Артдиректор Lucasfilm Джама Джурабаєв — про AI в арті та використання українського софту для скульптингу

Джама Джурабаєв є одним із найбільш знаних концепт художників сучасності. У його портфоліо Star Wars: The Mandalorian та Ahsoka, а також Jurassic World: Fallen Kingdom, Fantastic Beasts: The Crimes of Grindelwald тощо. У багатьох новітніх тенденціях він був першопрохідцем із актуальними освітніми матеріалами по Blender та Unreal для концепт художників.

Ми мали нагоду поговорити з Джамою, в межах Games Gathering Lviv, про динаміку індустрії, його погляд на можливості AI, мультиінструментальний підхід та сучасну цінність художника. Про це і значно більше — читайте у сьогоднішньому інтерв’ю!

— «Концепт арт до та після» — тема вашої лекції на конференції. Що саме, з вашого погляду, розділило таймлайн? Як би ви описали «до» і з чим ми маємо справу наразі?

На мій погляд, це є загальною тенденцією, що є «до» і «після», оскільки індустрія росте та розвивається, з’являються нові інструменти. По суті, у кожному моєму виступі, протягом усіх цих років, були моменти «до» і «після». Спочатку було 2D, потім 3D, далі VR, а зараз штучний інтелект. Це певний технологічний процес рух якого не зупинити, і я, оскільки давно в Україні не був, то постарався зібрати все в єдине ціле і поділитись з аудиторією тим, що ми робимо, над чим ми працювали і як, певно у найближчому майбутньому, будемо це робити.

— Уявімо, що ми зараз формуємо портрет актуального концептера зразка 2025-го. Хто цей спеціаліст? Якими навичками та інструментами він або вона володіють, які їх можливі точки росту?

Як і в будь-якій професії, концепт художник має бути відкритим, незалежно від того, якого він зразка, оскільки, повертаючись до попереднього питання, інструменти з часом змінюються. Тому, якщо художник закритий, то ризикує відстати від індустрії і в навичках, і в тенденціях, і в усьому іншому. Тому, в першу чергу, художник має бути відкритим і насправді, про що ми говорили на лекції, у концептера має бути хороша база. Оскільки на хорошу базу можна нашарувати будь-які тенденції. Можна зробити концептера 2024, 2027 — будь-якого року. А як фундаментальних знань немає, то в цьому уся проблема.

Це таке питання, яке має повертати художників назад, ставити їх перед питанням: чи є у мене прогалини у цих знаннях? Оскільки зараз інструменти дійсно доступні, то художники, буває подивляться декілька уроків і зроблять класну картинку, але це не закриє проблем з розумінням дизайну, композиції і так далі.

Тому я всім раджу вчити інструменти і паралельно постійно перевіряти свої фундаментальні знання. Припустимо, це як з водійськими правами. От потрапив в аварію — у тебе забирають права і відправляють перескладати іспити, адже є наочний результат прогалин у твоїх знаннях. Те ж саме стосується нашої індустрії.

— Деякі художники проводять чіткий розподіл між концептом та ілюстрацією, інші ж її навпаки розмивають. На ваш погляд, чи однаково зачепили актуальні AI тенденції ілюстраторів і концепт-дизайнерів?

І так, і ні. Я думаю, що це скоріше через те, що у концепт арті — стиль не є дуже важливим. Тебе надзвичайно рідко можуть попросити зробити концепт у певному стилі. Здебільшого — це твій стиль і навіть важливо, щоб він не був занадто претензійний та сильно не виділявся.

Тому, оскільки AI добре працює зі стилями, які здебільшого можна скопіювати, то з дизайнами він не розуміє як це працює. До прикладу ви ілюстратор і вас просять намалювати арт у стилі Вінсента ван Гога. Ти посидиш два дні, і хоч ван Гогом ніколи не станеш, та певні моменти зможеш перейняти. AI робить це ще більш ефективно. Тому ілюстратори так під удар потрапили. Але як робиш ілюстрацію, то ми не тільки про стилістику маємо говорити, а і про концепцію та наповнення, а AI цього якраз не розуміє. Він теж може якось зробити, та все одно ти як художник маєш все правильно скомпонувати та обрати елементи, що відповідатимуть брифу.

Тому, скоріше так, ілюстраторів це більше зачепило, але AI — це все одно лише інструмент, який художники опанують і працюватимуть швидше, краще, пропонуватимуть цікавіші рішення.

— Ви концептер — мультиінструменталіст. Як використання різних медіа та інструментів: від VR до Blender і Photoshop, працюючи то над мехами, то над динозаврами, сприяє пошуку ідей, студійному пайплайну, а також, можливо, допомагає уникнути креативного вигорання?

Я постійно жонглюю інструментами виходячи із завдань. До прикладу, читаю бриф, а там опис певного сюжету чи елементів і вже автоматично поєдную точки, відповідно до інструментів, якими я володію, складаючи певну комбінацію. Це допомагає, оскільки у мене спектр інструментів досить широкий.





Простий приклад: я займаюсь 3D друком, вже очистив модель, але ще лишились певні артефакти та нерівності. Як їх почистити? Чи можна це все зробити напилком? В теорії так. Але як ти напилком підправиш місця між пальцями чи у складках? Це просто забере дуже багато часу. Чи можеш ти це зробити наждачним папером? Так, але напилком, ти швидше обробиш великі форми. Тому, якщо у тебе на столі є ось цей віртуальний набір інструментів — ти вже будеш обирати, що для чого.

Коли я тільки починав, у мене не було нічого з цього, та я постійно пробував різне і так у підсумку сформував для себе таку палітру, що для мене працює. При цьому, чи варто купляти прям усі інструменти? Теж питання риторичне: скоріше ні, оскільки на все просто часу не вистачить. Ти обираєш один інструмент, відточуєш його і переходиш до наступного. І постійно пробуєш, що підійде саме тобі.

— Хочу на мить зупинитись на програмі 3D Coat. Ви друг українських розробників і неодноразово підкреслювали, що це ваш software of choice для скульптингу. Ба більше, ви періодично публікуєте особисті скетчі, створені у програмі. Чи не могли б ви, будь ласка, розповісти про ці стадики і про те, як на вашу думку, скульптинг може підняти загальний скіл художника?

По перше, я не просто займаюсь скульптурою, а й намагаюсь зберегти ту динаміку, що у мене є в малюнках. Це дуже складно, принаймні для мене, може є художники для яких це є органічним процесом.





Оскільки 3D — це тривимірний простір, там дуже легко піти в статичні фігури, тому що ти часто вмикаєш симетрію, бо це значно полегшує роботу. Тому, коли я роблю скульптинг, то намагаюсь змусити себе зробити динамічну позу. Бо у концептах, на мій погляд, у мене більш динамічними персонажі виходять.

Плюс, мені надзвичайно подобається робити персонажів з простих форм, щоб передати характер. Коли з’являється багато деталей, ти часто втрачаєш персонажа. Часто бачиш роботу: деталізація там супер, але вона не має чіткого та цікавого силуету. Тому, я намагаюсь простими формами все це робити.

— Ви є одним із першопрохідців практики Unreal для художників-концептерів. Чи можемо ми стверджувати, що Unreal — це один з основних елементів нової екосистеми для художників? Якою ви її бачите?

Це ще один інструмент, ще одне поле, де можна працювати. Комусь воно подобається, комусь — ні. Я демонстрував на лекції приклади, де інакше було зробити ніяк. Є сцени, що ніщо окрім Unreal не подужає: величезні, насичені елементами, оточення і так далі.






Тобто, у мене, як у художника, є ще один інструмент, де я можу виконувати певні задачі.

— У контексті теперішньої індустрійної кризи, що на ваш погляд, проіснує лише як тимчасовий тренд, а що все ж лишиться з нами? Якою є цінність художника наразі?

У концепт художників буквально два-три напрямки, в яких вони можуть себе розвивати. Два точно, оскільки третій — опціональний. Перший — це інструменти. Якщо я наймаю концепт артиста на роботу, я дивлюсь на інструменти, які ця людина знає. Раніше це було просто малювання, потім Photoshop, потім 3D з’явилось, потім VR з’явилось і пішло, завтра AI буде, буде ще щось і ще щось. Якими інструментами ми будемо користуватись в майбутньому, а які кануть в Лету, це питання часу, тому ми говорили, що потрібно слідкувати за трендами і розуміти, як що працює.






Друга частина — це ідеї. У концепт артиста мають бути ідеї, адже ми не просто виконуємо задачі, а втілюємо їх у певні цікаві реалізації. От до прикладу є дерево. Як з нього зробити незвичайне дерево? Нетренована людина просто зробить копію цього дерева, а концептер збільшить стовбур, листя стилізує і так далі. Це вже від інструментів не залежить, а суто від вашого асоціативного мислення: як ви можете працювати з образами.

Тобто: перше — це інструменти, друге — ваші ідеї. Вони насправді пов’язані одне з одним, бо ідеї є у всіх, але не всі володіють інструменти. Тому концептер має вільно володіти обома цими аспектами. Цікавим є те, що ось це поле з асоціативним рядом не змінюється вже сто-двісті років, просто може тоді роботів не таких вигадували. Також, в ідеї входить база, надивленість, розуміння композиції тощо.

До третьої частини відноситься вміння працювати в індустрії загалом, як комерційний художник. Тому що ви можете бути найбільш легендарним генератором ідей, знати всі інструменти, але ви взагалі не пристосовані працювати з людьми. Чому я лишив третю частину опійною, тому що дійсно є художники, які не вміють спілкуватись з іншими, але вони такі геніальні, що їх тільки терплять. Якщо це ви — вітаємо, але якщо все ж відчуваєте, що не настільки геніальні, то зверніть увагу на те, що називають soft skills.

Уявімо, що я наймаю на роботу і переді мною дві опції: супер талановита людина, що знає всі інструменти, але ну просто неможливо з нею працювати, і людина, що посередньо знає інструменти, але з нею приємно співпрацювати, оскільки він чи вона слухають, стараються, то я звісно оберу другу.

Багато людей зараз питають себе: «Чи потрібно вчити AI?». А може просто потрібно добре працювати? Це теж скіл і насправді дуже важливий, особливо в нашій індустрії. Артдиректор, чи власник компанії, ваш супервайзер — йому цікавіше та зручніше працювати з людиною, якій він довіряє, що його буде почуто і завдання буде виконано. З такою людиною не тільки приємно працювати, але такому співробітнику довірятимеш і не захочеш замінити. І коли переходитимеш на наступний проєкт, то візьмеш з собою.

Цю навичку я цілеспрямовано в собі не розвивав, але за роки помітив, що замовники, повертаючись кажуть: «Якщо ми Джамі щось дамо, то розбереться як і зробить». Тож, це дуже хороша риса.

— Що очікує на діджитал арт після? Які нові горизонти ви бачите для індустрії і які перспективи ви можете окреслити, як оптимальні точки росту художникам на найближче майбутнє?

Горизонти залежать від людини. Я порівнюю усе, що ми робимо з музикою. Мені правда слон на вухо наступив, та аналогія є мені близькою. Як заходиш у професійну музичну студію, у них є величезний пульт, де можна відрегулювати баси, гучність, низькі частоти, мікс тощо. У кожної людини є такий. І на цьому пульті у тебе є арт, анатомія, персонажі, а під кожним є ще декілька менших кнопок. Плюс, на цьому пульті є твоє особисте життя, твої соціальні мережі тощо. І тут питання: «Як з усього цього зробити оригінальну мелодію?». Ти не можеш поставити усе на максимум — це так не працює, адже вийде какофонія. Так і в життя — потрібно знайти баланс цього міксера. А як його знайти лише від людини залежить, бо якщо ти скопіюєш мелодію у когось, це може і не спрацювати.

Тому цей горизонт, те як зробити цю комбінацію, щоб людям було цікаво дивитись на твій арт, працювати з тобою, купляти твої роботи, курси тощо — залежить від самої людини. Мені цим і подобається ця професія: тут безліч горизонтів.

До прикладу, ви працюєте концептером, та все життя вам подобалось робити цікаві штуки з пластиліну: ви ліпите і продаєте. Поки у тебе немає роботи, ти можеш покращувати свій скіл, робити певні скульптури, або ти хочеш сфокусуватись на навчанні, тож робиш певні освітні відео чи матеріали. Насправді дуже багато різних речей, якими художники можуть займатись. Або ти покращуєш свій скіл і він у тебе настільки крутий, що люди до тебе приходять навчатися, або звертаються компанії за порадами з оптимізації пайплайнів.

Тому мені подобається ця професія, тому що вона не тільки про арт, а безліч шляхів та можливостей реалізації.


Від початку повномасштабного вторгнення Джама неодноразово брав участь у благодійних івентах-фандрайзерах на гуманітарну підтримку українцям. Лекцію він провів разом зі своїм колегою 3D художником та другом Андрієм Козиренком, який долучившись до ЗСУ отримав поранення та втратив зір. Наразі Джама збирає кошти на реабілітацію Андрія та підтримку його родини. Долучитись до допомоги воїну можна за посиланням.

Джама читає лекцію на GG разом зі своїм колегою 3D художником та військовим, який втратив зір під час бойових дій

Підписуйтеся на Telegram-канал @gamedev_dou, щоб не пропустити найважливіші статті і новини

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному3
LinkedIn


Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

10 років одні й ті самі лекції і інтервю від одних і тих самих людей, тому тема ШІ це подарунок з гори для гуру «хер його знає може буде хорошо а може погано»

Підписатись на коментарі