Огляд Guardians of the Galaxy. Гра з душею, бадьорим саундтреком і купою недоліків

Кілька років тому видавець Square Enix уклав угоду з Marvel на створення ігор за мотивами коміксів. Першою ластівкою став торішній пригодницький екшен Avengers від студії Crystal Dynamics, який, попри популярність кінофраншизи, отримав від гравців ганебні 3,3 бала на Metacritic.

А 26 жовтня вийшла Guardians of the Galaxy від розробників стелс-екшену Deus Ex: Human Revolution. Ми вже пройшли її та готові розказати, чому гра за мотивами «Вартових Галактики» не повторить трагічну долю «Месників».


Зазвичай перед релізом великих проєктів розробники кранчать ледь не по 7 днів на тиждень, поліруючи гру і виправляючи маленькі недоліки. Саме тому справжньою несподіванкою стала новина від Eidos Montreal, творців Guardians of the Galaxy, які за місяць до виходу гри перейшли на 4-денний робочий тиждень без змін умов праці та заробітної плати. Це перша AAA-студія, що наважилась на такий крок.

Схожа ініціатива неодмінно потребує окремої дискусії. Однак нам стало трохи тривожно за сам проєкт, який, між іншим, виходить одразу на всі платформи, включаючи Nintendo Switch і старе покоління консолей — PS4 та Xbox One. Невже гра настільки ідеально працює всюди, що можна трохи розслабитися, чи, може, кранчити немає сенсу, бо її вже не врятує навіть диво? І ось тиждень тому ми отримали прескопію, а з нею і відповіді на наші запитання.

Сюжет

За сьогоднішніми стандартами AAA-блокбастерів Guardians of the Galaxy — це компактна пригода приблизно на 18 годин, тому забагато говорити про сюжет ми не будемо, адже не хочемо спойлерами зіпсувати вам проходження. Однак про зав’язку сказати варто.

Події Guardians of the Galaxy відбуваються через 12 років після завершення масштабної галактичної війни між расою Крі та Читаурі. Загін «Вартових Галактики», у складі якого Пітер Квілл на прізвисько Стар-Лорд, Ґамора, Ґрут, єнот Ракета і Дракс, на віддаленій планеті полює на загадкового монстра. Чудовиськом виявляється синя космічна лама — не дуже цінна здобич, але вже яка є. На зворотному шляху Вартових зупиняє «Корпус Нова», міжгалактична військова та поліцейська організація.

Корабель обшукують і знаходять не лише ламу, яка становить біологічну загрозу, а й цілий ящик з контрабандним брухтом Ракети. За перевезення небезпечного вантажу світить чималий штраф у 9 тисяч юнітів, який треба виплатити в обмежений термін. Щоб знайти гроші, Вартові не вигадують нічого кращого за подорож до королеви монстрів Леді Хелбендер, щоб продати (а потім визволити) Ракету як одного з найнебезпечніших чудовиськ галактики. Події йдуть не за планом, і герої вирішують пограбувати скарбницю королеви та накивати п’ятами. Повернувшись для виплати штрафу, Вартові бачать, що космічну станцію «Корпусу Нова» захопила таємна організація «Вселенська церква істини». Тепер герої мусять зупинити її, поки вона не підкорила собі всю галактику.

Сюжет Guardians of the Galaxy спирається саме на комікси, і за ним справді цікаво спостерігати. А за геймерську «сцену» після титрів взагалі варто додати бал — створено гарно і зі смаком.

Але ще у грі відчувається загальний настрій фільмів «Вартові Галактики» режисера Джеймса Ґанна — герої весь час сваряться між собою і не припиняють порожні балачки ні на секунду. Комусь це може сподобатись, а комусь ні. Мені, наприклад, постійні розмови спочатку створили потрібний настрій, але згодом почали трохи набридати.

А ось за що іще хочеться накинути бал грі, так це за музику. Розробники не тільки додали у Guardians of the Galaxy хіти рок-гуртів 80-х на кшталт Mötley Crüe, Wham! чи Kiss, а й записали цілий альбом вигаданого гурту Star-Lord, фанатом якого за сюжетом є Пітер Квілл. І це напрочуд вдале рішення. Я вже тиждень слухаю на повторі їхній трек Zero to Hero.

І вже справжнім забороненим прийомом від розробників є те, що під час затягнутої бійки вмикається, наприклад, The Final Countdown, і ось ви, забувши про все, несамовито лупцюєте ворогів.

Геймплей

Головним героєм гри виступає Стар-Лорд — грати доведеться саме за нього, а іншим персонажам треба буде давати вказівки. Ґамора може видертись на високу платформу або розрізати ліани, які заважають пройти, Дракса можна попросити перенести важкі предмети, Ракета здатен пролізти у вузькі місця, а Ґрут — сплести невеликий міст через прірву. Досліджуючи локації, вам неодноразово доведеться просити їх це зробити.

Під час бійки персонажам теж можна давати команди. В кожного з них є унікальні атаки та прийоми, які треба відкривати за очки досвіду. Це ж стосується і самого Пітера Квілла.

Головний герой озброєний двома бластерами. Крім звичайного режиму, в них є ще кілька видів альтернативного вогню. Наприклад, можна стріляти льодяними снарядами — так ви зможете тимчасово знерухомити ворогів або заморозити водоспад, щоб створити крижану платформу та перебратися на інший бік прірви. У зброї немає патронів, але іноді вона перегрівається. В такому випадку пістолети заклинить, як і кнопку R2, якщо ви граєте на PS5. Тоді доведеться зачекати кілька секунд або вчасно натиснути кнопку, щоб зброя моментально перезарядилась.

Ще у Стар-Лорда є канонічні реактивні чоботи. З ними вдасться долати невеликі відстані або літати над головами ворогів.

Комбінуючи власні вміння з навичками напарників, можна видовищно добивати суперників. Однак інколи на папері це звучить краще, ніж у самій грі. Річ у тому, що бійки зазвичай проходять на невеликих аренах, а деякі вороги в Guardians of the Galaxy воліють битися з вами на близькій відстані. Ви також можете битися руками, але колупати таким чином противників доведеться довго. Тому треба буде бігати колами та відстрілюватись від шипастих створінь у желейних кубах — не дуже вдалий дизайн монстрів, до речі.

З ворогами-людьми вже починаються повноцінні перестрілки. І вони відчуваються краще за бігання колами від монстрів. Але й тут є недоліки. Солдати «Вселенської церкви істини» наче губки, що здатні увібрати безліч пострілів. Тож бої можуть затягнутися надовго. Але ви прямо під час сутички можете зібрати команду на літучку. В цей момент запускається кат-сцена, де Пітер вмикає плеєр і кличе команду до себе. Тут вам потрібно вибрати один з двох варіантів коротенької промови для натхнення команди. Якщо зробите все правильно, Вартові отримають позитивний ефект для зброї та зможуть завдати суперникам більшої шкоди. А якщо неправильно підберете слова, то баф отримає тільки Пітер Квілл. Та найголовніше, що після літучки увімкнеться крутий саундтрек, під який перестрілки стануть значно веселішими.

У перервах між сутичками вам ймовірно доведеться розв’язувати загадки. Хоч зазвичай вони й не дуже складні.

Вуха старого покоління, баги та невдалі рішення

Локації у грі красиві та великі, але скрізь усіяні ботлнеками, вузькими проходами, щоб був час завантажити наступну ділянку. Відчувається, що «Вартових» розробляли з прицілом і на старе покоління консолей. Вузьких проходів тут стільки, що Guardians of the Galaxy можна сміливо назвати чемпіоном за кількістю ботлнеків — і це не комплімент. Та принаймні таке рішення розробників можна зрозуміти. А ось навіщо вони додали у гру Quick Time-івенти — справжня загадка.

QTE як елемент геймплею ніколи не були цікавими в інших іграх, і вони абсолютно не потрібні у «Вартових Галактики». Працюють вони так: якщо ви не зможете дострибнути до наступної платформи, то Пітер Квілл схопиться за край і висітиме там, поки ви дуже-дуже швидко не натиснете одну кнопку. Провалите QTE, і герой впаде. Без такої «захопливої» механіки можна було б і обійтися.

Ваші рішення у грі впливають на сюжет, але не глобально, просто подивитесь іншу кат-сцену. У розмовах між персонажами вам також часто доведеться робити вибір, який наче теж має впливати на стосунки у команді, але не дуже. Наприклад, у главі з Леді Хелбендер я постійно був на боці Ракети — Дракс двічі пропонував перекинути єнота через величезну прірву, щоб той активував міст. Я не давав цього зробити, а потім ще захищав від гніву команди, коли той провалив завдання. Весь цей час у кутку екрана мені показували повідомлення, що Ракета оцінив моє рішення, але потім у розмові на кораблі він все одно посварився зі мною, наче всі мої зусилля були нічого не варті.

Ще хотілося б трохи більше босів. Їх у грі лише чотири, і, як на мене, це малувато.

З технічного боку до Guardians of the Galaxy зауважень небагато, принаймні на консолях нового покоління. Під час проходження було декілька візуальних недоліків, наприклад, персонажі проходили один крізь одного. А ще іноді я ловив софтлоки — з гри не викидало, але рухатися далі було неможливо. Якось я скликав літучку, команда зібралася, а варіанти натхненної промови не з’являлися, тож кілька хвилин на мене з екрана дивилося четверо персонажів. Без варіантів діалогу вийти з режиму літучки було неможливо. Тож я просто завантажив попередню контрольну точку.

Варта уваги чи ні

Guardians of the Galaxy не позбавлена недоліків. Тут не надто цікава бойова система, безліч ботлнеків та ще більше порожніх балачок, які можуть врешті набриднути. Та все ж гра зроблена з душею.

У «Вартових Галактики» напрочуд цікаво спостерігати за сюжетом, досліджувати видовищні планети та слухати рок-хіти 80-х. І окрема подяка Eidos Montreal за «сцену» після титрів — такого раніше в іграх не робили. Guardians of the Galaxy заслужила свої 8 балів з 10.

8/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини.

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
LinkedIn

11 комментариев

Подписаться на комментарииОтписаться от комментариев Комментарии могут оставлять только пользователи с подтвержденными аккаунтами.

Огляд гри перед релізом — це круто! :)
Хоча гра не та, щоб хотілось її прям зараз, але на знижках прикуплю напевно :)

А яку гру вам би хотілося прям зараз пройти?

Хм, Цусіму хочу, скоро піду по Director`s Cut, анчартеди останні два — в роздумах, хочеться зараз пройти, а можна й почекати на їх перевидання для п’ятої плойки :)
А на ПК хотілось би Warhammer 40,000: Darktide, чекаю її вже декілька років — аналог L4D в світі вахи, проте розробники її реліз мувнули на наступний рік.

Сумніваюся, що вони кардинально щось змінять у перевиданні четвертого Анчартеда, тож можна і зараз його пройти, тим більше що він входить у підписку ps plus collection. А у режисерській версії Цусіми і справді багато чого додали. Але як на мене, гра трохи нудна і її витягує лише візуал та атмосфера

Теж почекаю на знижки. Ігра явно на один прохід :)

Картинка — «вырви глаз».

Учитывая то, что она выходит ещё и на Switch, то выглядит неплохо

о ітс сюди переїхало

З новими власниками айтісі вже не торт, навіть срачі вже не ті, без душі :D

https://dou.ua/lenta/articles/test-drajv-renault-koleos-new-benzinovyj-motor-i-snizhenie-czen/

Подписаться на комментарии