Коли марафон перетворюється на спринт. Враження від Elden Ring Nightreign

Elden Ring стала однією з найуспішніших ігор FromSoftware, розійшлася накладом в 30 млн копій, а за рівнем залученості обійшла Baldur’s Gate 3. Тож не дивно, що студія вирішила скористатися успіхом, щоб і надалі утримувати користувачів у грі. Але якщо з DLC Shadow of the Erdtree все було логічно і зрозуміло, то з Nightreign, який виходить вже 30 травня, ситуація дещо інша.

Elden Ring Nightreign — це кооперативний соулзлайк з елементами королівської битви та роуглайку. Це окрема самостійна гра на основі Elden Ring. Ми вже зіграли в неї і розповідаємо, наскільки вдалим вийшов експеримент, які тут плюси і мінуси, та кому він може сподобатись.

Дисклеймер. Це субʼєктивні враження, а не огляд. Тож тут не буде оцінки. Я провів в Elden Ring Nightreign понад 25 годин, але не встиг пройти гру до кінця. Здебільшого через те, що до релізу грали лише журналісти та блогери, тому напарники в матчі шукалися подекуди доволі довго. Тож десь чверть від загального часу пішло на очікування. Однак, я поясню, чим Nightreign відрізняється від Elden Ring (в оригінальній грі я провів понад 180 годин) та чому він мені дуже сподобався попри певні недоліки.

Дрібка лору і вісім персонажів

Вітаємо вас у Лімвейлді — землях, які за традицією всіх Souls-ігор, колись процвітали, але зараз занепали, і над ними нависла страшна загроза у вигляді Лордів ночі. Лише деякі сміливці наважуються кинути їм виклик. Ці завзяті воїни і є персонажами, якими доведеться грати. Загалом їх 8 — зі старту буде лише шість, але останніх двох можна відкрити в перші ж години гри.

Це фактично різні класи воїнів — тут є майже класичний лицар з мечем, чаклунка, орел з великим щитом та списом, саммонерка, яка викликає мобів для допомоги, бугай з гарним балансом і файним дрином, лучник тощо. Всі вони зібрані у хабі, який є аналогом Круглого столу з оригінального Elden Ring.

Тут можна поспілкуватися з героями та деякими NPC, поставити собі реліквії — такі собі кристали, що дають різні дрібні бонуси на кшталт +1 до спритності чи збільшеної шкоди від наявності трьох великих мечів в інвентарі. А також є арена, де можна потренуватися у володінні різноманітною зброєю та випробувати навички персонажів.

Зупинимось на цьому детальніше:

• У кожного героя є одна стартова зброя — іншу можна знайти вже під час матчу. Але кожен забіг ви починатимете з одного і того ж меча, катани чи лука — в залежності від обраного персонажа. Стартову зброю, або ту, що знайдете на локаціях, можна прокачати два рази. Однак прокачка діятиме тільки під час поточного забігу. Почнете наступний — качаєте все знову.
• Ще у воїнів є унікальні навички, наприклад, гарпун, щоб притягувати ворогів, чи додатковий меч, а також ульта — суперприйом, який заряджається, коли би б’єте ворогів.

І хоч під час гри ви зможете користуватися будь-якою зброєю, варто памʼятати, що стати у різних персонажів чітко привʼязані до класів і качаються відповідно. Тож якщо взяли самонерку, не намагайтеся бігати з двуручною сокирою — нічого хорошого з цього не вийде. Сама ж прокачка автоматична — ви не розподіляєте власноруч характеристики. Підбігли до багаття — фласки відновилися. Тицьнули кнопку прокачати — і якщо душ достатньо, параметри миттєво збільшилися.

Такі зміни спершу здаються не дуже зручними, але швидко розумієш, чому розробники так зробили. Вся справа у темпі гри, який кардинально відрізняється від основного Elden Ring.

Час не на вашому боці

Коли визначились з персонажем, обираєте Лорда ночі, якого хочете здолати — це головний бос локації, — і вирушаєте разом з двома тіммейтами в бій.

Структура така: магічні орли десантують вас на карту, яку треба дослідити. Тут є зруйновані храми, фортеці, підземелля — загалом весь набір з оригінальної гри. АЛЕ. Часу ретельно вивчати кожен закуток немає. Доволі скоро з усіх боків карти зʼявиться магічне полумʼя, за яким йтиме дощ. Він завдає шкоди і швидко може вбити, тож знаходитися довго в ньому не вийде. І це кільце полумʼя з дощем стискатиметься, обмежуючи вам зону, в якій дозволяється вільно пересуватися. Так відбуватиметься тричі, аж поки вся карта не заллється дощем, залишивши невелику арену, де зʼявиться головний бос цього дня.

Формально під час забігу є три дні. Перемагаєте головного боса першого — настає другий. Дощ зникає, і ви знову можете вільно пересуватися всією картою, аж поки ситуація не повториться. І лише на третій день ви одразу потрапляєте на бійку з Лордом ночі.

Ця механіка з дощем, який поступово зменшує вам зону досліджень, задає дуже високий темп грі. Бо стартуєте ви завжди з першого рівня прокачки, маєте мало здоровʼя, невеликий дамаг і лише 3 фласки, щоб лікуватися. Тож за доволі короткий термін вам треба:

• Відвідати декілька храмів, розкиданих по всій карті, щоб збільшити кількість лікувальних фласок.
• Битися з ворогами, а краще з босами (так, крім головних босів тут є і звичайні — дракони, големи, лицарі тощо), щоб отримувати більше душ для посилення, різну зброю і додаткові бонуси до характеристик персонажа.
• Знайти камені для апгрейду зброї. Як правило для першого достатньо придбати звичайний камінець у торговців, які розкидані по карті. А для другого вже знадобиться срібний камінь — його торговці продають доволі рідко, краще шукати у підземеллях.
• Знайти талісмани для покращення певних характеристик.
• І куди ж без розхідних матеріалів — змазки для мечів, бомби, ножі для метання.

Коли ми обговорювали свої враження від гри з Михайлом OLDboi, він влучно зауважив, що Nightreign, за відчуттями, схожий на спідран «Елден Рінгу». І я повністю розділяю цю думку. Це не погано і не добре — це те, як відчувається гра.

Якщо десь затримались в одному місці, то можете не встигнути потрапити в інше. Або ж вплуталися в бійку зі складним босом, коли самі ще як слід не прокачалися — витратили більше часу, а може й втратили рівень. Так, на відміну від основної гри, в Nightreign, якщо вас вбиває бос, ви втрачаєте і душі, і один рівень прокачки. Самі ж респавнитеся неподалік і можете піти добити негідника та повернути своє разом з душами за втрачений рівень. Але це мова про звичайних босів. Вмерли у головного боса дня — кінець, рушаєте в хаб шукати новий матч.

Втім, є шанс на порятунок. Коли здоровʼє майже на нулі, персонаж падає і може тільки повзти. В цей час над ним зʼявляється напівзаповнена шкала. Напарники мають встигнути підбігти до вас і почати... бити. Від ударів шкала зменшується і коли пропадає повністю, ви отримуєте наполовину заповнену смужку здоровʼя і можете повернутися до бійки.

Однак все це віднімає час, якого у вас мало. Тож як тільки потрапляєте в матч, дивитеся на мапі точки інтересу і біжите до них. Ставите мітку, яку видно всім тіммейтам, і так вони розуміють, куди треба бігти.

Коня, як в основній грі, тут немає. Але є спринт, тож загалом ви пересуваєтеся швидко. На локаціях є магічні потоки, які здатні підкидувати вас дуже високо. А крім цього в гру додали паркур і прибрали шкоду від падіння. Все для того, щоб ви могли швидко пересуватися локаціями з вертикальним левелдизайном.

Про мінуси

Втім, не обійшлося і без недоліків. Як і в будь-якій кооперативній грі, в Nightreign вам можуть попастися не дуже гарні тіммейти. Висадилися на карту, поставили мітку, побігли до точки інтересу. В якийсь момент обертаєтеся, а один з ваших напарників десь на іншому боці карти. І поки ви з іншим соратником прокачуєтеся, апгрейдите зброю та готуєтесь до головної сутички, цей вовк-одинак щось досліджує, помирає від дощу і врешті приходить на головний босфайт не готовим та підставляє всю команду.

Або ж хтось може взагалі вийти з матчу посеред забігу чи прямо під час бійки з босом. Якщо це ненавмисно, наприклад, щось сталося з інтернетом, то у нього є можливість повернутися і допройти з вами матч. Однак мені не раз траплялися такі, що йшли і не верталися.

Але це загальна болячка подібних ігор, тож до розробників нуль претензій.

Другий момент вважаю субʼєктивним, але буде цікаво почитати відгуки гравців після релізу. Мова про механіку «піднімання» напарників, які опинилися при смерті. Про неї я казав кількома абзацами вище. З одного боку це допомагає повернути в стрій колегу прямо під час бійки. З іншого — сам процес дуже довгий, особливо коли напарник опинився при смерті вдруге чи втретє. Вам треба бити його тривалий час і витрачати на це стаміну. А бос при цьому не чекатиме.

Я розумію, що це зроблено для балансу. Бо якщо ви підніматимете напарників швидко, то босфайти стануть надто легкими. І тут все залежить від правильних дій тіммейтів. Не можна вдвох кидатися піднімати одного. У мене була ситуація, коли ми залишили Лорду ночі десь чверть здоровʼя, у всіх ще є фласки для лікування. Все йде до того, що ми зараз переможемо. Але тут один з напарників отримує дамаг і опиняється при смерті. Поки інший його намагається підняти, я відтягую боса на себе і відвожу його в інший бік арени. Однак я не вловив таймінг, піймав шкоду і теж «впав». Але заміть того, щоб повторити мої дії, обидва тіммейта кидаються піднімати мене і разом ловлять смертельний удар від боса. А коли ви впали втрьох, все — матч програно.

Наступний момент стосується одиночного проходження. В грі є така опція, як і можливість поставити пароль для мережі і грати тільки з друзями. Але, як на мене, гра не дуже адаптується для самостійного проходження. Вона початково задизайнена під кооператив на трьох гравців.

Тобто вам треба робити все те ж, що і в команді, але самому. І тут, особливо на початку забігу, коли ваш персонаж ще слабкий, ви можете витатити забагато часу на одного рядового боса. Тим більше, що і деякі боси тут подвійні чи потрійні, що також не сприяє швидкісному проходженню в одиночному режимі. Наприклад, ви прибігаєте в табір, де є купа солдат. Зʼявляється смужка здоровʼя боса. Але бос колективний. Вам треба серед цього натовпу перемогти трьох сильних лицарів. Коли і вас троє, то задача дуже легка. Але наодинці з ними ви можете витратити більше часу.

Схожа проблема є і в бійках з головними босами кожного дня. Не знаю, чому так зробили, але перед такими босфайтами вам на арену спершу кидають зграю мобів, яких треба перемогти, і вже тоді зʼявляється основний бос. Коли ви втрьох — це не проблема. Коли самі — хтось обовʼязково забіжить вам за спину, завдасть шкоди і доведеться витрачати на лікування дефіцитні фласки.

Однак, для мене це незначні мінуси, які скоріше зумовлені особливостями жанру.

Чи сподобалося гра

Загалом Nightreign мені дуже сподобався. Він динамічний, вимагає гарного скіла та злагодженої команди. Така собі концентрована версія Elden Ring. Тим, хто пройшов основну гру і хоче ще, але не хочеться годинами бігати гігантськими локаціями у пошуках цікавих босів, ця гра прийдеться до смаку.

Вона не дуже велика, але з фіналу цього трейлеру зрозуміло, що розробники випускатимуть до неї доповнення. Тож гра буде поповнюватися контентом. А якщо ви фанат кооперативних PvE ігор, то й купляти основний Elden Ring непотрібно. Сам же Nightreign в PS Store коштує 1200 грн. Це доволі демократична ціна. А для любителів фізичних копій в Україні на релізі буде можливість придбати дискові версії і навіть колекційні видання — хоча за нашими даними, Collector’s Edition вже розпродані за попередніми замовленнями.

У підсумку — грається Elden Ring Nightreign весело і бадьоро, особливо в команді. А це, як на мене, головне. Тож якщо вам подобаються соулзлайки і ви готові до експериментів з іншими жанрами, раджу спробувати.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини