«Cyberpunk 2077 — викликає у мене дискомфорт та огиду». Найкращі та найгірші ігри 2023 року за версію розробників GTA 6, Apex Legends, S.T.A.L.K.E.R. 2 та Call of Duty

Настав час для підсумкового матеріалу в рубриці «У що грають українські розробники». Цього разу ми провели опитування, присвячене найкращим і найгіршим проєктам року, на які встигли поглянути вітчизняні геймдев-фахівці. Своїми думками поділилися одинадцять спеціалістів з Rockstar Games, GSC Game World, Respawn Entertainment, Infinity Ward, 10 Chambers, One More Level та інших студій.

Список проєктів вийшов доволі різноманітним, і в ньому є багато кандидатів, які боролися в нашому опитуванні за звання гри року. Переможця в особі Baldur’s Gate 3, звісно, не оминули. Проте розробники відзначили й чимало невеликих проєктів, вартих уваги. А ще фахівці розповіли про новинки, які так і не встигли оцінити за браком часу та хіти, що викликали не надто приємні емоції. Гортайте донизу та читайте думки українських геймдев-спеціалістів — там багато цікавого.

Максим Герун, Game Designer у Rockstar Games. Працює над Grand Theft Auto 6

Цього року зіграв в небагато проєктів — десь 10-15. Лише в найвідоміші ААА — The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom, Final Fantasy XVI, Like a Dragon: Ishin!, Lost Judgment, Yakuza: Like a Dragon, Baldur’s Gate 3, Hogwarts Legacy, Alan Wake 2, Marvel Spider-Man 2 та Sea of Stars. Вшосте повернувся в Cyberpunk 2077, але знову й знову закидую грати.

Хотілося пограти в Company of Heroes 3. Минулі частини були моїми улюбленими стратегіями, але коли побачив огляди та кількість багів на релізі — тільки додав до списку бажаного. А списки бажаного, як ми усі знаємо, швидко протухають. Ти швидко втрачаєш цікавість та забуваєш про ці ігри, і як тільки приходить лист зі Steam з інформацією про знижку, тобі це більше не цікаво й немає ентузіазму придбати. Можливо, наступного року пограю.

В цілому майже усі інді-ігри року оминули мене. На жаль, для мене вони губляться в загальному потоці. Я перетворився в того ненависного мною гравця, який грає в інді, тільки коли про цю гру написали на Kotaku, і це дуже засмучує. Якщо у 2008-2012-му такі інді як Braid та Super Meat Boy завоювали маси та легко пробилися у порожній рейтинг ігор, випущених за підтримки програми Xbox Indie, то зараз існування такого «квазімодо» як EA Originals тільки підтверджує складність з виходом на ринок та маркетингом інді-ігор.

За створеною атмосферою світу сподобалися Like a Dragon: Ishin! та Hogwarts. Приголомшливе пропрацювання оточення та дух епохи у випадку з Like a Dragon та реалізація всесвіту в Hogwarts.

Дуже класний наратив та сюжет в Alan Wake 2. Бойова система, боси, вороги та рівні зроблені дуже круто, але повторювання кодових замків, які треба відкривати за допомогою комбінацій, символів на деревах, чашок, кавових зерен на фотографіях співробітників та вставок предметів в платформу а-ля НОРА викликали в мене нудьгу та роздратування. Resident Evil 2 подавав це набагато витонченіше і мені було куди цікавіше вирішувати ці головоломки в RE.

Baldur’s Gate 3 — заслужене звання гри року. Хоча для мене вона так і лишається Divinity 3 з кубиками та механіками D&D. В мене ця гра не викликала тих емоцій та вражень, які були тоді, коли я проходив Baldur’s Gate 2.

Cyberpunk 2077 — мені складно грати в цю гру, вона викликає у мене дискомфорт та огиду. Фанатська база у гри величезна і продалася вона нормально, тому ділюся виключно своїми відчуттями. Я відкидаю всі баги, проблеми, вильоти та критичні помилки, через які я повернув кошти за неї на релізі.

ШІ занадто статичний та одноманітний — вороги або залишаються на одному поверсі в очікуванні гравця, або йдуть шляхом гравця в його пошуку, що перетворюється на своєрідний почерговий розстріл для NPC в одній точці. У багатьох квестах я залітав у будівлю, привертав увагу ворогів і вибігав за територію. Через певну кількість хвилин противники вибігали за мною тим же шляхом, шикуючись у ряд.

Дуже смикані, кострубаті анімації. Заставки виконано на рівні, але ігроладні анімації лишають бажати кращого. Всі складові бойової системи віддалено нагадують Fallout 4 — смикана камера, довгі анімації, зброя якої хочеться позбутися після першої випущеної кулі, і ледве помітна реакція на більшість дій гравця.

А ще, як на мене, порожній світ, в якому абсолютно не хочеться подорожувати машиною або ногами між точками квестів. Але все ж таки варто відзначити наратив гри та відтворення світу Cyberpunk. За весь час гри мені сподобався лише один квест з Деламейном, де ми збирали бунтівні машини. Я з нетерпінням вислуховував кожне авто і з трепетом приймав рішення наприкінці, проте всі ці емоції були затьмарені стріляниною та перегонами — єдиними з моїх засобів для досягнення кожної з цілей, які я не зміг змінити.

Данило Гошко, Expert Technical Artist в Infinity Ward. Працює над Call of Duty

У 2023-му багато годин було витрачено на ігровий досвід. Проте останнім часом важко дійти до кінця будь-якого проєкту. Ймовірно, проблема полягає не лише в самому продукті, а й в тому, наскільки конкретний проєкт вражає, пропонує щось нове або є осяжним в моїх часових реаліях.

Отож, вкажу проєкти, які були захопливими для гри. Я їх успішно завершив та рекомендую як цікавий ігровий досвід.

Alan Wake 2. Я був прихильником першої частини й з нетерпінням очікував на продовження історії. Сем Лейк та команда Remedy перевершили мої очікування в аспекті наративу та несподівано повернули мене в атмосферу перших частин серії Max Payne, за що їм велика дяка.

Hogwarts Legacy. Важливо відзначити, що зацікавленість у всесвіті Гаррі Поттера є абсолютно необхідною передумовою для гри, а інакше багато аспектів, які вразять фанатів Поттеріани, будуть просто незрозумілими. Цей проєкт — найкращий спосіб зануритись та відчути себе учнем Гоґвортсу, а ще взяти із собою в цю дивовижну подорож дитину. У цьому проєкті мені не вистачило лише можливості взяти участь у матчах з квідичу.

The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom. Це найкращий світ, де можна експериментувати з ігровими механіками та відчути радість від дослідження формату: «Цікаво, що за тією горою». Якщо ви бажаєте знову відчути захоплення від відкриття чогось нового та неперервно ставити собі питання, «а що буде, якщо я...», то цей проєкт вам обов’язково сподобається.

Cyberpunk 2077: Phantom Liberty — найвдаліший спосіб заглибитися у світ кіберпанку у 2023 році. Вас очікують захопливі історії та персонажі зі світу найманців Найт-Сіті.

Пограв, не завершив, але рекомендую ознайомитися:

• Pikmin 4;
• Baldur’s Gate 3;
• Party Animals;
• Viewfinder.

Хотів ознайомитися, але так і не вдалося:

• Marvel Spider-Man 2;
• Metroid Prime Remastered;
• Star Wars Jedi: Survivor
• Dave the Diver;
• Dead Space;
• Sea of Stars;
• Blasphemous 2.

Денис Акулов, Senior Environment Artist у Respawn Entertainment. Працює над Apex Legends

Цього року я мав неймовірну можливість пограти у декілька чудових ігор, які залишили прекрасні враження. Серед них The Last of Us Part II, God of War Ragnarök, Diablo IV, Horizon Forbidden West, Sackboy: A Big Adventure, Astro’s Playroom та Star Wars Jedi: Survivor.

Для проходження The Last of Us Part II мені знадобився понад рік, і це не тому, що не було часу, але через те, наскільки гра була захопливою і вимагала залізних нервів. Атмосфера гри була неймовірною, але інколи була надто жорстокою. Однак загалом я б поставив їй 10 з 10.

God of War Ragnarök — це просто неймовірна гра, динамічна і красива. Її ігролад і сюжет вражають. Знову ж таки, 10 з 10.

Horizon Forbidden West мені було трохи важко засвоїти після переїзду в інше місто, але ця гра неймовірно цікава і красива. Можливо, мені просто не вистачило часу на глибше занурення в неї.

Diablo IV. Я великий фанат серії й навіть не знаю, скільки годин я провів у Diablo II та Diablo III. Четверта частина мені також дуже сподобалася, хоча їй, можливо, бракує харизми персонажів, яких ти запам’ятаєш. Але загалом це була приголомшлива пригода в похмурій атмосфері, яка деякою мірою нагадує наш сучасний світ, де мораль і принципи часто відходять на другий план.

Sackboy: A Big Adventure — це прекрасна гра для всієї сім’ї, яку ми пройшли на 100%. Вона цікава, красива і чудово підходить для спільної гри на приставці.

Astro’s Playroom — це базова гра на PS5, і вона дійсно чудова. Це друга гра в моїй геймерській кар’єрі, яку я пройшов на 100%. Для сімейних розваг — це ідеальний вибір з багатою атмосферою та захопливими пригодами.

Star Wars Jedi: Survivor. Я великий фанат фільмів «Зоряні війни», і коли Respawn випустили Star Wars Jedi: Fallen Order, я пройшов гру одним махом, і мені дуже сподобалося. Star Wars Jedi: Survivor — це наступний щабель в плані сюжету, оточення, графіки та дизайну. Я отримав настільки багато вражень від гри, що для мене це ледве не гра року. І ні, це не тому, що я працюю в Respawn, а швидше тому, що я фанат «Зоряних війн» 🙂.

Крім цього, я також приділив багато часу грі у World of Warcraft, FIFA 23 та FC 24, оскільки я великий фанат цих серій. Це завжди важливо для мене — грати в нові випуски цих франшиз. Особливо це стосується FIFA, бо професійно грати у футбол — це для мене завжди було нездійсненою дитячою мрією. Тому добре, що є можливість здійснити мрію хоча б у грі: стати зіркою або побудувати зірковий клуб.

Я також поки не встиг спробувати Cyberpunk 2077: Phantom Liberty та Alan Wake 2, але дуже сподіваюся, що зможу зробити це наступного року. Обидві гри виглядають дуже привабливо, і мені дуже цікаво їх випробувати, особливо Alan Wake 2. Гра дуже схожа на серіал «Надприродне», а мені подобається атмосфера маленьких американських міст. Вони справді містичні й трохи лякають 🙂.

Загалом цей рік був насичений іграми, і кожна з них залишила свій слід в моїй геймерській пам’яті. Я не наважився вказати негативні моменти, оскільки кожна гра варта уваги завдяки власним сильним сторонам. Але, безумовно, найважче мені було освоювати такі ігри як Elden Ring та Baldur’s Gate 3. Вони просто не відповідають моїм смакам, хоча я розумію, що це дуже круті ігри.

Богдан Бортаков, Game Designer у GSC Game World. Працює над S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl

У 2023 році мені вдалося пограти у наступні ігри:

• Jusant;
• Lies of P;
• Cocoon;
• Starfield;
• Redfall;
• Bramble: The Mountain King;
• The Last Case of Benedict Fox;
• Planet of Lana;
• Hi-Fi Rush;
• Dead Space;
• Wo Long: Fallen Dynasty;
• Rusted Moss;
• Baldur’s Gate 3;
• Resident Evil 4;
• System Shock.

Не сподобалася Cocoon. А сподобалися:

• Baldur’s Gate 3;
• Rusted Moss;
• Lies of P;
• Wo Long: Fallen Dynasty;
• Bramble: The Mountain King;
• Planet of Lana.

Викликали змішані враження:

• Jusant;
• System Shock;
• Resident Evil 4;
• Hi-Fi Rush;
• Dead Space;
• Starfield;
• The Last Case of Benedict Fox.

Планував також зіграти у Hogwarts Legacy, Alan Wake 2, Redfall, Forspoken, Diablo IV, Avatar: Frontiers of Pandora, Cyberpunk 2077: Phantom Liberty. Але поки що не вдалося.

Цей рік розпочався з подарованої на день народження консолі Xbox Series S, що значною мірою вплинуло на ігровий досвід впродовж року. Bramble: The Mountain King розповіла коротку та передбачувану, проте цікаву історію, і саме цим допомогла вийти з зимового апатичного стану. Приємно вразила режисура битви з босом Скогсра та, звісно, епічний двобій з Гірським королем.

На жаль, Cocoon запам’яталася не стільки оригінальною світобудовою та надзвичайно органічними переходами між світами, скільки постійним пошуком відповіді на питання: «Чого від мене хотів дизайнер в цьому моменті?» Не впевнений, що саме стало причиною, проте мої очікування не виправдалися.

Водночас Planet of Lana запропонувала комфортну колекцію головоломок, загорнутих у доступну історію, що зрозуміла навіть без вербального пояснення. Хочеться також відзначити зручність керування двома персонажами з геймпада, як основу приємного досвіду в цій грі.

Wo Long: Fallen Dynasty та Lies of P подарували на диво різноманітний досвід та бачення того, яким може бути представник soulslike, у створенні якого не брала участі FromSoftware.

Після повного проходження Jusant залишилася на тонкій межі між Inside та Gris. Можливо, це дивне порівняння, але гра була одночасно цікавою у моменти дослідження світу і невимовно передбачуваною у способах розкриття історії через записки та навколишнє середовище.

За створенням Rusted Moss я тривалий час слідкував у Twitter, тому дуже чекав на вихід цієї метроїдванії. Фізика взаємодії з навколишнім світом та простір для експериментів чудово доповнили гнучкість ключової механіки.

Baldur’s Gate 3 критично влучила у мою любов до рольових ігор, привласнивши щонайменше тиждень відпустки для соло-кампанії та вечори кожної п’ятниці — у кооперативі з друзями. Що цікаво, це перша за дуже довгий час партійна RPG, яка подолала мою нелюбов до одночасного керування групою персонажів. Свого часу з цим не впорались Divinity Original Sin 1 та 2.

Окремі цьогорічні релізи лишили змішані враження під час першого запуску, мотивуючи повернутися до них трохи згодом. Серед них — Resident Evil 4, Dead Space, System Shock, Hi-Fi Rush та Starfield. У планах — Alan Wake 2, яку навмисне відклав як «подарунок під ялинку», Stonks-9800 та проходження BG3 у героїчному режимі.

Андрій Цілицький, Game Designer у 10 Chambers. Працює над Den of Wolves

Cocoon. Від цієї гри у мене лише позитивні враження. Яскравий приклад застосування принципу «менше=більше» в геймдизайні. Гра відчувається дуже цілісною, якісною, стильною та виплеканою із любов’ю. Тут немає нічого зайвого і, що мені подобається найбільше, — гра цінує час гравця. Звук та візуал в грі на дуже високому рівні, а навчання просто неперевершене.

Боси цікаві, різноманітні та зрозумілі, що найголовніше. Головоломки не складні, але трішки затриматися та подумати все одно треба буде. Дуже раджу до проходження, адже мінусів у грі я так і не помітив!

GTFO. Реліз гри відбувся раніше, але в грудні цього року вийшло останнє оновлення із додатковим контентом. Нарешті можна дізнатись більше про історію чотирьох ув’язнених. Я грав у GTFO ще до того, як почав працювати в 10 Chambers, і продовжую грати заради власного задоволення. Останнє оновлення дуже наративно насичене, і це моя слабкість, бо мені дуже не вистачало цього в грі.

The Finals. Основна особливість, яка продає гру — це можливість зруйнувати архітектуру на карті. Цікава концепція з якісною реалізацією. Однак, особисто для мене, в цій грі більше сумнівних моментів, ніж позитивних.

Реалізація підходу до розподілу класів за розміром персонажа, на мою думку, могла бути цікавішою. Один матч займає до восьми хвилин, що зазвичай недостатньо для мене, щоб повноцінно увійти в стан потоку. Дизайн і флоу на рівні непогані, але мінусом є те, що карти достатньо великі, тож переміщення між точками може займати багато часу.

Як висновок — проєкт має потенціал, але зараз я не бачу сенсу повертатись туди. Обов’язково спробую ще раз після кількох великих оновлень.

Ready or Not. Одна із небагатьох ігор, яку я підтримував в ранньому доступі. Тактичний шутер в стилі SWAT 4. Ready or Not — це одна з тих ігор в стилі GTFO, коли ви граєте з друзями й отримуєте неперевершений досвід та емоції, або ви не граєте взагалі.

В цій грі навіть після релізу є достатня кількість незначних багів та проблеми з оптимізацією, але я готовий їй це пробачити. Ігролад просто чудовий: комбінація механік та балансу дуже чітко передає потрібний настрій і темп. Рандомізація противників на рівні постійно тримає в напрузі. Весь контент в грі ви відкриваєте паралельно з прогресом, а не купуєте. Для 2023 року це вже варто виокремлювати як позитивну рису.

Якщо у вас є хоча б один друг, зацікавлений в іграх такого типу, — дуже раджу! Проєкт постійно вдосконалюється та покращується, тому й баги в грі тимчасові.

Counter Strike 2. Не міг оминути реліз нової гри Valve, хоча я більше схиляюсь до того, що це не друга частина, а просто оновлення заради переведення гри на новий рушій. Покращення деяких мап та серйозне оновлення димової гранати — це всі помітні зміни. Окремо звертав увагу на анімації зброї, і в порівнянні із попередньою частиною вони або не змінились, або ж стали гіршими. Якщо ви були прихильником CS:GO, то й CS2 вам, швидше за все, сподобається.

The Outlast Trials. Жахи — це не мій жанр, та оскільки це кооперативна гра — вирішив дати їй шанс. Багів у грі не зустрів, ігрові механіки спрямовано на підтримку моторошного ігроладу, що мені дуже сподобалося. Дизайн рівнів якісний, але через малу кількість контенту локації швидко набридають.

Великим мінусом для мене, з точки зору геймдизайну, стало блокування деяких важливих механік за прогресом. Наприклад, ви маєте пройти кілька місій, щоб назбирати достатньо ресурсів на купівлю сковзання. Це відчувається дуже штучним розтягуванням контенту в грі. Готовий повертатися в гру лише за компанію, але якщо ви фанат оригінальної Outlast — ця гра вас не розчарує.

Redfall. Я грав в проєкт на релізі та, чесно кажучи, не витримав і години. Гра була порожня, з доволі базовою бойовою системою. Квести, персонажі, локації — все це було настільки посереднім, що зараз важко згадати хоча б якийсь позитив в цій грі. Arkane нещодавно випустили велике оновлення, і гра потенційно стала непоганою, але я ніяк не зберуся з силами зайти туди знову. Перше враження наклало негативний відбиток. Сподіваюся, вони зможуть повторити шлях Cyberpunk 2077 чи No Man’s Sky і довести гру до хорошого стану.

Ще є цілий перелік ігор 2023 року, що я планую пройти чи хоча б подивитись, але все ще не було змоги. Сюди відносяться Cyberpunk 2077: Phantom Liberty, Baldur’s Gate 3, Sea of Stars, Dreadge та, звісно ж, Alan Wake 2. Можливо, дам шанс Starfield, але пізніше, — коли буде достатньо модів, що зроблять роботу за Bethesda.

Паралельно із новинками я намагався поступово закривати свій каталог відкладених проєктів. Цього року я нарешті взявся за Deus Ex: Mankind Divided, Titanfall 2, Kingdom Come: Deliverance, Signalis, Halo Infinite, Kentucky Route Zero та Control. Більшість ігор із цього переліку, особисто для мене, мають дуже мало мінусів, тож я можу сміливо радити їх всім зацікавленим.

Ігри, що не відпускають мене вже кілька років: Age of Empires 2, Age of Mythology, Northgard та Stormbound.

Окремо хотів би виділити надзвичайний проєкт та відкриття року — Shatterline. Гра від українських розробників, куди я із задоволенням повертаюся знову й знову протягом всього року. Проєкт все ще в ранньому доступі, але насиченість контентом, якість реалізації бойової системи, відчуття зброї, руху персонажа — все зроблено на найвищому рівні. Багато проєктів на релізі мають гіршу реалізацію ігрових механік та менше контенту.

Дмитро Лісін, Concept Artist в One More Level. Працював над Ghostrunner 2

Як виявилося, новинок 2023 року, в які я грав, значно менше, ніж мені хотілося б. Проклятущий Skyrim знову взяв мене в полон. Помітив, що цього року мій вибір був різноманітнішим, ніж зазвичай. В списку були як і довгоочікувані проєкти на кшталт Hogwarts Legacy, так і несподівані для себе Moonring та Mortal Kombat 1.

Останню франшизу я не бачив з бородатих часів Sega Mega Drive та Ultimate Mortal Kombat 3. Були ще Ghotstrunner 2, Lies of P, Dead Space — загалом близько десяти. Я люблю старі ігри, тож часто фокусувався на них.

Планів пограти різне було багато, але щось поки не судилося. Все відкладаю Baldur’s Gate 3, бо розумію, що якщо почну, то вже треба відпустку брати. Водночас боюся, що підживлені всіма оглядами та відгуками очікування виявляться завищеними.

У бібліотеці також припадає пилом Dredge. Очікую, що зловлю від гри багато кайфових емоцій, тому чекаю на потрібну мить, аби сповна насолодитися життям у рибацькому поселенні 🙂. Десь поруч з нею є Inkulinati. Давно чекав на цю гру про ілюстрації середньовічних манускриптів. Маю на увазі, що може бути кращим за зайця з сокирою, серйозно?

Буквально днями дізнався про Chants of Sennaar. Захопила сама ідея того, що в процесі гри ти вивчаєш мову, тому одразу залетіла до мене у список бажаного. Напевно, окремо йдуть Blasphemous 2 та Star Wars Jedi: Survivor. Хочу пограти, але маю змішані почуття від оригіналів, тому поки відклав, але, швидше за все, з часом пройду.

Зненацька найбільшим відкриттям для мене стала Moonring від Дена Картера. Встановив, щоб просто спробувати, а виявляється, я люблю ретро-rogulike 🙂. При своїй візуальній простоті гра має надзвичайно глибокий світ, який хочеться досліджувати. Відчуття причетності до подій гри не покидало навіть після того, як відходив від монітора.

Окрему подяку та промінчики добра хочеться висловити за шикарні саундтреки, які влучили в саме серденько. Напевно, якби не музика, то враження від гри не були б і на половину такими сильними. Гідний представник жанру, раджу всім поціновувачам.

Звісно, Ghostrunner 2 🙂. Вийшов прекрасний сиквел у всіх розуміннях цього терміну. Гра розширює всесвіт франшизи, додаючи безліч деталей, персонажів, локацій та іншого, а низка механік дозволяє тим, хто безбожно лажав в першій частині, тобто мені, насолодитися грою без необхідності проходити рівні по 100 разів. Насправді достатньо всього 80 😀. При цьому зберігається динаміка та атмосфера оригінальної гри.

Lies of P. Для мене це класичний soulslike, ні більше, ні менше. Швидше за все, я б пройшов повз, якби не цікаве переосмислення казки про Піноккіо. Тому я подякував грі за чудову атмосферу декадентства.

Найбільшим розчаруванням для мене стала Hogwarts Legacy. Дослідивши кожен куточок замку, побувавши під кожним камінчиком, який тільки засвітився в фільмах і витративши десятки годин на все це, одного дня ти заходиш в гру і розумієш, що стоїш посеред пустого неживого світу, наповненого манекенами, яким призначені певні ролі.

Окреме WTF від мене йде за відсутність квідичу при наявності механіки польоту. Я дійсно розумію бажання створити окрему гру для цього, але є прекрасний приклад «Гвинту» від CD Projekt RED. Тому, на жаль, так довго чекав на цю гру, але навряд в неї повернуся.

Дмитро П’ятигорець, 3D Environment Artist в Infinity Ward. Працює над Call of Duty

Ігри 2023 року, які вдалося спробувати: Star Wars Jedi: Survivor, Baldur’s Gate 3, Call of Duty: Modern Warfare III, Hogwarts Legacy, Diablo IV. Загалом п’ять нових ігор, і в цілому всі сподобались.

Star Wars Jedi: Survivor. Щойно пройшов «Нову гру +». Дуже задоволений. Графіка крута, час від часу я просто залипав, роздивляючись локації в фоторежимі. Сюжет, хоч і доволі простий, але, як на мене, дуже нагадує оригінальні «Зоряні війни». Тут є і боротьба головного героя з темною стороною, і страх втратити себе, і відчуття приреченості, яке змінюється новою надією. Все як треба.

З мінусів виділив би бойову систему: відчувається вплив soulsborne, але щось не так — наче немає достатнього рівня керованості. Для фанатів Star Wars — обов’язково до ознайомлення, якщо не ріжуть око моделі зі Star Wars Battlefront, яких тут явно більше ніж вдосталь.

Baldur’s Gate 3. Думаю вже достатньо було сказано про її успіх. Граю і буду проходити ще довго. Мені дуже подобається варіативність та повна свобода дій. На цю мить я провів у грі вже понад 60 годин, і за цей час завершив лише перший акт. Я фанат D&D та пам’ятаю ще ігри на базі AD&D 2, в тому числі й оригінальну Baldur’s Gate, тому особисто мені дуже приємно, що грою року стала саме BG3. Сподіваюся, це означає, що в майбутньому ми побачимо більше крутих RPG.

Багато граю в Call of Duty, але, думаю, буде трохи не чесно рекламувати її тут. 😊

Hogwarts Legacy. Дуже сподобалася увага до деталей, описаних у книжках: полтергейст Півз, який літає в замку, гігантський кальмар, що живе в озері, назви рослин, навіть на кухню до ельфів пустили побігати, — це мене вразило. В цілому гра дуже непогана, але декілька разів ловив падіння кадрової частоти та баги, або просто застрягав у колізіях, що трохи псує загальне враження.

Diablo IV. Гідне продовження серії. Виглядає приємно, але розчарований відсутністю самого Діабло.

Не встиг пограти в Marvel’s Spider-Man 2. Дуже цікаво, чи сподобається, бо я люблю сюжетні арки з Веномом ще з коміксів, але не люблю мультивсесвіт і все, що з нього випливає. Також не встиг пограти в Hi-Fi Rush, але обовʼязково пограю, коли буде час.

Дмитро Мельниченко, 3D Weapon Artist у Room 8 Studio. Працював над Call of Duty: Modern Warfare III

За весь рік я зіграв у декілька ігор, хоча деякі з них проходив не один раз. Це були наступні ігри: Call of Duty: Modern Warfare II 2022 року, Call of Duty: Black Ops Cold War, God of War, FIFA 23 та The Witcher 3: Wild Hunt. Але основним жанром були шутери, тому що дуже люблю такі ігри.

Хотів пограти в Squad та Call of Duty: Modern Warfare III. Глянувши на нову частину CoD MW III, я спочатку дуже хотів зіграти в цю гру, враховуючи те, що я брав участь в розробці цієї частини. Мені було дуже цікаво подивитись на фінальну картинку вже на релізі, але після виходу гри, подивившись трохи на сюжетну лінію, я дуже розчарувався, тому що це був не сюжет, а по суті Warzone.

Якщо казати за Squad, то я бачив цю гру поки тільки на YouTube, і мені дуже сподобалися анімації стрілянини та поведінки зброї в руках персонажа. Як на мене, це виглядає дуже реалістичним та «живим» у порівнянні навіть з такою грою як CoD. Графіка в Squad не найгарніша, але реалізм та відчуття справжнього бою розробниками передані дуже якісно, тому ця гра мене досі цікавить, та планую в неї все ж таки зіграти.

Найбільшим розчаруванням стала FIFA 23, тому що з роками нічого не змінюється в цій серії. Раніше я дуже любив грати в футбольні симулятори, але з часом зрозумів, що побачити щось нове в FIFA можна, якщо купляти гру не кожного року, а десь через 3-4 роки. Коштує гра немало, а кожен рік розробники додають всього по 1% контенту, проте в основному немає взагалі нічого нового.

God of War мене вразила в першу чергу красивою графікою, бо це перше, на що я звертаю увагу. Я люблю гарну картинку в іграх 🙂. В God of War також неймовірна атмосфера, і ти прямо відчуваєш себе богом. В грі багато історій і легенд, також дуже сподобалася музика. Вона прямо ідеально описує історію гри. І це дуже класна гра, щоб кайфонути, а не горіти 😀.

І дві мої найулюбленіші гри, які я проходив безліч разів і досі в них граю — це The Witcher 3: Wild Hunt та Call of Duty: Black Ops Cold War. Якщо брати The Witcher 3, то тут можна балакати довго, але якщо коротко, то ця гра — легенда. Неймовірна графіка навіть через вісім років після релізу. Сюжетна лінія дає багато вибору гравцю. Безліч різних цікавих локацій. Це саме та гра, в яку можна завжди грати по-новому і не стане нудно. Та що ще можна сказати про The Witcher 3? Всі й так знають що це дуже топова гра 😀.

Закінчуючи список моїх улюблених ігор, скажу про Call of Duty: Black Ops Cold War. Напевно, це моя найулюбленіша частина зі всієї серії CoD. Це гра, яка занурила мене у світ холодної війни з перших хвилин проходження сюжету. Як на мене, розробникам вдалося ідеально передати історію тих напружених часів в історії. Особливо вразила місія в Берліні, коли ти можеш побачити берлінську стіну і відчуваєш себе шпигуном. Ну і куди ж без місій у В’єтнамі. В’єтнам — це стиль. Графіка дуже красива навіть у порівнянні з новішими частинами CoD. Отож, для мене ця гра на 10 з 10.

Назарій Новосад, Game Designer у GSC Game World. Працює над S.T.A.L.K.E.R. 2

Пройдуся по черзі. Загалом зіграв у 6 проєктів. Baldur`s Gate 3 — сподобалася. Фантастичне пропрацювання варіативності гри, а також, як завжди у Larian, чудовий візуал та саундтрек. З іншої сторони, перенесення D&D-складової залишило змішані враження. Відчувається, що багато заклять\здібностей втратили свою корисність, перекочувавши в формат комп’ютерної гри, а перевірка навичок дуже заохочує надмірне використання збережень через почуття втраченого контенту.

Hi-Fi Rush — сподобалася. Найбільше вражає те, як розробники цілісно реалізували продукт, ніби кожен елемент працює задля однієї цілі — ритму. Це демонструється анімаціями, інтерфейсом та елементами на рівні. А ще важко не полюбити гру, коли з перших секунд вмикається «Lonely Boy» групи The Black Keys 😀. Не дуже сподобалося переміщення на рівні, бо воно доволі повільне в жертву ритму, та платформинг, який здається набагато різкішим через ту ж причину.

Hogwarts Legacy — сподобалася. Це було саме те, чого я очікував від цієї гри: Гоґвортс, магічна атмосфера та легкий ігролад. Дуже приємно побачити таку гру після невдач серії ігор про Гаррі Поттера після четвертої частини. Хоча гра й доволі одноманітна, але при цьому в неї приємно грати.

The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom — сподобалася. Дуже сподобалося те, як розвинули всі ідеї першої частини. Відшліфували ігрові елементи, додали багато механік для збільшення комфорту, зробили її різноманітнішою. Але одночасно з цим у першій половині гри складається враження, що багато чого з попередньої частини використали заново й не додали чогось свіжого.

Lies of P — не сподобалася. Вкотре спробувавши пограти в souls-like не від творців Dark Souls відчуваю, що щось не так. Як на мене, одна з основ такого жанру — прозорість всього, що бачить гравець. Анімації атаки гравця та ворогів повинні бути чіткі, з візуальними акцентами. На жаль, цього я так і не отримав від цієї гри, через що задоволення від неї майже не було.

Wizard with a Gun — не сподобалася. Дуже довго чекав на цю гру і, на жаль, сильно в ній розчарувався. Побачивши задум, в голові одразу намалювався survival зі спрощеними механіками Magica. Але все вийшло набагато нудніше. Затягнуте навчання, купа другорядних механік, якими завалюють із самого початку без великої на те потреби, мінімум дій та баланс, який придушує всю динаміку.

Що не вдалося пограти:

• Alan Wake 2;
• Dead Island 2;
• Resident Evil 4;
• Diablo IV;
• The Lord of the Rings: Return to Moria.

Євгеній Савич, Unreal Engine С++ Developer у Pingle Studio. Працював над Strayed Light

У 2023 році у світі ігор відбулось справді багато цікавого. В мене було п’ять пам’ятних пригод, які зробили цей рік насиченим. Кожна з ігор, які встиг пограти, принесла свої неповторні враження:

• The Finals, де адреналін став не просто віртуальним.
• Alan Wake 2, де кожен епізод був як захопливий детектив.
• Cyberpunk 2077: Phantom Liberty, що вразила мене не лише графікою, але й бойовою системою.
• Lethal Company, де години летіли як миті, проведені з друзями.
• Hogwarts Legacy, де магія зачаровувала мене з перших хвилин гри.

На жаль, декілька довгоочікуваних новинок я так і не пройшов. Найбільш очікуваною грою була Marvel’s Spider-Man 2. Хотілося зануритись в її епічний ігролад та захопливу атмосферу за Пітера Паркера та Майлза Моралеса.

Також у списку очікування — Baldur’s Gate 3 з її величезним і фантастичним світом. Я досі очікую, коли мої друзі зможуть її купити, і ми разом відправимося в феноменальну подорож.

І звісно ж, ще одна гра, яку я включив у свій список «на майбутнє», — Call of Duty: Modern Warfare III. Сюжетні шутери від першої особи завжди приваблювали мене, особливо якщо там можна перетворити на атоми росіян.

The Finals. Гра вразила своєю динамікою під час відкритого тестування, але, на жаль, з релізом частково втратила її, що позначилося на загальному враженні та відгуках гравців.

Alan Wake 2. Чудова сюжетна арка, вдало підібрана атмосфера та цікавий спосіб розкриття історії справили на мені сильне враження. Однак розчарувала оптимізація гри, яка вимагала значних ресурсів навіть на потужній конфігурації для досягнення прийнятної кадрової частоти та гарної картинки.

Phantom Liberty. Досить круте доповнення до сюжетної лінії гри, особливо вражає новий район Псарня та захопливий сюжет. Завдяки цьому доповненню гра отримала додатковий шар епічності.

В’ячеслав Котов, Senior Art Producer у Room 8 Studio. Працював над Diablo IV та Star Wars Jedi: Survivor

Загалом цього року я встиг пограти хоча б трішки у понад 40 ігор. В цьому мені дуже допоміг Game Pass, який я обожнюю. Від загальної кількості я аж здивувався. Раджу всім піти й подивитися на свою бібліотеку, думаю ви будете вражені 😅.

Щодо ігор, які особливо запам’яталися, то минулий рік закінчився і новий почався на абсолютно неймовірній Outer Wilds. Далі була скажена Hi-Fi Rush, до речі, приємний сюрприз, Psychonauts 2, Hogwarts Legacy, Star Wars Jedi: Survivor, Diablo IV, GTA V, Remnant 2, Hollow Knight, Starfield, Lamplighters League, Party Animals і моя персональна «гра року» — Alan Wake II. Окремо трохи бавився в сервісні проєкти: Overwatch 2, Rocket League та у свого фаворита — Fortnine.

Серед ігор, які не встиг спробувати, абсолютно точно на першому місці Baldur’s Gate 3. Досі також не чіпав Cyberpunk 2077, Dead Island 2 (минулі частини були моїм особистим сороміцьким задоволенням) та Resident Evil 4 Remake.

Сподобались здебільшого усі, в які грав. Вже в тому віці, коли граю лише в те, що, швидше за все, має сподобатися 😅. Єдине — думав, що Remnant 2 затягне на довше. В першу частину я награв добрих понад 100 годин, а тут, якщо й було 40, то вже добре.

Також саме через технічну складову дуже засмутила Lamplighter’s League — тактична гра на кшталт сучасних XCOM, але в антуражі, схожому до Індіани Джонса. Гра супер, але на середині почалися серйозні проблеми зі збереженнями, і в один момент вони усі просто зникли. Заново я вирішив не починати

Окремо скажу про Alan Wake II. Я величезний фанат першої частини. Вона й увесь всесвіт Remedy захоплює мене і дає такі емоції, яких я не отримував з дитинства. Друга частина — це з одного боку продовження усього, про що я мріяв, але також і надбудова над першою частиною за всіма напрямками. Чудовий горор, неймовірне технічне досягнення, а також дуже експериментальний, не побоюся цього слова, витвір мистецтва.

А які ігри 2023 року ви вважаєте найкращими та найгіршими? Чи згодні з думками розробників з цього матеріалу? Обов’язково розповідайте в коментарях.

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини