;
  • 49:09 Про оподаткування;
  • 54:53 Чим ще держава б могла допомогти геймдеву;
  • 01:15:08 Підсумки.

Cлухайте також і на подкаст-платформах.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

На удивление очень хорошия точка зрения про помощь от государства. У меня были примерно такие же мысли при чтении. Похоже больше похоже на гос заказ. Очень странная история.
Про доходы от сталкера тоже +

У нас все дуже погано із ґейм девом, якщо в нас така експертна «думка» до свого ж продукту. Триндець і біда.

У нас все дуже погано із ґейм девом

Наприклад?

Ну з хорошого: юридичні питання та менторство обговорюють, окей. Але питання культури:
— от ми не можемо робити на одну країну — є американці і японці і китайці роблять ігри лише на свою країну, і такі ігри потім вистрілюють закордон; і такі ігри не мають ААА бюджетів, максимум малий АА
— «не можна робити не глобальну гру» — величезна кількість культурних медіа є не про країну виробництва, фільм Гладіатор, манґа і аніме Наречена Чаклуна (а ще Привид Києва, Бойові Шрами тощо), книжки Жуль Верна про подорожі світом тощо. а головне тернокс сам каже, що мріє першим АА проєктом «Персону про Одесу»
— «не відчуваю ігри культурним медіа, от Острів і Сталкер це як винятки...» — при тому, що американські і європейські блогери цькують ЕА чи Юбісофт тим, що от у Відьмаку відчувається Польща, а в Сталкері — Україна, саме як культурний продукт від певної держави і таке можна робити і маштабувати в різних напрямках (власне згадані серія Шерлок і от до ведучого притензій 0)
— «розбили мрії про Ассасина з козаками» — а чому? японський асасин почали робити в той же момент, як аніме стало масовим феноменом і до того юбісофт навіть не думали чухатися в бік японців (незважаючи, що в цій країні одна з наймасовіших фанбаз серії Асасинів з першої гри)

Це головне, що мене бомбануло. Перша половина відео ніби розумні тези, але висновки з цього жахливі і недолугі. Далі про юридичні питання і наявні конференції — тут все правильно,

Класика: на кіно і театри мільярди знайшлися, а для наших чиновників геймдев досі залишається чимось несерйозним, хоча саме він круто просуває культуру за кордоном. Проблема одна — як це зробти без корупції.

Ні, не треба. Якщо ви створюєте гру в яку нікому крім вас грати не цікаво, то не треба на ваше «хоббі» витрачати гроші держбюджету.

а якщо гру, у яку цікаво грати десяткам тисяч людей?)

То краще не ділити прибутки з державою)))

90% авторів ігор не окупають мінімальну вартість розміщення своєї гри на площадці Steam. Якби в країні була нормальна судова система та податкова, то країна б могла надавати пільги чи вкладатися в акції нормальних компанії.4A Games | GSC а так... це, як інвестувати в художника, картини якого не купують, але він прям дуже перспективний... були ж ще хто NFT вкладався.

чому одразу «нікому крім вас»? має ж бути конкурс з відбором за перспективністю.

він ніколи не буде об’єктивний... Мені подобаються одні жанри ігор, вам інші. Все залежить від того хто сидить в жюрі... — це погано. Ось є нішова гра Clair Obscur: Expedition 33 — зібрала більше половини нагород в минулому році. Мені не подобається жанр, я в неї не буду грати навіть за безкоштовно, але її купують, переважно азіати. Китай (CN) ~20% Найбільший ринок завдяки любові до покрокових RPG (JRPG-стиль). США (US) ~19.5% Традиційно сильний ринок для AAA-проєктів. Франція (FR) ~7.5% Надзвичайно високий показник для однієї країни, зумовлений «рідним» походженням гри. І що ми бачимо — тільки кожен 10 геймер з Франції підтримав «народного» виробника країни,... а тепер оцініть якби їх спонсувала держава.... Тому НІ — не треба. Бо буде те саме, як і «Смута» — гівно за державні кошти де більшість коштів піде за нагрів засновника компанії та хабарі, а не на продукт.

ви пояснили проблему корупції, а не державної підтримки. а якщо вже зайшла мова про російський досвід, то я вам нагадаю: «Смута» — лише один проект із цілого культурного фронту, в який РФ щорічно вливає мільярдні кошти. на 2014 р. наш інформаційний простір був майже повністю окупований російським продуктом (а на Сході — без «майже»). тому ТРЕБА. Україна потерпає саме через те, що держава сачкує і не займається формуванням ідентичності в населення.

А я вам ще раз кажу — НІ НЕ ТРЕБА ! Я, як людина, що щомісяця сплачує податки не хочу щоб вони витрачалалися на гру, до розробки якої я не буду мати жодного впливу. Чому Сталкер називають — народним продуктом ? — Тому що розробники самі захотіли домовитись з українськими акторами озвучки, додати українськи гурти в радіо. Вони заробили б набагото більше, якби домовились з американськими гуртами.... Валити зомбарів під Metalica, чим не радість але — ні. Вони обрали свій шлях. Але якби вони робили гру за мої податки, то я б вимагав прислухатися до моїх правок. Хто платить — той замовляє музику. Тому — ні. НЕ треба ! Досить з мене Єдиногомарафону, на який йдуть кошти з моїх податків.

GSC не обрали свій шлях, а були на нього силоміць заштовхнуті 2022-го року, коли в них над головами почали розриватися російські бомби. до цього, тобто протягом 8 років війни, поки наші гинули на Донбасі, ця студія любісінько дружила з росіянами, а її «народний продукт» навіть не мав повної української локалізації. це добре, що хоч тепер схаменулися, і S.T.A.L.K.E.R. це дійсно важливе культурне явище, але не треба ліпити з GSC еталон свідомого громадянства. їхній патріотизм запізнілий і поспішний.

підкреслюю ще раз: держава зобов’язана займатися формування національної ідентичності в населення. якщо вона цього не робить, то це не держава, а тимчасова адміністрація. згубні наслідки бездіяльності ми бачимо щоразу, коли нашій державності кидають виклик.

Якби GSC відмовились від українського наративу, і перейшли на російський вони б заробили більше. Втратили б український ринок і користувачів, але б заробили, але вони цього не зробили. Честь їм і хвала за те. А що наша влада, що там Міністр культури України ? Може їм подякували, може якусь грамоту, відзнаку, медальку, дали — ХУЙ. Я особисто писав звернення тодішньому міністру в соціальних мережах, зі зверненнями якось відреагувати, підтримати. Тому НІ все де Гроші держави — це для своїх, по блату. Наразі в цій державі, і тому я ще раз кажу — НІ НЕ ТРЕБА, щоб державні кошти йшли на продукти, рішення про якість яких вирішує комісія. Їх рішення не несе жодної відповідальності, з них не спитають за провал продукту.... а потім будуть розводити руками та казати «Ну, проект виявився невдалим, дайте ще бюджетних коштів, наступний буде краще!». Ні дякую. Гроші без відповідальності — це тупість. А як в державному фінансуванні поєднати відповідальність, не зрозуміло. Я скоріше довірюсь аналізу ШІ агенту оцінити ризики, ніж державним інститутам.

держава зобов’язана займатися формування національної ідентичності

Я не буду сперічатися з данним твердженням, але не підтиримую новий Цивільний кодекс із законопроєктом 15150. Я не розділяю Доброзвичайність за не дотримання норм якого пропонують мене штрафувати.

я теж міг би заробляти більше на російських перекладах — то що, я теж заслуговую на медаль? схаменіться.

GSC кинулися в патріотизм тоді, коли на це з’явився суспільний суспільний запит. це не якийсь неймовірний подвиг, а елементарна корекція курсу разом із рештою країни. інші підприємства зробили те саме.

Якщо ваша робота заслуговує світового визнання, і ви підтримуєту українську культуру то так — можете розраховувати на медальку, і грамоту з особистим підписом когось значимого. (Це не про гроші, а про визнання корисносності для суспільства). Для прикладу — Павло Остріков, фільм — Ти — космос. Автор спочатку отримав N міжнародних нагород, а потім відзнаку президента Національної премії України імені Тараса Шевченка + 100к грн.

А якщо ви мислите в парадигмі підсмоктатись від дотаційного бюджету... --- «он друзям ЗЕ можна, то я чим гірше». — То ні. Не треба ГемДев спонсувати податками здобутими ыншими розробниками, експортерами продовольства та металу.

Підписатись на коментарі