Огляд Halo Infinite. Відмінний шутер, який даремно намагалися перетворити на Far Cry

Halo — це без перебільшення одна з найвідоміших франшиз консолей Xbox. І свіжа Halo Infinite не стала винятком. Щоправда, новенький шутер запізнився з релізом на цілий рік, а розробники ухвалили декілька неправильних рішень. Однак грі все одно є чим здивувати. Ми вже пройшли сюжетну кампанію Halo Infinite та ділимося враженнями.

Тернистий шлях серії

На Заході серію шутерів Halo вважають культовою. Вона прирівнювалася (і навіть інколи перевершувала) до мастодонтів жанру в особі Call of Duty і Battlefield. Саме заради ігор франшизи багато користувачів купували Xbox. Проте після відгалуження Reach студія Bungie, яка створила серію, відмовилася братися за продовження. Microsoft доручила нові ігри своїй внутрішній команді 343 Industries, і та не зуміла втримати високу планку якості.

Четверта частина ще була непоганою, а ось Halo 5 відзначилася лише стерпним мультиплеєром. Сюжетна кампанія проєкту повністю розчарувала користувачів. Дивні ходи, безглузда поведінка персонажів, логічні нестикування та слабка подача. Після п’ятої частини позиції франшизи сильно впали, проте Microsoft вирішила дати 343 Industries ще один шанс. Студії довірили створити Halo Infinite — масштабний проєкт із сервісною моделлю та довгостроковою підтримкою. За непідтвердженою інформацією, на гру виділили рекордний бюджет у розмірі 500 мільйонів доларів.

Паралельно розробники почали знайомити із франшизою ширшу аудиторію. Вони випустили в Steam збірку Halo: The Master Chief Collection, куди увійшли всі частини серії, крім «п’ятірки». Про неї 343 Industries та Microsoft не дуже люблять згадувати.

Анонс Halo Infinite, який супроводжували коротким кінематографічним трейлером, викликав позитивну реакцію у публіки. А ось перша демонстрація виявилася повним провалом. Шутер так розкритикували за застарілу графіку, що Microsoft вирішила перенести його на цілий рік. В результаті на старті продаж Xbox Series X та Series S залишилися без головного консольного ексклюзиву. Наскільки добре розробники розпорядилися додатковим часом, ми докладно розповімо в огляді сюжетної кампанії Halo Infinite.

Сюжет, який зміг лише наполовину

Історія у грі стрибає з місця у кар’єр. У вступному ролику користувачам показують напад на суперкрейсер «Нескінченність». Зухвалу атаку здійснили «Вигнанці» — воєнізоване об’єднання членів різних рас, які вирішили знищити людей. На борту корабля перебував легендарний спартанець і головний герой гри Майстер Чіф. Він почав битися з лідером агресорів Атріоксом, але програв і був викинутий у відкритий космос.

Довгий час протагоніст дрейфував просторами всесвіту, поки його не підібрав солдат під кодовим ім’ям Ехо-216. Боєць зумів нормалізувати роботу броні Майстра Чіфа і допоміг йому отямитися. Після «воскресіння» головний герой почув купу неприємних новин. «Вигнанці» майже повністю розгромили людей і окупували частково зруйноване кільце Зета. Ворогам не стала на заваді навіть смерть Атріокса, адже справу лідера продовжив його найближчий соратник Ешарум.

Майстер Чіф відразу вирішив очолити місію з порятунку людства. Він вступив у кілька сутичок із «Вигнанцями», заручився підтримкою нового віртуального асистента на ім’я Зброя і висадився на Зета. Саме на цьому кільці головний герой розгорне свою військову кампанію, а також розкриє плани ворогів і дізнається про кілька важливих таємниць.

Сюжет Halo Infinite тісно пов’язаний з попередніми частинами серії. Шутер не намагається відкрити новий розділ в історії франшизи, а навпаки — заповнює старі прогалини. Ось чому проєкт не працює як самостійне творіння. Без знання бекграунду користувачі загубляться у подіях і термінології, однак це не можна назвати мінусом. Просто новачкам варто враховувати, що повністю зрозуміти сюжет вдасться лише за умови попереднього занурення у всесвіт Halo.

Основними перевагами оповіді стали відчуття масштабного конфлікту та опрацювання деталей. Як і всі добротні науково-фантастичні творіння, гра намагається пояснювати різні процеси та правила, за якими працює місцевий всесвіт. Це сприяє зануренню, щоправда, ефект помітять лише уважні користувачі. Якщо проґавити важливу інформацію, то сюжет почне здаватися незрозумілим, і через це інтерес до нього швидке зникне.

Halo Infinite також чіпляє стосунками між Майстром Чіфом та його віртуальним асистентом. Розмови зі Зброєю — це один із головних наративних інструментів у проєкті. Вони рухають сюжет вперед і потроху розкривають героїв. З персонажів також варто відзначити Ешарума як брутального та холоднокровного антагоніста. Протистояння з таким лиходієм вийшло цікавим і напруженим.

А ось інших персонажів розробники до ладу не розкрили. Наприклад, Ехо-216 хоче повернутися до своєї сім’ї та постійно сперечається з Майстром Чіфом щодо його рішень. Більше про героя нічого й не розповіли. Те саме стосується соратників Ешарума — їх взагалі описують кількома рядками або намагаються розкрити через аудіозаписи, які ще потрібно знайти на локаціях. І це лише один із помітних недоліків оповідання.

Сюжетний темп вийшов нерівним, навіть якщо винести за дужки додаткові активності. Просідання помітні й під час проходження суто сюжетних місій. Логічні дірки теж засмучують, оскільки порушують цілісність оповіді. А інтрига часом надто млява і не сприяє активному руху вперед. Загалом історія вийшла нормальною, а для фанатів Halo вона навіть буде хорошою, але як головну причину для купівлі гри сюжет краще не розглядати.

Вчимося у найгірших

Halo Infinite стала першою грою серії з відкритим світом. І якщо чесно, то хочеться, щоб вона була останньою. Саме цей аспект у проєкті реалізовано найбільш невдало. На запитання «Навіщо 343 Industries перетворила Halo на пісочницю?» ми так і змогли знайти відповідь. Ймовірно, розробники вирішили рухатись згідно із сучасними трендами та бажанням зробити великий проєкт. Однак вони так і не придумали, як поєднати обраний формат і шутерний геймплей із добре поставленими завданнями та цікавими активностями. В результаті останніх у грі просто немає. А знаєте, що є? До моторошного банальний відкритий світ у дусі Just Cause і найгірших частин Far Cry.

Основні завдання у Halo Infinite завжди будуються за однією схемою. Прибуваєш на вказане місце, вбиваєш ворогів, взаємодієш з активною точкою, потім ще з кількома і рухаєшся в локацію, яка відкрилася. Зрідка трапляються проміжні цілі, наприклад знищити якісь об’єкти. Вони обов’язково будуть розташовані далеко один від одного, щоб користувач намотав кілька зайвих кіл по місцевості. Така постановка, а точніше її відсутність, викликала у нас в’єтнамські флешбеки з проходженням Marvels Avengers. Ні різноманітності, ні видовищних епізодів — лише один шаблон з невеликими відхиленнями.

Інші активності зроблено не краще. Відкритий світ набитий аванпостами, частину яких захоплюєш за сюжетом. Інші опціональні, але їх доведеться відвойовувати одразу з кількох причин. Бази ворогів переходять під контроль Чіфа та стають точками, куди можна швидко переміститися. Тут також дозволяють обрати спорядження, викликати транспорт і взяти із собою підкріплення. Зброя та інше поступово відкривається при накопиченні очок відваги, які видають за участь в активностях.

Після захоплення аванпоста на карті відкриваються найближчі точки інтересу. Це вежі зв’язку, контейнери з покращеннями та косметичними предметами для мультиплеєра, сутички морських піхотинців із «Вигнанцями», бази супротивників із посиленим захистом та мінібоси.

Тобто стандартний набір з вторинності та несмаку. Зі всього списку виділяються лише битви з особливими суперниками. Вони хоча б кидають виклик і дозволяють придбати унікальні варіанти зброї, які стають доступні на базі. В усьому іншому активності тішать винятково своєю нетривалістю. Довго возитися доводиться лише з укріпленими аванпостами — решта займає близько десяти хвилин разом із поїздкою до точки. Але від цього зачистка карти не стає веселішою.

Ось де захований скарб

Такий стандартний і вторинний відкритий світ міг би поховати чи не будь-яку гру. Однак у Halo Infinite є чим перекрити недоліки. Шутер має просто чудову стрілецьку механіку, яка витягує його з болота рутинних активностей. Арсенал у проєкті містить десятки одиниць зброї, що ділиться на п’ять категорій: електричну, кінетичну, плазмову, світлову та важку. Кожен клас має свої унікальні особливості. Наприклад, шокові снаряди рикошетять між найближчими цілями. А плазмові пістолети та гвинтівки не потрібно перезаряджати — достатньо охолодити їх під час перегріву.

Водночас кожна зброя відчувається індивідуальною. І сенс тут не в стандартних відмінностях між характеристиками скорострільності, пошкоджень, віддачі та кількості боєприпасів. Зброя часто має оригінальні фішки. Ось узяти хоча б світловий гранатомет: він посилає снаряди дуговою траєкторією, через що складно вражати цілі на дистанції. Однак у нього є висока пробивна здатність, що дає змогу швидко розправлятися з добре захищеними ворогами.

Звуки та анімації зброї теж реалізовано дуже якісно, ​​а ось вхід у приціл зроблено за аналогією з попередніми частинами. Він виконується миттєво, і якщо не встановлена оптика, то зображення на екрані просто трішки наблизиться. Це особливість серії, до якої неважко звикнути. Загалом кожну зброю приємно тримати в руках та випробовувати у битвах. Щоправда, користувачам доведеться змиритись, що свій арсенал знадобиться часто міняти.

Битви у Halo Infinite затяжні, тому патрони витрачаються досить швидко. Поповнити їх можна біля спеціальних ящиків, які нерідко розташовані надто далеко. Ось чому буває набагато простіше схопити найближчу ворожу зброю та почати з неї стріляти. Таким способом гра заохочує експериментувати, хоча часом відсутність боєприпасів у гвинтівці, що полюбилася, викликає роздратування.

Користувачам можна носити з собою лише дві одиниці зброї та купу гранат різних видів. Вони бувають осколковими, глушильними, електричними, розривними тощо. У бійках без них просто не обійтися. Кидок гранати завжди рятує, якщо треба розірвати дистанцію або виграти трохи часу, щоб змінити позицію.

Майстер Чіф також має гаджети, які істотно підвищують динаміку і різноманітність битв. До них належать гак-кішка, датчик виявлення ворогів та енергетичний щит. Усі пристрої головний герой отримує у першій половині проходження. До списку спеціальних можливостей входить і ривок, але від нього мало користі, особливо в порівнянні з гаком-кішкою, яка чіпляється майже за будь-яку поверхню.

Кожен пристрій в Halo Infinite покращується за допомогою жетонів спартанця, що зберігаються в контейнерах по світу і на аванпостах. Прокачування полягає в поступовій купівлі запропонованих апгрейдів, тому його не можна назвати виточеним.

Не меншого захоплення гідна реалізація супротивників, зокрема штучний інтелект. Розробники створили величезну видову різноманітність ворогів із персональними властивостями. Одні літають, другі носять важку броню, треті стають невидимими та швидко бігають локацією, четверті засідають на височинах зі снайперськими гвинтівками. Є також джагернаути, які люблять іти в лобову атаку, і навіть місцеві камікадзе. А які у Halo Infinite боси! У кожного з них є свій набір поведінкових факторів, які доводиться враховувати. Битви з головними ворогами по-доброму вимотують і перевіряють стрілецькі навички гравця.

Розмаїття супротивників доповнюється їхньою поведінкою. Зазвичай гравці хвалять F.E.A.R за її чудовий AI, мовляв, у цьому шутері суперники вміють ховатися, змінювати позицію та переходити до спільного наступу. У Halo Infinite вороги теж усім цим займаються, через що стратегія стрілянини на одній точці ніколи не працює. Противники активно прагнуть відправити Майстра Чіфа до науково-фантастичної Вальгалли, і їхній натиск сприймається тільки позитивно. Насамкінець суперників варто похвалити за реакції на влучення. Анімації їхніх тіл завжди дають зрозуміти, наскільки вдалим був постріл.

Варто похвалити й шикарний дизайн локацій. Бої часто проходять на великих аренах, де завжди є місце для тактичних маневрів у різні боки. У грі не буває безвихідних ситуацій — гак-кішка їх повністю нівелює. Після прокачування часу перезаряджання він перетворює Майстра Чіфа на Тарзана, який не злазить зі своєї «ліани». Арени майже завжди багаторівневі та мають дрібні, але важливі деталі. Десь є споруди, що руйнуються, десь — переносні турелі, а десь — справжній танк.

І найдивніше, що гра чарівним чином мотивує використовувати кожну нагоду. Вже на середній складності доводиться швидко аналізувати ситуацію та постійно змінювати тактику бою. А на високому рівні складності ефект тільки посилюється — потрібно ледве не жонглювати зброєю, щоб убити черговий натовп супротивників. Цим Halo Infinite і підкуповує.

Трохи про графіку та технічну реалізацію

У візуальному плані новий шутер 343 Industries на середньому рівні. До «некстгену» гру точно можна не зарахувати, адже в ній подекуди помітні мильні текстури, брак деталей та надто проста геометрія об’єктів оточення. Натомість тішать освітлення, м’які тіні та художній дизайн загалом. Місцевість у Halo Infinite не дуже різноманітна, але у грі з першого погляду помітні візуальні риси серії.

Саундтрек у шутері відверто слабкий — крім традиційної головної теми, нічого не запам’яталося. Технічне виконання теж варто трохи пожурити. Кадрова частота в проєкті іноді опускалася нижче 60 кадрів/с, а ще траплялися неприємні баги: зброя зникала, і місія не зараховувалася як пройдена. Добре хоч щільно розставлені контрольні точки дають змогу знову зайти в гру і майже не втратити прогрес.

Кому сподобається Halo Infinite

Шутер принесе задоволення фанатам жанру, які шукають соковиті, динамічні та вимогливі битви. Щоб було багато можливостей для вбивства супротивників, а штучний інтелект кидав справжній виклик. У цьому плані Halo Infinite стоїть на одному п’єдесталі з останніми DOOM та Wolfenstein. Однак ми ставимо грі 7 балів, адже сюжет в Infinite сподобається хіба що фанатам, а от купувати її заради розваг у відкритому світі точно не варто. Ви лише дарма засмутитеся.

7/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Схожі статті



Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

З такими систем-селлерами х-коробка далеко не поїде

Halo Infinite — це + ще одна причина, для людей, придбати X-box. При чому саме Series S, так як інші консолі дістати за адекватну ціну важкувато. Якщо Sony найближчим часом не викотить свій Spartacus, чи як воно там буде називатись, то поточна битва за гравця буде програна. Але воно дійсно має бути на рівні «GamePass», або ще краще. Хоча без наявності самих консолей у магазинах, це нічого не вирішить.

Ну таке, більша частина ігор в Гейм Пасі — другосортні або інді, в які за статистикою майже ніхто не грає, а дійсно хороші ігри там додають лише на 2-3 місяці. В той час як з пс5 йде 20 дійсно класних ігор покоління пс4 (частина з них отримала пс5 патчі, як той же годовар, який тепер можна грати в 60фпс) + кожен місяць в пс плюс отримуєш 3 гри що не зникають після декількох місяців, й ти можеш повернутися до них хоч через 5 років.

Підписатись на коментарі