Як у геймдеві з’явились профспілки та чи потрібні вони українським розробникам

Ігрова індустрія активно обростає профспілками. На початку літа канадські тестувальники з компанії Keywords Studios одноголосно проголосували за створення такої структури, а наприкінці травня QA-фахівці з Raven Software ратифікували вистраждану Game Workers Alliance. В Україні організацій, які захищають права геймдев-фахівців, поки що немає, але розробники та експерти впевнені — це питання вирішиться протягом кількох років.

Редакція GameDevDOU розповідає про зародження профспілкового руху у сучасній ігровій індустрії та пояснює, як можна створити об’єднання в Україні.

Геймдев проти двох президентів

Перша у світі профспілка розробників ігор з’явилася трохи менше як п’ять років тому у Франції, і передувала цій події повноцінна політична криза. У 2016-му президент Франсуа Олланд, який стрімко втрачав рейтинг, намагався хоч як виправити ситуацію. Допомогти в цьому йому мав «закон ель-Хомрі» — велика реформа трудового законодавства, автором якої виступила тодішня міністерка праці Міріам ель-Хомрі.

Основною ідеєю змін була лібералізація трудових відносин. Насамперед компанії мали отримати можливість домовлятися з місцевими профспілками про скорочення або збільшення робочого тижня. У крайньому разі кількість годин могла сягати шістдесяти. Варто зазначити, що до цього 35-годинний робочий тиждень вважався одним із наріжних каменів трудового законодавства П’ятої республіки. Закон також полегшував процедуру зменшення зарплати та звільнення, а профспілки позбавлялися деяких своїх повноважень.

Реформа спричинила масштабні страйки та бурхливі протести у Парижі, а також низці інших міст Франції. Картина класична: на вулиці виходили десятки тисяч людей, страйкарі трощили вітрини магазинів, машини, кидалися в поліцейських пляшками та бруківкою. Правоохоронці у відповідь застосовували сльозогінний газ та кийки. Рейтинг Олланда за пів року впав утричі.





У хаосі протестного руху з’явилися перші ідеї створити спілку ігрових розробників. Про це лівій французькій газеті L’Humanité розповів Мехді Чихауї, який у 2016 року займався питаннями штучного інтелекту у студії Eugen Systems (R.U.S.E, Wargame, Steel Division). За його словами, вони з колегами щодня зустрічалися після роботи та обговорювали умови праці, платню, трудове законодавство.

У щось більш реальне ці ідеї оформилися ближче до середини 2017 року. На той час деякі положення «закону ель-Хомрі» профспілкам вдалося збити, але Еммануель Макрон, який змінив Олланда на президентській посаді, реформу продовжив. Ба більше, він використав спеціальну процедуру, за якою запровадив нове трудове законодавство окремим указом, а не через закон у парламенті. Профспілкам таке вільне ставлення до демократичного процесу не сподобалося. Дискусія всередині французького суспільства розгорілася з новою силою.

Інший співробітник Eugen Systems Вінсент Камбедузу каже, що на той час вже десять років розробляв правила для ігор, але «не знав правил, якими регулюється його власна зарплата чи умови праці». Він також описав пул стандартних проблем для співробітника геймдеву:

  • спеціалістам відмовляли у медоглядах, оскільки це порушувало їхній робочий графік;
  • їх звільняли під час випробувального терміну за відмову працювати у неділю;
  • навантаження перевищувало 55 годин на тиждень, а понаднормові систематично не оплачувались;
  • деякі студії відмовилися наймати быльше 49 осіб, щоб не було підстав створити виробничу раду компанії.
Ще однією проблемою була відсутність голосу пересічних розробників у публічному просторі. На той час у Франції якийсь час існував Національний синдикат відеоігор (SNJV) — асоціація роботодавців, що монопольно висловлювалася за всю галузь. Тому 11 вересня 2017 року Мехді та ще тридцять його колег створили Спілку працівників відеоігор (STJV), яка стала першою у світі геймдев-профспілкою.

Найвпливовіші люди в ігровій індустрії

За пів року суперечки навколо об’єднавчого руху в геймдеві вийшли на новий рівень. На Game Developers Conference 2018 було заплановано круглий стіл на тему «Профспілки зараз? Плюси, мінуси та наслідки об’єднання». Коли напередодні конференції у виконавчої директорки International Game Developers Association Джен Маклін запитали, які ж можуть бути мінуси в об’єднанні розробників, вона відзначила — все не так просто. В інтерв’ю для видання USgamer Маклін наполягла, що досвід французьких фахівців зі STJV не може бути скопійований повсюдно. Адже існують дуже різні закони, що регулюють профспілки й різні культурні очікування.

Джен Маклін, виконавча директорка International Game Developers Association

«Сподіваюся, це змусить людей замислитися над тим, що означає об’єднання у профспілки на регіональному рівні та на глобальному рівні. Якщо ви об’єднуєтеся у профспілки в одній країні, що це означає? Чи є там наслідки? Якби ви об’єдналися лише в одному секторі, тобто якщо у вас профспілка художників, але не профспілка програмістів, що це означало б?»

Представниця IGDA наголосила ще на двох моментах. За її словами, профспілка не розв’яже проблему, коли у маленької студії бракує грошей продовжувати роботу. А ось додатковий капітал — так. Крім того, її організація спостерігає «надлишок людей, які хочуть стати розробниками ігор».

Серед опонентів Маклін виявилася розробниця Емма Кінема. У березні 2018-го вона та її колеги перекочували із приватної Facebook-групи розробників на сервер Discord. Незабаром там зібралося понад сто представників ігрової індустрії. Саме вони того року на GDC почали активно поширювати інформацію про можливе об’єднання. Багато західних аналітиків впевнені, що це стало вирішальною точкою в сучасній історії профспілкового руху.

Емма Кінема, розробниця, профспілкова активістка

«Молоді розробники сповнені пристрасті та енергії. Я одна із таких. Мене повністю підживлює ця пристрасть. Я тут, щоб робити ігри. Але річ у тому, що ця пристрасть є ідеальним провідником для роботодавців, щоб експлуатувати нас».

Пристрасть Емми та її однодумців у результаті пробили індустрію. За кілька тижнів після конференції активісти створили організацію Game Workers Unite. У грудні того ж року британське відділення GWU приєдналося до Профспілки незалежних робітників Великобританії (IWGB), ставши другою у світі геймдев-профспілкою.

Наголошувалося, що «невелике, динамічне та ефективне трудове об’єднання» захищатиме інтереси працівників, боротиметься із систематичними кранчами та високим рівнем вигоряння, надмірною та неоплачуваною понаднормовою роботою, а також підвищуватиме різноманітність та інклюзивність. Ефект виявився таким значним, що видання на кшталт Variety та GamesIndustry назвали Емму та всіх членів GWU найвпливовішими людьми ігрової індустрії у 2018 році.

Незабаром у британського відділення GWU з’явився навіть реальний кейс. Голова GWU UK Остін Келмор у 2019 році обіймав позицію Senior Game Programmer у студії Ustwo Games (Monument Valley). Нібито за запрошення співробітників студії на профспілкові збори його звідти звільнили. І хоча керівництво Ustwo наполягало, що Келмор продовжував у них працювати, IWGB було непохитне — компанія не просто звільнила Остіна за профспілкову діяльність. Вона порушила трудове законодавство, відмовивши у праві запросити представника профспілки на дисциплінарні збори та збори зі звільнення.

Відновити спеціаліста на посаді Ustwo Games мали 4 жовтня 2019 року, але так цього і не зробили. Через це IWGB подав позов проти студії, заявивши, що вона порушила закон про профспілки та закон про трудові відносини. Чим закінчилася ця історія, невідомо, але на початку 2020-го Остін Келмор тихо пішов створювати метавсесвіти до компанії Improbable.

Ustwo Games, у свою чергу, почала відбілювати імідж. По-перше, компанія набула статусу Bcorp. Це приватна сертифікація глобальної некомерційної організації B Lab, для якої потрібно пройти спеціальне тестування оцінки соціального та екологічного впливу, а також сплатити щорічний внесок у сумі до $50 тисяч. По-друге, студія пішла в екологічний активізм. Її співробітники висадили понад мільйон дерев — по одному за кожну продану копію Alba: A Wildlife Adventure.

Найтоксичніша компанія всього геймдеву

2020-й розпочався з гучного приєднання Game Workers Unite до Communications Workers of America (CWA). Остання — одна з найбільших і найвпливовіших профспілок США, що об’єднує понад 700 тисяч працівників освіти, інтернет-технологій, цифрових медіа та індустрії розваг. Здавалося, глобальна консолідація геймдеву вже на порозі, але світ несподівано дізнався про коронавірус.

Пандемія не просто відправила величезну кількість спеціалістів працювати з дому. Вона фактично припинила процес об’єднання працівників на півтора року. Тільки влітку 2021-го в Game Workers Unite Australia несміливо заявили, що з 2022-го вони трансформуються в Game Workers Australia — абсолютно новий підрозділ Professionals Australia, що є великим парасольковим союзом для безліч професій. Приблизно тоді ж у студії Vodeo Games (Beast Breaker, Webbed) заявили про створення першої сертифікованої у Північній Америці профспілки. Але справді реанімували цей рух проблеми Activision Blizzard.

Минулий рік для одного з лідерів ігрової індустрії виявився, м’яко кажучи, не дуже вдалим. Департамент захисту трудових і житлових прав штату Каліфорнія подав до суду на Activision Blizzard за ігнорування скарг співробітників на домагання та дискримінацію. У західних ЗМІ вийшли розгромні матеріали про токсичну «Frat Boy» Culture" всередині компанії. Її співробітники масово виходили на пікети, а акціонери подали колективний позов за приховування відомостей про реальний стан справ.

Репутаційний скандал коштував AB кілька мільярдів доларів капіталізації, а генеральному директору Боббі Котіку довелося урізати свої виплати до законодавчого мінімуму та запевнити, що він оперативно розв’яже всі проблеми. Але до кінця року вибухнув інший скандал.

До того моменту QA-фахівці з Raven Software, які працювали над Call of Duty, тривалий час скаржилися на овертайми та недостатньо високу оплату праці ($17 за годину). В Activision Blizzard із ситуацією пообіцяли розібратися, але... на початку грудня замість підвищення зарплат звільнили 30% команди контролю якості. На своїй сторінці у Twitter заступник менеджера спільноти Raven Остін О’Брайєн додав, що членів команди викликали на індивідуальні зустрічі та говорили про звільнення.

Ставлення керівництва розлютило співробітників. Розробники з Raven Software публічно засудили таку політику, вийшли на страйк та почали звільнятися на знак солідарності. Тоді ж почалися розмови про створення союзу. Топменеджмент АВ на це відреагував не найкращим чином. Головний адміністративний директор Activision Blizzard Браян Булатао розіслав співробітникам лист, у якому хоч і підтримав право робітників вступати до профспілки, але все ж між рядків висловився проти. За словами Булатао, об’єднання «перешкоджатиме прогресу і втручатися у пряме спілкування між співробітниками та керівництвом».

Трюк не спрацював. Вже на початку 2022 року з’явилася перша в структурі Activision Blizzard профспілка. Вона отримала назву Game Workers Alliance й увійшла до складу вже згаданого Communications Workers of America. Хоча до повної перемоги було далеко — незабаром віцепрезидент QA-підрозділу Activision Крістіан Арендс зізнався, що компанія добровільно не визнаватиме об’єднання.

«Профспілки ніяк не допомагають нам робити ігри світового рівня, а обговорення умов зазвичай довго тривають, часто позбавляють гнучкості, спричиняють конфлікти і можуть призвести до зайвого розголосу. Все це може стати на заваді нам і далі створювати чудові ігри», — зазначав він

Ця історія протистояння тривала пів року, і лише у травні 2022 року остаточно стало зрозуміло, що новій профспілці бути — за це рішення проголосувало 19 співробітників, а проти лише троє. Вже в липні Боббі Котик змирився з цим фактом і відзначив у своєму листі — вони визнають профспілку і «сумлінно вестимуть перемовини, щоб укласти колективний договір».

Навіщо взагалі потрібна профспілка?

Однак не тільки в Activision Blizzard відбувався цей процес. Про створення профспілки заявили у QA-команді гри Dragon Age 4 та тестувальники Keywords Studios, які працювали над Mass Effect: Legendary Edition. Останні одноголосно проголосували за створення об’єднання, і незабаром сама компанія підтримала працівників:

«Keywords Studios приймає голоси співробітників Едмонтона, які вирішили об’єднатися у профспілку. Ми цінуємо своїх людей та намагаємось бути хорошим роботодавцем. Як організація ми хочемо забезпечити цікавий досвід для всіх наших співробітників. Ми серйозно ставимося до будь-яких проблем, що їх хвилюють. І продовжуємо постійний діалог з усіма у команді Едмонтона, оскільки рухаємося вперед разом, постійно навчаючись та вдосконалюючись».

А от говорити про профспілкові рухи в Україні поки що зарано. Це, можливо, пов’язано зі скептичним ставленням українців: за даними соціологічних опитувань, останні роки профспілки стабільно опиняються у списку структур, до яких у людей трохи скептичне ставлення. Згідно з останнім дослідженням, довіряють профспілкам у нас у країні лише 21,2%, а от не довіряють — 54,8%.

Проте PhD з економіки, доцентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Оксана Неживенко, пояснює, чим корисні професійні об’єднання. По-перше, вони допомагають вести перемовини між співробітниками та роботодавцями щодо зарплати та умов праці. І треба враховувати, що це серйозна переговорна сила, адже колектив завжди більший, ніж одна людина.

По-третє, вони допомагають внормувати політику нагород. Четвертим фактором експерт називає право на страйк — члени профспілок можуть вимагати своїх умов роботи, і за їх невиконання можуть зупинити галузь. П’ятий фактор — економетричне дослідження, яке доводить, що члени профспілок загалом у світі мають більшу зарплату, ніж рядові працівники.

Оксана Неживенко, PhD з економіки, доцентка Національного університету «Києво-Могилянська академія»

«Коли ми кажемо „профспілка“, то часто уявляємо залізничників, працівників пошти, вчителів, викладачів. Щось таке класичне. Але останніми роками навіть фрилансери створюють профспілки. Зараз у світі налічується близько 251 млн працівників у профспілках. При цьому останніми роками зростання відбувається не за рахунок постійних працівників, а за рахунок самозайнятих, приватних підприємців»

Економістка впевнена, що профспілки врешті-решт зможуть помітно вплинути на правила всередині ігрової індустрії, і останні новини з Blizzard лише доводять це. Вона переконана — треба знати імена тих, хто вів переговори, та їхні аргументи, щоби в інших випадках це використати. При цьому пояснила Неживенко, чому саме тестувальники запустили цей процес у геймдеві.

«Вони були незадоволені своїми умовами праці, а перша деталь у переговорах — зарплата. І що важливо, це не просто може перекинутися на більш фінансово захищених фахівців. Так і буде. В економіці є таке цікаве поняття, як spilover ефект. Практично будь-яка реформа ринку праці не тільки на ту групу, для якої це ініційовано, але й на групи далі. Наприклад, тестувальники відстояли свої права, створили профспілку, збільшили власний дохід. Але він зросте у групи, яка перебуває умовно за ними. І у наступних дохід також зросте», — пояснює Неживенко.

Executive Director студії Wargaming Kyiv Сергій Шумігора, своєю чергою, зазначає, що профспілки можуть стати єдиним голосом професіоналів індустрії, а бізнес отримає можливість працювати з консолідованими запитами, а не поодинокими випадками. Так можуть з’явитися нові робочі стандарти.

Сергій Шумігора, Executive Director студії Wargaming Kyiv

«Останнім часом ми бачимо, що очікувані фанатами ігри на релізі мають чимало проблем. Деякі тайтли через це навіть стають генераторами мемів. Тестування продукту перед випуском — дуже важливий етап. Але технологія може затягнутися, і тоді фахівці Quality Assurance повинні виконати свою роботу в стислий термін. Це і овертайми, і іноді неоплата ненормованого робочого часу або занижена ставка. Тому не дивно, що QA-фахівці зацікавлені у створенні профспілок. Розробники також постають перед схожими викликами. Ми бачимо цілі розслідування про кранчі перед релізами, тому логічно сказати, що не лише QA зацікавлені у створенні професійних об’єднань».

Неживенко не сумнівається, що поява профспілки в українському геймдеві — перспектива кількох років. А ось Шумігора вважає, що їхня ефективність залежатиме від правил функціонування, хоч він і переконаний, що профспілки здатні знайти компроміс між бізнесом та співробітниками, а працівники зможуть голосніше та чіткіше донести свої пропозиції.

Як українським розробникам створити профспілку

З погляду законодавства питання профспілок в Україні здається неосяжними, хоча фактично регулюються лише двома законами: про професійні спілки та про громадські об’єднання. Щоб розібратися з юридичними нюансами створення профспілки, ми звернулися до радниці юридичної компанії EVERLEGAL Світлани Тетері.

Вона пояснила, що засновниками союзу в нашій країні можуть бути виключно повнолітні українці, і для цього їх має бути щонайменше троє. Іноземці та особи без громадянства створювати профспілку на території нашої держави не можуть, хоча можуть бути їхніми членами. Увійти до складу профспілки може хто завгодно. Головне, щоб вони перебували в країні на законних підставах, працювали в компанії, на ФОП або були самозайнятими.

Процес реєстрації такий:

  • засновники профспілки готують статут;
  • проводять установчі збори;
  • профспілку реєструють у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
  • рішення про реєстрацію створення профспілки ухвалює Міністерство юстиції України протягом 15 робочих днів з дня подання заяви та пакету документів;
  • після реєстрації уповноважені особи повинні повідомити роботодавця про факт створення профспілки та передати йому список осіб, що до неї входять;
  • після створення та легалізації профспілки до нього й надалі можуть приєднуватися нові члени.

Юристка окремо нагадала, що в ІТ-галузі, крім працівників за трудовим договором, досить поширена ситуація, коли фахівці співпрацюють за цивільно-правовими договорами (як фізичні особи чи ФОПи). Закон «Про професійні спілки» їм дозволяє бути членами профспілок, але з певними обмеженнями.

Тетеря пояснює, що у законі трапляються два поняття: «члени профспілки» та «працівники». Першими вважаються особи, які входять до складу профспілки, визнають її статут та сплачують членські внески. «Працівником», своєю чергою, є людина, яка працює на підставі трудового договору. Водночас профспілки наділені широким спектром повноважень щодо захисту прав саме останніх. Тих, хто працює за трудовим договором. В цьому випадку об’єднання має такі повноваження:

  • представляти інтереси працівників при розгляді індивідуальних трудових спорів та колективних трудових спорів;
  • разом із роботодавцем вирішувати питання запровадження, перегляду та змін норм праці;
  • разом із роботодавцем вирішувати питання оплати праці працівників, форм та систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат;
  • вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, обов’язкових для розгляду;
  • давати згоду на звільнення працівника у певних випадках;
  • разом із роботодавцем вирішувати питання робочого часу та часу відпочинку, узгоджувати графіки змінності та надання відпусток.

Світлана Тетеря, радниця юридичної компанії EVERLEGAL

«А ось з особами, які працюють за цивільно-правовим договором, тобто з іншими „членами профспілки“, ситуація дещо інакша. Однією з характерних рис роботи за цивільним договором є те, що на них не поширюються загальні пільги, компенсації та гарантії. Крім того, специфічними ознаками цивільно-правового договору є те, що розмір винагороди та строки оплати визначаються сторонами у договорі, а виробник робіт не входить до штату працівників компанії. При цьому він сам організовує свою роботу і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку компанії».

У такій ситуації профспілка об’єктивно не має важелів впливу на відносини замовника та підрядника. Проте об’єднання все ж таки можуть консультувати тих, хто працює за такими договорами, та лобіювати їхні інтереси на законодавчому рівні.

Простіше кажучи, у разі роботи через схему ФОП українські геймдев-розробники можуть бути членами профспілки, хоч і не можуть розраховувати на всю її переговорну міць. Але навіть це не аргумент остаточно закриватися від теми професійних об’єднань. А ви як вважаєте, чи потрібні українській ігровій індустрії профспілки?

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини.

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Немає коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Підписатись на коментарі