Гіпертрофовані «коліщата війни» в океані перевикористаних асетів. Огляд Gears of War: Reloaded

Сьогодні, 26 серпня, в ігровому світі відбулася історична подія — культовий шутер від третьої особи Gears of War нарешті дістався PlayStation. Оригінальна гра вийшла майже двадцять років тому, у 2015-му отримала ремастер Ultimate Edition, а зараз Xbox Game Studios випустила Gears of War: Reloaded. Це ремастер ремастера, над яким працювали одразу три студії, і який стане першою грою франшизи, доступною на консолях, відмінних від Xbox.

Свого часу Gears of War наробила чимало галасу. Кілька разів потрапила у Книгу рекордів Гіннеса: як перша консольна гра, що була створена на Unreal Engine 3, та як найшвидше продавана оригінальна гра для Xbox 360. Неодноразово ставала найочікуванішою грою, грою року, консольною грою року, пригодницькою грою року тощо. Додайте до цього нагороди за анімацію, графіку, артдирекшн, найкращі нові персонажі, багатокористувацький режим — і отримаєте беззаперечний хіт позаминулого десятиріччя.

Та чи вдалося «коліщатам війни» пройти перевірку часом? Чи сприймається гра сьогодні так, як сприймалася тоді, у 2006-му? Я пройшов кампанію гри до релізу і розповідаю, чому Gears of War: Reloaded отримала від мене таку низьку оцінку та чому для деяких гравців вона може бути ще нижчою.

Історія, сюжет, герої. Ще одне повернення до Маркуса Фенікса

Для тих, хто не знайомий зі всесвітом Gears of War, зроблю невеличкий екскурс у його історію. Події відбуваються на планеті Сера, де надзвичайно цінним джерелом енергії є рідина імульсія. Саме через неї людство пірнуло у тотальний розбрат, який з часом переріс у Маятникові війни — всепланетарний конфлікт, що тривав майже вісімдесят років. Водночас імульсія дозволила проводити генетичні експерименти на людях. Це породило орду Сарани, расу мутантів, що живе в надрах Сери. Лише через кілька тижнів після закінчення Маятникових війн Сарана влаштувала так званий Emergence Day (E-Day) і скоординовано атакувала виснажену довготривалою війною поверхню планети.

Події гри стартують через чотирнадцять років після E-Day. У фокусі гравця — Маркус Фенікс, ув’язнений за невиконання наказів колишній солдат Коаліції Об’єднаних Держав та легенда Маятникових війн. Еталонна «триба війни»: брутальний, рішучий, суворий та дієвий. Його витягує з в’язниці старий друг Домінік Сант’яго (як мінімум, так само брутальний, рішучий, суворий та дієвий). Загон «Дельта» потребує нового командира для чергової місії — знайти резонатор, який викриє підземні печери Сарани.

Сюжетно гра не витрачає час на довгі експозиції чи передісторію. Гравцеві одразу зазначають, що пройшов значний час з E-Day і людство потрібно рятувати. Після цього задача проста — просуватися лабіринтами напівзруйнованого, напівзанедбаного міста, знищуючи всі ворожі загони.

Вперше у Gears of War я пограв, здається, у 2007 чи 2008 році. Гра тоді якраз вийшла на ПК. Конкретних згадок про сюжет чи ігровий процес в мене майже не лишилося, тільки уривки вражень. Наприклад, щодо системи бою. Ховатися за об’єктами на рівні під час стрілянини здавалося дуже логічним рішенням, однак ігор з цією механікою не вистачало. Іншим аспектом стали герої. Вони тоді здалися цілісними, логічними і загалом вражали своєю відданістю світу гри. Сюжет міцно тримав і справно вів через майже готичні локації.

У ті безтурботні часи я витратив на гру кілька вечорів, але більше не повертався до серії. Ні до наступних частин, ні до Ultimate Edition. Просто так склалося. Час наповнював франшизу сиквелами та триквелами; в Голлівуді кілька разів збиралися знімати фільм про «коліщат» і одразу ж відмовлялися від цих планів; ігри ставали складнішими, вимоги користувачів — вищими. Саме через призму цієї трансформації Gears of War перетворилася з драйвового хіта на репетативну примару чогось величного у минулому.

Перше, що зараз здалося невдалим, — брак контексту на початку гри. Як я вже зазначав вище, історія не витрачає часу. Гравцеві не пояснюють, що відбувається, хто ці хижі мутанти, що біжать на тебе з усіх боків, чому Домінік так тепло ставиться до Маркуса, чому на всіх елементах оточення є зображення коліщат та хто той злий офіцер, який тебе дуже не любить. Для прихильників серії це не проблема. Однак особливість нової версії саме в тому, що її випускають на нову платформу з новими гравцями. Вони можуть нічого не знати про цей світ.

Ба більше, хто такий Маркус, нам пояснюють теж дуже стисло. Просто: прийшла біда, амністію отримав навіть ти, вилазь з в’язниці, ось штурмова гвинтівка з бензопилкою, йди рятуй світ. Наступні 10–12 годин ти цим і займаєшся. Блукаєш сірими, коричневими та буро-зеленими локаціями, чекаєш на ворогів, роздаєш накази солдатам. Ніхто не переймається мотивами героя, його внутрішньою боротьбою чи трансформацією. Від цього стає навіть сумно. Бо номінально у головного героя неабияка історія — він не просто солдат, він легенда Маятникових війн; людина, що в першу чергу віддана своїм переконанням.

«Культовий герой серії, Маркус, уособлює світогляд „поза законом“ і моральне переконання робити те, що правильно, за будь яку ціну. Його характер залишається значною мірою незмінним протягом усього його шляху. Він залишається таким самим, попри те, що люди та світ навколо нього змінюються», — ось так описувала студія The Coalition головного героя в недавньому промо.

Цей абзац — вирок для героїв Gears of War: Reloaded. Сьогодні вони всі без винятку сприймаються пласкими, шаблонними та гіпертрофованими плейсхолдерами в футуристичному обладунку. Весь їх характер вкладається у лаконічні ванлайнери, якими заповнена сюжетна тиша. «Nice», «Sweet», «Damn» та «Oh, come on» — слова, які затьмарюють собою все інше у цій грі. Члени загону Дельта не рефлексують, не замислюються, не оцінюють. Вони навіть діалогів не ведуть.

Замість цього вони передають інформацію у ті моменти, коли сюжету це потрібно, та стріляють, коли цього вимагає гра. Навіть для бойовика категорії B-movie, яким сприймається зараз Gears of War, цього замало.

Зброя, оточення та шматки ворогів. Як грається сьогодні Gears of War

Коли у 2006 році вийшла оригінальна гра, продюсер серії Ghost Recon Олівер Дауба зазначив — в плані ігрового процесу гра у перші хвилини виглядає справжнім шедевром. Однак дуже швидко Gears of War набридає, оскільки розробники показують усі інновації на самому початку і далі ніяк не розвивають механіки. Цей підсумок релевантний і сьогодні.

З чого складається ігровий процес «коліщат»? Загалом опис вкладається в одне речення: Маркус та його команда блукають монументальними, іноді навіть помпезними коридорами та знищують Сарану різною зброєю. Та давайте роздивимося ігролад ближче. Перша його важлива частина — оточення. Очевидно, що його побудовано відповідно до головної механіки гри, а саме «ховатися від ворогів та стріляти». Тому на кожній локації достатньо таких об’єктів, а деякі можна навіть рухати.

Друга важлива частина — зброя. Це аспект, до якого претензій майже немає. Зброї тут багато, вона різна. Є навіть цікава! Наприклад, «Молот світанку» — спеціальний промінь, який треба наводити на особливо потужних ворогів для супутникового удару. Тут головна проблема полягає в тому, що використовувати його можна лише назовні, а близько 70% часу гравець знаходиться всередині будівль. Не дуже природною також є поява «Молота»: якщо ви бачите великого ворога — скоріш за все десь під ногами ви знайдете і цю зброю.

В цілому ганплей Gears of War: Reloaded можна описати як веселий, але трохи дурнуватий. Переміщення між укриттями іноді виглядає незграбно, а вороги ефектно розлітаються на шматки та окроплюють навколишнє кров’ю. Особливо якщо користуватися потужною зброєю — пістолетом Болтока, кулеметами та гранатами.

Далі хотілося б описати третю важливу частину, однак її в одиночній кампанії просто немає. У пафосному та брутальному світі імульсії та Сарани, окрім дослідження коридорів та стрілянини нічого більше робити. Часом гра дає вибір, куди піти — направо чи наліво. Трапляються місця, де потрібно крутити величезний клапан. Однак на цьому активності закінчуються.

Фактично, у Gears of War навіть досліджувати локації немає сенсу. Усе, що гравець отримає за це, — патрони, зброя і, дуже рідко, армійські жетони. Вони дають доступ до коміксів та додаткових матеріалів. Такими нагородами гравців у 2025 році не підкупиш, однак інших тут і немає. Навіть за сюжетних босів користувач нічого не отримує: ні досвіду, ні нову пушку, ні навіть якоїсь елементарної косметики. Тільки завдання зачистити наступний коридор, який не дуже відрізняється від попереднього.

Статична краса та баги. Історія червоної софи, Жеки та вогню

Порівнювати графіку нової версії та попередніх ревізій — справа непроста. Наприклад, Ultimate Edition 2015 року помітно відрізняється від оригіналу, але Reloaded майже така сама, як і Ultimate Edition. Якщо комусь цікаво більш детально поглянути на зміни, то ось за цим посиланням порівнюється оригінал та версія 2015-го, а ось за цим — версія 2015 року та нова гра.

Та як би там не було, візуально поганою гру не можна назвати. Тут скоріше інша проблема — Gears of War виглядає так, ніби її проєктували під маркетингові інструменти початку нульових. Що це за інструменти? Звісно, мова про скриншоти. В грі багато місць, які мають фантастичний вигляд в контексті статичної картинки. Понівечені, заіржавілі автівки, обдерті шпалери, грандіозні споруди, вишукані інтер’єри. Просто ставай та роби собі заставки на робочий стіл.

Однак є кілька моментів, про які неможливо мовчати. Зокрема, Gears of War: Reloaded — це свято перевикористаних асетів. Найкраще цей факт передасть історія однієї червоної софи. Гравець зустрічає цей норовливий предмет інтер’єру майже одразу, і потім він супроводжує вас весь час. Неважливо, де ви знаходитеся — в театрі, жилому будинку, у підвалі, катакомбах, на вулиці — хоча б одну червону софу ви побачите. Це як вбиральні та нужники в Kingdom Come: Deliverance 2. Хіба що в чеському рольовому бойовику для цього використали не один і той самий асет.

Мова не тільки про софу. Більшість предметів оточення тут можна зустріти не раз. Вендінгові автомати, бочки, роялі, машини, матраци — однакових асетів тут цілий океан. Навіть ходити далеко не треба. На всю Gears of War: Reloaded фактично один труп. Я назвав його Жека. Холодне тіло Жеки ви зустрінете всюди: у вбиральнях, на оглядових майданчиках, в кімнатах охорони тощо. Найцікавіше, що Жек часто буває кілька в одній тій самій кімнаті. Щиро хочеться вірити, що автори всіх перевикористаних асетів отримали роялті за кожну появу.

Але проблема не лише у перевикористанні асетів. Якщо чесно, Gears of War: Reloaded часто працює погано і має такий собі вигляд (якщо гравець рухається). У девлогах розробники нової версії обіцяють 4К та до 120 FPS. Ба більше, вони зазначають, що кожна дрібниця налаштована так, щоб перенести оригінал у сучасність. З чіткістю, плавністю та зануренням актуального заліза. Якби питали мене, то я б порадив просто зробити гарний вогонь та нормальну систему часток.

Окремий біль — триґери та помітність їхньої роботи. Це те, що в першу чергу вириває з іммерсії. Нижче наведу лише два приклади. На першому зверніть увагу на магічні ворота справа, що відкриваються, коли ти проходиш певну ділянку. На другому можна оцінити появу союзника. Так би мовити, примарний десант! Звісно, це класичні випадки для гри 2006 року. Однак на дворі вже 2025-й.

Останній баг, який я згадаю у цьому огляді, — куди серйозніший. Це не погано зроблений вогонь, не чарівні ворота і навіть не репетативний ігролад. В одній із кімнат напарник головного героя Домінік Сант’яго просто завмер у дверях і... заблокував мене. Ні постріли, ні вказівки, ні мої акробатичні трюки на нього не вплинули. Довелося повертатися на останній чекпоінт. Ця ситуація сама по собі неприємна. А коли вона відбувається у грі, де після кожної смерті ти знову слухаєш діалоги всіх персонажів, дивишся катсцену і виконуєш завдання з початку... Чи доречним тут буде слово «неприпустимо»? Як мінімум, це був один з моментів, коли захотілося вимкнути гру.

Висновок. Хитрий маркетинг чи ностальгія за $40?

То чи вдалося цим «коліщатам війни» пройти перевірку часом? Впевнений, що фанати зі мною не погодяться, але відповідь — ні. Зараз Gears of War: Reloaded сприймається виключно застарілим та забагованим продуктом, який щосили б’є по ностальгії заради сорока баксів. Одноманітний ігровий процес, блідий світ, плаский сюжет, нецікаві вороги, відсутність виразних особистих конфліктів... Всі ці проблеми формуються у непривітну оцінку «п’ять з десяти». Чому саме стільки? Два бали за все, що є гарного в грі і ще три за її спадок і формування ігрового досвіду в нульові.

До гри є безліч претензій. Але треба тримати в голові одне. Gears of War: Reloaded і не мала стати відродженням франшизи. На мою думку, Xbox Game Studios цим релізом не намагається заробити всі гроші світу чи встановити новий рекорд. Серія ще у 2022 році перетнула позначку 40 мільйонів проданих копій і міцно тримає статус культової. Зараз ігровий підрозділ Microsoft радше прогріває аудиторію і знайомить із всесвітом власників PlayStation.

Навіщо? Наступного року The Coalition та польська студія People Can Fly мають випустити Gears of War: E-Day — шосту повноцінну частину гри, яка стане приквелом до оригіналу. Зараз точно відомо, що реліз відбудеться на ПК та Xbox Series X/S. Однак Microsoft останнім часом все активніше випускає проєкти на платформі своїх головних конкурентів, і немає сумнівів, що нова гра буде доступна і на PlayStation. Втім, навіть такий хитрий план не має бути індульгенцією для релізу, у якого від початку до кінця ось такі вайби:

5/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини