NFT в іграх, перша профспілка розробників і продаж українських студій. Підсумки 2021 року в геймдев-індустрії

Весь «ковідний» 2020 рік, коли ігрова індустрія екстрено переходила на ремоут, а релізи переїжджали на невизначений термін, усі мріяли про 2021-й. У ньому Cyberpunk 2077 мав отримати нагороду GOTY на The Game Awards, відеокарти останньої серії та консолі нового покоління з’явитися у вільному продажу, а розробники — випустити безліч обіцяних хітів. І ось 2021-й добігає кінця, а отже, час підбивати підсумки року.

Одразу відкинемо фантастику: дефіцит відеокарт і консолей у 2021-му не закінчився, а щодо релізів, то ще більше ігор «переїхало» на наступний рік. Втім цьогоріч вистачало цікавих подій.

Хакери проти CD Projekt RED

2021 рік у польської компанії CD Projekt RED почався невдало. Після скандального релізу Cyberpunk 2077 і видалення гри з магазину PS Store розробників атакували хакери.

У лютому 2021-го компанія повідомила, що зловмисники викрали початковий код «Відьмака 3», карткової гри «Гвінт», Cyberpunk 2077, а також внутрішні фінансові документи компанії. Ба більше, хакери поставили студії ультиматум: якщо CDPR не зв’яжеться з ними впродовж 48 годин і не заплатить викуп, то початковий код ігор, а також інша викрадена інформація потраплять у мережу.

CDPR публічно відмовилася вести перемовини з хакерами та повідомила, що тісно співпрацює з правоохоронними органами.

По завершенню 48 годин зловмисники виклали в мережу початковий код гри «Гвінт» та виставили на аукціон початкові коди третього «Відьмака» і CP2077. Не дочекавшись завершення торгів, хакери зупинили аукціон, повідомивши, що отримали більш вигідну пропозицію. Але історія на цьому не завершилась. У квітні ці ж зловмисники знову почали шантажувати студію.

Через атаку хакерів CD Projekt довелося відкласти випуск патчів для Cyberpunk 2077 та зайнятися відновленням даних з резервних копій. Все це разом з позовом від інвесторів (їм CDPR, до речі, виплатить 1,85 млн доларів компенсації) та звільненням ключових розробників сильно вдарило по компанії і завадило реалізувати задумані плани, серед яких був мультиплеєр та некстген-версії CP2077.

Сама ж історія з «Кіберпанком» показала, як потужний і вдалий маркетинг може спрацювати проти студії, якщо продукт, що рекламували, не відповідатиме очікуванням гравців. Тож у 2021-му інші студії більш охоче пересували релізи своїх ігор, адже не хотіли повторити долю CDPR.

Боротьба з піратством ігор в Україні

Поки у Польщі розробники страждали від дій хакерів, в Україні держава почала боротися з піратством ігор. Найстрашнішим містом для цифрових флібустьєрів став Житомир. Тамтешнього мешканця суд визнав винним у перепрошивці старенької консолі PS3 і завантаженні неліцензійних копій ігор з торент-трекера, зокрема Mortal Kombat, GTA V, Тhe Last of Us, The Elder Scrolls V: Skyrim тощо.

Житомирський корсар визнав свою провину і підписав угоду про примирення, яка допускається у кримінальному провадженні. Тож він відбувся штрафом у розмірі 10 200 грн, а також сплатив процесуальні витрати — 11 114 грн.

В Україні не часто ведуть боротьбу з піратством ігор. І кожна схожа справа привертає увагу, бо дає надію, що у майбутньому це стане системним явищем, яке привчить гравців користуватися тільки ліцензійним контентом. А це, своєю чергою, позитивно вплине на вітчизняний геймдев-ринок.

Прокуратура Вінниці проти «прокачування» ігрових акаунтів

Заробляти на відеоіграх можуть не тільки розробники з видавцями, а й «ботофермери». В липні 2021 року СБУ відрапортувала, що викрила ледь не найбільшу криптоферму в Україні. Вона була розташована у Вінниці в одному з колишніх складських приміщень «Вінницяобленерго» і, за даними відомства, незаконно споживала електроенергію. Займалась «майнінгом» компанія ММІ Engineering.

В СБУ повідомили, що правоохоронці вилучили майже 5000 одиниць комп’ютерної техніки, а саме 3800 консолей PlayStation 4 Slim, більш ніж 500 відеокарт і 50 процесорів. Ось тут і стало зрозуміло, що криптовалюту ММІ Engineering не майнили.

Для видобутку біткоїна PS4 недостатньо потужна. Можна було б майнити криптовалюту Zcash, однак і це теж не дуже рентабельно.

А якщо придивитись на фото, яке оприлюднили в СБУ, то можна побачити, як з консолей стирчать диски з іграми. Ймовірно, на цій «фермі» займалися прокачуванням ботів для FIFA. Зазвичай у таких випадках штучний інтелект через віддалений доступ грає на PS4 у гру, отримує картки з футболістами, а після цього вже «прокачаний» обліковий запис продається зацікавленим особам.

В ММI Engineering стверджували, що справно платили за електроенергію, а у вересні суд навіть постановив повернути консолі компанії.

Однак прокуратура наполягає, що ММI Engineering використовувала PS4 Slim з метою створення нових акаунтів, «удосконалення» їх за допомогою стороннього ПЗ та подальшого перепродажу. Таким чином, вітчизняний «стартап» порушував закон України про інтелектуальну власність, а також завдавав майнової шкоди «в особливо великих розмірах» компанії Sony Interactive Entertainment Europe Limited. І це при тому, що Sony позов до суду не подавала і ні в чому не звинувачувала ММI Engineering.

Ймовірно, що закінчення цієї історії ми дізнаємося вже у 2022 році.

Продаж українських студій

Цьогоріч було складено чимало угод про купівлю студій. Закуповувались здебільшого Sony та Embracer Group. Перша укомплектовувала свої внутрішні студії новими командами — однією з таких стала компанія Valkyrie Entertainment, яка допомагала при розробці God of War, League of Legends та інших ігор. А друга забирала під своє крило відомі франшизи та IP. Однією з останніх покупок став третій за величиною видавець коміксів у США Dark Horse, а також угорська студія DIGIC Holdings Kft, яка створювала «синематики» для Elden Ring, Halo 4, Assassin’s Creed тощо.

На вітчизняному геймдев-ринку теж не обійшлося без покупок. Наприклад, литовський видавець Nordcurrent придбав українську студію RinGames. Усі 28 співробітників увійшли до складу новоспеченої компанії під назвою Nordcurrent Dnipro.

Шведський холдинг Stillfront придбав українську студію Game Labs. Сума угоди становила 32,5 мільйона доларів. Цікаво, що напередодні продажу з одним з останніх релізів української компанії стався скандал. Game Labs звинуватили у культурній апропріації і тому, що при створенні своєї гри про індіанців This Land is My Land вони не найняли в команду як консультантів корінних американців.

У березні Playrix купила українську студію Boolat Games. Втім були й інші види взаємодії між компаніями. У листопаді цього року та ж Playrix оголосила про відкриття нової студії у Харкові на базі розробника Daily Magic. Вона приєдналася до творців хітової казуальної гри Homescapes як co-dev-розробник.

Скандал з Activision Blizzard та перша профспілка геймдев-розробників

Якщо вже згадувати про скандали в геймдев-індустрії, то найгучнішим з них цьогоріч варто визнати ситуацію в Activision Blizzard.

22 липня штат Каліфорнія подав позов проти Activision Blizzard. Причина — жінки в компанії піддавалися сексуальним домаганням і дискримінації на робочому місці. Одна зі співробітниць компанії навіть покінчила життя самогубством після того, як її керівник взяв у відрядження з нею цілий набір секс-іграшок.

Крім того, до суду зверталась і Комісія США з рівних можливостей працевлаштування. Адже співробітників не влаштовували й умови праці.

Понад 2600 співробітників підписали звернення до керівництва Activision Blizzard з вимогами зробити умови роботи й працевлаштування інклюзивними, а також найняти сторонню компанію для аудиту персоналу.

Щоб продемонструвати серйозність своїх намірів, співробітники Blizzard влаштували страйк.

Внаслідок скандалу свої посади у компанії залишили декілька ключових фігур, зокрема президент Blizzard Джей Аллен Брек, а також його наступниця Джен Оніл.

Своєю чергою, CEO Activision Blizzard Боббі Котік звернувся до акціонерів з проханням зменшити йому заробітну плату на 99,96% — до мінімальної $62,5 тисячі на рік. Широкий жест, якщо не знати, що тільки за 2020-й пан Котік отримав бонус у розмірі 155 млн доларів.

Врешті у листопаді цього року видання The Wall Street Journal опублікувало розслідування про самого Боббі Котіка. У ньому йшлося про те, що очільник Activision Blizzard роками знав про дискримінацію та гарасмент у компанії, але ігнорував ці проблеми.

Бізнес-партнери Activision Blizzard, такі як Microsoft, Sony та Nintendo, розкритикували дії керівництва компанії. А сам Котік пообіцяв, що залишить свою посаду, якщо йому не вдасться швидко позбутися культури неприпустимої поведінки в компанії.

Врешті ця ситуація вплинула не лише на працівників Blizzard та гравців (яким доводиться довше чекати на обіцяні Diablo IV та Overwatch 2), а й на інші студії. Наприклад, компанія Vodeo створила першу офіційну профспілку розробників відеоігор у Північній Америці. Щоправда, у студії працює лише 13 осіб, тож поки профспілка Vodeo Workers United не надто впливова. Але це тільки початок.

Гранти для українських розробників від Epic Games

Цьогоріч одразу декілька українських геймдев-компаній отримали гранти від Epic за програмою MegaGrants. Серед переможців київська Vidloonnya Reborn з мальовничою адвенчурою Sayri: The Beginning; компанія GOOD BOYS з грою TRAIL OUT; розробник Дмитро Цалко з проєктом EnergoVR; студія GoldenCup Games з грантом на створення та реліз гри Heretic’s Lot, а також львівська компанія Nineva Studios, яка розробляє SDK для Unity/Unreal Engine 4 та розвиває технології VR/AR. Компанії дали грант 15 тисяч доларів за створення плагінів, що спрощують мобільну розробку на Unreal Engine.

Заявки на отримання грантів за програмою Epic MegaGrants надіслали 400 учасників, які використовують рушій Unreal Engine або розвивають можливості відкритого коду для спільноти 3D-графіки. Тож така кількість українців і вітчизняних студій серед переможців не може не тішити.

NFT — новий тренд в іграх

Якщо ще кілька років тому розробники масово додавали у свої ігри лутбокси, то у 2021-му з’явився новий тренд монетизації — NFT, або ж невзаємозамінні токени (non-fungible token).

За прикладами далеко ходити не потрібно. Лише у грудні 2021-го одна за одною геймдев-компанії почали розповідати про впровадження NFT у свої ігри. Ubisoft запустила бета-версію сервісу Quartz, на якому продаються внутрішньоігрові косметичні предмети для Tom Clancy’s Ghost Recon Breakpoint (сервіс недоступний в Україні).

Відомий геймдизайнер Пітер Моліньє зі своєю студією 22cans анонсував Legacy — «перший у світі бізнес-симулятор на блокчейні», в якому гравці зможуть володіти NFT-землею.

Відзначились й українські розробники. Київська студія GSC Game World анонсувала запуск власного метавсесвіту та NFT за грою S.T.A.L.K.E.R. 2.

Ігрова спільнота досить суперечливо сприйняла рішення компаній щодо впровадження NFT у свої проєкти.

• Ubisoft розкритикували як фанати, так і співробітники. За тиждень після запуску сервісу Quartz компанія продала лише 15 предметів на загальну суму 400 доларів.
• Пітер Моліньє усього за три дні після анонсу Legacy зміг продати NFT-землю на суму 40 мільйонів євро.
• А ось українська GSC Game World після лавини критики пообіцяла відмовитись від NFT у S.T.A.L.KE.R. 2.

Очевидно, це лише початок, і геймдев-компанії скоро активніше почнуть додавати NFT у свої ігри.

А як ви ставитесь до NFT? Діліться своєю думкою у коментарях, а також розповідайте, яка подія, тренд чи гра стали для вас найважливішими цього року.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини