Мінкульт обіцяв звернутися до ігрових компаній через локалізацію. Та схоже, що з цим питанням поки навіть не почали працювати

Наприкінці березня Міністерство культури та інформаційної політики України звернуло увагу на нестачу українських перекладів ігор. Непересічна подія, оскільки останній раз державні інституції про цю проблему згадували публічно ще на початку 2021 року. Та схоже, що навіть попри зацікавленість першої леді Олени Зеленської, питання це лишиться на рівні гучних заяв про «айтішну дипломатію».

Міністерство культури та глобальна пропозиція

У п’ятницю, 22 березня, виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час телемарафону заявив, що МКІП відомо про брак українських локалізацій. Він розповів, що за місяць до цього у них була робоча нарада щодо пріоритетів міністерства за участю першої леді Олени Зеленської.

«Серед питань, які вона порушила, була проблема з надходженням на український ринок легальних комп’ютерних ігор українською мовою... Гадаю, найближчим часом ми вийдемо з глобальною пропозицією до світових виробників комп’ютерних ігор щодо наявності україномовних версій», — зазначив Карандєєв і додав, що ігрова індустрія вимагає «персональної комунікації», яку очільник міністерства назвав «айтішною дипломатією».

Тема локалізацій минулого року була однією з найобговорюваніших в українській ігровій індустрії: у квітні пролунало дієвидло, у липні почалася битва за скрадання, а згодом всі пересварилися через Тінесерду. Та попри скандали 2023-й все ж можна назвати успішним в цьому плані — щонайменше, українська з’явилася в таких топових проєктах, як Baldur’s Gate 3 та Cyberpunk 2077.

Тому заява Карандєєва виглядала ще одним позитивним кроком на цьому шляху. На мить здалося, що держава готова звернути увагу на ці процеси. Тим більше, що «персональна комунікація» та «айтішна дипломатія» в ігровій індустрії вже спрацьовували. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації України минулого квітня попросило Electronic Arts замінити для українських гравців російські рублі на гривні у своїх сервісах, а через пару місяців EA це зробила.

Варто також зазначити, що певні кроки щодо ігрових перекладів державними інституціями робилися і раніше. Зокрема, у січні 2021 року Національна комісія зі стандартів державної мови провела круглий стіл «Стандартування відеоігрової термінології», куди запросила представників українських локалізаційних компаній та спілок. Результатом цієї події стало створення спеціальної робочої групи. Вже вона напрацювала документ зі стандартами термінології. Втім, вийшов він доволі неоднозначним. Багатьом, наприклад, не сподобалося, що жанр rogue-like пропонували називати «мандрами», а казуальні ігри — оказійними.

Саме тому, одразу після заяви Карандєєва ми вирішили звернутися і безпосередньо до МКІП, і до українських локалізаторів. Ось, що з цього вийшло.

Жодних заборон, гранти, пільги та «податок на гугл»

Очікувано, що локалізатори відгукнулися швидше. Ми спитали у них, чи комунікувало з ними МКІП, що держава може зробити для української локалізації в іграх та чи допоможе звернення міністерства з глобальною пропозицією до ігрових компаній. Керівник локалізаційної агенції UnlocTeam Андрій Рабощук зазначив, що з ними ніхто не комунікував. Ба більше, з огляду на його досвід спілкування держустанови не дуже розбираються в цій темі та не знають, які виконавці на українському ринку існують.

«Щодо дій держави, то, по-перше — жодних заборон. Якщо ми говоримо про локалізацію великих ігрових продуктів (текстову чи повну з озвученням), то вартість доволі істотна. Це десятки, а подекуди й сотні тисяч доларів. Щоби читачі не лякалися й не казали „здурів з таких цін“, то одразу пояснюю, що це об’ємна робота, яка може тривати до кількох років (із повними робочими днями) і з багатьма виконавцями. Особливо якщо ми хочемо ще й офіційне озвучення ігор. Тож будь-яка заборона або позиція погроз „Не буде української — забороняємо вам продавати на території України гру“ або збільшення/обкладання податками для таких компаній буде означати одне — їм простіше піти з території України легально, люди й так куплять гру за бажання через VPN чи в інший спосіб. Навіть попри те, що Україна, як виявилося для багатьох сюрпризом, є доволі привабливим ринком навіть у воєнний час», — пояснює Андрій.

Він наполягає, що з боку держави мають бути лише спонукальні дії, а найліпший метод був придуманий задовго до цього. Рабощук навів приклад Німеччини, де існувала грантова програма — розробникам відшкодовували гроші, витрачені на німецьку локалізацію, частково або повністю, залежно від об’єму гри та слів у ній. На думку керівника UnlocTeam аналогічний механізм може дуже добре спрацювати і в Україні.

«Щодо звернення з глобальною пропозицією, то тут відверто не знаю. Якщо ми подивимося на останні два роки (хоча це відбувалося і раніше, але не в такому об’ємі), то навіть звернення сотень і тисяч українських гравців до сотень ігрових розробників особливо не допомогли. Є два-три випадки, коли розробники сказали «ок, ми вас почули, додамо українську в майбутній реліз». Загалом мені поки незрозуміло і цікаво, як вони це планують робити. Бо тут навіть люди з індустрії локалізації не можуть вийти на контакт із розробниками чи видавцями: банально є компанії, в яких типова форма зворотного зв’язку на сайті — єдиний спосіб зв’язатися з ними, і зазвичай вона означає «ви пишіть-пишіть, ми не відповімо», — резюмує він.

Представники перекладацької спілки «Шлякбитраф» зазначили, що звернулися до МКІП з певними пропозиціями, але чи відгукнулося міністерство на їхній заклик, ми не знаємо. При цьому в SBT Localization теж впевнені, що державні гранти та пільги можуть зацікавити приватні компанії додавати українську до своїх проєктів.

«Один з варіантів може бути „скасувати податок на гугл для ігор з укрлокалізацією“. Але хтозна чи це технічно можливо. Звернення міністерства, як мінімум допоможе тим, що приверне увагу до проблеми широкого загалу. Як максимум може вилитися в чудову ініціативу, якщо будуть запропоновані чіткі та прозорі кроки зі сприяння додавання української мови. До цього держава переважно дотримувалася політики „все заборонити“, що взагалі не сприяє поширенню чогось, а лише демотивує», — розповіли нам в ШБТ.

СЕО компанії MK:translations Юлія Венцковська зазначила своєю чергою, що МКІП напряму не виходило до них з пропозиціями. Однак компанія зв’язалася з радницею Карандєєва і вже веде перемовини напряму. При цьому в MK:translations вважають, що регуляція повинна проходити поступово і в лагідному форматі, щоб не призвести до повного обмеження або заборони ігор без української локалізації.

«Від держави очікуємо активну популяризацію української мови в країні всебічно, що позитивно відобразиться на кількості користувачів і поціновувачів ігор в українських мовних версіях. А компанії-розробники, побачивши зростання попиту, охочіше додаватимуть українську мову в список мов локалізації. Також держава має більше можливостей та авторитету для виходу на міжнародних лідерів галузі, щоб надати можливі переваги та заохотити підтримувати розвиток українську культури. Ми як комерційна організація готові всебічно в цьому допомагати. Щодо безпосереднього звернення. Це допоможе, якщо пропозиція буде чітко сформована: потенційне охоплення, економічна перевага, потенціал зросту, соціально-політичне значення підтримки», — пояснює Венцковська.

«Сподіваємось на взаємовигідну співпрацю»

Звісно, відповідь від МКІП ми отримали набагато пізніше, ніж від представників локалізаційних агенцій. Тут немає жодних проблем, оскільки бюрократична машина працює за певними процедурами і на кожну більш-менш ефективно дію їй потрібен час. Однак якість отриманої відповіді виявилася... неоднозначною. В нашому офіційному запиті були такі питання:

• Який зі структурних підрозділів МКІП займається питанням наявності україномовних версій комп’ютерних ігор?
• Чи ведеться всередині міністерства робота щодо питань української локалізації ігор? Якщо так, то в якому форматі?
• Чи є попередні напрацювання для звернення до світових виробників комп’ютерних ігор з глобальною пропозицією щодо наявності україномовних версій?
• До яких саме компаній планується звертатися з такою пропозицією, в якому форматі та в чому саме вона може полягати?
• Чи контактує МКІП з представниками українських спілок/агенцій/компаній з локалізації комп’ютерних ігор? Якщо так, то як саме?

З питань очевидно, що ми намагалися розібратися: хто відповідає у міністерстві за це питання; чи йде якась мінімальна робота по цьому напрямку; чи відомо держслужбовцям, які компанії працюють на ринку ігрових перекладів в Україні. Нижче цілком приводимо офіційну відповідь міністерства.

«Міністерство культури та інформаційної політики України розглянуло Ваш лист від 26.03.2024 та повідомляє, що зазначене у листі питання опрацьовується в контексті реалізації Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 15.03.2024. Враховуючи викладене, розглянемо Ваші пропозиції та зауваження щодо питань, зазначених у зверненні. Сподіваємось на взаємовигідну співпрацю. Інша інформація буде надана після детального опрацювання».

Останнє речення виглядає так, ніби ця комунікація ще не закінчилася. Саме тому ми вирішили окремо зателефонувати в МКІП та дізнатися, чи треба нам чекати на додаткову відповідь. Після кількох ітерацій уточнювання даних в міністерстві порадили використовувати цю відповідь, оскільки «це все, на що зараз можна розраховувати». Тобто, Міністерство культури та інформаційної політики України поки що навіть не готове назвати підрозділ чи людину, яка опікується цими питаннями.

Тут лишалося тільки звернутися до цільової національно-культурної програми (документ можна знайти за цим посиланням), на яку посилається МКІП у відповіді та пошукати щось про українську ігрову локалізацію вже там. Втім, це нічім не допомогло. В програмі немає жодної згадки про ігри, а слово «цифрові» трапляється лише раз. Мова йде про пункт № 9, який називається «Підтримка інновацій та розвиток сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографа». Один з елементів цього монстра звучить так:

«Підтримка розроблення інноваційних культурних продуктів та навчальних цифрових платформ для розкриття творчого потенціалу, ефективної творчої та економічної діяльності у сфері культури та креативних індустрій, а також популяризації української мови».

Якщо говорити про саму програму, то в ній є багато цікавих і важливих ініціатив. Як от, наприклад, сприяння створенню конкурентоспроможного національного культурного продукту, підтримка та розвиток проєктів за програмою «Аудіовізуальне мистецтво», зокрема створеного ветеранами війни. Але є й такі, що можуть викликати подив. Серед них:

• підготовка серії креативних роликів на радіо «Промінь» «Навіть ліфти (банкомати, ноутбуки...) говорять українською»;
• розміщення інформації щодо популяризації україномовної літератури на офіційних веб-сайтах та в соціальних мережах;
• виробництво анімаційних серіалів для дорослих.

Можливо, десь під бюрократичними евфемізмами і криється рядочок про локалізацію ігор, але поки нічого на це не вказує. Втім, сам факт заяви Ростислава Карандєєва, на нашу думку, — вже гарний сигнал. Однак йому конче не вистачає прояву в практичній площині. Особливо якщо врахувати, яку роботу в цьому напрямку робить наш спільний ворог.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини