Найкраща українська АА-гра. Огляд The Sinking City 2
Frogwares можна назвати, без перебільшення, головною українською АА-студія. І хоча відома компанія здебільшого своїми пригодницькими іграми про Шерлока Голмса, вона має ще один примітний тайтл — лавкрафтіанський детектив The Sinking City. Завтра, 18 серпня, на ПК, PlayStation 5 та Xbox Series X/S виходить друга частина цієї серії.
Мені вдалося пройти гру до релізу. У своєму огляді я розповім, чому її можна назвати найкращим українським АА-тайтлом, чим вона сподобається фанатам космічних жахів Говарда Філіпса Лавкрафта та чому в деяких моментах українцям складно буде утриматися від сліз.
На початку більшості своїх оглядів я ставлю дисклеймер, в якому нагадую — це суб’єктивний текст, який не має нічого спільного з деконструкцією гри. У цій публікації ситуація набула ще більш особистого характеру. По-перше, я з середньої школи є прихильником Лавкрафта і вважаю, що пантеон його богів — чи не найкраще, що сталося з жанром жахів. По-друге, ігроладно The Sinking City 2 надзвичайно нагадує Resident Evil, одну з моїх улюблених серій. По-третє, розробники з Frogwares у своїй новій грі створили епізод, який мене не просто вразив, а лишив без слів. Лише на кілька хвилин, бо наступне, що я зробив, — розповів про нього всім колегам, до яких дотягнувся тієї миті. Але давайте по порядку.
Кохання, води Аркгема та українські військові. Сюжет в The Sinking City 2
1929 рік. Вигадане містечко Аркгем, штат Массачусетс. Келвін та Фей — молода пара палко закоханих, яких об’єднує жага до пригод, небезпеки й окультизму. Веселі, відчайдушні та витончені, вони заробляють тим, що розшукують прокляті предмети та заборонені знання. Однак під час одного з ритуалів, який мав відкрити шлях до таємничої Країни Снів, все йде не за планом. Келвін прокидається, хоч і не пам’ятає нічого про те, що сталося. А от Фей лишається закутою в надприродному сні.
Звісно, Келвін планує врятувати кохану. Для цього в нього є майже все. Потрібно тільки здобути примірник книги «Декламація темної душі», що зберігається в місцевій бібліотеці. Та є одна проблема. Колись процвітаючий Аркгем зараз потерпає від повені невідомого походження. У місті майже нікого не залишилося. Лише поодинокі диваки, сам Келвін та моторошне Слизюччя. З гучномовців лунають заклики евакуюватися та не торкатися води. Вона несе хворобу та смерть.







В цій атмосфері самотності, жаху та затоплених інтер’єрів Аркгема починає свою пригоду гравець. Він має розплутати не тільки загадку, через яку Фей опинилася в пастці. На своєму шляху він зустріне достатньо примітних персонажів, і кожен перед ним зведе завісу нової таємниці.
Саме сюжет і наратив, здається, є найкращими елементами The Sinking City 2. Нещодавно у своєму обліковому записі X розробники з Frogwares зазначили: найкраща частина ШІ-слопу в тому, що він нагадує, як виглядає по-справжньому гарний детектив. Саме розбудова таємниць та їхнє переплетення з міфологією цього світу піднімає історію Келвіна та Фей на інший рівень.
Водночас детектив елегантно поєднується з жанром горору. Тут є все, що сподобається фанату лавкрафтіанських історій: химерні культи; люди, які втрачають розум; люди, які з власної волі відмовляються від цього самого розуму; вісники інших світів, мета та мотив яких не до кінця зрозумілі пересічному Homo sapiens. Відчутно, що світ другої частини складається з міцного авторського задуму, рефлексій на жанрові тропи та розмаїття великодок. Тут є і прямі згадки, як-от історія Герберта Веста, що лунає в місцевому подкасті Грибника Джека. Є алюзії та ремінісценції. Навіть метатекстові посилання.
Я навмисно уникаю описів конкретних подій та персонажів з гри, бо сюжет The Sinking City 2 — це окремий досвід. На гравця не просто вивалюють послідовність того, що відбулося, і приправляють це кількома твістами. Історія веде нас весь час, розкриваючи клаптик за клаптиком справжній стан речей, але все ж лишає простір для інтерпретацій. І тільки фінал, про який я ну ніяк не можу розповісти, зупиняє цей потік теорій. Ну, нам здається, що зупиняє.






Та окремої згадки заслуговує те, як розробники інтегрували українську повсякденність у світ Аркгема. Frogwares починає з важких слів при запуску гри — у 17 людей з команди зруйновані будинки. 14 призвали на службу.
«The Sinking City 2 розроблено в Україні в період із січня 2023 р. по серпень 2026 р. 95% нашої команди постійно перебували в країні. У 17 з нас зруйновані будинки. А 14 з нас призвали на службу в армії. На цей момент у наших містах зареєстровано 85183 сповіщень про повітряну тривогу. Попри знеструмлення, нестачу води й безсонні ночі, робота продовжувалася. І життя теж. Народилося 8 дітей. Відбулося 11 весіль. Кожен знайшов спосіб підтримати наших військових і зробити свій внесок в оборону нашої країни. Гадаємо, це наразі найкраща гра, яку ми створили. І от нарешті вона у ваших руках. Сподіваємося, вам сподобається. Слава Україні!», — йдеться в тексті.
Далі око чіпляється за поодинокі елементи, які гравці з інших країн можуть і не помітити. Впевнений, що сьогодні для будь-якого українця напис «Укриття» чи генератори біля будинків, які можна зустріти в The Sinking City 2, мають особливе значення. Як і емблема ДСНС поряд з логотипами рятівних бригад Аркгема.



Однак найбільше вражає один з епізодів в меморіальній лікарні Ейклі. Це друга велика локація в грі. Очікувано, що тут коїться якась чортівня. Але раніше в цьому госпіталі проводили хірургічні операції та виготовляли протези для ветеранів. В одній з кімнат складно пропустити дві дошки з рентгенами. І зовсім неможливо проігнорувати те, що написано на картках поряд.
Це згадки українських воїнів, що зазнали поранень на Миколаївщині та Покровському напрямку, в селі Водяне, Бахмутському районі тощо. Знахідка залишає в тиші на кілька хвилин, поки ти читаєш це і розумієш, наскільки влучним і креативним є це рішення.
Я нагадаю, що навесні 2025 року Frogwares лише за добу закрила свою Kickstarter-кампанію для The Sinking City 2. Колектив планував зібрати $108 тисяч загалом, але за перші 24 години зібрав понад $210 тисяч. Ігрова спільнота по всьому світу явно зацікавлена грою. Тепер ця спільнота дізнається про історії, які ще раз нагадають світу, що саме відбувається зараз в Україні.





Зброя, дедукція і виживання. Ігровий процес The Sinking City 2
Як я вже зазначав на початку, ігроладно The Sinking City 2 надзвичайно нагадує Resident Evil. Тут є стрілянина, обмежений простір в рюкзаку, загадки, прокачка зброї і навіть крафт. Та разом з тим українська гра робить сильніший акцент на детективній складовій та дедукції. Давайте почнемо з екшену.
Келвін — авантюрист та відчайдуха, тому, очевидно, вміє битися та знає, як користуватися зброєю. Йому доступні пістолет, дробовик, пістолет-кулемет та потужна гвинтівка. Та, по-перше, кількість патронів, які знаходить гравець на локаціях, лишає гру в кордонах жанру «виживання» (з певними обмовками). По-друге, навіть прокачавши валізу до максимуму, потрібно буде віддати перевагу певній зброї. Буде просто недоцільно носити всі чотири з собою весь час.
Загалом, саме «екшн»-частина найпомітніше сигналізує, що це АА-гра. Особливо якщо ви застрягли в обмеженому просторі одразу з кількома ворогами (тут їх загалом шість типів). Втім, цього вистачає, щоб отримати задоволення від ситуацій, коли потрібно розрядити дробовик в істоту, що намагається запхати Слизюччя Келвіну в рота.
Іншу частину ігрового процесу можна розкласти на два напрями: дошку дедукції та загадки. Протягом гри ви будете збирати багато гарно написаних нотаток. Якісь будуть поглиблювати історію та спрямовувати глобально, інші потрібно використовувати в меню «Розслідування».
Наприклад, на локаціях можна знайти сейфи та замки. Щоб відкрити їх, потрібні будуть коди. І ось вже для них треба спершу знайти особливі нотатки. При цьому в них не буде чогось на кшталт «введіть 3489 у сейфі на другому поверсі». Гравцю потрібно об’єднати кілька цих нотаток і з них зрозуміти, які саме використати числа і в якій послідовності. Розробники розуміють, що для деяких з гравців це може здатися не дуже веселим, тому складність пазлової частини можна налаштувати окремо.




Другий напрямок — це пазли, що розкидані по рівнях. На кожній з чотирьох великих локацій можна зустріти по кілька таких загадок. Маю зізнатися, що востаннє я отримував таке задоволення від головоломок під час проходження ремейку Silent Hill 2. В The Sinking City 2 розробники грамотно керують темпом гри за допомогою електричних коробок, в яких потрібно з’єднати проводи. Чи лейденських банок, якими треба нейтралізувати химерних морських зірок. Чи багатошаровими лабіринтами, з яких складається оточення.
Мій особистий фаворит — завдання на логічну дедукцію з ненадійними свідченнями в радіорубці лікарні Ейклі. Гравцю потрібно вгадати три частоти, щоб відкрити скриню. Перед ним три людини, від яких залишилися тільки мізки: Корнеліус Райс, Амброуз Пенс та Сайлас Данвіч. Райс дає нам два факти про першу та другу частоти, однак застерігає — в жодному разі не можна вірити Пенсу. Своєю чергою, Пенс уточнює деякі деталі першої та третьої частот і додає — Данвіч має рацію лише частково. Нарешті, Данвіч підкидає нам ще два шматочки пазла і... Тут закликаю вас все ж самім пограти в гру. Бо те, як сформульована загадка (і не тільки ця), якого мисленнєвого зусилля вона вимагає і як елегантно задизайнена, викликає повноцінний ігровий катарсис.

На моє переконання, Frogwares вдалося створити ідеальну АА-гру. Вона має технічні шорсткості і певні кліше, притаманні жанру. Та поєднання глибоко пропрацьованого світу, міцної історії та різноманітного ігрового досвіду нейтралізує всі мінуси, які можна тут знайти. Це водночас і весела пригода, де авантюрний Келвін розстрілює потойбічних потвор. І детектив, за твістами якого ховаються суїцидальні культи, послідовники Дагона чи особисті трагедії мешканців потонулого Аркгема. І горор, з його неочікуваними скрімерами, потойбічними звуками та моторошним блиманням різнокольорових ліхтарів.
Нещодавно в інтерв’ю для GameDev DOU співзасновник та директор з розвитку бізнесу компанії VG Entertainment Олег Яворський зазначив: для студії, яка створила успішне IP, найважливішим є володіння цим IP і контроль над ним. У першої частини The Sinking City була непроста доля. Я радий, що Frogwares перемогли в судовій тяжбі компанію Nacon і змогли створити сиквел. Я переконаний, що рішення йти в бік антології і не продовжувати історію оригіналу було вдалим. Я сподіваюся, що цей тайтл знайде свого гравця і за кілька років ми побачимо нову історію у всесвіті міста, що тоне.

8 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівПросто клон RE. Ставити 10 лише тому що це укр. контора. Це перебор. Обєктивно гра середнячок.
Чудова гра з гарним сюжетом, кльовим сетингом і цікавими загадками. За те, що вона українська там максимум1-1,5 бали. Безвідносно цього в своєму сегменті гра дуже гарна.
Зараз проходжу і кайфую. Атмосфера те що треба. Розробники величезні молодці.
Хотів про це зазначити в огляді, але забув. Дуже вона артова! Прям купа художніх творів тієї епохи на стінах. Гарно створює атмосферу1920-х
10 из 10? та ладно! )
Так, 10 з 10. Отримав задоволення навіть від репетативних босів та незграбних анімацій перелізання через вікно. Гарна гра, раджу всім)
Шикарний огляд, дякую Сашко
стільки деталей помітив в грі
❤️