Огляд гри Stray. Кіт, що врятував роботів через сім мільйонів років

У липні не так багато ігрових релізів, а тому кожен з них особливо цінний. Однією з новинок стане Stray — котяча пригодницька відеогра в постапокаліптичному світі від французької компанії BlueTwelve Studio.

Видає гру Annapurna Interactive, і вийде вона на PlayStation 4, PlayStation 5 і ПК вже 19 липня. Ми встигли пройти Stray двічі та розповідаємо, чому кіберпанк про кота стане одним з найкращих інді-релізів 2022 року, які у цієї гри проблеми та навіщо в місті з роботами дряпати двері.

Сюжет: кіт, що крокує Мертвим містом

Починається Stray з невеличкого нарису про котячу родину. Десь на руїнах старого світу живуть чотири представники Felis catus. Як і належить граційним тваринам, вони гасають навколо, б’ються і сплять, злипшись в милу пухнасту грудочку.

Розмірене життя обриває трагічна випадковість. В одній з подорожей неназваний рудий кіт невдало стрибає та зривається у прірву. Сім’я сумно дивиться на його спроби врятуватись, але зробити нічого не може — у них лапки. Головний герой, травмований і загублений, опиняється на дні заповненої антропогенним сміттям ями. Трохи відпочивши й зализавши рани, кіт вирішує повернутися до родини.

Так головний герой опиняється у Мертвому місті. Навколо блимає неон, гудить вентиляція і стрибають жабоподібні істоти, що дуже нагадують хедкрабів з Half-Life. Люди тут начебто давно не живуть. Тільки камери спостереження зацікавлено стежать, як пухнастий гість зіштовхує на підлогу банки з фарбою.

Крокуючи за таємничими повідомленнями на численних екранах, кіт потрапляє до занедбаної квартири. Скрізь старий посуд, зламані меблі та руйнування. А ще комп’ютери. Ціла кімната, заповнена моніторами, серверами та документацією.

Після нескладних маніпуляцій з батареями герой звільняє невеличкого робота B12. Виявляється, саме він стежив за котом через камери та вів його безпечними стежками. У B12 проблеми з пам’яттю, але він точно знає, що в цій квартирі колись жив вчений. Одразу ж новий персонаж дає обіцянку — він згадає все про своє життя і допоможе коту повернутися до рідних. Для цього лише потрібно надіти спеціальний рюкзак-акумулятор і взяти дрона з собою у подорож.







Незабаром герої заходять глибше у місто і стикаються з першими людиноподібними роботами. Їхня реакція вкрай цікава: місцеві жителі вмикають сирену і нажахані розбігаються від кота, ніби він найнебезпечніший хижак на планеті. Єдиний, хто не ховається — відважний вартовий. Він пояснює, що роботи прийняли кота за нову версію зурка. Так тут називаються хедкраби. Вони поїдають взагалі все, зокрема і самих роботів. Але оскільки головний герой надзвичайно дружній та не бажає нікому зла, жителі Мертвого міста зустрічають його з розкритими обіймами.

З цього моменту гравець починає активно ознайомлюватись з історією світу Stray. Наприклад, дізнається, що над Мертвим містом немає неба — лише чорна стеля з лампочками. Вона багатьом подобається, але дехто мріє про щось більше. Людей справді давно немає — «м’які», як їх називають місцеві, створили роботів як компаньйонів, але вимерли через міжусобиці та чвари. Зурки — бактерії, виведені людьми для розв’язання проблем зі сміттям. Через безконтрольне розмноження вони еволюціонували в агресивних монстрів.

Варто зазначити, що в грі є натяки, наскільки це далеке майбутнє — згідно з одним з написів, дії гри розгортаються через сім мільйонів років після винайдення роботів! За цей час вони, створені як раби, здобули душу. Тепер кожен з них особистість. Вони радіють, розчулюються, гніваються та інколи лаються одне з одним. Серед роботів є торговці, старателі, продавці, працівники хімчисток і навіть поліціянти. Всі вони, так чи інакше, взаємодіють з котом.

Головне сюжетне завдання — знайти так званих Outsiders. Це група роботів, які вирішили не миритися з нинішнім станом справ та вибратися з міста. Саме завдяки їм головний герой може повернутись до своєї родини. Єдине, що для цього потрібно — досліджувати.









Геймплей: квести, пасхалки та дурнуватий кіт

Саме дослідження світу — головна механіка гри. Вона дає змогу дізнатися, що сталося з людьми, заглибитися в історію Мертвого міста та робота-компаньйона. Щоб повністю вивчити навколишнє, потрібно читати написи, розмовляти з кожним роботом і збирати усі предмети та спогади. Тут буде корисним B12, який одночасно виконує функції хакера, перекладача, рюкзака, а іноді навіть зброї.

Дослідження у Stray дуже вертикальне. Гравцю потрібно самому думати як кіт, бо треба забиратися на дахи, карнизи або в найпотаємніші куточки локації. На створення Мертвого міста, до речі, розробники надихалися архітектурою китайського міста-фортеці Коулун, яким аж до 80-х років минулого століття керувала мафія. Схожість разюча, хоча помітна лише на фінальних етапах гри.

Іншою важливою частиною геймплею є квести. Наприклад, в одному з епізодів потрібно відремонтувати передавач. Але експерт із передавачів замерз і мріє про ковдру. Для цього потрібно знайти того, хто цю ковдру зв’яже. А перед цим знайти того, хто дасть матеріали для неї. А до того знайти речі, за які можна виміняти ці матеріали. Словом, іноді доведеться побігати від одного NPC до іншого.

Ще один плюс гри — сайд-квести. Вони допоможуть не лише глибше розібратися в тому, що сталося, а й підкинуть трохи ненав’язливих деталей. Так, в одній з локацій сидить музикант Morusque. Його проблема в тому, що він не знає жодної пісні. Але якщо знайти кілька сторінок з нотного зошита і принести йому, то він, по-перше, виконає декілька симпатичних мелодій, а по-друге — дасть унікальний значок для рюкзака.

Цікаво, що цей музикант є подвійною пасхалкою. Ім’я Morusque відсилає до французького ігрового композитора Янна ван дер Крюссена, а одна зі сцен взаємодії — до історії про вуличного кота, на ім’я Боб. Ще одне музичне відсилання можна знайти у нічному клубі. Тут діджеями працюють два роботи, які підозріло нагадують легендарний французький електронний дует Daft Punk.







Втім, гра про кота не була б повноцінною, якби розробники не вбудували в неї кілька суто фанових штук — вони й самі називають свого героя «сміливою, але дурнуватою» істотою. Наприклад, він може точити пазурі практично об будь-яку поверхню. Іноді це навіть потрібно робити, щоб кудись дістатися. Або ганяти м’яч, валити стоси книг, грати з пультом керування, безтурботно сидіти в коробці. Засунути голову в пакет і бігати навколо, чекаючи на порятунок. Загалом усе, щоб гравець отримав смертельну дозу розчулення.

Говорячи про мінуси геймплею, не можна пройти повз невисоку репетативність. Після виконання квесту повертатися до нього у наступному проходженні не дуже хочеться — більшість з квестів досить примітивна за наповненням. Також помітна нестача контенту. Через це, попри красу локацій, перебувати в них довгий час особливого сенсу немає. Можливо, саме тому один із трофеїв видають за швидкісне проходження, що укладається у дві години.

Серед мінусів є й брак екшену. По суті, у Stray усього кілька динамічних переслідувань та одна коротка сутичка із зурками. Ну і, звичайно, тут немає жодних босів. Через це гру кілька разів пройдуть хіба що трофіхантери.

Графіка та звук: хулігани, що вимикають комп’ютери

Хоча, напевно, будуть і ті, хто повернеться винятково заради кота — його звички в BlueTwelve Studio відтворили дуже натурально. Так, коли B12 просить одягнути зарядний рюкзак, головний герой якийсь час пересувається в типово котячій манері, ніби щось прилипло до його спини. Такими ж натуральними здаються біг, стрибки та взагалі будь-яка активність.

Самі розробники зізнаються: їхній аніматор зробив просто немислиму за своєю складністю роботу. Він годинами дивився відео про котиків. Звісно, лише щоб упіймати нюанси рухів. Та «страждав» не лише він — у 80% працівників студії є коти, якими вони надихалися. Ще й у самій студії жили два чотирилапих хулігани. Ці вже не просто надихали творців гри, а безпосередньо допомагали. Наприклад, піклувалися про відпочинок розробників, вимикаючи їхні комп’ютери в найнесподіваніші моменти.

«А ще кумедно було, коли коти почали реагувати на те, що відбувалося у грі. Вони почули нявкання, підняли свої голови та спробували приєднатися до котів, яких показували у грі на екрані. На мою думку, це підтвердження того, що ми все робили правильно», — зазначає продюсер гри Суонн Мартін-Реже.

У результаті завдяки ретельній восьмирічній роботі та рушію Unreal Engine 4 вийшла досить приємна за фізикою гра. Хоча тут не обійшлося без невеличких проблем — іноді внутрішньоігрові предмети підвисають і чіпляються за модель кота, як показано на відео нижче.

З графікою питання неоднозначне. Левел-дизайнери, наприклад, постаралися на славу. Фавели нижнього міста наповнені деталями та винахідливими переходами, а каналізація — похмура та моторошна. Сам же кіт вийшов... своєрідним. Виникає відчуття, що розробники навмисне додали йому людського рота та очі, щоб хоч трохи віддалитися від ідеї «симулятора кота».

Є проблема і з роботами — здебільшого вони мають одну й ту саму модельку, що робить постапокаліптичний світ дещо пріснуватим. З іншого боку, повторне використання асетів і повільний темп дає змогу Stray не вимагати багато від «заліза». Так, мінімальні системні вимоги тут: процесор рівня i5, 8 гігабайтів оперативної пам’яті, відеокарта на два гігабайти та десять гігабайтів на жорсткому диску.

Окремо варто згадати про звук. Очевидно, що тут не звучить людська мова — кіт нявкає, роботи видають якусь аудіотарабарщину. Але музичний супровід вище від усіх похвал. Він органічний, автентичний та оригінальний. Завдяки музиці гра залишається медитативною при її пригодницькому дусі.

Висновок: перший успіх, особиста історія та коментарі про політику

Stray — не просто гра. Особливо на PlayStation. На цій платформі вона стане першим відносно гучним релізом, який вже на виході потрапить до підписки PS Plus Extra. Розуміючи це, розробники та видавець вдавалися до дещо незвичного маркетингу.

Наприклад, запустили мініколекцію, куди увійде рюкзак-переноска для кота, а також двометровий повідець і шлейка, що повторює дизайн «екіпірування» головного героя гри. Крім того, спільно з благодійними фондами Cats Protection та Nebraska Humane Cats запустили благодійну акцію, учасники якої можуть пожертвувати п’ять доларів одному з притулків для кішок та виграти копію гри.

Загальне захоплення концепцією і такі маркетингові рішення вже позитивно вплинули на продукт. Нещодавно Valve оприлюднила дані про продажі в Steam за тиждень з 11 по 17 липня. Перші два місця лишилися без змін (Steam Deck та гра Raft). А ось на третій рядок, випередивши Elden Ring, злетіло попереднє замовлення на Stray.








Підсумовуючи, можна сміливо сказати, що гра про кота стане яскравою подією в ігровій індустрії 2022 року. Вона невелика (6–10 годин повноцінного проходження), приємна та зворушлива. За час проходження гравець познайомиться з безліччю персонажів, сотні разів нявкне, потреться об десятки ніг і навіть «упустить» кількох жителів Мертвого міста.

А ще зустріне безліч коментарів на найактуальніші теми. У внутрішньоігрових текстах розробники із захопленням міркують про політику, класову нерівність, пригнічення, поліцейське свавілля, екологію і навіть пандемію. Загалом створюється враження, що це надзвичайно особиста історія, яка залишає дивний присмак ностальгії та надії на сиквел.

Плюси

Захоплююча історія про одного з королів інтернету. Зараз не так багато якісно зроблених ігор, де ви можете пограти за кота. У цьому плані Stray завойовує серце гравця і самою концепцією, і тим, наскільки цей аспект добре зроблений. Тут є і квести, і пазли, і просто розважальний контент.

Музичний супровід. Помітно, що композитори на Stray дійсно вірили у проєкт та вкладали в нього душу. Звук вписується в загальну концепцію і виконує свою роль, хоч треба гравця занурити у медитативну атмосферу, хоч додати трішки динаміки.

Філософські роздуми всередені гри. Здавалося — зробили кота, от і бігайте за кота. Але розробники розумно і з почуттями ставляться до кожної записки в грі. І хоча у своїй масі вони лаконічні, від них так і віє глибиною.

Мінуси

Деякі проблеми з графікою. Кіт у Stray хоч і віглядає гарно, але його мордочка все одно збиває з пантелику. До того ж, хотілося б побачити трошки більше різноманітності серед мешканців Мертвого міста.

Недостатньо контенту та низька репетативність. Так, у Stray великі та гарні рівні і здебільшого їх цікаво досліджувати. Але якоїсь миті розумієш, що хочется трошки більше контенту. Не текстового, а саме геймплейного. Через його брак у гру не дуже цікаво повертатися після проходження.

8/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Схожі статті



Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

О! Бойові коти! Моя мрія, пішов купляти :)

то тоді скоріше SWAT Cats. Є така гра на Супер Нінтендо, на базі однойменного серіалу :)

Підписатись на коментарі