Перший погляд на Glory to the Heroes: MetaHuman для росіян, сценарист з Supermassive Games та імпульсивні рішення

Glory to the Heroes — один з найгучніших скандалів українського геймдеву за останній час. Команда Spacedev Games почала працювати над цим тактичним шутером у 2020 році, а не так давно головний розробник гри Сергій Воронов розповів про PvP-режим, в якому можна було б грати за російські війська. Це обурило навіть не дотичних до ігрової індустрії українців та змусило авторів відмовитися від деяких планів. Втім, роботу свою вони не зупинили.

Ми вирішили подивитися, як виглядає Glory to the Heroes зараз, пограли у Pre-Alpha білд гри, а також поспілкувалися з Вороновим про імпульсивні рішення та пошук видавця. Цей текст — продовження рубрики «Перший погляд», в якій ми ділимося своїми враженнями від ще не випущених українських ігор.

Трейлер Glory to the Heroes

Міни, артилерія та спогади Мар’їнки

Pre-Alpha це такий етап, коли можуть мінятися механіки, анімації, текстури і ще багато чого, але вже приблизно зрозумілий загальний настрій гри. Щоб відчути його ми відправилися у цифрову копію Мар’їнки, невеличкого міста під Донецьком. За дивним збігом, саме з ним пов’язано багато дитячих та підліткових спогадів автора цього тексту. Фактично, спогади це все, що зараз лишилося від реальної Мар’їнки — її вщент знищено через повномасштабну агресію росії.

В ці руїни, створені за матеріалами гугл-карт, і переносить доступний PvE-режим. Обравши клас бійця та «точку спавну», опиняєшся на околицях розбитого міста. Навколо шумить золото пшениці, поряд в бій ідуть побратими, а десь попереду російські боти зайняли ключові точки локації. Вибити звідти загарбників і є головною метою гри.

Функції гравця залежать від того, кого він обрав — медика, командира, кулеметника тощо. У кожного класу своя зброя, а відтак і своє завдання на полі бою. Та розумієш це не одразу. Щоб звикнути до правил гри доводиться багато вмирати. За перші пару хвилин автор кілька разів ганебно підірвався на схованих у багнюці мінах, жодного разу так і не вистріливши по позиціях ворога. Водночас решта команди (за планами розробників це будуть інші гравці, а зараз — комп’ютер) успішно захопили траншеї. Це сформувало перше враження: доволі брутально, реалістично та швидко.

Гра не чекає, коли ти звикнеш до неї. Бій починається, навіть якщо на нього не встиг. Війна триває, поки гравець ховається за уламком стіни.

Підсилює ці емоції механіка артилерійського обстрілу. Підходячи ближче до точки, яку зайняв ворог, можна опинитися під доволі випадковими ударами арти та миттєво загинути. Все це спонукає грати обережніше: уважно дивитися під ноги, з розумом використовувати укриття та не кидатися стрімголов вперед. Ну, або ж сісти на БТР та розстріляти окупантів з гармати. Втім, навіть в цьому випадку доведеться уважно дивитися куди їдеш, оскільки бойова машина може легко застряти на полі бою.

З іншого боку, на враження впливає візуальна частина. Зараз над Glory to the Heroes працює невеличка команда, але виглядає гра дуже непогано. Не в останню чергу через світло — за словами Воронова, вони використовували технологію глобального освітлення Lumen з Unreal Engine 5. Модельки бійців, техніка та зброя також приємно дивують. Наприклад, за цим посиланням можна побачити, як виглядає в грі українська гвинтівка Snipex Alligator та дізнатися, як її створювали. Хоча далеко не всі асети розробники робили самі — частину купляли на маркетплейсі.

Свою роль відіграє і аудіо. Бійці переговорюються між собою, попереджають про перезарядку, вказують на ворога. Той, своєю чергою, лається російською. Цікаво, що команда авторів розібралася з питанням звуку комплексно: частину реплік записали самі, частину створили за допомогою штучного інтелекту. Авторам навіть вдалося вкластися у тестові 20 хвилин одного з сервісів, як свого часу зробив і Андрій Масюк для The Moon Hell.

Звісно, в голові постійно потрібно було тримати той факт, що це не повноцінна гра, а лише її Pre-Alpha білд. Тобто, до точкових недоліків треба було ставитися з розумінням. Наприклад, в грі вже є механіка накладання турнікета при пораненні, але анімації для неї ще немає. Інколи кількість кадрів критично падає, а боти відчуваються «сирими». Вони, звісно, бігають з позиції на позицію, щось кричать один одному, мотають своїми зробленими за допомогою технології MetaHuman обличчями, але активного спротиву не чинять. Під час тесту навіть був момент, коли автор сховався на респавні ворогів і просто по одному вбивав розгублених російських військових. Ігровим досвідом це назвати, напевно, складно, а от своєрідною терапією — в самий раз.

Загалом перше враження від Glory to the Heroes скоріше позитивне. Це візуально приємний тактичний шутер, який має потенціал стати великою українською грою з потужною PvE-складовою та зануренням у контекст російсько-української війни. При цьому сюжетна компанія тут також обов’язково буде. На відміну від опції грати за росіян.

Про імпульсивні рішення, «жорстку дизмораль» та пошук видавця

Власне, сюжет гри та скандальний PvP-режим з росіянами — два питання, які цікавили особливо і про них ми розпитали Сергія Воронова. Що стосується сюжету, то зі своєї гри розробники планують зробити таку собі антологію повномасштабної війни. Тобто це буде кілька історій на 4-5 годин кожна і тут команда Spacedev Games орієнтується на формулу Battlefield 1 та Battlefield V. Зараз вони планують доробити демоверсію гри і вже після цього фокусуватися на сюжетній кампанії.

Сергій Воронов, головний розробник Spacedev Games

«Можливо, коли у нас буде готова перша глава, то ми її одразу і випустимо. Головна ідея — декілька сюжетних ліній у різні часи та різних локаціях. Ми зараз працюємо зі сценаристом Supermassive Games (серія The Dark Pictures Anthology та Until Dawn). Він написав нам концепт сценарію про Гостомель, Ілловайськ, Маріуполь та Азовсталь.

Все поєднано в одну історію: гра починається з того, що користувач бере на себе роль десантника, який висаджується у Гостомелі, веде там бій; потім флешбек, Ілловайськ, вже інший персонаж. При цьому вони поєднані — це історія про сина та батька. Вони обидва військові і обидва мають приймати важкі рішення», — розказує Воронов.

Він зазначає, що кількість локацій, які з’являться в грі, залежить саме від обґрунтування сюжетними лініями. Хоча деякі рівні вже відправили у «довгий ящик». Так сталося, наприклад, з картою «Жирафа» — один з розробників живе в Ірпені та самотужки зробив локацію, яку майже неможливо відрізнити від реальних фотографій. Можемо підтвердити цей факт, оскільки автор на власні очі бачив порівняння. Інший приклад це острів Зміїний, на якому і мав відбуватися той самий злощасний PvP-режим з росіянами.

Сергій Воронов, головний розробник Spacedev Games

«Загалом, PvP був досить великим шматком гри, від якого ми зараз повністю відмовилися. Вирішили зробити це після критики. У нас була карта Зміїного з купою техніки та механік і видалити її було одним з моїх імпульсивних рішень. Хоча фактично локацію можна було використати якось інакше. Загалом, історія зі скандалом особисто для мене була дуже складною. Я не дуже медійна людина і до цього критики нашої гри не було взагалі. Тому я спочатку зловив жорстку дизмораль, наробив оцих імпульсивних рішень. Зараз ми в собі вже перебороли цю штуку і зрозуміли, як себе правильно вести в таких ситуаціях», — додає Сергій.

Сам розробник розуміє, що в контексті сьогодення опція грати за росіян була б неприйнятна. Особливо, враховуючи плани та реалістичність гри — там мали бути різні фрази для росіян. Наприклад, коли вони убивали українського бійця, то кричали б «двохсотий». Зараз Сергій погоджується, що це могло багатьох обурити, оскільки в реальному світі люди прямо зараз вмирають від загарбників.

Повертати попередній варіант PvP у Glory to the Heroes у найближчому майбутньому не планують. Замість цього з’явився концепт зробити щось в стилі антитерористичної операції, а не повномасштабної війни. При цьому команди там грали б не за ЗСУ та російських військових, а за абстрактні команди та збірні образи. Хоча до реалізації цього ще дуже далеко і поки найбільш ймовірний варіант саме PvE-режим з ботами.

Сергій Воронов, головний розробник Spacedev Games

«Зараз ми займаємося пошуком видавця. Можна і самим випустити гру, у нас є для цього ресурси, але щоб задовольнити всі наші амбіції потрібно більше. У нас був не так давно тест, так два місяці роботи закритого сервера обійшлися нам у $2,5 тисячі. Власне, демоверсію ми випустили саме для того, щоб був якийсь ґрунт, щоб було з чим йти до когось. Бо, наприклад, у Steam у нас зараз гарна статистика — майже шість тисяч вішлістів. При цьому у нас досить великий список видавців на два excel-файли. Є і міжнародні компанії, і українські, як от Frogwares», — розказує Воронов.

За попередніми планами команди Spacedev Games навесні 2023 року мав відбутися відкритий бета-тест гри, а у наступному році Glory to the Heroes мала вийти на ПК та консолях. Сергій поки не відмовляється від цього, але зауважує, що це можливо тільки якщо вони швидко знайдуть видавця та організують команду для роботи над сюжетом. Тому він не виключає, що реліз може відбутися і пізніше. Та і це, схоже, не проблема — по настрою розробника зрозуміло, що він планує довести свою справу до кінця.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини