Глибока, реалістична та некваплива подорож середньовічною Чехією. Прев’ю Kingdom Come: Deliverance 2

Одним з найочікуваніших ігрових релізів наступного місяця стане Kingdom Come: Deliverance 2 від чеської студії Warhorse. Перша частина рольового бойовика про події в Богемському королівстві вийшла у 2018 році й за цей час здобула неабияку популярність. Перш за все через незвичну концепцію, реалізм та любов до історії. Сиквел має бути ще грандіознішим та масштабнішим — розробники обіцяють щонайменше 80 годин ігрового часу.

Сьогодні, 10 січня, спадає ембарго на прев’ю і я можу поділитися першими враженнями від гри. Зазначу, що в ній я провів лише декілька годин, тому не встиг ознайомитися з усіма механіками та глибоко зануритися в сюжет. Тому замість оцінки я зосереджусь на тих аспектах, які мені сподобалися і моментах, які здалися не дуже вдалими. Повноцінний огляд гри ми опублікуємо ближче до релізу.

Історія: чоловіча дружба, як пролог та неквапливість діалогів

Перше, що відчувається на початку Kingdom Come: Deliverance 2 — глибина та неквапливість наративу. За сюжетом, гравцю потрібно взяти на себе роль охоронця, який захищає свого друга та представника однієї з аристократичних родин того часу. Після коротенького вступу, який закидує в пекло кривавої сутички, гра повертає вас на кілька тижнів у минуле.

Читайте також

Головні герої мають доставити листа місцевому пану. Вони не поспішають, коней не женуть, насолоджуються богемською природою, тренуються посеред мальовничих пейзажів, обговорюють звитяги з минулого та кулінарні провали своїх поплічників. Це дозволяє створити міцний зв’язок між двома воїнами. Він, наскільки я зрозумів, буде одним з ключових мотивів головного героя.

Тобто на перший план виходить побудова справжніх людських стосунків і для цього розробники використовують весь час, який у них є. Глибина та щирість емоцій, які передано через дієвих осіб, безперечно заслуговують на увагу гравця. Особливо в часи, коли великі ігри грішать шаблонними «ванлайнерами» та псевдокумедними діалогами в стилі кінокоміксів.

З іншого боку, довжина і кількість діалогів для декого можуть зруйнувати занурення. Насправді більша частина початку Kingdom Come: Deliverance 2 — розмови. Гравцю інколи дають потренуватися у фехтуванні мечем, знайомлять зі стелсом чи діалоговою системою репутації. Та перша подорож на конях виглядає так: ви крутите головою і обираєте різні варіанти відповіді. Звісно, керувати конем вам згодом дозволять, але не на початку гри. Тому може скластися враження, що ти дивишся фільм, а не граєш. Підсилює це враження техніка екранного каше в сінематиках та деяких діалогах.

Ігровий процес: реалістичний, глибокий... непростий

Другий аспект, який необхідно згадати в цьому прев’ю — ігровий процес. Він, м’яко кажучи, сподобається далеко не всім. Не виключаю, що прихильники пересічних екшн-ігор назвуть його відверто душним. Дійсно, в гонитві за аутентичністю, розробники не стали імплементувати деякі умовності і зробили купу процесів максимально реалістичними.

Це не стосується, наприклад, бою. Він логічний, зручний і навіть видовищний: удар гравця має кілька направлень, є блок, є контратака. Тут особливе задоволення — дати по голові мечем ворогу, який обрав не той напрямок блоку. Стрілянина теж хоч і максимально наближена до реальності, але приносить задоволення і анімацією і темпом.

А ось створення різноманітних еліксирів та мікстур — особливий біль. По-перше, інгредієнти для них потрібно зібрати. По-друге, сам процес створення зілля дуже детальний. Необхідно уважно прочитати рецепт, правильно обрати основу (спирт, вино, вода, олія), взяти необхідну кількість певних рослин, слідкувати за тим, щоб ваш казан не перегрівся, процідити отриману суміш. Впевнений, що гравця, які опанують цю навичку в Kingdom Come: Deliverance 2 легко складуть екзамен з зіллєваріння у Гоґвортсі.

Інша дуже детальна механіка — поховання трупів. Гравцю в прямому сенсі цього слова потрібно знайти лопату, відповідне місце, донести туди мертвого ворога, викопати яму, а потім закопати її. Особливим знущанням розробників виглядає екран з написом «Після доволі виснажливої роботи», який з’являється згодом.

Читайте також

Однак є компонент ігроладу, який викликає лише захоплення і змушує поважати ігроробів з Warhorse. Це глибина рольової складової. Щоб зрозуміти, наскільки це комплексний та непересічний продукт і як багато було роботи у фахівців з балансу студії варто лише уважно роздивитися інвентар. Риси, навички, репутація, вторинні здібності, загальні характеристики, показники здоров’я, енергії та ситості... Охоче вірю, що з такою кількістю різних аспектів на гру потрібно кілька десятків годин. Підозрюю, що фанати глибоких і непересічних рольових ігор у лютому можуть отримати нову улюблену гру.

Візуальна частина: пейзажі Чеського раю та проблеми з субтитрами

В чому не можна звинуватити Kingdom Come: Deliverance 2 так це у нестачі видовищності. Весь час мене не покидало відчуття, що команда розробників витисла максимум з CryEngine. Це стосується як катсцен, так і ігрового простору. Фахівці з Warhorse зуміли не просто передати красу чеських пейзажів, вони наче перенесли їх у свої гру. До речі, нагадаю, що загалом вона поділена на дві великі відкриті локації — Чеський рай та Кутну Гору. Звісно, до другої я поки не встиг дійти, але перша виглядає просто неймовірно.

При цьому вражає не тільки оточення, але й увага до дрібниць. Зверніть увагу на фотораму нижче, де головні герої стоять по пояс оголені — на їх шкірі чітко помітні сліди від обладунків. Звісно, є ймовірність, що це просто смішний баг і я собі щось навигадував, але вірити в це не хочеться.

За ті кілька годин, що я провів в грі я зустрів лише одну серйозну проблему і одну незначну. Незначна — інколи у світі Kingdom Come: Deliverance 2 страждає фоліаж. Листя не завжди мають гарний вигляд і реагують на дії гравця. Серйозна ж проблем стосується субтитрів NPC. Річ у тім, що вони з’являються над персонажем і кегль залежить від того, наскільки далеко він від гравця. Прочитати, що кажуть персонажі вдалині через це майже неможливо. Власне, це єдина причина, чому я не став грати чеською і обрав англійську озвучку. При цьому текст в грі повністю перекладений українською і доволі якісно.

Зізнаюся, що у Kingdom Come: Deliverance 2 я грати не збирався і навіть трошки опирався писати це прев’ю. В мене був невеличкий досвід гри в першу частину і позитивним я його назвати не можу. Однак кілька годин в цьому надмірно реалістичному ігровому середовищі, схоже, змінили мою думку. Навіть переускладнені механіки та деякі проблеми з темпом оповідання не перебивають задоволення від бойової системи та візуальної складової.

Ще раз зазначу, що гра сподобається далеко не всім гравцям. Тут напрошується таке порівняння. Кілька років тому я робив інтерв’ю з засновником та CEO Frogwares Ваелем Амром. Він тоді зазначив — попри шалені темпи зростання індустрії, ігри лишаються нішевим продуктом. Якщо це дійсно так, то Kingdom Come: Deliverance 2 це ніша в ніші. Непересічна, реалістична та унікальна ніша, яка, сподіваюся, обов’язково знайде свого відданого гравця.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини