Блиск та брутальність у Голлівуді. Огляд Dead Island 2

Спочатку було дуже весело й прикольно,
А потім стало темно, страшно й больно ©

Dead Island 2 — горор-бойовик з відкритим світом у сетингу зомбі-апокаліпсису, події якого розгортаються у Лос-Анджелесі та Сан-Франциско. Він є сиквелом першої гри Dead Island, на продовження якої фанатам франшизи довелося чекати понад дев’ять років. За цей час проєкт пройшов виробниче пекло — над ним працювали фахівці чотирьох студій. Реліз обіцяли ще у 2015-му, а перший геймплейний трейлер показали на Gamescom роком раніше. Вже мало хто вірив у те, що гра побачить світ. Та очікування виявилися не марними — вже 21 квітня 2023 року відбудеться її реліз на платформах PlayStation 4/5, Xbox Series X/S та Xbox One, а також на Windows ПК. Довела гру до кінця Dambster Studio, а видавцем виступив британський Deep Silver, під протекторатом якого опублікували і першу частину. Розробляли гру на Unreal Engine 4.

Ми вже провели чимало часу у Dead Island 2, ознайомилися з її сюжетом, вбили тисячі зомбі та відкрили десятки доступних героям скілів. А в цьому огляді поділимося з вами свіжими враженнями! Тож запрошуємо вас до подорожі у кривавий і пекельний HELL-A!

Сюжет

Зомбі-вірус повертається за 10 років після початку епідемії у першій частині Dead Island. Цього разу спалах стався не на курорті, а в Каліфорнії. І не деінде — хижий вірус повернувся з новою силою у Лос-Анджелес і Сан-Франциско, де військові та уряд намагаються його стримати та законсервувати, щоб епідемія не охопила й інші мирні американські міста та весь світ.

Ми потрапляємо у гру в момент спроби евакуації обраних та поки ще здорових людей за межі територій, закритих на карантин. Але все класично йде не за планом. Спочатку ми бачимо задоволених пасажирів, які вірять, що їм вдалося вирватися з пащі Пекельного Лос-Анджелесу. Серед них, звісно ж, і голлівудські зірки. Та в апокаліптичній метушні на борту літака опиняється один інфікований, що починає свою криваву трапезу пасажирами. Хаос, паніка, літак виявляється несправним і починає падати... Саме на цьому моменті нам пропонують обрати одного з шести персонажів — слеєрів (slayer) — для подальшої гри. З їхніми персоналіями нас поверхово, але яскраво познайомили у кат-сцені. У кожного та кожної свій «набір для виживання» — різні максимальні рівні здоров’я та здатність до його відновлення, сили удару й запасу стаміни, витривалості та гнучкості.

Ми грали за слеєра Бруно, бо сподобався його вайб. Загалом же гравцеві пропонують різномаїття характерів слеєрів, тож кожен знайде героя на свій смак.

У катастрофі ми виживаємо та вирушаємо на пошуки інших «щасливчиків». Поступово знайомлячись з управлінням і базовими елементами боївки, їх знаходимо, рятуємо частину людей та отримуємо запрошення у зірковий дім акторки Емми Джонс, як вдячність, про всяк випадок.

Та на шляху до клаптика безпеки в її розкішному будинку нас кусає зомбі. Але наш герой не зі слабких — це не заважає йому дістатися крізь небезпечні вулиці HELL-A до її оселі в зірковому кварталі та знепритомніти лише там.

І щоб ви не казали, що чудес не буває! Наш слеєр за каноном зомбі-апокаліпсисів виявляється особливим — у нього є імунітет від зомбі-хвороби! Тож тепер на плечі героя лягає відповідальність не лише за свій порятунок, а й за подальшу долю всього людства. Хоч наш персонаж такий не один — під дахом Емми Джонс ми зустрічаємо ще одного «поцілованого богом» — зухвалого чорного Сема Бі. Та його майбутнє роду людського не сильно хвилює. Він вважає, що треба піклуватися лише про себе і «своїх».




Та наш протагоніст має більше сумління і сентименту, тож вирішує виконати місію, покладену на нього апокаліптичною фортуною. Блукаючи елітним районом голлівудських селебріті, ми починаємо більше знайомитися з містом, оповитим зомбі-епідемією, та його мешканцями і їхньою реакцією на весь цей жах. Варто зазначити, що все подається весело, а не драматично! Творці гри брали за референси горор-комедії 80-х і 90-х. Все трошки занадто, але на канаті чорного, як нафта, гумору балансувати їм вдається блискавично!

Наприклад, ми зустрічаємо блогерку, яка горить бажанням зняти вірусне відео про битви із зомбі, аби зібрати побільше переглядів на стримі. Здається, її більше хвилює відсутність стабільного інтернету, а треш, який відбувається довкола, вона планує монетизувати для свого «особистого бренду».




Окрім того, все довкола надзвичайно гарно й гламурно. Так, залите кров’ю та вже місцями побите, але є відчуття, що це просто наслідки невдалої епічної вечірки.










Та що глибше в HELL-A, то більше ми осягаємо масштаби катастрофи, у серці якої опинилися, і все більше наповнюємося бажанням врятувати наше місто.








Та перед цим потрібно вбити першого боса, а точніше — босиню! Це нещасна наречена, чиє весілля зірвав зомбі-апокаліпсис, і це вплинуло на неї, м’яко кажучи, не дуже добре. Битва з нею може здатися спочатку складною, та вона добре прокачує розуміння, що до різних ворогів тут потрібно шукати «індивідуальний підхід».

Рухаючись сюжетом, ми знайомимося з мешканцями Лос-Анджелесу, яким пощастило вижити, в усій їхній красі. Другорядні персонажі тут колоритні, хоч і спілкуємося ми з ними не занадто багато. Більшість часу у грі все ж доводиться битися. Дуже багато, весело і різноманітно боротися зі зомбі в їхній фантасмагоричній варіативності. Але про це поговоримо окремо та пізніше.







Поступово люксове оточення змінюється все менш приємними локаціями.






Нам доведеться спуститися в токсичні каналізації та місцеві станції очищення води Лос-Анджелеса та пройти крізь моторошний осередок зомбі-пітьми.






Якщо говорити про драматургію, вона побудована так, що рівно на половині сюжетної кампанії ми потрапляємо в глибокий контраст і осягаємо масштаби проблеми. А ще дізнаємося, що той зомбі-кусь на початку гри не минув для нас безслідно — слеєр і сам частково стає частково ходячим мерцем, просто він все ж живий і може це контролювати. Балансувати на межі людського та зомбічного заради порятунку людства нам і доведеться протягом усієї гри.

У танку кривавих боїв ми відкриваємо різноманітні локації HELL-A та Сан-Франциско. Це реальні локації, зроблені у більш фантастичному вигляді. Розробники зазначають, що для гри це вкрай важливо. Адже реальність цих локацій дає змогу глибше відчувати та емпатувати цьому світу і його героям.

У грі багато чорного гумору «на межі». Все трошки «занадто», але, як заявляють творці Dead Island 2, в цьому і був задум. Гумор у грі має й важливу функцію скидання стресу, адже його нам тут вистачає постійно. Адже зомбі всюди, їх багато, вони дуже різні, агресивні та хочуть нас вбити.




Проте в цьому й полягає основна суть і насолода гри — вбивати зомбі у красивих і потворних, але завжди до дрібниць пропрацьованих локаціях ігрового світу.

Сюжет тут, звісно, відіграє важливу роль. Але його мета рухати нас до того, щоб все більше, веселіше, потужніше та різноманітно нищити зомбі.

Локації тут — окремий вид environment storytelling-у, на якому ми не зупинятимемося детальніше, щоб цей огляд не перетворився на обсяги нещодавнього розслідування про одного горезвісного «психолога». Проте зазначимо: ми відвідаємо і славнозвісну Monatch Studio та поблукаємо її знімальними павільйонами і гримерками кінозірок. І вибіжимо на Venice Beach до узбережжя океану. І відвідаємо закинутий ігровий зал, і лакшері-елітні готелі, і неоновий парк розваг. І все це в супроводі боїв з монстрами.

До речі, розробники зазначали, що одною з головних цілей для них було зробити зомбі знову веселими, бридкими та такими, що не викликають співчуття. Адже останні роки у масовій культурі все частіше можна побачити зомбі, яким радше хочеться допомогти, а не розбити їм всі кістки битою з цвяхами. І їм це однозначно вдалося.

Хоча моментів, які чіплятимуть тонкі струни вашої душі, у грі теж вистачає. Роботу наративного відділу слід зазначити — якщо читати всі нотатки, листування в чатах, слухати аудіоповідомлення тощо, можна і глибоко посумувати, і пореготати вголос. Вони тонко розкривають емоції, думки та ситуації, з якими стикаються люди в обставинах форс-мажору.






У кінці деяких квестів гравцям доведеться вбивати босів різної складності. Всі вони надзвичайно колоритні та по-своєму складні! Наприклад, є бос, який може поновлювати своє здоров’я, пожираючи трупи зомбі. І це насправді проблема.

Ми не будемо спойлерити вам, чим все закінчиться! Але майте на увазі, пройти лише основний сюжет без сайд-квестів може бути важко чи навіть неможливо. Адже ваш персонаж може виявитися в якийсь момент недостатньо потужним і прокачаним і ви просто будете нескінченно помирати.

Чи вдасться нам локалізувати зомбі-епідемію та врятувати світ від пекельного апокаліпсису? Це доведеться дізнатися самостійно, якщо вирішите пограти!

Геймплей

Суть Dead Island 2 полягає в тому, щоб гравцю було весело та не нудно вбивати зомбі. Боївці тут приділили надзвичайно багато уваги і вклали у неї чимало сил та часу.

Для цього розробники створили окремий повністю процедуральний Flash Engine. Вони зробили прототипи та модифікації шкіри, жиру, м’язів, кісток та органів зомбі. Яких, на секундочку, у грі 124 види!

Створення деталізованої системи ворогів дало розробникам міцний і зрозумілий фундамент для проєктування гри, всіх її тактик, зброї та елементів RPG, що підходять для того чи іншого ігрового етапу та рівня прокачаності слеєра.

А його у Dead Island 2 качати — не перекачати! Гравцеві доступно 64 скіли, які можна відкрити. До того ж дизайн скілів тут відрізняється від того, до чого ми звикли в екшен-RPG з відкритим світом.

У багатьох іграх часто можемо самі обирати, які саме здібності прокачати протагоністу, і таким чином вибудовуємо свій унікальний стиль гри. Відкрити всі можливості часто буває майже неможливо. У Dead Island 2 це абсолютно інакше.

Тут скіли відкриваються герою автоматично разом з проходженням квестів чи після особливо епічних битв або ж досягнення одного з 84 можливих внутрішньоігрових челенджів. Вони доступні нам всі. Обмежує нас лише кількість скілів, які ми можемо навісити на себе одночасно в той чи інший відрізок гри.




Скіли можна змінювати в будь-який момент і підбирати найліпшу комбінацію для кожної окремої битви під різних ворогів з їхніми вразливостями та імунітетами.

Це справді робить ігровий процес захопливим та різноманітним. Хоча, по суті, нам постійно потрібно робити одне й те саме — вбивати зомбі — це не набридає. Хіба що ваша голова вже не витримає такої кількості ультранасилля і вам захочеться зробити перерву. Але аж ніяк не через те, що ви знудилися він одноманітності боївки.

З середини основного сюжету, коли наш герой відкриває в собі внутрішнього зомбі, нам стає доступний FURY MODE.

Для нього є окремі здібності, які можна використовувати. Частина з них — аутофагічні. Що більше таких скілів ви навісите на свого персонажа одночасно, то менше людського в ньому залишатиметься. Чи рухатися в глибину цієї зомбі-пітьми, чи триматися за свою природу homo sapiens — обирати вам. І це впливатиме на фізичні здібності вашого героя до регенерації здоров’я, витривалості, сили удару тощо. Як в потужнішу, так і в слабшу сторони.

До речі, про здоров’я — його у Dead Island 2 можна поновити аптечкою, протеїновим батончиком (ну ми в Голлівуді все-таки) або ж енергетиком. Також, якщо у вас критично мало здоров’я, можна втекти від ворогів — і за декілька секунд його рівень поновиться. Не на 100%, але поновиться. Також за наявності певних активних скілів ви можете хілитися, вбиваючи зомбі певним чином.

Але головна роль енергетика, до речі, полягає не у відновленні здоров’я, а у досягненні можливості активувати FURY MODE, щоб швидко вирішити криваві питання з зомбі «їхньою мовою та методами». Та рівень злості для увімкнення FURY можна підіймати, вбиваючи зомбі певним чином. Все вкотре залежить від активних на цей момент навичок вашого слеєра.

Багато уваги розробники приділили і зброї. Її у грі надзвичайно багато на будь-який смак. Від палок до мачете, пронизаних нищівною кислотою. Від пістолета цвяхів до снайперської гвинтівки.

Бити ходячих мерців тут можна чим завгодно. Сокири, біти, кастети, булави, киї для більярду, гайкові ключі. Все, що ви знайдете!

Зброю тут поділено на чотири типи: звичайна, рідкісна, ще більш рідкісна та суперрідкісна! Вони підсвічуються різними кольорами відповідно — сірим, зеленим, блакитним і рожевим. Сіра зброя нам трапляється лише на початкових рівнях, де ми опановуємо систему боївки та призвичаюємося до її основ. Далі все частіше бачимо більш рідкісні знаряддя для вбивства.








Кожна зброя має свій «термін придатності», що вимірюється ударами. Найпростіші знаряддя неможливо відремонтувати — побилися й викинули й перейшли до наступного. Та більшість зброї пофіксити можна на спеціально відведених для цього столах (схоже на те, що було в The Last of Us, наприклад).

Також зброю можна апгрейдити. Блукаючи пекельний світом HELL-A, виконуючи квести, ви будете знаходити блупрінти, які відкривають нові опції для апгрейду. Вони можуть підсилювати чи ж послаблювати ті чи інші характеристики вашої зброї. Наприклад, швидкість перезарядки, швидкість замаху тощо.

Для апгрейду зброї чи крафтингу розхідників нам потрібні різноманітні матеріали та гроші. Вони щедро розкидані локаціями, сховані у сейфах, випадають із зомбі. І в інвентарі немає обмеження на кількість зібраних розхідних матеріалів. Зброю, яка вам вже не потрібна, можна продати (щоправда, продавців/покупців тут небагато) або ж сховати у сейфі (вона буде доступна в аналогічному сейфі на будь-якій іншій локації). Окрім того, її можна розібрати прямо в меню інвентарю на розхідники, які стануть у пригоді для апгрейду іншого знаряддя для бою.

На колесі швидкого вибору зброї можна все легко та швидко перемикати. Навіть під час найзапеклішої битви це робити зручно, адже коли ви обираєте зброю, світ навколо сповільнюється в х100.

До речі, пам’ятаєте ж про 124 види зомбі? Усі вони зібрані у Зомбіпедії. В ній ви можете прочитати про сильні та слабкі сторони цих ворогів і навчитися їх швидше та легше вбивати. Знання, звісно ж, відкриваються не просто так, а ціною нищення тих самих зомбі. Вбиваєте 10 штук певного виду — більше про нього дізнаєтеся. Що більше — то ширші ваші знання.





Зомбі тут можуть як просто плестися і атакувати, так і бризкатися токсичною рідиною, битися током, горіти, стрибати і збивати вас з ніг, кричати, вибухати... Що далі, то більше вони мутують між собою, об’єднуючи різні елементи окремих зомбі-видів у якийсь новий.

Що більше ви прокачуєте себе, то більше з цих технік можете використовувати й проти них. Це нагадує, як головний герой в Prey поступово опановував навички та сили інопланетних істот, які намагалися знищити все живе на космічному кораблі наукової місії.

Завдяки тому, що розробники створили повністю процедуральний flash engine вам не будуть зустрічатися поза квестами вороги, яких ви поки що не зможете здолати. Навпаки, ви дуже органічно рухаєтеся у своєму кривавому брутальному дослідженні. Це відчувається природним, як би дивно це не звучало.

І всі це елементи разом — широкий спектр ворогів, доступний навичок героїв та зброї — роблять можливим кожному гравцеві здобути унікальний досвід. Свободи багато. І смакувати цю свободу в усій її апокаліптичній жорстокості — весело, цікаво і приємно.

Серед набору виживальника у вас також є curveballs. Наприклад, коктейлі Молотова, вибухівки з токсичною рідиною чи водяні бомби — всі вони допоможуть вам у битві зі зомбі-нечистю. Також є, наприклад, банка з нутрощами, якою можна відволікти зграю ходячих мерців, якщо у вас немає часу та бажання їх всіх нищити.

У швидкому доступні доступно два елементи, їх можна так само легко і в будь-який момент змінювати в інвентарі, як і скіли. Вони «перезаряджаються» автоматично.

Проте завжди потрібно звертати увагу на локацію, у якій ви б’єтеся. Хочете щось підірвати? Чудово, але зважайте на те, що у машині чи будівлі може спрацювати сигналізація, яка буде голосно запрошувати зомбі-панство приєднатися до вашої кривавої бані. Але сигналізацію можна вимкнути. Головне — не померти в процесі.

Те саме стосується й різних рідин, якими ви нищите ворогів, або ж електроструму чи вогню. По локаціях гри розкидані каністри з різним наповненням — вода, бензин, токсична кислота. Усі їх можна використовувати для своїх цілей. Десь — щось відмити, аби пройти. Десь — налити і підпалити. Проте будьте обережні, щоб ваш слеєр сам від цього не загинув.

Також вам доведеться вирішувати головоломки з очищенням води, відкриттям шлюзів тощо. А оскільки це апокаліпсис і люди тут намагаються хоч якось сховатися від зомбі, потрібно буде долати різні перешкоди. Часто треба знайти блок живлення, щоб зачинити ворота. Чи, навпаки, зламати електрощитки, щоб зайти в потрібну локацію.






У грі доступні три види квестів — з основного сюжету (їх 24), бічні квести (33) та «Lost & Found». Суть у них найчастіше одна — відбитися від атак зомбі, когось врятувати чи знайти. Проходити їх весело і цікаво. Так ми ближче знайомимося з мешканцями HELL-A та їхніми долями.

Нам зустрінуться і люди, які на Evacuation pre-party так затусили, що пропустили саму евакуацію. І бодибілдери, які дарма забували качати ноги, чим поплатилися своєю людською природою. Або співачку, яка перетворилася на зомбі. Кат-сцен тут не дуже багато, а діалоги — соковиті та смішні.

Окремо виділимо дизайн навігаційної системи. Компас представлений горизонтальною лінією, за якою потрібно орієнтуватися. Там видно, яку відстань треба подолати, щоб дійти до того чи іншого квесту або ж сейфу, закритої локації з цінними речами чи того ж столу для майстрування зброї. До речі, аптечку ви теж там можете собі накрафтити за потреби.

Якщо ви загубилися, гра підсвітить вам точкою не на компасі, а у самій локації, куди треба йти. Це дуже зручно і це значно краще, ніж було в першій частині Dead Island, де в навігації легко можна було загубитися. Переміщатися поміж локаціями першу половину гри доведеться ніжками, а вже з середини відкривається можливість Fast Travel між вже відкритими раніше територіями.


Квести підсвічуються відповідними кольорами: основні — жовтим, бічні — блакитним, «Lost & Found» — червоним.

Усе це разом робить ігровий процес зручним і приємним, щоб насолоджуватися процесом гри і не витрачати ресурс на роздратування від незручного інтерфейсу чи елементів геймплею.

Графіка та музика

Dead Island 2 — це гіперреалізм з фантастичними елементами. Як ми вже згадували, в цьому й був задум розробників, щоб гравці глибше відчували сюжет, ігровий світ, співчували його поки ще живим мешканцям.

Усі локації пророблені ретельно, ви відчуваєте вкладені сили та любов розробників. Те, як їм вдалося поєднати абсолютну красу, шик і гламур з бридкістю, жорстокістю та епічною розрухою. Тут мало людей — вони всі ховаються. Але локації розповідають нам все візуально та з купою попкультурних відсилок і культури слави. І все пропущено через «голлівудський фільтр», звісно.









Ми можемо відчути та побачити той Голлівуд, до якого звикли у фільмах, дізнатися, як відбувалися їхні зйомки у павільйонах, залізти в будинки та гримерки суперзірок.











Але все це під простирадлом чорного гумору супроводжує і дуже щемке почуття, знайоме зараз кожному українцю. Ти бачиш світ, у якому зовсім недавно бурлило звичайне, прекрасне. Ба навіть можливо найкраще життя, насолода благами капіталізму. Безтурботне життя, яке в одну мить почало заливатися кров’ю, вибухати. В якому перестало бути безпечно і потрібно постійно бути напоготові.

Переоцінити роль звуку та музики для атмосфери ігрового світу неможливо. Вона і створює чудернацькі контрасти, коли ти під милу класичну музику розламуєш кістки зомбі, і підсилює драйв під час особливо важливих боїв. Музику тут використовують і як елемент гри — її вмикають, наприклад, якщо треба зібрати в одному місці зомбі і всіх їх вбити.

А іноді можна просто бігти красивою локацією, і вмикається луп, який миттю викликає відчуття ностальгії за щасливим минулим, у яке неможливо повернутися. Щоб потім знову під бадьорий трек знищити нову порцію ходячих мерців.











Сюди хочеться повертатися, щоб знову погуляти, подивитися, послухати музику. Насолодитися брутальною естетикою розбитих голів, зламаних кісток, вивернутих назовні органів та крові, великої кількості крові. І екран завантаження гри це констатує. Це буквально візуальна поезія про те, наскільки естетичним може бути щось настільки мерзенне, як розбите криваве тіло зомбі. Як малі голландці писали натюрморти з вбитою дичиною та зав’ялими фруктами, квітами й овочами, так і тут ми бачимо зів’ялі тіла, що колись були людьми. Momento mori, не інакше.

Висновок

Dead Island 2 — той випадок, коли роки очікування і зневіри виявилися не марними. Так, гру робили задовго, але цей час розробники однозначно використали з максимальною користю для проєкту.

Масштабна, продумана до дрібниць ігрова система, яка дозволяє кожному та кожній отримати унікальний ігровий досвід, широченне поле для комбінації навичок та озброєння героя, повністю процедуральний рушій для ворожих NPC. І все це в красивих локаціях, без зайвої драми і з гострим гумором. У супроводі якісної, стильної, атмосферної музики, з абсолютно меломанським міксом жанрів і настроїв.

Розробники поставили собі за мету підготувати гру до Ninth Generation відеоігор. І ми з відповідальністю можемо сказати, що їм це вдалося.

Dead Island 2 — гра, що однозначно гідна уваги навіть тих гравців, які не є поціновувачами сетингу зомбі-апокаліпсиса. Вона пропонує нам, можна сказати, next level відчуття та різноманітності боївки, і це варто спробувати на власному досвіді.

Плюси

  • бойова система на межі з ідеалом;
  • ґрунтовно пропрацьована ієрархія зомбі;
  • зручний інтерфейс;
  • сюжет без надмірної драми, що балансує на межі дозволеності чорного гумору;
  • веселі квести;
  • надзвичайно красиві локації з пропрацьованим сторітеллінгом та чудова музика.

Мінуси

  • знайшли декілька багів, але можливо їх виправлять в релізній версії;
  • пройти тільки сюжетну кампанію без забігання в бічні квести майже неможливо.

8/10

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному1
LinkedIn


Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Все б нічого, тільки купити на PC можна тільки через Epic game store. А при оплаті вилазить, що сплата йде через Xsolla, а це руснява компанія...якось так

капєц, опис просто богічєскій!!! тепер і я хочу пограти в цю гру! дякую за огляд!

Дуже дякую ☺️

Підписатись на коментарі