Армійський рекрутинг, президент і український слід у кожному павільйоні. Чим запамʼятався gamescom 2026

Кельнський gamescom 2026 відгримів із розмахом, який легко злякав би інтровертів — 368 тисяч відвідувачів, понад 1700 компаній з усього світу та кілометрові черги до стендів найбільш очікуваних ігор.

Ми відвідали івент, чесно (і не завжди) вистояли свої години у павільйонах, сумлінно натерли мозолі на 233 тисячах квадратних метрів виставки та привезли кілька думок, якими хочеться поділитися.

Про впевнений український слід у кожному куточку «геймскому», німецький підхід до рекрутингу у військо та відчутний контраст у тому, як держава взагалі може підтримувати ігрову індустрію, читайте у цьому матеріалі.

Бізнес, інді та AAA. Українські ігри для всього світу

Цього року на gamescom знову працював традиційний стенд Games From Ukraine, який об’єднав GSC Game World, Flexus Games, AB Games, авторів Ukrainian Fight Drone Simulator та інші компанії. Проблема лише одна — як і в попередні роки, він розташовувався у бізнес-зоні. Це така закрита територія, де охорона суворо пильнує, щоб сюди не проходив ніхто, крім власників бейджів Trade, Press та крадіїв ноутбуків. А пересічних відвідувачів просто завертають в інші зали.

Саме тому ковтком свіжого повітря стала окрема українська зона у масштабному інді-павільйоні. Там вирувало справжнє різноманіття ігор та жанрів: Warfactory, Steel Core, RACE: Rocket Arena Car Extreme, Floralis, Age After Age та Atom RPG 2.

Жодних краваток чи суворих перепусток — будь-хто міг просто підійти, взяти геймпад, зіграти та висказати розробникам усе, що думає про їхній баланс. І народ валив туди без зупину. Це саме те, що треба: простий, живий контакт між нашими інді-творцями та гравцями з усього світу.

Але якщо вам і цього було замало для почуття гордості, варто було дійти до павільйону з Metro 2039. Великий стенд від 4A Games зібрав довкола себе величезний натовп. Мені пощастило потрапити всередину поза чергою завдяки нетворкінгу і видавцю, але сотні людей добровільно стояли там годинами просто заради 30-хвилинної демоверсії. І, чесно кажучи, їх можна зрозуміти — воно того справді вартувало.

І це був той випадок, коли народна любов повністю збіглася з думкою експертів. Metro 2039 забрала нагороду gamescom award у номінації Best Visuals за неймовірну графіку, арт-дизайн та фірмову густу атмосферу.

На вході до стенду, як вишенька на постапокаліптичному торті, під захисним склом сяяв шолом спартанця з майбутнього колекційного видання.

Таке різноманіття на gamescom 2026 давало чітке розуміння — український геймдев не є локальним та нішевим. Ми — повноцінна частина світової індустрії. Куди б ти не йшов — від закритих бізнес-зон до інді-павільйонів, AAA-гігантів чи навіть лотків із мерчем — ти неодмінно натрапляв на щось українське. І це величезна заслуга наших розробників і студій. Попри війну, масовані обстріли та блекаути, вони створюють продукти, що впевнено конкурують на світовому ринку.

Армія, розвідка та німецький рекрутинг

Ось уже 10 років поспіль Бундесвер виставляє свій стенд на gamescom у зоні Jobs & Career. Цей рік не став винятком. А разом зі збройними силами Німеччини свої карʼєрні перспективи демонструвала й BND — місцева розвідувальна служба.

Тут відвідувачам пропонували зіграти в BND Legends — спеціальний тайтл для перевірки здібностей у кібербезпеці та хакерстві. У розвідці прямим текстом кажуть, що геймерські навички — це готовий фундамент для майбутніх фахівців з кіберзахисту. Тим паче що хакерські атаки росіян на німецьку критичну інфраструктуру після повномасштабного вторгнення в Україну лише наростають (Я ж казав, куди б ти не пішов, неодмінно натрапиш на щось пов’язане з Україною — навіть у такому контексті).

Крім кіберфронту, можна було приміряти VR-шолом і зануритися в побут моряків ВМС, «політати» в ролі пілота чи продемонструвати свою фізичну витривалість на турніку. І все це поряд зі справжньою авіадесантною тактичною машиною Caracal від Rheinmetall. До речі, саме Україна стала першим оператором цих броньовиків.

Для нас подібний рекрутинг на масових івентах — абсолютно звична реальність. Здивувало мене інше — у Німеччині участь військ на геймерській виставці досі викликає хвилю обурення.

Зокрема, німецька пацифістська організація DFG-VK видала гнівний пресреліз. Мовляв, військова служба — це не звичайна робота, а навчання вбивати та ризикувати власним життям. Пацифісти звинуватили Бундесвер у «безсоромній романтизації війни через ігровий сленг». Мова про їхні минулі рекламні гасла на кшталт: «Мультиплеєр у найкращому виді», «Більш відкритого світу вже не буває» тощо. На думку активістів, такі слогани ховають смертельну реальність за рожевими окулярами гейміфікованих пригод.

Самі ж військові Бундесверу не заперечують — служба у війську дійсно повʼязана з ризиком для життя. Але й також із захистом держави. Тож зазначають, що досить дивно цуратися на масштабному публічному івенті тих, хто щодня відповідає за безпеку цього самого суспільства.

Утім, попри весь цей медійний шум у пресі, на самій виставці я не помітив жодних пікетів чи плакатів. Стенд спокійно працював, а молодь охоче випробовувала тренажери.

Політика та ігри

На довершення — кілька слів про політичну складову. Цього року gamescom вперше в історії відвідав Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він відкрив congress — ділову панель, де політики та експерти обговорюють вплив ігор на суспільство.

Сам же конгрес розпочався з потужної позиції виконавчого директора німецької ігрової асоціації Фелікса Фалька. Той зі сцени чітко дав зрозуміти, що ультраправим та проросійським силам, зокрема AfD, на виставці не раді. І ця заява зірвала гучні овації, які затьмарили вихід самого Штайнмаєра.

Далі вже виступив сам президент, після чого вирушив у невелике турне павільйонами виставки. Поспілкувався з косплеєрами, зіграв у ремейк Rayman Legends Retold та постріляв з віртуального лука в Nintendo Switch Sports Resort. На цей стенд мені потрапити не вдалося — людей було багацько, а провести поза чергою цього разу ніхто не захотів.

Звісно, можна довго іронізувати з приводу того, наскільки щиро 70-річний політик занурювався в ігровий процес. Але мова не конкретно про Штайнмаєра, його так звану формулу чи наше ставлення до нього. Мова про те, як Німеччина систематично на державному рівні залучається до підтримки ігрової індустрії.

І на цьому тлі мимоволі згадуєш наш рідний Мінкульт. Коштувало колосальних зусиль просто для того, щоб звернути увагу відомства на геймдев для програми «Тисячовесна». А потім ще більших зусиль вартувало стримати сміх, коли міністерка культури України з гордістю пообіцяла включити до програми грантів... «онлайн-ігри».

Звісно, порівнювати Україну з Німеччиною напряму — некоректно. У нас уже пʼятий рік триває повномасштабна війна, і кожна копійка в першу чергу має йти на оборону. Це безумовний пріоритет. Втім, ідеться про елементарну увагу та обізнаність. Хотілося б, щоб наші чиновники нарешті зняли рожеві окуляри і почали сприймати український геймдев як серйозну індустрію. Тим паче що наші розробники щоразу доводять — вони анікраплі не поступаються західним колегам.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини