Розвага для поціновувачів класичної фантастики та фанатів ігор старої школи. Огляд ремейку System Shock

У вівторок, 30 травня, виходить System Shock — ремейк пригодницького екшну 1994 року, над яким довгий час працювала американська компанія Nightdive Studios. Оригінал давно вважається не просто культовим, а основоположним елементом для низки ігор — «батько іmmersive sim», як часто називають System Shock, вплинув на Metal Gear Solid, Resident Evil, Half-Life, BioShock, Dishonored тощо. Ми встигли пограти у ремейк до релізу і ділимося враженнями від гри.

Дисклеймер

На жаль, автор огляду не грав в оригінальну гру та Enhanced Edition 2015 року, який був її м’якою адаптацією для сучасних платформ. Втім, готуючись до огляду я все ж подивився проходження класичної пригоди.

Сюжет: у космосі ніхто не почує ваших криків... окрім SHODAN

Гравець — хакер без імені, який на початку гри намагається отримати доступ до даних космічної станції Цитадель. Зазнавши невдачі, він опиняється перед головою корпорації TriOptimum, якій і належить станція. Той ставить протагоніста перед вибором: йти до в’язниці чи допомогти зламати SHODAN, штучний інтелект який керує усім на Цитаделі. Впоравшись з цим завданням з певних сюжетних причин хакер впадає у кому, а коли прикидається, то розуміє — SHODAN захопила керування станцією та ставить експерименти над персоналом, перетворюючи їх на химерних кіборгів та мутантів. Ба більше, усі автоматичні системи тепер ворожі, а сама станція загрожує Землі мутагенним апокаліпсисом. І в усьому цьому винуваті ви.

Саме в цей момент гравець заходить у всесвіт System Shock. Він одразу отримує зброю ближнього бою, засоби комунікації та аугументації для застосування різних речовин. Тепер йому потрібно продертися лабіринтами станції, вижити у найнебезпечніших її куточках та перешкодити планам SHODAN. Деталі того, що ж сталося та що тепер з цим робити, головний герой отримує збираючи аудіоповідомлення працівників станції та їх електронні листи.

Паралельно на зв’язок виходить сама SHODAN, яка у ремейку має голос акторки Террі Броузіс (вона озвучувала ШІ і в оригіналі). Злий комп’ютер зізнається, що нічого не знає про головного героя, але погрожує йому невідворотною смертю та страшними тортурами. Втім, це ні на що не впливає і відважний хакер обережно звільняє від ворожих елементів поверх за поверхом.

Сьогодні і сам сюжет System Shock, і його наративний дизайн можуть здатися трохи застарілими та навіть вторинними. Тут немає неігрових персонажів, з якими можна потеревенити; немає звичних багатьом діалогів між головним героєм та вцілілими, немає кат-сцен у сучасному розумінні цього терміна. Весь сюжет ми дізнаємося з записок та аудіофайлів.

З іншого боку — а як інакше може бути на космічній станції, яку захопив ворожий ШІ? Навколо ж тільки трупи та хижі витвори SHODAN. Це конструює герметичний та похмурий світ, який пробуджує спогади про класику наукової фантастики, на кшталт роману Артура Кларка «2001: Космічна Одіссея» та фільму «Вірус» 1999 року. Загалом Nightdive Studios змогли зберегти історію культової гри та вайб наукової фантастики минулого століття.

Ігролад: шутер, пазли та сутички у кіберпросторі

Цей самий настрій перекочував також в ігрову складову System Shock. З першого погляду це класичний шутер від першої особи: окрім залізної труби у гравця є пістолет, електричний бластер, дробовик, ЕМП автомат, гранати, міні тощо. Та чим довше знаходишся в грі, тим більше розумієш, що вона дещо масштабніше та складніше. Наприклад, дуже важливою ігроладною частиною є міні-ігри — іноді щоб пройти далі потрібно з’єднати різнокольорові дроти так, щоб на виході отримати зелений сигнал; або провести електричний струм з однієї точки до іншої. Цікаво, що ці пазли змінюються і гравцеві кожен раз доводиться мати справу вже з новою проблемою.

Нещодавно Nightdive Studios зазначали, що внесли «досить суттєві зміни до багатьох систем», починаючи з інтерфейсу користувача і закінчуючи зброєю. Але знакові механіки вони лишили. У грі можна приймати спеціальні пластирі, які з одного боку покращують фізичні здібності (відновлюють шкалу здоров’я, посилюють атаку, додають зайвої витривалості), а з іншого — мають негативні ефекти. Наприклад, перетворюють навколишнє середовище на відверто кислотний тріп.

Та це не єдині засоби, які гравець може використовувати. На трупах можна знайти бляшанки з напоями, які потрошки відновлюють головного героя та мають низку пасивних ефектів. Хоча з усіма розхідниками треба бути максимально обережним — в грі є система толерантності, яка знижує ефект тих чи інших речовин.

Окремо варто згадати про сутички в кіберпросторі з підсистемами SHODAN. Вони були в оригіналі, але дуже сильно змінилися у ремейку. На рівнях гравець знайде закриті двері, які можна відчинити тільки занурившись у віртуальну реальність. Там потрібно літати по барвистих тунелях, відстрілювати ворогів та збирати лут. В грі дуже багато окремих локацій, куди потрапити можна тільки таким чином.

Додам, що локації у System Shock варті окремої згадки. В них легко загубитися, або ж зненацька потрапити в одне й те саме місці трьома різними шляхами. Гігантські лабіринтоподібні відсіки спочатку напружують, але чим довше їх досліджуєш, тим більше розумієш логіку і тим цікавіше стає дістатися он за ті двері, або он в ту кімнатку. Азарту додають камери спостереження SHODAN, які треба знищувати. Обіцяю уважним та прискіпливим гравцям — ви не зможете покинути рівень, поки не знищите усі системи спостереження ворожого ШІ. Також для доступу в окремі приміщення потрібно буде знайти коди, що є тим ще випробуванням. Тому навіть після кількох годин в грі загубитися легко, але загубитися — хочеться.

Та є в механічному аспекті ремейка і негативні моменти. Саму механіку стрільби або ж ближнього бою не вийде назвати сучасною ні в якому разі. Вона просто не приносить задоволення. Пістолети та бластери відчуваються ніби іграшкові, а труба, яка є останньою надією гравця у небезпечному світі System Shock, наче й б’є мутантів, але відчути це просто неможливо. Також тим, хто виріс на сучасних іграх може забракнути навігації по локаціях, але це, як кажуть, елемент старої школи і тут просто доведеться змиритися та запам’ятовувати куди ж повертати, щоб дістатися медичного відсіку.

Брутальний візуальний стиль, надлишкова пікселізація та висновки

Про візуальну складову ремейку казати складно. З одного боку — це не просто крок уперед. Це стрибок. Оригінальний System Shock вийшов у 1994 році і зрозуміло, як він виглядає у порівнянні з сучасними іграми. Тому тут Nightdive Studios провели масштабну роботу, перетворивши спрайтові лабіринти пізнього геймдев-палеоліту на досить притомні локації. Але багатьох людей трошки застаріла графіка гри та її надлишкова пікселізація може відштовхнути, якщо вони не зрозуміють вчасно, що це стилістичний елемент.

Також додам, що шанувати потрібно не тільки левелдизайнерів System Shock, але й людей, які створювали environment art. Спочатку він здається лінивим, навіть дещо наївним. Але знову ж таки, всі ці вогники, перемикачі, неонові екрані — все це елементи стилістики класичної фантастики. Яка згодом поповнюється доволі брутальними елементами. У своїй подорожі поверхами Цитаделі гравець не один раз натрапить на цілі зали, вкриті рештками людей, що загинули страшною смертю. І навіть сам прикрасить рівні кількома відірваними мутантськими дупками.

>

Підсумовуючи: ремейк класичної гри вийшов непоганим, але націленим виключно на шанувальників жанру, фанатів класичної фантастики та гардкорних геймерів. Якщо вся ігрова індустрія — ніша, то System Shock — це ніша в ніші. Він цікавий, подекуди кумедний, інколи страшний, місцями драйововий. Але так чи інакше головний його гравець це шанувальник прискіпливого дослідження та поціновувач класичної фантастики. Доступна гра буде з 30 травня у Steam, GOG та Epic Games Store. На PlayStation 4/5, Xbox One та Series S/X розробники обіцяють випустити її трошки згодом.

6/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини