Наслідування роуґлайк-трендів, симулятор банджо й та сама історія. Огляд The Last of Us Part II Remastered

Вже цієї п’ятниці, 19 січня, вийде The Last of Us Part II Remastered — дещо несподіване оновлення гри, яку світ побачив у червні 2020 року. Таке рішення студії Naughty Dog для багатьох може здатися дивним: ні сюжет пригодницького бойовика, ні його ігровий процес принципово не змінилися. Головне ж надбання оновленої версії — roguelike-режим No Return. Ми пограли у ремастер до релізу і розповідаємо, чи вартий цей режим того, щоб витратити на нього час та гроші.

Повертатися нікуди у режимі роуґлайк

Фанати серії TLOU почали здогадуватися, що ігророби для них щось готують після відмови студії від The Last of Us Online. Нагадаю, у грудні минулого року Naughty Dog пояснили — масштаби проєкту та кількість необхідних ресурсів для його підтримки були б захмарними.

«Коли ми вийшли на повну потужність виробництва, масштаб наших амбіцій став очевидний. Щоб випустити та підтримувати The Last of Us Online, нам доведеться використовувати всі ресурси нашої студії, що серйозно вплине на розробку майбутніх однокористувацьких ігор. Тож перед нами було два шляхи: стати студією, яка робить виключно онлайн-ігри, або зосереджуватися на однокористувацьких сюжетних іграх, які визначають Naughty Dog», — пояснили в компанії.

Втім, дуже скоро було анонсовано Remastered-версію. Розробники обіцяли технічне оновлення до поточного покоління консолей, покращенні візуальні налаштування, інтеграцію тактильної віддачі, швидший час завантаження тощо. Не буду окремо зупинятися на технічних поліпшеннях. По-перше, графіку та перформанс краще випробувати на собі без посередників. По-друге, я впевнений, що ці аспекти з часом відходять на другий план і, зрештою, все, що залишається — ігровий процес.

Тому тут я здебільшого розкажу про No Return. Останнім часом жанр роуґлайк став шалено популярним — його додають у пригодницькі бойовики, стратегії та навіть карткові й містобудівні ігри. Наприклад, у грудні аналогічний режим під назвою «Valhalla» з’явився у God of War Ragnarok. Тепер ця доля спіткала TLOU

Одразу зауважу, що переходити до No Return варто лише після проходження сюжетної кампанії. Пов’язано це з формуванням ігрового процесу. Спершу гравцю дають обрати, у який саме тип він хоче пограти — стандартний, кастомізований, з конкретними викликами чи щоденний, заздалегідь сформований розробниками. Якщо казати про стандартний режим, то спершу гравцю пропонують обрати персонажа. На початку будуть доступні лише дві головні героїні — Еллі та Еббі. Згодом відкривається більшість знайомих облич — Джоел, його брат Томі, Джессі, Діна, Лев та навіть вагітна Мег.

При цьому геймдизайнери коштом закритих персонажів намагалися максимізувати час, проведений гравцями у цьому режимі. Так, Діна відкривається лише після кількох зіграних партій за Еллі; Джессі — після кількох зіграних за Діну, Джоел — після кількох зіграних за Джессі. Таким чином, щоб відкрити усіх персонажів, потрібно пограти якийсь час за кожного з них. Також варто зауважити, що кожен герой має свої сильні і слабкі сторони, свою зброю та навіть пасивні навички. Наприклад, Лев найкраще підходить для скрадання, Еббі — для близького бою, а головна навичка Діни — крафт.

Після того, як гравець обере тип режиму, персонажа та складність, він опиняється в хабі, який для різних героїв різний. Тут можна покращити зброю чи докупити її, зробити якісь предмети, відпочити та зберегтися. Сам забіг формується з кількох випадкових локацій, які є в грі. В кожній може бути один з трьох типів ворогів — заражені, Вовки чи Шрами. Умови перемоги також відрізняються: пережити кілька хвиль по 3-4 вороги, вижити протягом кількох хвилин чи за відведений час знайти сейф та знешкодити його охорону. Також з часом до кожної локації додадуться нові умови. Наприклад, тіла ворогів будуть залишати бомби, або ж заражені будуть швидші. Є й більш екстравагантні. Наприклад, протягом всієї місії може бути активним один з фільтрів фоторежиму.

Завдання гравця — вбити ворогів, вижити і зібрати весь лут на локації. Далі він повертається в хаб, отримує різні ресурси та вибирає куди йти далі. Такий порядок дій потрібно виконати 4-5 разів і в кінці забігу вбити боса. Останні також доступні не всі одразу і будуть відкриватися з прогресом. Паралельно гравець буде відкривати нові костюми для персонажів, скіни на зброю, нові пасивні та активні навички та навіть механіки. Наприклад, на локаціях з’являться поштові автомати, в яких можна зберігати предмети для метапрогресії.

В цілому, якщо ви прихильник ігрового процесу The Last of Us і у вас не викликає обурення скрадання в траві чи подекуди дивний АІ ворогів — цей режим обов’язково сподобається. Він помірно складний (якщо не обирати найсуворіші налаштування), веселий та затягує бажанням відкрити усіх і пограти всюди. Можна навіть припустити, що у майбутньому соцмережі фанатів TLOU заповнить хвиля коротеньких відео, де гравці брутально та креативно вбивають ворогів, долаючи перешкоди No Return.

Додатковий контент: рівні, подкасти та банджо композитора

Втім, новий режим — не єдине, що додали розробники в гру. Окрім No Return ремастер містить достатньо додаткового контенту. Наприклад, тепер не потрібно проходити солідний шматок гри, щоб пограти на гітарі — замість цього можна окремо знайти активність серед бонусних матеріалів і випробувати себе на музичному симуляторі.

Сумнівно, що у більшості вийде зіграти якийсь хіт з TOOL чи Dream Theater, але взяти симпатичні три акорди і на кілька хвилин стати гітаристом — завжди можна. Ба більше, гравцям буде доступна опція гри на банджо в образі композитора гри Густаво Сантаолал’ї. Можливо, хтось навіть повторить несамовитий за своєю емоційністю саундтрек з гри, хто знає.

Іншим бонусом стануть кілька рівнів, які Naughty Dog свого часу прибрали з гри. Мова йде про вечірку в містечку Джексон, каналізацію Сієтлу та локацію під назвою «Полювання». Розробники зауважили, що кожен з рівнів незакінчений та фактично знаходиться на пре-альфа стадії. Втім, кожен з них здатен додати кілька дрібниць до загальної історії цього всесвіту.

Для тих, кому і цього замало, ремастер пропонує погляд за лаштунки створення ігрового хіта. По-перше, тут доступний трейлер прийдешньої документальної стрічки Grounded II: Making The Last of Us Part II. Фільм розповість про історію створення другої частини TLOU, починаючи з 2016 року. По-друге, прямо в грі можна буде знайти посилання на чотири випуски офіційного подкасту The Last of Us. В них Ніл Дракман, Ентоні Ньюман, Александрія Неонакіс та інші дотичні до створення історії люди проведуть гравця найдраматичнішими етапами своєї праці. Нарешті, в грі з’явиться понад десяти нових трофеїв — майже усі вони стосуються режиму No Return.

Підсумовуючи, можна сказати, що The Last of Us Part II Remastered це не просто підтягування технічного аспекту гри, що вийшла не так вже і давно. Так, це той самий продукт, та сама історія, той самий ігровий процес. Однак досвід стає глибшим коштом технічних зусиль, а новий режим може не просто зацікавити нових гравців, які після проходження сюжетної кампанії прагнуть ще трошки пост-гейм контенту. Він може повернути старих гравців, які бажають випробувати себе, або ж просто хочуть ще трошечки побути з улюбленим Джоелом. З іншого боку, якщо людині не сподобався оригінальний ігролад, то ремастер-версія цього не змінить — тут не так багато нових механік і на загальний досвід вони впливають мінімально. Тому купляти це оновлені чи ні вирішуйте самі, а ми йому ставимо 9 з 10.

9/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини