Хто такий Product Analyst в ігровій індустрії. Кар’єра в геймдеві

Ми продовжуємо серію статей «Кар’єра в геймдеві», в якій розповідаємо про основні професії індустрії. Ми вже писали про QA-інженерів та Unity-розробників, а в цьому випуску поговоримо про нюанси роботи Product Analyst: як опанувати цей фах, його плюси та мінуси.

Для написання матеріалу ми поспілкувалися з українськими продуктовими аналітиками з ігрових компаній — наведені у тексті цитати взяті з їхніх відповідей. За допомогу дякуємо Олександру Туніку зі Stepico, Роману Повзику та команді продуктових аналітиків з Bini Bambini, а також фахівцям з компанії Gameloft.

Хто такий Product Analyst у геймдеві?

Product Analyst передусім аналітик. Він опікується даними, що стосуються гри, та добре розуміється на ній. Якщо майже усі спеціалісти на проєкті працюють над версіями до релізу, то він здебільшого працює з тим, що вже вийшло — PA повинен за даними та поведінкою користувачів знаходити проблеми й пропонувати шляхи їх вирішення.

Загалом продуктовий аналітик перекладає дані на мову, зрозумілу продуктовим менеджерам. Наприклад, аналізує такі показники, як LTV (кошти, отримані від користувача протягом всього періоду користування продуктом), Retention (відсоток користувачів, які повернулися у гру після першого відкриття через N днів), доходи з реклами чи купівлі в застосунку.

«Він як пілот: дивиться на прилади в кабіні літака і впевнено може сказати, чи правильним курсом йде команда. І що сталося, якщо прилад показує щось дивне».

Робота PA починається на старті проєкту з продумування івентів аналітики, які фіксуватимуться при певних діях користувача: перший захід, кліки по оплаті, заповнення анкети користувача тощо. Саме він оцінює стан продукту та допомагає команді знаходити «точки зростання». Надалі це допоможе збільшити дохід та вплине на інші метрики «здоров’я» продукту.

У продуктового аналітика багато стейкхолдерів, які можуть ставити йому завдання: продакт-менеджер, проєкт-менеджер, продюсер, геймдизайнер, тимлід, маркетолог. Ці запити можуть бути різні й залежать від того, що конкретно потрібно стейкхолдеру.

«Наприклад, може бути завдання проаналізувати успішність релізу, порівнявши його метрики з метриками попереднього релізу. Або ж якісь ad hoc (одноразові) запити — показати прибутковість різних продуктів за серпень у Південній Кореї».

Основні ролі Product Analyst у геймдеві

У професії PA існують стандартні для IT-індустрії грейди. Завдання та навантаження залежить від конкретного проєкту, але головна відмінність між ними, як і скрізь, у деталізації завдань, швидкості роботи, відповідальності, необхідності менторства та використанні просунутіших інструментів.

Junior. На цьому рівні фахівці відповідають за запити продуктової функції (продюсери, продакт-овнери, геймдизайнери тощо), моніторинг ключових метрик та аналіз відхилень. Окрім того, за запитом вони будують звіти та дашборди, досліджують конкурентів, розраховують потенційний вплив тих чи інших змін у грі, проводять AB-тести тощо.

Middle. Тут аналітики займаються задачами попереднього рівня, але вже можуть самостійно визначити точки зростання. Також мідл розробляє предиктивні моделі та допомагає з оптимізацією купівлі трафіку.

Senior. Окрім всіх зазначених вище функцій, має сильний вплив на KPI гри, відмінно розуміє ігровий цикл та готує план ще не розроблених застосунків. На рівні сеньйора фахівець вміє знаходити вузькі місця і пропонувати варіанти оптимізації як у Live Ops, так і в майбутніх апдейтах. Серед інших його завдань: розуміння бенчмарків, відстежування динаміки ринку, участь у розробці продуктової стратегії.

Причому опитані фахівці зазначають — PA не поділяються на окремі спеціальності, бо самі по собі вже є відгалуження Data Analyst. Останні ж можна розділити на:

  • Продуктових аналітиків;
  • Маркетинг-аналітиків. Вони займаються збором та поєднанням даних продуктової аналітики з даними маркетингових компаній з аквізиції;
  • Data Scientists. Їхнє головне завдання — розробляти та будувати моделі аналізу даних, щоб використовувати їх для покращення продукту;
  • BI Engineer. Це спеціалісти з візуалізації даних. Задача цього напрямку — за запитами інших аналітиків та продуктової функції будувати візуалізації для розв’язання різних питань;
  • Revenue Manager. Це спеціаліст, який відповідає за ціноутворення.
«Є ще дві спеціальності, які можуть бути похідними від аналітики, хоча тут можуть посперечатися геймдизайнери. Це In-Game Economy Manager та Live Ops Manager. Ці фахівці тісно працюють з геймдизайнерами та налаштовують ігри та події в ній таким чином, щоб гравець отримував досвід максимально в рамках очікування геймдизайнера».

Типові завдання для Product Analyst:

  • періодичний моніторинг метрик продукту на відхилення;
  • дизайн, оцінювання перед стартом і проведення AB-тестів у продукті (новий візуал, фіча, ціни, алгоритми тощо);
  • аналіз успішності релізів, зокрема метрик та нових фіч;
  • пошук причин погіршення (щоб усунути) чи покращення (щоб масштабувати) конверсій та інших метрик;
  • забезпечення аналітичного супроводу під час розробки нових фіч;
  • створення дашбордів для візуалізації даних, які часто потрібні продуктовій команді, та їхня підтримка;
  • прогнозування різних показників: доходу, LTV, ARPU тощо.

Які етапи існують у роботі Product Analyst

Опитані аналітики зазначають, що типові завдання можна розкласти так:

Під час аналізу релізу:

  • складають список змін, що спрямовані на покращення показників або є можливим джерелом погіршення показників. Оцінюють їх вплив, готують дашборди, тести та події аналітики. Цей етап може виконуватися ще до початку роботи розробників над релізом;
  • після релізу проводять аналіз та виявляють причини нових значень показників, або чому вони не змінилися;
  • роблять опис рекомендації для наступних версій.

При AB-тестуванні:

  • готують гіпотези, формують і розробляють методи їх перевірки;
  • затверджують можливості проведення тестування;
  • планують тестування зі строками тривалості та необхідною аудиторією для тесту;
  • проводять і контролюють тестування;
  • аналізують результати;
  • розроблюють рекомендації до подальших дій.

При створенні предиктивних моделей:

  • аналіз предметної галузі та запиту;
  • аналіз історичних даних та розробка моделей;
  • перевірка моделей на історичних даних та їх налаштування;
  • прогонка моделей у лайві їх тестування на актуальних даних і можливі мінорні налаштування;
  • випуск моделей для користування.

Які навички потрібні, щоб стати Product Analyst, та де їх отримати

Серед критичних навичок усі опитані продуктові аналітики передусім називають знання SQL. Далі йдуть інструменти візуалізації — як прості (Excel й Google Sheets), так і складніші (Power BI, Tableau, Looker). Також необхідно вміти працювати зі складними запитами, де використовують Window Functions, CTE (Common Table Expressions) чи підзапити.

Уже на вищих рівнях бажано знати Python чи R для аналізу даних, а також ключові бібліотеки (pandas, NumPy, Matplotlib, functools). Складно буде працювати без розуміння математичної статистики, лінійної алгебри та математичного аналізу.

«Це з основного, а далі вже йде більше математики — теорія ігор, динамічні ігри, методи числення, методи оптимізації тощо. Але це для тих аналітиків що вдарились у побудування моделей та дата саєнтистів. Також необхідно мати, якби це смішно не звучало, аналітичний склад розуму. А саме вміти будувати причинно-наслідкові зв’язки, описувати їх та перевіряти. Найголовніше — вміти протистояти своїй суб’єктивній інтуїції. Бо коли дуже багато працюєш з даними, можна легко потрапити в пастку хибних кореляцій чи помилку вцілілого».

Важливим також є розуміння продуктових метрик — знання цих термінів набувається при роботі з продуктом та банальним вмінням гуглити. Звичайно, не обійдеться без англійської. Щонайменше вона знадобиться для навчання. Але використання її в роботі залежатиме від типу компанії: у продуктовій — швидше ні (якщо колеги українці), в аутсорсі та аутстафі — швидше так.

Що ж стосується опанування навичок, то для SQL, Python чи R існує багато курсів — Beetroot Academy, Udemy, Coursera. Також у пригоді стануть такі ресурси, як Kaggle, W3School та Youtube. С математикою буде складніше.

«Так є курси статистики, які зазвичай і проходять трейні. Але люди вважають, що їм достатньо знати лише основи статистики. Коли ж діло доходить до використання, про себе дає знати нерозуміння лінійної алгебри та матаналізу та того, як ця сама статистика працює. Через це багато джунів починають робити помилки у своїх аналізах».

Переваги, недоліки та перспективи професії Product Analyst у геймдеві

Серед переваг аналітики називають декілька тез. По-перше — гарна платня. Навіть сьогодні якісних продуктових аналітиків знайти важко, а попит на таких фахівців досить високий. По-друге — можливість працювати на західний ринок, оскільки всюди потрібні ті самі інструменти (SQL, статистика, Power BI/Tableau, Python). По-третє — продуктове мислення (генерація гіпотез, їхнє тестування та пошук метрик — дуже корисні в житті навички).

Але не варто забувати й про плюси. Серед них — залученість до проєкту та вплив на кінцевий продукт. Також це можливість бути противагою до геймдизайнера та інших продуктових функцій — вони базуються більше на ухваленні суб’єктивних рішень, тоді як PA свої рішення обґрунтовує даними. Також не варто забувати про можливість відпочивати, змінюючи форму діяльності.

«Бо насправді через достатньо широку спеціалізацію того, що робить аналітик, можна декілька днів брати участь у плануванні нових фіч, потім зайнятися чисто механічною роботою (розробкою моделей чи AB-тестуванням), а потім сісти за документацію. Така ротація дуже допомагає зберігати високу продуктивність і мотивацію».

А от серед недоліків фахівці насамперед згадують вигорання, оскільки це — розумова праця з постійно високою концентрацією. Також звучали однотипність задач, велика відповідальність і відсутність перевірки.

«В аналітика немає QA. Є практики peer-to-peer рев’ю, коли колега-аналітик переглядає результати тесту. Але все одно він помітить помилку на поверхні. Перераховувати з нуля тут ніхто не буде».

Вже на мідл-рівні робочий день втрачає нормованість — аналітик дуже залежить від інших команд. Якщо реліз затримується, то зазвичай доводиться кранчувати, адже не можна зробити аналіз до того, як з’являться дані.

Щодо перспектив, то тут є розвиток як по горизонталі (геймдизайнер, GED, UA specialist), так і по вертикалі (Product Lead, Game Manager тощо). Також не варто виключати перехід до суміжних галузей роботи з даними. Наприклад, в Data Scientists.

«А ще можливий перехід до продуктової функції на позиції продактів та продюсерів. Досвід роботи з метриками та причинно-наслідковими зв’язками допомагає саме на цих позиціях».

Корисні статті:

LTV, ARPU та ще понад 20 понять, які має знати кожен продуктовий аналітик — блог про основні поняття в продуктовій аналітиці геймдеву

Чим займається продуктовий аналітик: завдання та обов’язки — базова стаття про те, чим займаються продуктові аналітики

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному4
LinkedIn


Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Математика в аналізі це майже повітря в житті

Гарна стаття, підтверджую майже все написане :)

Дякуємо! А з чим не погоджуєтесь?

З усім погоджуюся, але не з усім стикався, тому що роль аналітика у кожній компанії має свої кордони :)
Можу додати, що SQL — це дійсно must have, тому що даних, при корректно налаштованому процесі трекінгу і обсязі аудиторії дуже багато, і без SQL працювати буде просто ніяк.
Також бажано мати первинні навички роботи з cloud-платформами. Це теж стане у нагоді.

Підписатись на коментарі