Боротьба з дезінформацією скасована. Як українські розробники втратили грант від Держдепу після приходу Трампа до влади

У 2025-му Global Game Jam Ukraine отримав грант від Держдепартаменту США на геймджем зі створення ігор, які підвищать обізнаність та скептицизм гравців щодо пропаганди та дезінформації. Але обіцяні $200 000 для кожного з трьох переможців були скасовані під час загальної хвилі скорочень видатків нової адміністрації Трампа.

В інтервʼю член виконавчого комітету та регіональний координатор GGJ по Східній Європі Олексій Ізвалов розповів про те, чим закінчилася історія цьогорічного джему, про вихід на докарантинні показники та вектори розвитку спільноти інді-розробників.

— Чи не могли б ви нагадати читачам про особливість цьогорічного Global Game Jam Ukraine та співпрацю з Держдепартаментом США в межах грантової програми United with Ukraine Game Jam?

Цьогорічний Global Game Jam (GGJ) мав значну особливість: ми отримали грант від Держдепартаменту США під назвою «United with Ukraine Game Jam». Ідея цього гранту полягала в тому, щоб за допомогою ігор підвищити медіаграмотність гравців, їхній рівень обізнаності щодо дезінформації, пропаганди та, власне, стійкість до пропаганди.

Проблема фейків та дезінформації у соцмережах дуже актуальна, люди часто бувають надто легковірними. І потреба підвищувати рівень освіченості людей є нагальною. Виникає питання: як це зробити? Читати статті, слухати лекції люди не будуть. А ось в ігри грають усі. І якщо випустити на ринок ігри, що, разом з розважальним ефектом, матимуть освітній: виховання гравців, підвищення їхнього рівня обізнаності щодо фейків, дезінформації та пропаганди, то такі гравці у неформальний та захопливий спосіб отримають важливі навички.

Раніше Держдепартамент США замовляв розробку конкретних ігор на цю тематику, а цього разу вони виділили грант на організацію саме конкурсу — геймджему, для розробки таких ігор. Заявка від Global Game Jam Ukraine виявилася найсильнішою, і ми виграли.

Перед подачею на грант ми, зокрема через GameDev DOU, провели опитування спільноти. Результати були обнадійливі: понад 85% опитаних погодилися, що ігри можуть бути інструментом протидії ворожій пропаганді, і понад 60% висловили бажання взяти участь у джемі на таку тему.

Сам грантовий проєкт передбачав проведення джему у декілька етапів:

• Подача концепт-документів. Це не етап відбору, а радше прояв зацікавленості команди до подальшої участі у гейм-джемі
• Двотижнева розробка гри (20 кращих проєктів отримають по мінігранту у $1000).
• Вісім фіналістів мали поїхати на конференцію Digital Dragons у Кракові (Польща) для живих пітчів, де три команди-переможниці отримали б гранти по $200 000.

Важливо зазначити, що хоча проєкт охоплював близько 30 країн, призові кошти були призначені саме для українських розробників.

— У попередньому інтерв’ю ви робили акцент на тому, наскільки важливою є тема для налагодження ефективної роботи в межах конкурсу. Чи не могли б ви розповісти як учасники джему з нею впорались?

Стосовно самої теми джему, то ми намагалися вирішити дві протилежні задачі. По-перше, сфокусувати увагу учасників на проблемі дезінформації, але, з іншого боку, не надто розпилювати їхню увагу, якщо вони хотіли робити гру на загальну тему Global Game Jam. Тому ми ввели окремий диверсифікатор «United with Ukraine Game Jam».

Глобальною темою Global Game Jam цього року була «Bubble» (Бульбашка). Учасники мали вибір: вони могли робити гру суто про «бульбашку», або ж пов’язати її з концепцією інформаційної бульбашки та дезінформації, або ж повністю сконцентруватися на темі протидії дезінформації.

Ми проаналізували подані ігри (а їх було 130 загалом, з яких 90 — саме на тему «Ctrl+Alt+Disinfo», що, до речі, перевищило наш докарантинний пік у 128 ігор на GGJ Ukraine).

Виділилося декілька великих груп підходів:

• Перевірка фактів: Ігри, де гравцям потрібно було перевіряти факти. Наприклад, гравець у ролі незалежного журналіста розслідує корупцію мера, або антропоморфні істоти у вигаданій країні, де сім’ю головного героя звинувачують у контрабанді рідкісних птахів, і треба докопатися до правди.
• Життя в інформаційній бульбашці: Ігри, де алегорично показувалися люди, замкнені у своїх інформаційних бульбашках, а гравець за допомогою фактів (крос-референсів, першоджерел) «лопав» ці бульбашки.
• Вплив на суспільство: Ігри, що наочно демонстрували, як дезінформація та пропаганда (через псевдоекспертів, клікбейтні заголовки, демонізацію опонентів) поляризують суспільство. Були навіть ігри, де викривлення інформації призводило до війни між країнами (королівств корів та кіз).
• Фабрика фейків: Цікавий підхід, де гравець працював на «фабриці фейків». Ідея в тому, що, побачивши, як створюються фейки, людина в реальному житті зможе їх краще розпізнавати.
• Колекційні карткові ігри: Картки представляли різні методи дезінформації або боротьби з нею.

Суддівство було дуже непростим. Ми залучили близько 60 експертів — ігробудівників, ігрових журналістів, спеціалістів з дезінформації, ігрових освітян з України та світу — щоб обрати 20 найкращих проєктів серед 90 поданих.

— На вашу думку, як, впродовж останніх років, ігри впливають на формування суспільної думки, задання трендів та, можливо, виступають як інструмент пропаганди в інформаційних війнах?

Як раз про це ми говорили на панельній дискусії «Games and Propaganda: Spreading, Countering and Educating» на Games Gathering 2024 у Києві разом з Якубом Маршалковським (організатор Game Industry Conference), Ярі Пекка-Калева (голова European Game Developers Federation) та Катериною Седовою (співробітниця посольства США в Києві).

Росія, наприклад, вкладає значні кошти у створення пропагандистських ігор, щоб мимоволі розповсюджувати свої наративи серед гравців. Цей факт неможливо ігнорувати.

Традиційні медіа, такі як газети, книги, чи навіть фільми, вже не мають такого ефекту, як ігри, через їхню інтерактивність. У грі людина є активним агентом, а не пасивним споживачем інформації, тому наративи засвоюються краще.

Українська інді-спільнота також це розуміє. Наприклад, наша спільнота Global Game Jam Ukraine започаткувала флешмоб — додавати логотип «Made in Ukraine» на стартовий екран гри. Це важливо, бо багато гравців не замислюються, хто створив гру в яку вони грають. А так, завдяки цьому лого, люди дізнаються, що в Україні багато талановитих та творчих розробників. І коли вони бачать новини про війну проти України і згадують, що грали в гру, зроблену українцями, це робить абстрактну загрозу більш особистою. Це може спонукати їх підтримати такі фонди як United24, «Повернись живим» чи GameDev Under Bombs.

Щодо конкретних прикладів ігор, які навчають критичного мислення, то на сайті нашого грантового проєкту unitedwithukraine.games є приклади ігор, що були профінансовані Держдепартаментом США раніше. Також є чудова гра «We Become What We Behold» (доступна на Poki), яка дуже влучно показує, як мас-медіа можуть впливати на суспільну думку.

— У квітні мав закінчитись двомісячний джем, а у травні делегати попередньо мають зібратись у Європі для презентації проєктів. Чи не могли б ви зробити для спільноти актуальний апдейт стосовно цих процесів?

Так, як я вже згадував, ми обрали 20 кращих проєктів, і кожен з них отримав мінігрант у $1000. На жаль, подальше фінансування цього грантового проєкту з боку Держдепартаменту США було зупинено, як і для 99% інших подібних ініціатив.

Однак, ми передбачали такий розвиток подій, тому, обираючи топ-20, ми одразу визначили і топ-8 команд, які мали б поїхати на фінальний пітчинг. І тут нам дуже допомогла конференція Digital Dragons у Кракові: вони надали 8 безкоштовних квитків для цих команд та знижку на спільний стенд. А Global Game Jam оплатив цей стенд. Таким чином, делегати від восьми найкращих команд змогли поїхати до Кракова.

Незважаючи на принипення фінансування третього етапу джему, розробники продовжують роботу. Деякі з ігор з Ctrl+Alt+Disinfo вже мають свої сторінки на Steam. Ми дуже сподіваємося, що участь у Digital Dragons допоможе їм знайти інвесторів, видавців чи медіа-партнерів для подальшої розробки та релізу.

Варто зазначити, що грант «United with Ukraine Game Jam» був першим такого роду, який глобальна організація Global Game Jam отримала від Держдепартаменту США. Сама Global Game Jam Inc. — це некомерційна американська організація і переважна більшість роботи виконується волонтерами.

У штаті GGJ є лише всього дві з половиною оплачувані ставки: це президент, виконавчий директор та веб-дизайнер. Усі інші — волонтери. Я, як регіональний координатор по Східній Європі та член виконавчого комітету, також працюю на волонтерських засадах, як і інші координатори та члени Ради директорів. Global Game Jam існує завдяки донатам від IT-компаній, технологічних партнерів та самих інді-розробників. Є багато прикладів, коли люди, що створили свою першу компанію після участі в GGJ, тепер підтримують цю ініціативу.

— Цей Global Game Jam UA є десятим, тож хотіли б вас попросити підсумувати цей досвід та розвиток: як ваш професійний та персональний, так і проєкту, української ігрової спільноти дотичної до джему.

Так, це дійсно десятий Global Game Jam в Україні. Я привіз його в Україну у 2016 році, після того, як вперше побував на конференції GDC (Game Developers Conference) у Сан-Франциско і дізнався про цей рух. Тоді у світі брали участь близько 88 країн, але українських локацій не було. За підтримки ректора ми провели перший джем у Кропивницькому, на який приїжджали учасники з Одеси, Харкова, Києва, Черкас.

Через пару років ми почали допомагати місцевим спільнотах створювати локації у своїх містах. Долучилися також Рівне, Львів, Тернопіль, Вінниця, Дніпро, Житомир. Загалом за ці 10 років GGJ мав локації у 15 містах України, було створено 670 ігор, 25 з яких дійшли до релізу. Участь взяли 2200 розробників, а у нашому Telegram-чаті GGJ UA зараз понад 1000 учасників.

Дуже тішать історії, коли учасники збираються на локації GGJUA, знайомляться, роблять гру. На джемі вони можуть виграти чи ні, довести цю гру до релізу чи ні, але вони залишаються командою і продовжують працювати разом і випускати нові ігри.

Пік активності до пандемії був у 2020 році — 520 учасників та близько 128 ігор. Під час карантину ми перейшли в онлайн, створили Telegram-чат, який став важливим осередком спільноти. Навіть під час повномасштабної війни ми намагалися проводити фізичні джеми там, де це було безпечно, з укриттями та генераторами, приховуючи точні адреси локацій з міркувань безпеки.

У 2022-2023 роках кількість учасників стабілізувалася на рівні близько 400. А цього року, завдяки грантовій програмі, ми перевищили докарантинний пік — 130 ігор та близько 560 учасників.

— Які ви бачите перспективи на найближче майбутнє для GGJ UA та які плани маєте на їх реалізацію?

Плани у нас амбітні. Буквально минулої п’ятниці ми у Кропивницькому відновили докарантинну традицію фізичних зустрічей — провели науково-практичний семінар «Gamedev освіта в Україні», куди приїхали учасники з Одеси, Києва, Львова, Шостки, Харкова. Також долучилися онлайн партнери з Університету Хевде (Швеція) та Гуманітарного Університету з Польщі.

Наші основні плани на майбутнє:

Розвиток GameDev освіти в Україні. Ми прагнемо вибудовувати комплексну систему геймдев-освіти на найвищому рівні. Такі проєкти як S.T.A.L.K.E.R. формують позитивний імідж України, але щоб таких проєктів було більше, потрібна системна робота: якісна освіта на всіх щаблях, підготовка викладачів, наукові публікації, можливості для практики студентів. Global Game Jam UA зацікавлений у розбудові всієї української геймдев-екосистеми.

Формалізація GGJUA як інкубатора/акселератора.Неформально ми вже ним є. Хочемо відбирати перспективні команди на джемах і надавати їм протягом року менторську підтримку, ресурси, контакти, допомагати залучати інвестиції та доводити ігри до релізу.

Загальний розвиток українського інді-ком’юніті. Запрошуємо всіх долучатися до наших спільнот у Telegram (GGJ UA) та Discord («Ігровари»). Найпростіший шлях — зайти, подивитися, хто що робить, надати фідбек, розповісти про свою гру. Так і будуються спільноти.

Ми мріємо повернути часи, коли переможці GGJ Ukraine отримували квитки на міжнародні конференції (Прага, Берлін, Діснейленд, Таллінн, Швеція). Для цього ми активно працюємо, зокрема, розповідаючи світові про українську стійкість та креативність (те, що британці називають «Blitz Spirit» — здатність продовжувати культурне життя під час війни).

Зараз ми привертаємо увагу до українських ігор та наголошуємо на важливості підтримки України, зокрема через донати на потреби ЗСУ та гуманітарні фонди. Адже лише завдяки нашим захисникам ми можемо продовжувати проводити геймджеми. Ми віримо, що українські розробники ігор знову зможуть голосно заявити про себе на міжнародній арені, показувати свої ігри та здобувати перемоги у конкурсах.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини