Чим можна замінити Substance Painter. Розбираємо корисні адони для Blender

Adobe Substance Painter сьогодні інтегрований у пайплайн розробки як фотореалістичних, так і стилізованих ігор, від ААА тайтлів до особистих пет-проєктів.

Гнучкість та універсальність цього інструменту ініціювала появу більш експресивних візуальних стилістик на ринку та, подекуди, деякий шифт у взаємодії не тільки між художниками, а й технічними спеціалістами. Програмісти можуть використовувати його інструментарій для процедурної генерації, тоді як художники почувають себе максимально вільно у «Photoshop для 3D», експерементуючи з текстурами й матеріалами.

Сьогодні ми розповімо трішки більше про історію розробки програми та представимо добірку адонів, що хоч і повноцінно не замінять Substance, та стануть значно дешевшим (ба навіть безкоштовним) доповненням до Blender середовища.

Витоки та історія розробки софту, що змінив підхід до текстурування

Substance Painter — це досить нове програмне забезпечення, офіційний реліз якого відбувся лише у 2014 році. Його випустила французька компанія Allegorithmic, яка до того була відомою своєю програмою для архітекторів, інженерів та дизайнерів — CAD.

Для порівняння Blender представили громадськості у 1994 році, 3ds Max у 1996, а реліз Photoshop взагалі відбувся у далекому 1990 році.

Фото команди Allegorithmic (взято з 80.lv)

Та, звичайно ж, розробка тривала майже десятиліття до того і безперечно має досить цікаву історію. Бувши студентом та кандидатом у доктори комп’ютерних наук Sébastien Deguy досліджував фрактальні техніки для симуляції хмар, і хоч результат виглядав досить непогано, та наблизитись до природного вигляду явища не вдавалось.

Незабаром він зрозумів, щоб подолати цю відмінність, необхідно покращити недосконалі на той момент «шумові функції», симуляцію гравітації та елементів; що для створення насиченого CGI «шумові функції» мають бути удосконалені за допомогою інноваційного софту.

Перший офіс команди у 2003 (взято з 80.lv)

У 2001 році Себастьян заснував Allegorithmic, де і втілив свої дослідження функції шуму у такому продукті для створення 3D текстур як Substance Designer. Побудований навколо системи нодів на принципі non-destructive пайплайну, цей продукт одразу сподобався багатьом художникам, які шукали альтернативне рішення Photoshop для створення матеріалів.

Але Дегі на цьому не збирався зупинятись, адже в Allegorithmic ще не було інструменту для 3D-малювання. Він все продовжував досліджувати дилему хмар, і тому у 2004 році попросив інтерна написати прототип, який би імітував розломи, ерозію, накопичення пилу, плями та рух водяних крапель за допомогою універсальної спеціальної системи частинок. Тоді розробник представив мультиканальний додаток для малювання, що цілковито працював на GPU, до того ж надшвидко. Це і стало основою і фактичним початком розробки того, що сьогодні ми знаємо як Substance Painter.

До релізу у 2014 році програма вже мала вражаючий інструментарій для texture painting, зручний UI, non-destructive pipeline, бібліотека високоякісних матеріалів, ефектів, пензлів тощо. Якщо і виділити основний аспект, який найбільше сподобався розробникам ігор, то це здатність ефективно і, що найголовніше швидко, працювати за методом PBR (Physically based rendering). Тож, було лише питанням часу, коли софт, що майже одразу став галузевим стандартом трапиться на очі великій корпорації і у 2019 році Adobe його купують.

Тож, що найчастіше переймають адони в оригінальної програми

Перш за все це система шарів. Запропонований ще Adobe Photoshop підхід до малювання став «зоною комфорту» для багатьох художників, що і мотивувало розробників Substance, а згодом і нижчевказаних адонів, перейняти подібну навігацію для швидкого періоду адаптації. Це одразу вплинуло як на продуктивність фахівців, так і на мінімізацію витрат часового ресурсу для продакшн процесів.

Друге — це PBR підхід та принцип non-destructive pipeline, хоч і в прикладі адонів, то вона імплементована нодами у shader editor на додачу до інтуїтивних меню праворуч.

І третє — це бібліотека високоякісних пресетів: текстур, декалей, стенсилів, пензлів, фільтрів, налаштувань матеріалів тощо. Доступ до подібних ресурсів є надзвичайно важливим аспектом для креативного процесу будь-якого фахівця. І якщо твій основний фокус це overpaint на Blender блокауті з дефолтними матеріалами, і якщо ти прагнеш досягти фотореалістичного вигляду для моделі з усіма необхідними шарами потертостей та ерозії.

Можливі причини світчу з Substance Painter на користь адонів

Тож, чому може виникнути потреба чи бажання випробувати альтернативи, коли Substance дійсно є трендсеттером текстурування? Що ж, мотивацій може бути декілька:

1. Ціна. Політика Adobe — це підписки, тож щомісяця з вас стягуватиметься близько 1000 гривень за пакет Substance 3D Painter, Designer, Sampler, а також до 30 завантажень 3D-моделей на місяць. Варто зазначити, що ви можете придбати окремо Painter у Steam за 3700, але підтримка оновлень схоже діє лише рік.
2. Також слід тут зазначити, що у Steam ви можете помітити змішані або негативні відгуки не через технічні проблеми, а через протест художників проти комунікаційної політики Adobe, їхньої підтримки AI та зміни в умовах користування, монополізацію ринку та очікуване підвищення цін. Тож, тут ще існує такий фактор.
3. Значна кількість як 3D, так і концепт художників наразі активно користуються Blender і він імплементований як у робочі пайплайни, так і, бувши безкоштовним софтом, є чи не першим вибором для новачків. Статус open-source безперечно розширив межі цього креативного середовища і деяким фахівцям може бути комфортним усі процеси звести до Blender in-house моделі.

Аддони для Blender на які ми радимо звернути увагу

Ucupaint

Ціна: безкоштовний

Де можна придбати: його можна завантажити одразу в Blender — Edit — Preferences — Get Extensions або ж завантажити з Github розробників і встановити мануально.

Довідка: певно один із найбільш популярних адонів для текстурування у Blender наразі. Система шарів дуже зручна і їх налаштуваннях можна одразу вибрати тип: solid colour, image, gradient тощо. Також, можна одразу обрати роздільну здатність нової текстури, налаштувати режими накладання (blending modes), додати пил, оклюзію тощо. Загалом, цей безкоштовний адон є хорошим варіантом аби поекспериментувати саме з handpainted текстурами, аніж з реалістичними матеріалами.

Ravage — Layer Based Texturing

Ціна: є як безкоштовна версія Lite, так і повноцінна Pro версія за $39

Де можна придбати: його можна придбати на сторінці продукту в blendermarket, на офіційному сайті розробників або ж на їх сторінці у Gumroad. Усюди ціна наразі однакова.

Довідка: менш відомий, проте безперечно потужний адон для текстурування у Blender. Також має систему шарів. що нагадує Photoshop: з можливістю їх переміщення та налаштування прозорості, масок та взаємодії з іншими шарами. Наявна Material Library, куди ви можете завантажити для подальшої роботи обрану PBR текстуру. Нижче ви також можете налаштувати UV, або навіть її замінити. На кожному шарі ви маєте можливість одразу малювати або текстурами або простими кольорами та додавати фільтри без необхідності переходу в режим Texture Painting.

Fluent : Materializer — Material Tool Suite

Ціна: $35 за адон

Де можна придбати: його можна придбати на blendermarket, на ArtStation (до речі на 60 центів дешевше) та на їх сторінці у Gumroad.

Довідка: багатофункціональний адон з власною бібліотекою високоякісних процедурних пресетів та матеріалів. Значна частина роботи відбувається в Shader editor, де праворуч також присутня бібліотека декалей, стенселів, ефектів, матеріалів тощо. Певно, це менш інтуїтивний адон з усіх згаданих, адже, щоб повноцінно ним користуватись необхідно знати усі ноди інструментарію (а їх чимало). Він також пропонує non-destructive пайплайн з базою для створення фотореалістичних моделей. Варто зазначити, що у вас також є можливість запікати лише обрані вами ноди для подальшого повторного використання й уникнення проблем з Blender.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини