Портрет геймдев-спеціаліста, 2025. Як живуть, працюють та від чого стресують українські розробники ігор

Привіт, спільното! Перед вами спецпроєкт про життя українських розробників ігор у вигляді портрета геймдев-спеціаліста. З нього ви дізнаєтеся про різницю у зарплатах різних тайтлів, ситуацію із бронюванням у індустрії, а також куди інвестують творці ігор і які бонуси отримують. Читайте, коментуйте та діліться цією інформацією!

Демографія та географія

Ми зібрали 713 анкет. Із них 32% — жінки, 68% — чоловіки. Медіанний вік фахівців у геймдеві становить 30 років. Наймолодшому з тих, хто заповнював анкету, — 17, а найстаршому — 53. Водночас понад третина респондентів має освіту у галузі комп’ютерних наук. Далі йдуть гуманітарні спеціальності та інші технічні напрями. Не мають вищої освіти приблизно 5%. Традиційно більшість анкет від софтвер інженерів, а далі йдуть тестувальники, арт-фахівці, геймдизайнери тощо.

Лідерами за кількістю анкет є шість міст. Детальніше про них — на інфографіці нижче. Ще близько 20% опитаних проживають в інших містах України, а 15% зазначили, що зараз перебувають за кордоном.

Де живуть українські геймдев-фахівці

Порівняння тайтлів

Цього разу ми зосередилися на тайтлах, де було найбільше анкет. Йдеться про мідлів (35%), сеньйорів (25%), а також тім-/тех-лідів та джуніорів (по 10%). На додаток, 6% віднесли себе до рівня «менеджер», а ще 2% — до «архітекторів». Примітно, що CEO в нашому опитуванні було більше, ніж інтернів: майже 2% перших і лише 0,2% других. Нижче можна порівняти ключові показники для різних грейдів. Для цього потрібно спочатку натиснути на свою роль, а потім — на роль, з якою ви хочете зробити порівняння.

Натискайте на зображення бійців, щоб обрати тайтли для порівняння

Понад 41% усіх опитаних описує свій work-life balance як «нормальний, але є куди покращувати». Найчастіше таку відповідь давали фахівці рівня middle. Наприклад, вони обирали цей варіант у понад чотири рази частіше, ніж джуни. «Хорошим» робочо-життєвий баланс називають 17% розробників ігор, а ідеальним — лише 4%. Також на порівнянні зверху можна оцінити, яка частина фахівців того чи іншого тайтлу знає англійську на рівні вище середнього. Однак не знають її взагалі майже 0,5%. На елементарному рівні мовою володіють 2%, а pre-intermediate обрали майже 10% усіх опитаних.

Також вище ми врахували тільки тих, хто заробляє більше, ніж витрачає. Загалом таких понад 51% серед усіх анкет. Своєю чергою опцію «витрачаю стільки, скільки заробляю» обрали 31% респондентів, а «витрачаю більше, ніж заробляю» — 15%. Якщо ж взяти тільки останній негативний варіант, то в ньому анкети розподілилися так: джуни — 23%, мідли — 56%, сеньйори — 21%.

Тип компанії та робочі процеси

Нижче можна ознайомитися з тим, як розподілилися анкети наших респондентів щодо типу компанії. Як видно з інфографіки нижче, найбільше в опитуванні брали участь спеціалісти з продуктових компаній, а другими йдуть аутсорсингові студії.

У цьому контексті варто поглянути на зарплати. Медіанна винагорода в продуктових компаніях складає $3250, в аутстафінгових — $3000, а в аутсорсингових — $2125. Варто зазначити, що для стартапів цей показник склав $2800.

Тип компанії

Також цікаво подивитися, як працюють фахівці з компаній різних типів. Якщо ми візьмемо працівників лише продуктових студій, то понад 65% із них працюють повністю віддалено. Ще 18% обрали варіант «частіше віддалено, іноді в офісі». Для аутсорсингових компаній ситуація схожа: 75% респондентів обрали «повністю віддалено» і ще 12% — «частіше віддалено». В аутстафінгових компаніях повністю віддалено працюють майже 88%, а в стартапах цю опцію обрали понад 90% опитаних. На інфографіці нижче можна оцінити, як загалом розподілилися відповіді в цьому питанні.

Як працюють: віддалено, з офісу, гібридно

Більшість українських розробників ігор працюють від 35 до 45 годин на тиждень — таку опцію обрали 59% усіх опитаних. Однак у цьому питанні варто заглибитися в тайтли. Наприклад, джуни дуже рідко працюють понад 60 годин на тиждень (лише 5% від усіх відповідей у цьому варіанті). Ба більше, жоден із них не обрав опцію «працюю менше 20 годин на тиждень». Якщо говорити про мідлів, то найактивніше вони обирали варіант «20–35 годин на тиждень» (53% від усіх відповідей), а в контексті сеньйорів можемо говорити про «45–60 годин на тиждень» (40%) та «понад 60 годин» (39%).

Також тут можна звернути увагу і на окремі спеціальності. Зокрема, опцію «понад 60 годин на тиждень» частіше за інших обирали софтвер інженери (52% від усіх відповідей у цьому варіанті). Лише один геймдизайнер зазначив, що працює в такому режимі. З іншого боку, відповідей представників цієї професії взагалі немає у варіанті «менше 20 годин» — її обирали тільки фахівці арт-напряму, тестувальники та, знову ж таки, софтвер інженери. У розрізі найпопулярнішої відповіді «35–45 годин» частки для чотирьох основних напрямів розподілилися так: софтвер інженери — 40%, тестувальники — 28%, художники та аніматори — 17%, геймдизайнери — 12%.

Скільки годин на тиждень працюють

Більшість опитаних пропустили питання щодо бронювання — на нього відповіли 44,5% усіх респондентів. Також окремо зазначимо, що на це питання відповідали лише чоловіки віком від 25 до 60 років. Серед тих, хто відповів, лише 5% мають «бронь». Найбільше тут фахівців рівня senior та middle — 47% загалом. Ще 25% припадає на тех-/тім-лідів. І лише один джун з опитаних нами мав бронювання. Варто додати, що ще 6% респондентів мають відстрочку. Серед найпопулярніших причин: навчання, стан здоров’я та сімейні обставини.

Бронювання від мобілізації

Окремо також зазначимо, що більшість заброньованих це працівники продуктових компаній (75%). Ще 17% це аутсорсингові студії. При цьому з аутстафінгових компаній заброньована лише одна людина, а від стартапів — двоє.

Фінанси та інвестиції

Близько 33% опитаних повідомили, що не овертаймлять на роботі. Якщо заглибитися у цей варіант відповіді й поглянути на ситуацію з тайтлами, то вона така: 35% — мідли, 30% — сеньйори, 10% — джуни, 13% — тех-/тім-ліди.

Як оплачують овертайми

Корисно також подивитися, хто овертаймить, але не отримує за це винагороди. Як видно з інфографіки вище, таких у нас 28%. Серед усіх джунів, які брали участь в опитуванні, гроші за овертайми не отримують майже 33%. У мідлів цей показник — 27%, а у сеньйорів — 24%. Нарешті, серед тех-/тім-лідів таких людей близько 30%.

Більшість українських розробників ігор, що заповнювали нашу анкету, отримують заробітну плату вчасно. Таких — 79%. Регулярно затримують виплати лише у 1,5% випадків. Цікаво, що останній варіант відповіді не обрав жоден працівник стартапу, а найбільше про регулярні затримки повідомляють фахівці з продуктових студій. З іншого боку, понад 86% усіх респондентів із продуктових команд зазначили, що не мають такої проблеми. Серед аутсорсингових компаній цей показник становить майже 70%, а серед аутстафінгових — 75%.

Затримка чи невиплата зарплати

Бонуси до зарплати

Нижче можна ознайомитися з тим, яка ситуація з бонусами в українському геймдеві. Окремо зазначимо, що серед усіх софтвер інженерів бонуси зараз отримують 25%. У тестувальників цей показник становить 34% від усіх, а у художників/аніматорів — 21%. Нарешті, трохи більш як 17% геймдизайнерів повідомили про такі заохочення.

Чи отримують бонуси

Разом з тим, понад половина респондентів які отримують бонуси, повідомили про щорічну додаткову винагороду. З них 10% отримали $4000, ще 10% — $2000 і 9% повідомили про бонус у тисячу доларів.

Як часто отримують бонуси

Якщо ж говорити про інші види бонусів, то найпопулярніша квартальна нагорода складає $1000, а місячна — $100, $200 та $500.

У питанні щодо інвестицій можна було обрати кілька варіантів, і найпопулярнішою інвестицією став «донат на ЗСУ». З інших «некласичних» варіантів респонденти обирали інвестиції у себе. Наприклад, варіант «здоров’я та спорт» обрали майже 35%, а «самоосвіту» — 26%. На допомогу близьким та рідним інвестують теж 26% тих, хто заповнив анкету.

Куди інвестують геймдев-спеціалісти

Стрес та робота з психотерапевтом

Окремо ми просили всіх, хто проходив анкету оцінити свій поточний рівень стресу по десятибальній шкалі. Високий рівень (сім балів та вище) мають 52% респондентів. Нижче можна подивитися на сім найпоширеніших причин для стресу серед українських геймдев-фахівців.

Топ-7 причин для стресу

Цікаво буде глибше проаналізувати окремі варіанти відповідей. Наприклад, 20% усіх софтвер інженерів стресують через надмірне навантаження на роботі та кількість завдань. У геймдизайнерів цей показник становить 23%, у тестувальників — 25,5%, а у фахівців арт-напряму — 17%. З іншого боку, страх скорочення є причиною стресу для 35% софтвер інженерів, 38% геймдизайнерів, 36% тестувальників та 38% художників/аніматорів. Нарешті, через довгий пошук роботи стресують майже 19% софтвер інженерів, 16% геймдизайнерів, 15% тестувальників та понад 20% художників.

Водночас із психотерапевтом працюють лише 18% тих, хто заповнював нашу анкету. Не працюють з відповідними фахівцями 61% респондентів. При цьому останні могли повідомити про інші форми турботи про ментальне здоров’я. Зокрема, дві людини повідомили, що для терапії звертаються до сім’ї, а одна — до комп’ютерних ігор. Про три найпопулярніші «замінники» терапевта можна дізнатися з інфографіки нижче.

Замість психотерапевта

У контексті спеціальностей можна зазначити, що спорт як терапію використовують 21% софтвер інженерів, 23% геймдизайнерів, 26% фахівців арт-напряму та 24% тестувальників. ChatGPT своїм психотерапевтом назвали 15% софтвер інженерів, 17% геймдизайнерів, 25% художників/аніматорів та 21% тестувальників. Нарешті, інші методи (коучинг, медитація тощо) використовують 12% софтвер інженерів, 10% геймдизайнерів, 13% художників/аніматорів і 10% тестувальників.

Таким виявився портрет українського розробника ігор цього разу. Якщо у вас залишилися питання, є пропозиції чи зауваження — пишіть на [email protected] або ж переходьте до обговорення в коментарях. Також обов’язково заповнюйте анкету наступного разу. Це дасть можливість покращити нашу аналітику і зробити її ще цікавішою.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини