Неоригінальна гра, яка всім сьогодні так потрібна. Огляд Pragmata

Pragmata — науково-фантастичний довгобуд від Capcom, який вийде вже 17 квітня. Гру анонсували ще у 2020 році, і вона мала стати першим оригінальним проєктом компанії за довгий час. Реліз був запланований на 2022-й, однак спочатку його перенесли на рік, а потім і зовсім на невизначений термін. Цього квітня історія про космічного ремонтника Г’ю та андроїда Діану нарешті дістанеться до гравців. Ми пройшли Pragmata до виходу і розповідаємо, якою вийшла нова гра від Capcom.

Місяць, дівчина-андроїд та хижий ШІ. Про сюжет в Pragmata

У майбутньому на Місяці знайшли мінерал — лунум, який за допомогою наномашин перетворили на особливий матеріал лунафілмент. Останній здатний відтворювати будь-яку структурну та функціональну інформацію. Фактично, з його допомогою можна надрукувати будь-що, для чого існує креслення: окремі речі, інтер’єри, будинки, хмарочоси та навіть цілі міста. Власне, так і з’явилася масштабна та приголомшлива колонія на Місяці. Разом з тим, природний супутник Землі залишається єдиним місцем, де використовують цю технологію.

В якийсь момент корпорація «Делфі» втратила зв’язок із колонією через сейсмічну активність. Щоб розібратися з проблемою, туди відправляється команда космічних ремонтників-мандрівників. Колектив одразу стикається з труднощами. По-перше, ніхто з колоністів їх не зустрічає. По-друге — вони самі стають жертвами місяцетрусу.

У результаті виживає тільки Г’ю. Точніше, його рятує андроїд у вигляді маленької дівчинки. Власне, з їхнього знайомства і починається сюжет. Г’ю дає андроїду ім’я Діана, а та, своєю чергою, пропонує йому свою допомогу — вона здатна віддалено зламувати двері, скрині та навіть ворогів. Разом вони мають зрозуміти, що ж відбулося насправді, і здолати штучний інтелект IDUS, який керує ботами в колонії.

Динаміку двох головних героїв досвідчені гравці бачили вже багато разів: у BioShock Infinite, God of War, Death Stranding чи навіть у Lisa: The Painful. Та і Resident Evil 4 є варіацією цього тропу. Є дорослий, уже досвідчений чоловік, який має опікуватися дитиною (чи підлітком). При цьому компаньйон має власні характер і здібності.

Тому і траєкторія персонажів нової гри Capcom для багатьох буде знайомою. Ось Діана рятує Г’ю. Ось Г’ю рятує Діану і після цього трохи сварить її за необережність. Ось Г’ю розповідає Діані про парк атракціонів, океан, Землю тощо. Або ж дарує їй голографічну проєкцію гойдалки, багаття, баскетбольного кільця чи телевізора з мультиками. Усе це підкріплюється особистою історією головного героя, який був сиротою і зростав у прийомній родині. У відповідь Діана радісно підтримує Г’ю і навіть дарує йому свої по-дитячому заворожливі малюнки.

Очевидно, що протягом усієї історії зв’язок двох персонажів міцнішає. Усі виклики, які ставить IDUS, перетворюють дует на справжню сім’ю, яка десь ближче до середини гри формулює остаточну мету — разом повернутися на Землю. При цьому Pragmata, здебільшого, не про щемку драму з надривом, як-от The Last of Us. Г’ю швидко приймає Діану, а дівчинка за першої ліпшої можливості залазить йому на спину і так проводить 90% ігрового часу. Це класичний (якщо не сказати банальний) сюжет, який перенесли у місячний сетинг.

Хак, пазли, стрільба і прокачка. Про механіки в Pragmata

В питанні ігрового процесу насамперед варто говорити про сутички та бойову систему. Тим паче, що розробники самі роблять на цьому акцент, коли гравець обирає складність (їх дві — казуальна та стандартна). Вони чітко зазначають, що це екшн-гра, і сутички можуть бути доволі інтенсивними. Забігаючи наперед — не брешуть.

Зброї в Pragmata теж навряд чи здивує когось. Базово у Г’ю є пістолет. З часом його можна замінити на штурмовий карабін і доповнити дробовиком, променевою рушницею, гарматою для створення хибних цілей, арбалетом із бомбами-липучками тощо. Однак більшість зброї буде малоефективною проти місцевих ворогів. І якраз тут стануть у пригоді здібності Діани.

Андроїд може віддалено зламувати ворогів. Для цього потрібно в реальному часі розв’язати пазл. Після коректного рішення роботи «розкриваються», а шкода по них суттєво збільшується. При цьому сам хак також завдає їм шкоди. Ба більше, Г’ю може взяти спеціальні програмні модулі, які доповнюють злам додатковими ефектами. Наприклад, роботи можуть почати атакувати один одного, злам може бути груповим або запускати критичний удар. При цьому програмні модулі витрачаються і їх потім можна збирати на локаціях.

Спершу система виглядає дещо незграбно: треба націлитися на ворога, вирішити пазл, відбігти, трохи постріляти і потім знову повторити цикл. Однак чим далі, тим більше можливостей з’являється у Г’ю та Діани, і тим яскравішими та насиченішими стають сутички. Коли гравець затиснутий на обмеженій території, а його атакують одразу кілька ворогів різних типів — такий бій дійсно відчувається інтенсивно і напружено. Але водночас дуже різноманітно, що об’єктивною є сильною стороною Pragmata.

Аналогічно бойова система працює і з босами. Вони відрізняються від пересічних ворогів розміром, набором атак та вмінням «відрощувати» антени. Останні заважають хаку Діани. Ця механіка працює так: скажімо, у боса в другій стадії чотири такі антени. Кожна з них закриває певний шматок пазлового поля. Задача гравця — стріляти по цих антенах, розбивати їх і розблоковувати це саме поле. Також варто згадати і про ультимативну здібність дівчинки-андроїда. Після заповнення спеціальної шкали вона може ненадовго паралізувати ворога чи кількох супротивників. (Нижче — поява одного з босів. Бійку з ним не показуємо через можливі спойлери та умови ембарго. Клікніть по відео, щоб запустити його.)

Та злам Діани потрібен не тільки для сутичок із ворогами. Доволі велика частина ігроладу зосереджена на дослідженні локацій. Гравцеві потрібно зрозуміти, як кудись пройти, щось відкрити та яким чином позбутися перешкод. У цьому допомагає дівчинка. Зокрема, вона вміє зламувати двері. Тут на гравців чекають ще кілька різних пазлів. Також цими зламами можна активувати платформи, які піднімають гравця або дають йому можливість пройти далі.

Усі ці загадки (і бойові, і на локаціях) з прогресією гри стають складнішими та масштабнішими. Наприклад, під час бою на арені інколи буде працювати спеціальний девайс, який створює перешкоди для зламу ворогів. Тому спочатку хакнути треба саме його. Це буває дуже непросто, особливо на «людяних» локаціях. З іншого боку, пазли для дверей стають динамічними: гравцеві не просто потрібно натиснути правильні кнопки за певний час, а й зробити це з відповідним ритмом. Загалом відчувається, що розробникам дуже сподобалася ідея, і вони розвинули її в багатьох аспектах свого науково-фантастичного світу.

Останньою важливою частиною ігрового процесу є прокачування. Тут команда авторів Pragmata дала собі повну волю. По-перше, у грі можна прокачати базову зброю (пістолет або карабін), костюм Г’ю та саму Діану. По-друге, вся додаткова зброя теж прокачується. По-третє, навіть «Укриття» (місцевий хаб для гравця) з прогресом підвищує рівень і надає нові можливості. Тут можна збирати голографічні проєкції для Діани, тренуватися, читати інформацію про ворогів тощо.

Висновок

Як влучно зазначив один мій знайомий, візуально Pragmata — дуже стильна гра. Це відчувається в кожній деталі: від костюма Г’ю до самої Діани. Цікаво, що початково дівчинка-андроїд мала зовсім інший концепт. Планувалося, що це буде повністю роботизований персонаж. Однак передавати емоції таким героєм складно, тому Діана стала дитиною. Хоча певні аспекти її поведінки дійсно викликають ефект «моторошної долини».

Торкнуся окремо й оточення. Правила цього світу (суперматеріал та можливість друкувати все що завгодно) розв’язали розробникам та дизайнерам руки. Тому в один момент ви досліджуєте повноцінну місячну базу, з її холодними, футуристичними і майже стерильними поверхнями. А в інший — опиняєтеся в Нью-Йорку, який ніби створював генеративний штучний інтелект. Ось тобі обідній стіл на стіні, а ось кімната догори дриґом. Водночас багато об’єктів ніби «течуть», що завершує образ «рукотворного нейрошлаку». Є тут, звісно, місце і для моря, природи, пташок і навіть голографічних оленів. Усе це підкреслює багатогранність місячної бази та створює різноманітний візуальний досвід. Досвід такого рівня, що іноді хочеться просто сидіти та насолоджуватися краєвидом, а не стріляти по роботах.

У 2003 році на засіданні уряду тодішній прем’єр-міністр України Віктор Янукович зачитував нудний паркетний звіт. Президент Леонід Кучма на нього відреагував одним із найвідоміших політичних мемів: «Це ж було вже!». Є відчуття, що саме ці емоції Pragmata викличе у багатьох гравців. Це міцна, цікава і візуально приємна гра, в якій непросто знайти щось нове. Навіть сетинг хоч і відрізняється, але дуже нагадує інший місячний довгобуд — Routine. В умовах, коли кожен новий тайтл має бути «інноваційним» у плані геймплею та містити «експериментальні» механіки, це здається проблемою.

Але, можливо, це те, що нам сьогодні потрібно? Міцний, візуально приємний, помірно драматичний sci-fi із цікавою бойовою системою. Pragmata не обіцяє перевернути ігровий світ, почати революцію в жанрі чи дати гравцеві досвід, якого він ніколи не бачив. Замість цього гра пропонує кілька спокійних вечорів із цікавою бойовою системою, затишними діалогами між Г’ю та Діаною і видовищні місячні краєвиди, які дещо спотворив штучний інтелект. Можливо, нам сьогодні потрібен не ще один претендент на GOTY, а просто гарна гра? Якщо так, то новий тайтл від Capcom для цього чудово підходить.

Нещодавно один із користувачів на форумі влучно зауважив, що оглядачі давно використовують здебільшого верхню третину десятибальної шкали для оцінювання ігор. На мою думку, ця система давно застаріла. Однак для багатьох вона все ще залишається орієнтиром. Тому я все ж таки поставив грі бали, хоча й наголошую: це виключно моє суб’єктивне враження і нічого більше.

8/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини