Пошук Людини, теплі спогади та дурні жарти ледачого лабрадора. Перший погляд на Tailgate

Привіт, спільното! Сьогодні в Steam починається Ukrainian Games Festival. Тож астрологи оголосили про збільшення кількості статей про українські ігри на GameDev DOU. Це перша з них. Присвячена вона щемкій собачій пригоді Tailgate, де гравцям потрібно взяти на себе роль підстаркуватого лабрадора-ретривера Жупана.

Демоверсія гри від українського розробника July12 Games вийшла сьогодні, а ми на вихідних провели в ній пару годин і розповідаємо, кому та чим може сподобатися гра.

Зникнення вашої Людини та руйнування Кани. Про що Tailgate

Уявіть, що ви вже далеко не найдзвінкіше цуценя. Одного дня ви прокидаєтеся і — о, лихо! — Дерек, ваша Людина, раптово зник. Все, що від нього залишилося, так це однесенький черевик та лист, текст якого для вас, очевидно, лишається загадкою. Постає завдання: вибратися з дому, дослідити покинуті околиці села Сан-Педро, розібратися з головоломками та все ж таки знайти Людину.

Власне, це і є початок Tailgate, для якої соло-розробник Дмитро надихався реальними історіями собак, що допомагають рятувати та доглядати людей. При цьому прототипом Жупана, за якого ми граємо, став дев’ятирічний пес розробника — Обі.

Хоча просто пошуком своєї Людини ця гра не обмежується. Історія йде вглиб і розповідає про Кану — міцний духовний зв’язок між людьми та собаками. Ця матерія вибудовувалася тисячі років, однак останнім часом стала спотвореною та крихкою.

«У війну, смуту, часи відчаю і хвороб, собаки були поряд і ніколи не піддавалися сумнівам. Собака за собакою, покоління за поколінням, вони були віддані Людям і зв’язку між ними. Але, як сказав один розумний пес, відданість — це вулиця з двостороннім рухом. З часом Кана поглинала все більше ненависті, сумнівів, болю і страждань.

Зв’язок став таким спотвореним і крихким, що врешті-решт розірвався, зруйнувавши саму тканину Людського і Собачого світів. Навіть наймудріші достеменно не знають, що стало останньою краплею — але це повинно було бути щось справді жахливе. Собаки здичавіли, повернувшись до своїх первісних форм і навіть нових — страшніших і лютіших», — йдеться в описі гри в Steam.

Злам зачепив не всіх собак. Особливо він оминув підстаркуватого, бурчливого і ледачого лабрадора, якому й судилося все виправити. Зробити це можна пошуком того самого Дерека.

Tailgate з самого початку задає пригодницько-медитативну, хоч і дещо меланхолійну атмосферу. Порожні будинки, тихі вулиці, золоте листя та поодинокі хмари на майже бірюзовому небі. Сам контекст цієї історії та дизайн зовнішнього світу налаштовують на подорож, а спогади, які Жупан знаходить протягом своїх мандрів, тільки поглиблюють цей досвід.

Демоверсія гри охоплює половину першого розділу з промовистою назвою «Сунь носа і дізнаєшся!». Сам розробник зазначає, що в ній приблизно 30–40 хвилин ігрового процесу, однак тут легко спіймати той самий «вайб» і провести повноцінні пару годин. У цьому допоможе знайомство з іншими героями пригоди (наприклад, псом Моджо та кішкою на ім’я Груша), кілька емоційних історій та дурнуватих жартів від самого Жупана.

Паркур та анімації детектива Жупана. Як грати в Tailgate

Жанрово Tailgate можна описати як атмосферний симулятор ходьби, оскільки дослідження оточення тут — ключова механіка. Однак бігати просторами Сан-Педро можна не безкінечно. Жупан може банально втомитися. У грі це пояснюється тим, що він вже не молодий лабрадор, і стрибки, спринт та навіть принюхування втомлюють нашого героя. Після вичерпання шкали місцевої стаміни (вона влучно проілюстрована хвостом) потрібно буде або трошки перепочити, або випити води, або перекусити (в демо смаколики представлені тільки яблуками, бо пес розробника їх любить).

Та треба зазначити, що керування тут специфічне. Спочатку це може дещо дратувати. Жупан здається незграбним, навіть неслухняним. Але згодом до цього звикаєш і навіть внутрішньо пояснюєш собі, чому в грі обрано саме такий контролер. Ну, бо це ж пес.

При цьому пересування околицями села, в якому живуть Дерек та Жупан, обіцяє бути різноманітним. Тут можна просто походити стежками в місцевому парку, побігати дорогами і навіть розважити себе собачим паркуром.

Другою важливою механікою Tailgate є детективна складова. Щоб розплутати таємницю зникнення Дерека, іноді потрібно в прямому сенсі цього слова винюхувати таємниці. Це щось на кшталт відьмацького чуття, яке показує, куди гравцю йти та з якими предметами можна взаємодіяти. У самій демо сильно розійтися з цією механікою не вийде, оскільки тут гравці обмежені лише частиною першої локації. Але розробник обіцяє до семи різних рівнів, серед яких будуть закинутий склад будматеріалів, фортеця сірків-безхатьків, дикий степ та навіть таємничий паралельний собачий світ.

Загалом, Tailgate — класична інді-гра. Емоційна, особиста та зворушлива. Місцями незграбна, але напрочуд весела. Можна по-снобському задерти носа і звернути увагу на недосконалі анімації чи погано налаштовані колайдери. Та саме це створює той самий «вайб», якого часто не вистачає великим іграм. На мою думку, July12 Games створив ідеальне занурення в життя пса, заповнив його теплом і жартами, на які здатен тільки підстаркуватий лабрадор. Якщо бачили цю гру і маєте сумніви, чи сподобається вона вам, — мерщій завантажуйте демоверсію. Сподіваюся, вона розвіє всі ваші вагання.

Додати гру у списки бажаного та завантажити демо можна за цим посиланням. Воно доступне двома мовами — англійською та українською. Я грав англійською, бо забув перемкнутися. Буває!

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини